Ухвала суду № 56612865, 14.03.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

14.03.2016

Справа № 910/2333/15-г

Суддя Мудрий С.М. розглянувши скаргу товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" на бездіяльність державного виконавця у справі

за позовом товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго"

до приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"

про відшкодування шкоди в розмірі 9 264,76 грн.

Представники:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився;

від ВДВС: не з’явився.

Встановив:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" до приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про відшкодування шкоди в розмірі 9 264,76 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.03.2015 року у справі № 910/2333/15-г позов задоволено. Стягнуто з приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" на користь товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" страхове відшкодування в розмірі 9 264 грн. 76 коп., судовий збір в розмірі 1 827 грн. 00 коп.

24.03.2015 року на виконання рішення господарського суду міста Києва від 03.03.2015 року, видано наказ.

26.01.2016 року до відділу діловодства господарського суду м. Києва від товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" надійшла скарга на бездіяльність державного виконавця.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.01.2016 року розгляд скарги призначено на 15.02.2016 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.02.2016 року розгляд скарги відкладено на 14.03.2016 року, у зв’язку із неявкою представників сторін у судове засідання.

10.02.2016 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшли пояснення.

29.02.2016 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшли пояснення по скарзі.

У судове засідання 14.03.2016 року представники сторін та ДВС не з’явилися, вимоги ухвали суду від 15.02.2016 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час та дату судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 36927716, 01030 36927740, 01030 36927724.

Дослідивши наявні докази, суд вважає подану скаргу товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" на бездіяльність державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення ухвалюються іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України “Про виконавче провадження”.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В обґрунтування скарги скаржник зазначає, що 13.07.2015 року відділом державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження № 48044614 з примусового виконання рішення господарського суду міста Києва по справі № 910/2333/15-г.

Статтею 11 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; здійснювати перевірку виконання юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 25 ЗУ «Про виконавче провадження» у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

У разі якщо при відкритті виконавчого провадження державним виконавцем накладено арешт на майно та кошти боржника, боржник за погодженням з державним виконавцем має право у строк до початку примусового виконання рішення реалізувати належне йому майно чи передати кошти в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У разі продажу майна боржника покупець цього майна повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби у строк до початку примусового виконання рішення. Після внесення покупцем коштів арешт з проданого майна боржника знімається за постановою державного виконавця.

Відповідно ч. 2 до статті 30 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

На думку скаржника, державний виконавець не вчиняє дії по примусовому виконанню рішення по справі № 910/2333/15-г.

Боржник у поясненнях по спразі зауважив, що отримав постанову про відкриття виконавчого провадження № 48044614 від 13.07.2015 року 26.08.2015, у якій зазначено, що боржнику надано строк до 20.07.2015 самостійно виконати рішення суду.

ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" після отримання постанови звернулось до державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві із заявою про відкладення провадження виконавчих дій вих. № 3750/17 від 28.08.2015 року, у зв’язку із невчасним отримання постанови про відкриття виконавчого провадження.

Статтею 35 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

04 вересня 2015 року боржник сплатив 11 091,76 грн., з яких сума боргу 9 264,76 грн. та судовий збір в розмірі 1 827, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 776 від 04 вересня 2015 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Відповідно ч. 1 ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Враховуючи вищезазначене, господарський суд не вбачає в діях державної виконавчої служби порушень вимог Закону України “Про виконавче провадження” та Інструкції з організації примусового виконання рішень та враховуючи те, що скаржником не надано суду допустимих доказів на підтвердження викладених в скарзі обставин, звертаючи увагу на те, що боржник 04 вересня 2015 року виконав рішення суду від 03.03.2015 року, тому скарга товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" на бездіяльність державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві визнається судом необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити товариству з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" в задоволенні скарги на бездіяльність державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві.

Суддя С.М. Мудрий