Ухвала суду № 56611546, 15.03.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-сс/796/886/2016 Головуючий у 1-й інстанції: Фаркош Ю.А.

Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: Бець О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Беця О.В.,

суддів Дзюбіна В.В., Сокуренка Д.М.,

за участю прокурора Малик О.І.,

секретаря судового засідання Сологуб В.І.,

захисника ОСОБА_1,

за участю під час відео конференції підозрюваної ОСОБА_2,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційні скарги прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих прокуратури Київської області Малик О.І. та захисника ОСОБА_1, який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04 березня 2016 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області ОниськіваА.М., погоджене із прокурором другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих прокуратури Київської області Малик О.І., та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 01.05.2016 р. відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Житомир, громадянки України, не заміжньої, не маючої на утриманні неповнолітніх осіб, яка працювала на посаді в.о. директора комунального підприємства «Архітектурне бюро» Васильківської районної ради, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимої, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України.

Одночасно підозрюваній визначено заставу в розмірі сто п'ятдесят мінімальних заробітних плат, що становить 206700 (двісті шість тисяч сімсот) гривень з покладенням на підозрювану ОСОБА_2 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, з визначенням 2-х місячного терміну дії цих обов'язків.

Згідно ухвали суду, слідчий суддя, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваної, врахувавши наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, характеризуючі дані про особу підозрюваної, в їх сукупності, дійшов висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженню, а тому для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні та наведені у судовому засіданні, слідчий суддя вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу, а відтак клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій вважає оскаржувану ухвалу необґрунтованою, а висновки слідчого судді, викладені в ухвалі такими, що не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, просить ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.03.2016 р. скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваної ОСОБА_2. запобіжний захід у виді тримання під вартою, визначивши розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 2500 мінімальних заробітних плат, що становить 3445000 грн.

Як вбачається з поданої прокурором апеляційної скарги, останній наголошує на наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, а також на наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та можливості підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на працівників «Архітектурного бюро» Васильківської районної ради з метою знищення або підроблення документів, до яких на даному етапі досудового розслідування доступ слідством не здійснювався, незаконно впливати на осіб, які брали участь в якості понятих, свідків під час проведення слідчих, процесуальних дій, показання яких мають значення у цьому кримінальному провадженні, може сприяти вчиненню аналогічних кримінальних правопорушень, прокурор погоджується із застосованим слідчим суддею до підозрюваної ОСОБА_2 запобіжним заходом у вигляді тримання під вартою та вважає що застосування більш м'якого, окрім виняткового запобіжного заходу не зможе запобігти вище вказаним ризикам.

Разом з тим в апеляційній скарзі прокурором порушується питання щодо застосованої, як альтернативний запобіжний захід, застави, розмір якої, на думку апелянта, не зможе в повній мірі забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_2, а тому його необхідно збільшити, як про це зазначено в апеляційній скарзі.

В апеляційній скарзі захисник підозрюваної вважає оскаржувану ухвалу незаконною, необґрунтованою та такою, що винесена з порушенням вимог кримінального процесуального закону та Конвенції з прав людини та основоположних свобод, просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.03.2016 р. та постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_2 більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання або домашнього арешту чи інший, не пов'язаний з триманням під вартою, запобіжний захід.

Мотивуючи свої доводи, викладені в апеляційній скарзі, захисник вказує на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених в оскаржуваній ухвалі, фактичним обставинам кримінального провадження, з огляду на те, що слідчим суддею, при застосуванні до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в порушення вимог кримінального процесуального закону, не взято до уваги, що в клопотанні слідчого відсутні докази, які підтверджують обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого їй кримінального правопорушення.

Також апелянт, в поданій ним апеляційній скарзі, зазначає про відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також про те, що слідчим до клопотання не доданого жодного доказу на підтвердження існування вказаних ризиків, а також доказів того, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним у клопотанні ризикам, та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.

Крім того, захисник зазначає про те, що слідчий суддя, застосувавши запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не врахував характеризуючі дані про особу ОСОБА_2, яка раніше не судима, до кримінальної відповідальності не притягувалася, а інкриміноване їй кримінальне правопорушення не спрямоване проти життя та здоров'я.

Також, апелянт вказує на порушення слідчим суддею вимог ст. 182 КК України, оскільки визначаючи альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, слідчий суддя не врахував характеризуючі дані про особу підозрюваної, зокрема її майновий та сімейний стан, інші дані про особу підозрюваної, як того вимагають вимоги кримінального процесуального закону та визначив завідомо непомірний для підозрюваної розмір застави.

Заслухавши доповідь судді, думку захисника та підозрюваної, які підтримали апеляційну скаргу захисника та просили її задовольнити в повному обсязі, а проти задоволення апеляційної скарги прокурора заперечували, доводи прокурора, який просив задовольнити свою апеляційну скаргу, а апеляційну скаргу захисника вважає такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши та обговоривши доводи апеляційних скарг, вивчивши матеріали судової справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, першим слідчим відділом слідчого управління прокуратури Київської області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016110000000057 від 01.02.2016 р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України.

Органом досудового розслідування ОСОБА_2 підозрюється в пособництві в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дії з використанням наданого їй службового становища, а саме в тому, що вона виконуючи обов'язки директора комунального підприємства «Архітектурне бюро» Васильківської районної ради сприяла вчиненню злочину ОСОБА_5, який відповідно до п. 2 примітки до ст. 368 КК України, в силу своєї займаної посади, виконувала обов'язки начальника відділу архітектури та містобудування Васильківської районної державної адміністрації, є службовою особою, яка займає відповідальне становище, шляхом надання порад, вказівок, спрямованих на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_6, на виконання попередніх вимог ОСОБА_5 03.03.2016 р., близько 17 год. 00 хв., у кафе «Автогриль «Мисливець», що знаходиться за адресою: Київська область, смт. Глеваха, вул. Київська, 198, отримала від ОСОБА_6, через особу, якій не було відомо про злочинні наміри ОСОБА_5, а саме: ОСОБА_7, обумовлену неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 34500 Євро (за курсом НБУ «100 Євро - 2910,58 гривень» 1004150,1 гривні), за вчинення ОСОБА_5 дій, необхідних для вирішення питання щодо зніми цільового призначення земельної ділянки, що належить ОСОБА_8, та земельної ділянки, що належить ОСОБА_9, інтереси яких представляє за довіреністю ОСОБА_6

03.03.2016 р. ОСОБА_2 була затримана в порядку ст. 208 КПК України, та наступного дня останній було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, а саме в пособництві в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дії з використанням наданого їй службового становища.

04.03.2016 р. старший слідчий першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області ОниськівА.М., за погодженням із прокурором відділу прокуратури Київської області Малик О.І.,звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2, посилаючись на те, що остання обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України. за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти оків з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, а також з урахуванням наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та можливості останньої переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення покарання за інкримінований злочин, здійснити вплив на працівників комунального підприємства «Архітектурне бюро» Васильківської районної ради, з метою знищення або підроблення документів, до яких на даному етапі досудового розслідування доступ слідством не здійснювався, незаконно впливати на осіб, які брали участь у якості понятих, свідків під час проведення слідчих, процесуальних дій, покази яких мають значення у цьому кримінальному провадженні, свідків, які ще не допитані органом досудового розслідування, сприяти вчиненню аналогічних кримінальних правопорушень, , а тому більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.

04.03.2016 р. ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва задоволено клопотання слідчого та застосовано відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 01.05.2016 р. з визначенням застави в розмірі сто п'ятдесят мінімальних заробітних плат, що становить 206700 (двісті шість тисяч сімсот) гривень та покладенням на підозрювану ОСОБА_2 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому була допитана підозрювана ОСОБА_2, вислухана думка прокурора та захисника, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання обрання запобіжного заходу.

При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав застосування запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.

Відповідно до ст. 178 КПК України, судом також враховано вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2, у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона обґрунтовано підозрюється, характеризуючі дані про особу підозрюваної, в їх сукупності.

Перевіряючи доводи та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор у клопотанні, слідчим суддею з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_2 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, слідчим зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваної ОСОБА_2 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_2 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_2, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

Зазначені в апеляційних скаргах доводи та підстави, з яких захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення та спростовуються вищевикладеним.

Наявність характеризуючих даних про особу підозрюваної ОСОБА_2, яка раніше не судима, до кримінальної відповідальності не притягувалася, а інкриміноване їй кримінальне правопорушення не спрямоване проти життя та здоров'я, не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді, оскільки не спростовують висновки суду про те, що ОСОБА_2 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Доводи захисника, які зазначені в апеляційній скарзі щодо відсутності ризиків у даному кримінальному провадженні, які виправдовують тримання ОСОБА_2 під вартою, є необґрунтованими, оскільки наявність існуючих ризиків підтверджуються матеріалами судового провадження, які були предметом дослідження суду першої інстанції.

На підставі вище викладеного, колегія суддів погоджується з рішенням суду щодо необхідності задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки слідчий в повному обсязі довів суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_2 на свободу. Таке обмеження не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваної, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Ухвала слідчого судді відповідає вказаним вимогам.

Таким чином підстав для застосування до ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу не вбачається.

Крім того, слідчий суддя правильно, з урахуванням та в межах вимог ст. 182 КПК України, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, оцінивши також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2, дані про її особу та наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, з урахуванням її матеріального та сімейного стану, визначив останній заставу саме у розмірі сто п'ятдесят мінімальних заробітних плат, що належним чином забезпечить виконання підозрюваною ОСОБА_2 покладених на неї обов'язків у випадку внесення застави.

З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких прокурор та захисник просять скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді у справі не вбачається.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтвердженні достатніми даними, дослідженими судом, а також яким дана належна оцінка, а тому апеляційні скарги прокурора та захисника, з викладеними в них доводами, задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 194, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04 березня 2016 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області Ониськіва А.М., погоджене із прокурором другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих прокуратури Київської області Малик О.І., та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 01.05.2016 р. відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та визначено заставу в розмірі сто п'ятдесят мінімальних заробітних плат, що становить 206700 (двісті шість тисяч сімсот) гривень з покладенням на підозрювану ОСОБА_2 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України - залишити без змін, а апеляційні скарги прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих прокуратури Київської області Малик О.І. та захисника ОСОБА_1, який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_2 - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ :

_____ ____ ____

О.В. Бець В.В. Дзюбін Д.М. Сокуренко