Ухвала суду № 56611542, 12.02.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №756/1638/14-ц № апеляційного провадження:22-ц/796/325/2016 /2014Головуючий у суді першої інстанції: Шевчук А.В.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Побірченко Т.І. 12 лютого 2016 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва

у складі: головуючої судді Побірченко Т.І.

суддів Пікуль А.А., Невідомої Т.О. при секретарі Мікітчак А.Л.

розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 25 лютого 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7, Міністерство внутрішніх справ України про визнання правочину удаваним та визнання права власності на транспортний засіб,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_3 звернувся з позовом до ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7, Міністерство внутрішніх справ України про визнання удаваним правочином довіреність від 07.07.2011 року, видану в порядку передоручення ОСОБА_8 на підставі довіреності ОСОБА_5 від 02.07.2011 року на розпорядження автомобілем Mercedes - Benz «ML» д.н. НОМЕР_1, який, начебто, вчинено сторонами для приховування правочину купівлі-продажу вказаного автомобіля та застосувати до нього правила купівлі-продажу транспортного засобу. Також, просив визнати за ним право власності на автомобіль Mercedes - Benz «ML» д.н. НОМЕР_1. Посилається на те, що з метою економії часу та грошових коштів вирішив оформити купівлю-продаж спірного автомобіля не шляхом укладання відповідного договору, а шляхом оформлення на себе довіреності на розпорядження транспортним засобом.ОСОБА_3 зазначає, що 07.07.2011 року за попередньою домовленістю із власником транспортного засобу - ОСОБА_5 відбулось відчуження автомобіля Mercedes - Benz «ML» д.н. НОМЕР_1 шляхом оформлення уповноваженим представником відповідача - ОСОБА_8 довіреності в порядку передоручення, якою уповноважено ОСОБА_3 на право керування та розпорядження спірним автомобілем терміном до 02.07.2014 року. В цей же день ОСОБА_3 сплатив за придбаний автомобіль іншому уповноваженому представнику відповідача - ОСОБА_9 55 000 доларів США, при цьому не вимагав розписки або іншого підтверджуючого документу про передачу коштів.

Маючи намір продати вказаний автомобіль ОСОБА_3 28.10.2011 року зняв автомобіль Mercedes - Benz «ML» д.н. НОМЕР_1 з обліку для реалізації, при цьому, згодом дізнався, що на час зняття транспортного засобу з обліку та його реєстрації за Абасом ОСОБА_6, попереднім власником спірного автомобіля - ОСОБА_5 припинено дію довіреності, якою уповноважено ОСОБА_8 розпоряджатися вказаним транспортним засобом, а отже, і припинено дію довіреності, виданої у порядку передоручення, якою було уповноважено ОСОБА_3 на право керування та розпорядження спірним автомобілем.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.01.2013 року, яка набула законної сили, задоволено позов ОСОБА_5 та визнано неправомірними дії УДАІ ГУ МВС України в м. Києві щодо зняття 28.10.2011 року з обліку для реалізації автомобіля Mercedes - Benz «ML» д.н. НОМЕР_1, при цьому зобов'язано УДАІ ГУ МВС України в м. Києві скасувати зняття з обліку даного автомобіля і скасувати реєстрацію цього транспортного засобу за ОСОБА_6.

Позивач вважає, що ОСОБА_5 вчинила вказані дії щодо скасування довіреності, заяви про викрадення та оголошення в розшук автомобіля Mercedes- Benz «ML» д.н. НОМЕР_1, подала позов про визнання неправомірними дій УДАІ ГУ МВС України в м. Києві у зв'язку із тим, що їй начебто не було передано кошти за придбаний автомобіль уповноваженим представником, хоча за його твердженням остання отримала 55 000 дол. США.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 25 лютого 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзіпредставник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити. Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ОСОБА_5 - ОСОБА_10, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Згідно ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Відповідно до ч.3 ст.244 ЦК України, довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

За умовами п.2 ч.1 ст.248 ЦК України, представництво за довіреністюприпиняється, зокрема, у разі скасування довіреності особою, яка її видала.

Судом встановлено, що 02.07.2011 року ОСОБА_5 видано довіреність ОСОБА_9 та ОСОБА_8 на право експлуатації та розпорядження (право укладати договори купівлі - продажу автомобіля, підписувати довідки - рахунки, знімати автомобіль з обліку тощо) автомобілем марки Mercedes - Benz «ML» д.н. НОМЕР_1 строком до 02.07.2014 року.

На підстави заяви ОСОБА_5 від 30.0.2011 року нотаріус Київського міського нотаріального округу Полежаєв О.Є. вніс до Єдиного реєстру довіреностей реєстраційний запис про припинення дії вищевказаної довіреності від 02.07.2011 року.

07.07.2011 року ОСОБА_8 в порядку передоручення видав та оформив генеральну довіреність про право розпоряджатися належним ОСОБА_5 спірним автомобілем ОСОБА_3.

28.10.2011 року ОСОБА_3, діючи від імені власника транспортного засобу в порядку передоручення на підставі довіреності, яка фактично 30.08.2011 року вже була відкликана, зняв автомобіль Mercedes - Benz «ML» д.н. НОМЕР_1 з обліку для його подальшої реалізації.

В подальшому зазначений автомобіль було зареєстровано 23.11.2011 року за новим власником ОСОБА_6.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.03.2013 року, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного суду м. Києва від 17.10.2013 року, у справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в м. Києві визнано неправомірними дії УДАІ ГУ МВС України в м. Києві щодо зняття 28.10.2011 року з обліку для реєстрації автомобіль марки Mercedes - Benz «ML» д.н. НОМЕР_1 та зобов'язано УДАІ ГУ МВС України в м. Києві скасувати зняття з обліку вказаного автомобіля, проведене 28.10.2011 року (т.1 а.с.69-71).

Враховуючи положення ст.61 ЦПК України, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вищевказаними судовими рішеннями встановлено та не підлягає доказуванню неправомірність дій УДАІ ГУ МВС України в м. Києві щодо зняття 28.10.2011 року з обліку спірного автомобіля за заявою ОСОБА_3, що діяв на підставі скасованої довіреності.

Колегія не приймає до уваги посилання ОСОБА_3 на розписку складену 02.11.2011 року ОСОБА_9, в якій зазначено, що останній продав автомобіль ОСОБА_13 за 55 000 дол. США (т.1 а.с.249), яка ніби - то свідчить про розрахунок за проданий автомобіль з ОСОБА_5, оскільки вказана розписка не відноситься до документів, що підтверджують правомірність продажу та придбання транспортних засобів, а також не підтверджує факт передачі коштів безпосередньо власнику транспортного засобу ОСОБА_5.

Крім того, допитаний в суді першої інстанції свідок ОСОБА_13 пояснив, що він особисто не придбавав спірний автомобіль, а лише передав його за дорученням. Розписку про отримання коштів написав після того, як вказаний автомобіль було оголошено в розшук та після виклику до правоохоронних органів для надання пояснень.

Щодо доводів позивача стосовно того, що сторони правочину навмисно приховали інший правочин ніж той, що вони насправді вчинили слід зазначити наступне.

Згідно зі ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Виходячи зі змісту указаної норми, сторони вчиняють певний правочин для приховання іншого правочину, який вони (ці ж сторони) насправді вчинили.

Згідно довіреності від 02.07.2011 року ОСОБА_5 надала право ОСОБА_9 для здійснення чітких дій, які викладені в довіреності, а не приховання договірних відносин з третьою стороною.

Встановлено, що на момент видачі довіреності ОСОБА_5 навіть не була знайома з позивачем, а також не мала волевиявлення на безоплатне відчуження автомобіля, що підтверджується її заявою до правоохоронних органів.

Посилання позивача на те, що суд неповно та необ'єктивно розглянув справу, оскільки не допитав свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_8 колегія вважає безпідставними, оскільки судом направлялися повістки про їх виклик до суду, а представник позивача ОСОБА_4 неодноразово в ході судових засідань в суді першої інстанції брала на себе зобов'язання забезпечити явку в судове засідання вказаних свідків, але посилаючись на різні обставини так і не виконала взяті на себе зобов'язання.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши надані докази, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність задоволення позовних вимог.

Позовні вимоги належним чином розглянуті судом першої інстанції, всім дослідженим доказам дана належна правова оцінка.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на законність ухваленого рішення. Підстав для скасування рішення з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить.

Керуючись ст. ст. 307,308,313,314,317,319 ЦПК України, колегія,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 25 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

В касаційному порядку може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий-

Судді-