Ухвала суду № 56612656, 21.03.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

21.03.2016Справа № 910/1469/13

Колегія суддів Господарського суду міста Києва у складі: головуючий суддя: Князьков В.В.,

Судді: Прокопенко Л.В., Пукшин Л.Г.

За участю секретаря судового засідання Кот Т.М.

Розглянула у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Новобудова" про відновлення строку на пред'явлення виконавчого документу до виконання, у справі

За заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «ЕКОМОНТАЖСЕРВІС»провідновлення пропущеного строку та видачу дубліката наказуу справі №910/1469/13за позовомПублічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»доУкраїнського консорціуму «Екосорб»простягнення заборгованості в сумі 109 750 189,66 грн.за зустрічним позовомУкраїнського консорціуму «Екосорб» доПублічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»про стягнення заборгованості в сумі 3 986,72 грн.за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «ЕКОМОНТАЖСЕРВІС», яка заявляє самостійні вимоги на предмет спорудо Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»простягнення 29 438 4646,90 грн.

Представники сторін:

Від позивача: Суденко Р.В. (довіреність №09-32/637 від 26.10.2015р.);Від відповідача:не з`явився;Від третьої особи:Случ О.В. (довіреність б/н від 15.02.2016р.);

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/1469/13 за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до Українського консорціуму «Екосорб» про стягнення 109 750 189,66 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу цінних паперів №Д/27.2/090226-11 від 26.02.2009р. та за зустрічним позовом Українського консорціуму «Екосорб» до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про стягнення заборгованості в сумі 3 986,72 грн. по договору купівлі-продажу цінних паперів №Д/27.2/090226-11 від 26.02.2009р.

26.04.2013р. ТОВ «ВКФ «ЕКОМОНТАЖСЕРВІС» - третя особа, яка не заявляла самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача звернулась із позовною заявою до ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвести/ційний банк» про стягнення коштів у розмірі 29 438 646, 90 грн., з урахуванням інфляційних втрат та річних, вказуючи на безпідставне їх списання з рахунку ТОВ «ВКФ «ЕКОМОНТАЖСЕРВІС» по договору застави майнових прав №09-280/3-1 на грошові кошти за договором банківського депозиту, наданих банку для забезпечення вимог останнього за договором купівлі-продажу цінних паперів №Д/27.2/090226-11 від 26.02.2009р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2013р. колегією суддів прийнято позовну заяву ТОВ «ВКФ «ЕКОМОНТАЖСЕРВІС» до ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про стягнення 29 438 646,90 грн. для спільного розгляду з первісним та зустрічним позовом по справі №910/1469/13, змінивши процесуальне становище третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог па предмет спору на стороні відповідача - ТОВ «ВКФ «ЕКОМОНТАЖСЕРВІС» та залучено ТОВ «ВКФ «ЕКОМОНТАЖСЕРВІС» до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.05.2013р. по справі №910/1469/13 колегією суддів у складі: Ярмак О.М. (головуюча), Бойко Р.В., Босий В.П. у задоволенні первісного позову відмовлено повністю. Зустрічний позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на користь Українського консорціуму «Екосорб» 2 957,60 грн. основного боргу, 1 276,38 грн. судового збору. В решті позову відмовлено. Вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «ЕКОМОНТАЖСЕРВІС» 24 696 000,00 грн. основного боргу та 57 732,91 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2013р. рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2013р. по справі №910/1469/13 залишено без змін.

19.09.2013р. на виконання рішення суду у справі №910/1469/13 видано відповідні накази.

02.03.2016р. через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) отримано від ТОВ «ВКФ «ЕКОМОНТАЖСЕРВІС» заяву про відновлення пропущеного строку та видачу дублікату наказу у справі №910/11469/13.

У зв'язку із перебуванням судді Ярмак О.М. на навчанні, відповідно до п. 4.3 Засад використання автоматизованої системи документообігу господарського суду міста Києва затвердженого рішенням зборів суддів господарського суду міста Києва від 14.09.2015р., заяву передано судді Князькову В.В.

У зв'язку із перебуванням судді Босого В.П. на навчанні у Національній школі суддів України та у зв'язку із закінченням повноважень судді Бойко Р.В., з метою дотримання процесуальних строків розгляду заяви, на підставі п. 5.3 Засад використання автоматизованої системи документообігу господарського суду міста Києва, затвердженого рішенням зборів суддів господарського суду міста Києва від 14.09.2015р., заяву передано для розгляду колегії суддів: Князьков В.В. (головуючий), Прокопенко Л.В., Пукшин Л.Г.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.03.2016р. відкладено вирішення питання про прийняття заяви ТОВ «ВКФ «ЕКОМОНТАЖСЕРВІС» про відновлення пропущеного строку та видачу дублікату наказу у справі №910/11469/13 до повернення до господарського суду міста Києва.

15.03.2016р. повернулись матеріали справи №910/1469/13.

Відповідно до ч. 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України заява про відновлення пропущеного строку подається до господарського суду, який прийняв судове рішення. Заява розглядається у засіданні господарського суду, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач і боржник.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2016р. у справі №910/1469/13 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «ЕКОМОНТАЖСЕРВІС» про відновлення строку на пред'явлення виконавчого документу до виконання та видачу дублікату наказу призначено на 21.03.2016р.

21.03.2016р. через відділ діловодства (канцелярія) господарського суду представником позивача подано заперечення на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «ЕКОМОНТАЖСЕРВІС» про відновлення строку на пред'явлення виконавчого документу до виконання та видачу дублікату. Позиція позивача полягає в тому, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ВКФ «ЕКОМОНТАЖСЕРВІС»вже втретє звертається з відповідною заявою до суду. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2014р. та ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2015р. заявнику було відмовлено у задоволенні відповідних заяв, з підстав необґрунтованості причин пропуску строку.

Представник позивача в судовому засіданні 21.03.2016р. підтримав доводи викладені в запереченнях та просив відмовити у задоволенні заяви.

Представник відповідача в судове засідання 21.03.2016р. не з`явився.

Представник третьої особи в судовому засіданні подав документи для залучення до матеріалів справи, заяву підтримав та просив суд її задовольнити.

Згідно з ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.

В наказі Господарського суду міста Києва від 19.09.2013р. у справі №910/1469/13, виданого ТОВ «ВКФ «ЕКОМОНТАЖСЕРВІС» на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2013р., залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2013р., було встановлено строк пред'явлення його до виконання до 11.09.2014р.

У своїй заяві про відновлення пропущеного строку та видачу дубліката наказу від 02.03.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ВКФ «ЕКОМОНТАЖСЕРВІС» вказує, що наказ не був останнім пред'явленей до виконання у зв'язку з його втратою, на підтвердження чого надано довідку Голови ліквідаційної комісії ТОВ «ВКФ «ЕКОМОНТАЖСЕРВІС» про втрату наказу від 01.03.2016р.

Згідно наведеної довідки, Голова ліквідаційної комісії при отриманні документації ТОВ «ВКФ «ЕКОМОНТАЖСЕРВІС», пов'язаного з переходом повноважень щодо управління справами юридичної особи до ліквідаційної комісії, не виявив оригіналу наказу Господарського суду міста Києва від 19.09.2013р. у справі №910/1469/13, відповідно до якого з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» підлягає стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «ЕКОМОНТАЖСЕРВІС» 24 696 000 ,00 грн. основного боргу та 57 732 91 грн. судового збору.

Розглянувши заяву ТОВ «ВКФ «ЕКОМОНТАЖСЕРВІС» від 02.03.2016р. та додані до неї матеріали, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до абз. 1 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною другою статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк, якщо інше не передбачено законом.

Пунктом 9 частини 2 статті 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду, а згідно частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

При цьому, будь-яких виключень або делегування регулювання даних правовідносин іншим нормам законодавства Конституція України не містить.

До того ж, наведені приписи ст. 124 та 129 Конституції України були розглянуті Конституційним Судом України, який у своєму рішенні №18-рп/2012 від 13.12.2012р. вказав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу №5-рп/2013 Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013 р. зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

З наведених приписів Конституції України та рішень Конституційного Суду України вбачається декларування законодавцем безумовного права кожного, на чию користь ухвалено судове рішення, на його виконання.

У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» №9 від 01.11.1996р. вказано, що оскільки Конституція України, як зазначено в її ст. 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікованої Законом України №475/97 від 17.07.1997р., передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Агрокомплекс проти України» від 06.10.2011р. міститься висновок, що існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов'язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для «законного сподівання» на виплату такої заборгованості і становить «майно» цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу.

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (справа «Юрій Миколайович Іванов проти України», рішення від 15.10.2009р.).

Правові висновки про те, що виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як невід'ємну складову судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якому йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу містяться у рішеннях Європейського суду з прав людини «Бурдов проти Росії», «Горнсбі проти Греції».

У своєму рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004р. Європейський суд з прав людини зазначив, що передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

З наданого третьою особою в судовому засіданні 21.03.2016р. листа вбачається, що особа, яка отримала спірний судовий наказ, проживає у місті Луганську, тобто на території проведення антитерористичної операції, та у відповідності до Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» з даним населеним пунктом тимчасово призупинено поштове сполучення.

Таким чином, керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та наведеною практикою Європейського суду з прав людини, а також статтею 124 Конституції України, положеннями Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції», та приймаючи до уваги непред'явлення стягувачем до виконання спірного наказу у зв'язку з його втратою (не спростовується іншими учасниками судового розгляду), що унеможливило виконання прийнятого на його користь судового рішення, суд на підставі ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне визнати поважними причини пропуску строку на пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва від 19.09.2013р. у справі №910/1469/13 та відновити його.

Відповідно до ст. 120 Господарського процесуального кодексу України у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання. До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані: довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу; при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено. Про видачу дубліката наказу виноситься ухвала.

Як того вимагають положення ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, заявником було подано до заяви про видачу дубліката наказу довідку Голови ліквідаційної комісії ТОВ «ВКФ «ЕКОМОНТАЖСЕРВІС» про втрату наказу від 01.03.2016р.

З огляду на викладене та враховуючи, що строк пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва №910/1469/13 від 19.09.2013р. до виконання поновлено, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «ЕКОМОНТАЖСЕРВІС» про видачу дубліката наказу також підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 119, 120 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «ЕКОМОНТАЖСЕРВІС» про відновлення пропущеного строку та видачу дубліката наказу задовольнити.

2. Відновити строк пред'явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 19.09.2013р. у справі №910/1469/13 про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12, код ЄДРПОУ 00039002) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «ЕКОМОНТАЖСЕРВІС» (01103, м. Київ, бул. Дружби Народів, буд. 18/7, код ЄДРПОУ 25403176) 24 696 000 (двадцять чотири мільйони шістсот дев'яносто шість тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 57 732 (п'ятдесят сім тисяч сімсот тридцять дві) грн. 91 коп. судового збору до 21.03.2017р.

3. Видати дублікат наказу Господарського суду міста Києва №910/1469/13 від 19.09.2013р., виданого на примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2013р., яке набрало законної сили 11.09.2013р.

4. Дана ухвала є невід'ємною частиною наказу Господарського суду міста Києва №910/1469/13 від 19.09.2013р., виданого на примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2013р., яке набрало законної сили 11.09.2013р.

Головуючий суддя В.В. Князьков

Судді: Л.В. Прокопенко

Л.Г. Пукшин