Ухвала суду № 56611449, 15.03.2016, Луганський окружний адміністративний суд

5.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справi

15 березня 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/17/16

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шембелян В.С.,

при секретарі судового засідання Олійник О.А.,

за участі представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Луганської митниці Державної фіскальної служби до Товариства з обмеженою відповідальністю-підприємство Продмашстрой про стягнення заборгованості за зберігання товарів на складі митного органу в сумі 734515,54 грн,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду звернулась Луганська митниця Державної фіскальної служби з адміністративним позовом до ТОВ-підприємство «Продмашстрой», яким просила стягнути з відповідача витрати на зберігання товарів на складі митного органу в сумі 734515,54 грн.

В обґрунтування позовних вимог Луганська митниця ДФС зазначила, що за міжнародними автомобільними накладними СМR №502041 від 04.02.2015, №502042 від 04.02.2015, №502043 від 04.02.2015, №0000153 від 29.01.2015, №321033 від 29.01.2015 на адресу ТОВ-підприємство «Продмаршстрой» надійшов товар «Беззольна високооктанова добавка до автомобільних бензинів «OKTAN FORZA», у пяти автомобільних цистернах загальною вагою 104300 кг., які після прибуття у місце доставки, були розміщені у зоні митного контролю. На митний пост «Сєвєродонецьк» Луганської митниці ДФС було заявлено до митного оформлення в митний режим імпорту вантаж «Беззольна високооктанова добавка до автомобільних бензинів «OKTAN FORZA» за наступними митними деклараціями №702180001/2015/000280 від 06.02.2015, №702180001/2015/000354 від 13.02.2015, №702180001/2015/000355 від 13.02.2015, №702180001/2015/000356 від 13.02.2015, №702180001/2015/000358 від 13.02.2015. На ці МД після винесення рішення про код товару згідно з УКТЗЕД надані картки відмови у митному оформленні №702180003/2015/00004 від 27.04.2015, №702180003/2015/00003 від 27.04.2015, №702180003/2015/00002 від 27.04.2015, №702180003/2015/00005 від 28.04.2015, №702180003/2015/00002 від 28.04.2015.

Не погоджуючись із складеними картами відмови у митному оформленні ТОВ-підприємство «Продмашстрой» звернулося з адміністративним позовом про скасування зазначених карток відмови та рішень про визначення коду товару. У звязку з тим, що товар «Беззольна високооктанова добавка до автомобільних бензинів «OKTAN FORZA» за своїми властивостями відноситься до класу небезпечних «Жидкость легковоспламеняющаяся, Н.У.К.», номер ООН-1993, класифікаційний шифр 3001, а також з метою недопущення виникнення негативних наслідків повязаних з довготривалим знаходженням небезпечного товару у транспортних засобах, бажаючи не допустити погіршення ситуації, Луганська митниця ДФС звернулася до відповідних органів з проханнями зобовязати керівництво ТОВ-підприємство «Продмашстрой» сприяти митному органу у проведенні робіт з упередження негативних наслідків.

05 червня 2015 року на адресу Луганської митниці ДФС від ТОВ-підприємство «Продмашстрой» надійшов лист з проханням дозволити перелив товару «Беззольна високооктанова добавка до автомобільних бензинів «OKTAN FORZA» з транспортних засобів, які знаходяться у зоні митного контролю на території ТОВ «Кабріолет» та надати дозвіл на подальше знаходження зазначеного товару під митним контролем та пломбами митного органу. Також у листі зазначено, що ТОВ-підприємство «Продмашстрой» гарантує оплату зберігання вантажу до отримання дозволу митниці.

04 серпня 2015 року між Луганською митницею ДФС та ТОВ-підприємство «Продмашстрой» був укладений договір №33 на послуги зі зберігання майна, згідно з яким зберігач зобовязується здійснити прийом майна згідно з актом про передачу-прийомку товарів (предметів) на відповідальне зберігання, в якому зазначається його кількість, якість та вартість.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2015 та додатковою постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2015 у справі №820/2890/15, які залишені без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2015, адміністративний позов ТОВ-підприємство «Продмашстрой» задоволено частково. Визнані протиправними дії посадових осіб Луганської митниці Міндоходів щодо винесення карток відмови у митному оформленні, а саме №702180001/2015/00006 від 11.02.2015, №702180001/2015/00009 від 16.02.2015, №702180001/2015/00010 від 16.02.2015, №702180001/2015/00011 від 16.02.2015, №702180001/2015/00008 від 16.02.2015, №702180001/2015/00014 від 26.02.2015, №702180001/2015/00015 від 04.03.2015, №702180001/2015/00016 від 05.03.2015, №702180001/2015/00017 від 05.03.2015, №702180001/2015/00018 від 05.03.2015. Скасовані картки відмови у митному оформленні Луганської митниці Міндоходів, а саме №702180001/2015/00006 від 11.02.2015, №702180001/2015/00009 від 16.02.2015, №702180001/2015/00010 від 16.02.2015, №702180001/2015/00011 від 16.02.2015, №702180001/2015/00008 від 16.02.2015, №702180001/2015/00014 від 26.02.2015, №702180001/2015/00015 від 04.03.2015, №702180001/2015/00016 від 05.03.2015, №702180001/2015/00017 від 05.03.2015, №702180001/2015/00018 від 05.03.2015. Скасовані рішення Луганської митниці ДФС про визначення коду товару №КТ-702000008-0002-2015 від 21.04.2015, №КТ-702180001-0006-2015 від 27.04.2015, №КТ-702180001-0004-2015 від 27.04.2015, №КТ-702210001-0005-2015 від 27.04.2015, №КТ-702180001-0007-2015 від 28.04.2015. Скасовані картки відмови у митному оформлені Луганської митниці ДФС №702180003/2015/00004 від 27.04.2015, №702180003/2015/00003 від 27.04.2015, №702180003/2015/00002 від 27.04.2015, №702180003/2015/00005 від 28.04.2015, №702180003/2015/00002 від 28.04.2015.

На виконання ухвали колегії суддів Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2015 у справі №820/2890/15, 12.10.2015 Луганською митницею були відкликані рішення про визначення коду товару №КТ-702000008-0002-2015 від 21.04.2015, №КТ-702180001-0006-2015 від 27.04.2015, №КТ-702180001-0004-2015 від 27.04.2015, №КТ-702210001-0005-2015 від 27.04.2015, №КТ-702180001-0007-2015 від 28.04.2015.

Відповідно до ч.6 ст.239 МК України, Порядку відшкодування витрат за зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів від 15.06.2012 №731, ТОВ-підприємство «Продмашстрой» було нараховано суми витрат на зберігання товару на складі митного органу в розмірі 734515,54 грн., яку позивач просить стягнути у судовому порядку.

У судовому засідання представник позивача адміністративний позов підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні позову. Крім того, на пропозицію суду обґрунтував належність даного спору до юрисдикції адміністративних судів тим, що відповідач порушив п.9.1 розділу ІХ Порядку роботи складу митного органу від 30.05.2012 р. №627 і вивіз товар зі складу митного органу без дозволу позивача та без оплати його витрат на зберігання товару, що вказує на наявність публічних правовідносин між сторонами.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову. Свої заперечення обґрунтовував тим, що зазначені витрати не підлягають стягненню з них на підставі п.8 вказаного Порядку від 15.06.2012 №731, оскільки на підставі зазначених судових рішень було доведено, що затримка митного оформлення сталася з ініціативи митного органу. Крім того, на підтвердження цього факту надав висновки за результатами службових перевірок щодо дій посадових осіб позивача під час здійснення митного оформлення вказаного товару відповідача, проведених УВБ ГУ ДФС у Луганській області від 18.03.2015 та від 21.04.2015. Також вважав, що право позивача як субєкта владних повноважень звертатися до адміністративного суду з позовом про стягнення витрат митного органу за зберігання товару не передбачено нормами КАС України, МК України та нормами Порядку від 15.06.2012 №731 чи Порядку від 30.05.2012 р. №627. Тому цей спір не має ознак публічного спору, у звязку з чим провадження в справі має бути закрито.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено, що оскільки митний орган не мав спеціально обладнаного митного складу для зберігання товару позивача, що підтверджує внутрішня переписка посадових осіб позивача, між Луганською митницею ДФС та ТОВ-підприємство «Продмашстрой» 04.08.2015 був укладений договір №33 на послуги зі зберігання майна, згідно з яким зберігач зобовязується здійснити прийом майна на підставі акту про передачу-прийомку товарів (предметів) на відповідальне зберігання, в якому зазначається його кількість, якість та вартість (а.с. 38-62, 63-64).

Факт передачі товарів на відповідальне зберігання підтверджується актом про передачу-приймання на відповідальне зберігання від 04.08.2015, кількість (вага) 20300 кг., загальна сума майна 161210,70 грн (а.с.66), актом №1 від 04.08.2015 приймання-передання кількість (вага) 20300 кг., загальна сума майна 161210,70 грн (а.с.67), актом про передачу-приймання на відповідальне зберігання від 05.08.2015, кількість (вага) 21000 кг., загальна сума майна 151184,88 грн (а.с.68), актом №2 від 05.08.2015 приймання-передання кількість (вага) 21000 кг., загальна сума майна 151184,88 грн (а.с.69), актом про передачу-приймання на відповідальне зберігання від 06.08.2015 кількість (вага) 21000 кг., загальна сума майна 151184,88 грн (а.с.70), актом №3 від 06.08.2015 приймання-передання кількість (вага) 21000 кг., загальна сума майна 151184,88 грн (а.с.71), актом про передачу-приймання на відповідальне зберігання від 07.08.2015 кількість (вага) 21000 кг., загальна сума майна 243896,94 грн (а.с.72), актом №4 від 07.08.2015 приймання-передання кількість (вага) 21000 кг., загальна сума майна 243896,94 грн (а.с.73), актом про передачу-приймання на відповідальне зберігання від 07.08.2015 кількість (вага) 21000 кг., загальна сума майна 243896,94 грн (а.с.74), актом №4 від 07.08.2015 приймання-передання кількість (вага) 21000 кг., загальна сума майна 243896,94 грн (а.с.75).

Відповідно до актів про надані послуги: №1 від 07.09.2015; №2 від 12.10.2015; №434 від 09.11.2015 та платіжних доручень №1756 від 08.09.2015; №2050 від 15.10.2015; та №2293; від 16.11.2015 митним органом позивача підприємству відповідача були в повному обсязі оплачені послуги за зберігання вказаного товару за договором №33 від 04.08.2015 за період з 04.08.2015 по 21.10.2015 в загальній сумі 7065 грн (а.с.210-215).

На реалізацію ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2015 у справі №820/2890/15 на пропозицію митного органу ТОВ-підприємство «Продмашстрой» подало до митного оформлення вказаного товару нові вантажно-митні декларації від 13.10.15 №702180003/2015/000347, від 19.10.15 №702180003/2015/000356, від 19.10.15 №702180003/2015/000357, від 21.10.15 №702180003/2015/000368, від 21.10.15 №702180003/2015/000369 з зазначенням митної вартості товару в розмірі, що відповідав визначеному в первинних деклараціях, що подавалися підприємством до митного оформлення цього товару (а.с.77-81).

Зазначені вантажно-митні декларації були прийняті митним органом і митне оформлення було проведено без коригування митної вартості товару.

Відповідно до платіжних доручень №686 від 12.10.2015; №1225 від 15.10.2015; №718 від 21.10.2015 митні платежі підприємством відповідача в повному обсязі були сплачені шляхом передоплати до подачі вказаних ВМД (а.с.207-209).

19.11.2015 інвентарізацією встановлено відсутність товару, що перебував під митним контролем та знаходився на відповідальному зберіганні відповідача (а.с.87-101).

Позивач розрахунком відповідно до Порядку від 15.06.2012 №731, який надіслано відповідачу в листі № 3583/10/12-70-03 від 21.12.2015, повідомив його про необхідність сплатити витрати за зберігання майна за період з 15.08.2015 (11-й день зберігання) по 19.11.2015 (день проведення інвентарізації та виявлення факту відсутності майна) в сумі 734515,54 грн, на підставі якого позивач звернувся з вказаними вимогами до суду (а.с.104-105, 106).

Підприємство відповідача повідомило митний орган листом від 15.12.2015 №635, що товар було відвантажено споживачам на підставі актів приймання-передачі зі складу, де він зберігався, 26.10.2015 - 26,050 тн; 27.10.2015 - 24,150 тн; 02.11.2015 - 26,310 тн; 02.11.2015 - 24,310 тн; 01.12.2015 - 3,480 тн;(а.с.103).

Відповідно до ч.1-2 ст.321 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Згідно з ч.4 ст.321 МК України граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем до моменту поміщення цих товарів, транспортних засобів у відповідний митний режим не може перевищувати 180 календарних днів.

Як вбачається з службової переписки посадових осіб позивача, договір №33 від 04.08.2015 між Луганською митницею ДФС та ТОВ-підприємство «Продмашстрой» був укладений саме з підстав закінчення 180-денного строку перебування товару під митним контролем.

Згідно зі п.4) ч.1 ст. 238 МК України обовязковій передачі органу доходів і зборів для зберігання підлягають товари, граничний строк перебування яких під митним контролем на території зони митного контролю закінчився.

Відповідно до ч.2 ст. 238 МК України товари, які підлягають обовязковій передачі для зберігання органу доходів і зборів, зберігаються на складах органів доходів і зборів.

Згідно з ч.4 ст.239 МК України товари, які через свої властивості не можуть зберігатися на складі органу доходів і зборів, за рішенням керівника органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обовязки, можуть передаватися органами доходів і зборів на зберігання підприємствам, на складах яких створено необхідні умови для належного зберігання таких товарів. Для цілей цього Кодексу таке зберігання вважається зберіганням на складі органу доходів і зборів.

На підставі вимог ч.3 ст. 239 МК України наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №627 затверджено Порядок роботи складу митного органу, п. 9.1 якого передбачає, що товари, транспортні засоби комерційного призначення, що зберігаються на складах Митниць під митним контролем, можуть бути видані їх власникам або уповноваженим ними особам лише після їх митного оформлення, відшкодування витрат Митниць на їх зберігання та сплати відповідних митних платежів.

Відповідно до ч.6 ст.239 МК України витрати органів доходів і зборів на зберігання товарів, транспортних засобів, зазначених у пунктах 1-5 частини першої та у частині пятій статті 238 цього Кодексу, відшкодовуються власниками цих товарів, транспортних засобів або уповноваженими ними особами. Розмір суми, що підлягає відшкодуванню, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, і розраховується в порядку, передбаченому для визначення собівартості платних послуг.

Наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2012 №731 затверджено Порядок відшкодування витрат за зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів, пункт 1 якого передбачає, що відшкодування витрат митному органу оформлюється уніфікованою митною квитанцією МД-1 (далі - УМК МД-1), яка заповнюється в порядку, встановленому законодавством.

Згідно з наказом Державної митної служби України №1 від 04.01.2005 затверджено Порядок застосування уніфікованої митної квитанції МД-1, відповідно до вимог пункту 1.2 якого Уніфікована митна квитанція МД-1 (далі - УМК) застосовується під час прийняття на зберігання митним органом товарів відповідно до законодавства.

Відповідно до п.1.5 Порядку №1 від 04.01.2005, що є чинним нормативним актом, кожний бланк УМК складається з трьох самокопіювальних аркушів, виготовлених друкарським способом, з однаковими серією й номером. Графи "Сума чи вартість, грн.", "Сума, грн.", "Усього (літерами)" зазначених самокопіювальних аркушів зафарбовано: першого аркуша - рожевим кольором, другого - блакитним, третього - жовтим.

Згідно з п.1.4 вказаного Порядку №1 від 04.01.2005 роздрукована електронна форма УМК застосовується замість бланка УМК виключно при сплаті єдиного збору.

З огляду на затверджені вказаним Порядком №1 від 04.01.2005 форму вказаного документу, а також вимоги до змісту даних, що має він містити, суд приходить до висновку, що розрахунок, який надіслано позивачем в листі № 3583/10/12-70-03 від 21.12.2015 не є уніфікована митна квитанція МД-1, також ним не є і розрахунок плати за зберігання майна станом на 19.11.2012, на підставі якого позивач звернувся з вказаними вимогами до суду (а.с.104-105, 106).

Тобто належного документу на підтвердження факту прийняття на зберігання митним органом товару відповідно до законодавства, що є підставою для відшкодування витрат митному органу - позивачем відповідачу, а також суду не надано.

Як вбачається з договору №33 від 04.08.2015 він не містить посилання на норми митного законодавства та Порядки від 30.05.2012 №627 та від від 15.06.2012 №731 щодо умов зберігання товару чи калькуляції витрат на його зберігання.

Зазначене вище є підставою для висновку, що фактично товар не було належним чином оформлено на зберігання митного органу шляхом складання уніфікованої митної квитанції МД-1 та умови фактичного зберігання товару за вказаним договором не відповідають вимогам зазначених вище Порядків для зберігання товару на складі митного органу. На що, крім іншого, вказує різниця між вартістю послуг за фактичне зберігання за договором ( 8550 грн з ПДВ - за період з 04.08.2015 по 31.12.2015 ) та витратами, що обчислені митним органом на підставі Порядку відшкодування витрат за зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів від 15.06.2012 №731 ( 734515,54 грн - за період з 15.08.2015 по 19.11.2015 ).

Пред'явлена до стягнення сума витрат за зберігання товару на складі митного органу в розмірі 734515,54 грн не відноситься до митних платежів (якими згідно з п.27 ч.1 ст.4 Митного кодексу України, є мито, акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) та податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції)), що справляються під час переміщення або у зв'язку з переміщенням товарів через митний кордон України та контроль за справлянням яких покладено на митні органи, а фактично є платою за зберігання товару на складі митного органу, яка відповідно до Порядку відшкодування витрат за зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15 червня 2012 року № 731 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09 липня 2012 року за №1140/21452), розраховується виходячи із категорії товару та строку його знаходження на такому складі, та має бути сплачена при фактичному отриманні товару після його митного оформлення.

За встановлених судом обставин, враховуючи той факт, що на час звернення до суду позивача процедуру митного оформлення товару, вказаного в цьому позові, завершено, належні митні платежі відповідачем сплачені, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини не пов'язані із безпосереднім здійсненням позивачем відносно відповідача владних управлінських функцій у зв'язку з виконанням повноважень та завдань, покладених на нього законом, а виникли між сторонами з приводу виконання договору на відповідальне зберігання товару.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах, що передбачено п.6) ч.1 ст.3 КАС України.

Право звернення до адміністративного суду суб'єктів владних повноважень відповідно до ч.3 ст.6 КАС України можливе лише у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч.4 ст.50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

Тобто, право звернення митного органу як субєкта владних повноважень з адміністративним позовом до суду має бути встановлено законом.

Однак, нормами Митного Кодексу України чи іншого спеціального закону, які передбачають повноваження митного органу щодо здійснення владних управлінських функцій, не передбачено його права на звернення до суду з позовом про стягнення витрат на зберігання товарів.

Порушення ж з боку підприємства відповідача п.9.1 розділу ІХ Порядку роботи складу митного органу від 30.05.2012 р. №627 і самовільний вивіз товару зі складу митного органу без оплати його витрат на зберігання товару, не є підставою вважати цей спір публічним, оскільки він не є уб'єктом владних повноважень відповідно до вимог КАС України.

Фактично відносини щодо зберігання товару, які склалися між сторонами, є цивільно-правовими з відповідними обов'язками зберігання товарів, їх повернення у схоронності та відшкодування понесених витрат у разі їх втрати чи пошкодження, а також правом на відшкодування витрат за зберігання, та кореспондуючими обов'язками відшкодувати витрати на зберігання, а також на відшкодування збитків, завданих нестачею товару чи його пошкодженням.

Зберігання товарів є господарською операцією, яка передбачає рівність учасників цих відносин, вільність їх волевиявлення, відсутність будь-якого підпорядкування або владного впливу.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Як встановлено ч.3 ст.22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів.

Отже, за суб'єктним складом сторін та змістом спірних правовідносин дана справа підлягає розгляду господарськими судами у порядку, визначеному нормами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

За вказаними обставинами суд дійшов висновку, що даний спір не носить характеру публічно-правового та не підпадає під юрисдикцію адміністративних судів, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.17, 157, 160 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за адміністративним позовом Державної фіскальної служби до Товариства з обмеженою відповідальністю-підприємство Продмашстрой про стягнення заборгованості за зберігання товарів на складі митного органу в сумі 734515,54 грн закрити.

Розяснити позивачу, що дана справа підсудна господарському суду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.

Повний текст ухвали виготовлено 21 березня 2016 року.

Суддя ОСОБА_3