Рішення № 56612522, 21.03.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 13/22/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2016 Справа № 908/520/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Форпост ТМ, м. Запоріжжя

до відповідача: Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту Запоріжелектротранс, м. Запоріжжя

про стягнення 435 783,73 грн.

Суддя Серкіз В.Г.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, наказ № 1 від 16.04.2008р., директор

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 3/1-268 від 02.02.2016р., представник

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Форпост ТМ до Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту Запоріжелектротранс про стягнення заборгованості в розмірі 435 783,73 грн., згідно договору № 3/1-157 від 01.09.2008р.

23.02.2016р. ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 908/520/16 та призначено до розгляду на 21.03.2016р.

До початку розгляду справи представниками сторін в усному порядку заявлено клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

21.03.2016р. справу розглянуто, спір вирішено, прийнято рішення у справі, вступну та резолютивну частини якого оголошено в судовому засіданні згідно із приписами ст. 85 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги викладені у позовній заяві № 4 від 22.02.2016р. та просить суд стягнути з відповідача суму основної заборгованості в розмірі 435 783,73 грн. згідно договору № 3/1-157 від 01.09.2008р. Позовні вимоги засновані на приписах ст.ст. 526, 610, 903 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 1, 2, 12, 49, 54, 55, 57 ГПК України.

Представник відповідача, в судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі та не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

01.09.2008р. між Запорізьким комунальним підприємством міського електротранспорту Запоріжелектротранс (Власник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Форпост ТМ (Охорона) укладено Договір № 3/1-157 (далі Договір).

За умовами розділу 1 Договору, предметом дійсного Договору є організація та дотримання пропускного режиму на об'єкті Власника, який знаходиться за адресою м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, 2.

Відповідно до п. 3.2 Договору, з урахуванням Додаткової угоди № 4 від 12.01.2010р., охорона здійснюється трьома охоронцями цілодобово з 8-00 год. до 8-00 год. наступного дня, одним охоронцем щоденно з 16-00 год. до 8-00 год. наступного дня у робочі дні і цілодобово у вихідні, неробочі та святкові дні. Власник має право змінити режим роботи, збільшити або зменшити кількість постів охорони та кількість охоронців за об'єктами, направивши про це Охороні письмову заявку.

Пунктом 4.1 Договору, з урахуванням Додаткової угоди № 4 від 12.01.2010р. передбачено, що ціна Договору визначається сторонами, виходячи з вартості охорони:

- з 01.02.2010р. 1 чол/год 9,00 грн.;

- з 01.01.2011р. 1 чол/год 10,00 грн.;

- з 01.01.2012р. 1 чол/год 11,00 грн.;

- з 01.01.2013р. 1 чол/год 12,00 грн.;

- з 01.01.2014р. 1 чол/год 13,00 грн.;

- з 01.01.2015р. 1 чол/год 14,00грн.

Згідно із п. 2.5 та п. 4.2 Договору, Власник зобовязується своєчасно, згідно п. 4.2 даного Договору здійснювати розрахунки з Охороною за надані охоронні послуги. Оплата здійснюється щомісячно, на підставі рахунків, виставлених Охороною, але не пізніше

трьох банківських днів після отримання рахунку Власником.

Однак, протягом 2013-2014 років відповідач систематично затримував оплату чи сплачував не у повному обсязі надані послуги, в результаті чого, станом на 29.09.2014р. утворилася заборгованість у розмірі 645 654,73 грн.

Запорізьке комунальне підприємство міського електротранспорту Запоріжелектротранс звернулось листом № 3/1-1882 від 29.09.2014р. до Товариства з обмеженою відповідальністю Форпост ТМ з проханням призупинити дію договору та розстрочення погашення заборгованості.

29.09.2014р. сторони погодили графік погашення заборгованості шляхом сплати щомісячно по 53 805,00 грн. в період з 31.10.2014р. по 30.09.2015р.

Однак, з моменту погодження графіку погашення заборгованості, відповідачем було фактично перераховано на рахунок позивача 209 871,00 грн.

Таким чином, станом на день звернення до суду за захистом порушеного права, загальна сума заборгованості Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту Запоріжелектротранс перед Товариством з обмеженою відповідальністю Форпост ТМ становить 435 783,73 грн.

Дослідивши та оцінивши надані сторонами докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступні обставини:

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Стаття 173 Господарського кодексу України визначає господарське зобовязання, як зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, тощо), або утриматись від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з ч. 2 ст. 631 цього ж Кодексу договір набирає чинності з моменту його укладення.

Підписавши та скріпивши своєю печаткою договір № 3/1-157 від 01.09.2008р. відповідач таким чином підтвердив прийняття на себе зобовязань за цим договором на зазначених у ньому умовах.

Як свідчать обставини справи, позивач надавав послуги згідно умов договору № 3/1-157 від 01.09.2008р., а відповідач приймав їх, не заперечуючи проти їх надання, що є підставою вважати договір укладеним в результаті вільного волевиявлення обох сторін.

При укладенні договору № 3/1-157 від 01.09.2008р. (п. 4.2 Договору) сторонами погоджено, що оплата здійснюється щомісячно, на підставі рахунків, виставлених Охороною, але не пізніше трьох банківських днів після отримання рахунку Власником.

Однак, Запорізьке комунальне підприємство міського електротранспорту Запоріжелектротранс не здійснило оплату за надані послуги за договором у розмірі 435 783,73 грн.

Оскільки доказів повної оплати позивачу вартості виконаних робіт відповідачем не надано, останнім допущено порушення вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України щодо належного виконання договірних зобовязань.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано жодного доказу в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Крім того, в судовому засіданні 21.03.2016р. представник відповідача визнав позовні вимоги у повному обсязі.

Таким чином, у відповідача існує заборгованість за договором № 3/1-157 від 01.09.2008р. на суму 435 783,73 грн.

З урахуванням наведеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту Запоріжелектротранс 435 783,73 грн. основної заборгованості за надані послуги за договором № 3/1-157 від 01.09.2008р. обґрунтованими, заснованими на законі, договорі, і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір в сумі 6 536,76 грн. покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту Запоріжелектротранс (69095, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, буд. 2, код ЄДРПОУ 03328379) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Форпост ТМ (69068, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 76-Б/9, код ЄДРПОУ 35889050) 435 783 (чотириста тридцять пять тисяч сімсот вісімдесят три) грн. 73 коп. основного боргу та 6 536 (шість тисяч пятсот тридцять шість) грн. 76 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Повне рішення складено 22.03.2016р.

Суддя В.Г. Серкіз