АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 11-сс/796/632/2016 Головуючий у 1-й інстанції: Іваніна Ю.В.
Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: Бець О.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді Беця О.В.,
суддів Лашевича В.М., Сокуренка Д.М.,
за участю прокурора Ільяшенко В.В.,
секретаря судового засідання Сологуб В.І.,
захисника ОСОБА_1,
підозрюваного ОСОБА_2,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 12 лютого 2016 року,
ВСТАНОВИЛА:
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві Нежур М.А., погоджене із прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 Мітріцан Н.І., та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, який обраховувати з моменту затримання, а саме з 02 год. 50 хв. 10.02.2016 року, відносно
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Одночасно підозрюваному визначено заставу в розмірі 20670 (двадцять тисяч шістсот сімдесят) гривень, з покладенням на підозрюваного ОСОБА_2 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвала суду мотивована тим, що з урахуванням наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення середньої тяжкості, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років, характеризуючих даних про особу підозрюваного, який має не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість за вчинення тяжкого корисливого злочину, підозрюється у вчиненні злочину в період іспитового строку, встановленого вироком суду, офіційно не працює, законних джерел доходу не має, а також з урахуванням наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_2, перебуваючи на волі, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий суддя прийшов до висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, захисник підозрюваного подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 12.02.2016 р.
Мотивуючи свої доводи, викладені в апеляційній скарзі, захисник підозрюваного вказує на те, що слідчий суддя однобічно розглянув клопотання слідчого, не врахував та не взяв до уваги численні порушення вимог кримінального процесуального закону, які мали місце під час затримання ОСОБА_2 Зокрема апелянт вказує на порушення вимог ст. 208 КПК України, з огляду на те, що ОСОБА_2 був фактично затриманий 10.02.2016 р. о 02 год. 45 хв., а протокол про затримання був складений у присутності захисника того ж дня о 13 год. 30 хв., що, на думку захисника, свідчить про порушення права підозрюваного на захист, оскільки в цей період часу ОСОБА_2 незаконно утримувався під вартою та з ним проводилися незаконні слідчі дії.
Крім того, апелянт звертає увагу суду на те, що слідчим суддею під час розгляду клопотання слідчого, в порушення вимог ст. 178 КПК України, не враховано дані про особу ОСОБА_2, який має постійне місце проживання в м. Києві, має неповнолітню дитину на утриманні, крім того відбуваючи умовний термін покарання за попереднім вироком не має порушень та не притягувався до адміністративної відповідальності, також ОСОБА_2 повинен відвідувати підрозділ кримінально-виконавчої інспекції двічі на тиждень та не має намірів переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а тому сторона захисту вважає необґрунтованим та взагалі не доведеним твердження про існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилається в клопотанні слідчий.
Заслухавши доповідь судді, думку захисника підозрюваного та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити в повному обсязі, доводи прокурора, який вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні слідчого відділу Дніпровського управління поліції ГУ Національної поліції в м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100040001880 від 10.02.2016 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Органом досудового розслідування ОСОБА_2 підозрюється у таємному викрадені чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, а саме в тому, що 10.02.2016 р.. приблизно о 02 год. 40 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2, ОСОБА_2. реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне, повторне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, підійшов до автомобіля «Міцубіші Кольт» д.н.з. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_5 та використовуючи принесений на місце вчинення злочину інструмент, розбив скло водійських дверей вказаного автомобіля та впевнившись, що його дії залишаються таємними для сторонніх осіб, через розбите вікно проник до салону автомобіля, звідки таємно викрав відео реєстратор «FalconHD29-LCD», вартістю 945 грн., після чого з місця вчинення злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, завдавши тим самим потерпілому ОСОБА_5 матеріального збитку на загальну суму 945 грн.
10.02.2016 р. ОСОБА_2 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України, того ж дня останньому вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, а саме в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненої повторно.
12.02.2016 р. старший слідчий слідчого відділу Дніпровського управління поліції ГУ Національної поліції в м. Києві НежурМ.А., за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 МітріцанН.І., звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2 посилаючись на те, останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років, а також з рахуванням наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки останній не має міцних соціальних зв'язків, не одружений, має цивільну дружину, з якою однією сім'єю не проживає, може впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, з огляду на те, що ОСОБА_2 раніше судимий за вчинення аналогічних умисних злочинів проти власності, має не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість, не має стабільного джерела прибутку та свої матеріальні потреби намагається задовольнити злочинним шляхом, що й стало причиною вчинення ним вказаного кримінального правопорушення, а тому меш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вказаним ризикам.
12.02.2016 р. ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києвазадоволено клопотання слідчого та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 строком на шістдесят днів, який обраховувати з моменту його затримання, а саме з 02 год. 50 хв. 10.02.2016 р., з визначенням застави у розмірі 20670 грн.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний ОСОБА_2, вислухана думка прокурора, слідчого та захисника, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання обрання запобіжного заходу.
При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав застосування запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.
Відповідно до ст. 178 КПК України, судом також враховано вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_2, тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, характеризуючі дані про його особу, в їх сукупності, зокрема його вік та стан здоров'я, майновий стан, міцність його соціальних зв'язків, те що ОСОБА_2 має не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення в період іспитового строку, встановленого вироком суду, офіційно не працює, законних джерел доходу не має.
Доводи захисника підозрюваного, які зазначені в апеляційній скарзі щодо недоведеності існування ризиків у даному кримінальному провадженні, які виправдовують тримання ОСОБА_2 під вартою, є необґрунтованими, оскільки наявність існуючих ризиків підтверджуються матеріалами судового провадження, які були предметом дослідження суду першої інстанції.
Наявність характеризуючих даних про особу підозрюваного ОСОБА_2 який має постійне місце проживання в м. Києві, має неповнолітню дитину на утриманні,на які посилається захисник, не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді, оскільки не спростовують висновки суду про те, що ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Посилання захисника на те, що слідчий суддя однобічно розглянув клопотання слідчого, не врахував та не взяв до уваги численні порушення вимог кримінального процесуального закону, які мали місце під час затримання ОСОБА_2, зокрема те, що ОСОБА_2 був фактично затриманий 10.02.2016 р. о 02 год. 45 хв., а протокол про затримання був складений у присутності захисника того ж дня о 13 год. 30 хв., що, на думку захисника, свідчить про порушення права підозрюваного на захист, оскільки в цей період часу ОСОБА_2 незаконно утримувався під вартою та з ним проводилися незаконні слідчі дії, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, підозрюваному ОСОБА_2, одразу після затримання був наданий захисник з Регіонального центру надання безоплатної вторинної правової допомоги у м. Києві, від якого останній відмовився, це в подальшому призвело до складення протоколу вже після виклику та прибуття іншого захисника, на участі якого наполягав підозрюваний, чим в повному обсязі були дотриманні права ОСОБА_2 на захист.
Крім того, в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції апелянтом не було надано жодних доказів на підтвердження фактів проведення будь-яких слідчих дій з підозрюваним за відсутності його захисника, на які вказує сам захисник, що, як вважає колегія суддів, свідчить відсутність фактів порушення права особи на захист.
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, в яких захисник просить скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
При цьому судом також враховано положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Ухвала слідчого судді відповідає вказаним вимогам.
Слідчий суддя, з урахуванням обставин кримінального провадження та особи підозрюваного, визначив заставу у розмірі п'ятнадцять мінімальних заробітних плат, що належним чином забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_2 покладених на нього обов'язків у випадку внесення застави, з урахуванням даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
Суд обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194 КПК України, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_2 даних про його особу в їх сукупності, обрав запобіжний захід у вигляді тримання його під вартою з застосуванням застави, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 194, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 12 лютого 2016 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві НежурМ.А., погоджене із прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 Мітріцан Н.І., та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, який обраховувати з моменту затримання, а саме з 02 год. 50 хв. 10.02.2016 року, відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та визначено заставу в розмірі 20670 (двадцять тисяч шістсот сімдесят) гривень, з покладенням на підозрюваного ОСОБА_2 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
СУДДІ :
_____ ____ ______
О.В. Бець В.М. Лашевич Д.М. Сокуренко
Судове рішення № 56611616, Апеляційний суд міста Києва було прийнято 15.03.2016. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 755/2902/16-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: