Постанова № 56610255, 16.03.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2016 року 16 год. 40 хв. Справа № 808/8871/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Каракуші С.М.

за участю секретаря Рибакової М.В.

представника позивача Полиці А.О.

представника відповідача Сахно О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АБРАЗИВ ГРУП»

до: Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

про: визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АБРАЗИВ ГРУП» (далі - позивач або ТОВ «АБРАЗИВ ГРУП») звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач або ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області) про визнання дій щодо формування податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 03.06.2015 № 0001121503 та податкового повідомлення-рішення форми «В4» від 03.06.2015 № 0001111503 протиправними та скасування зазначених податкових повідомлень-рішень.

Позивач вважає, що ним правомірно було внесено отримані в грудні 2014 року податкові накладні до уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2014 року у відповідності до положень частини 196.6 статті 196 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим прийняті ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області податкові повідомлення-рішення є такими, що винесені протиправно та підлягають скасуванню. Також позивач вважає протиправним і формування таких податкових повідомлень-рішень.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити та надав пояснення в його обґрунтування аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнала у повному обсязі, просила у його задоволенні відмовити та надала заперечення на адміністративний позов, відповідно до яких вважає, що податкові повідомлення-рішення винесені правомірно, у зв'язку з виявленими під час проведеної перевірки порушеннями податкового законодавства. Перевіркою встановлено, що відповідно до реєстру отриманих податкових накладних за грудень 2014 року, податкові накладні від контрагентів позивача останній не отримував та з поданої підприємством податкової звітності не вбачається на підставі яких податкових накладних до податкового кредиту грудня 2014 року було включено ПДВ у сумі 67436 грн.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

31.03.2015 ТОВ «АБРАЗИВ ГРУП» подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за грудень 2014 року у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9054473322, яким було збільшено суму податкового кредиту у розмірі 67436 грн. (т. 1 а.с. 223-225).

У зв'язку з подачею уточнюючого розрахунку, ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області, у відповідності до пункту 200.10 статті 200, статті 76 Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку даного уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року (№ 9078820881 від 20.01.2015) за результатами якої складено Акт № 44/15-03/33703603 від 27.04.2015 (т. 1 а.с. 134-142).

Як вбачається із висновків акту перевірки, позивачем порушено пункт 44.1 статті 44, пункт 201.10 статті 201, пункт 201.14 статті 201, пункт 201.15 статті 201, статтю 192, пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, пункт 8 розділу 3 Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, пункт 2 розділу 4 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, у зв'язку з чим ТОВ «АБРАЗИВ ГРУП» завищено суму податкового кредиту на суму ПДВ 67436 грн., що призвело до заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету 10790 грн., та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного податкового періоду на суму ПДВ 56646 грн., та завищено суму від'ємного значення поточного звітного (податкового) періоду та від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19+рядок 21) (рядок 22), суму від'ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Податкового кодексу України на момент подання податкової декларації (рядок 22 - рядок 22.1) (рядок 23), суму, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 23 - рядок 23.1 - рядок 23.2) (рядок 23.3), суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 22.1 + рядок 23.3) на суму ПДВ 56646 грн. Дані камеральної перевірки свідчать про заниження суми податкових зобов'язань, заявлених у податковій декларації, уточнюючого розрахунку, та відповідальність платника, передбачену пунктом 123.1 статті 123 глави 11 розділу 2 Податкового кодексу України (т. 1 а.с. 140-141).

Вказані висновки акту перевірки обґрунтовані тим, що податкові накладні на суму ПДВ 67436 грн. по контрагентам-продавцям не були відображені ТОВ «АБРАЗИВ ГРУП» в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2014 року, який був наданий до ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області, що може свідчити про відсутність податкових накладних з періодом виписки грудень 2014 року на момент подання податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року. Підприємством також не було використано право на формування податкового кредиту на підставі податкових накладних шляхом подання заяви-скарги на контрагентів-постачальників у відповідності до положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

На підставі встановлених порушень податкового законодавства, ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0001121503 від 03.06.2015, яким ТОВ «АБРАЗИВ ГРУП» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 10790 грн. за основним платежем та 2697 грн. 50 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- № 0001111503 від 03.06.2016, яким ТОВ «АБРАЗИВ ГРУП» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 56646 грн. (т. 1 а.с. 143-146).

Не погодившись із висновками, викладеними в акті перевірки та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку, але рішеннями контролюючих органів податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарги ТОВ «АБРАЗИВ ГРУП» - без задоволення (т. 1 а.с. 147-176).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на час складення податкових наклданих), платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Згідно пункту 201.6 статті 201 Кодексу, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно положень пунктів 201.14, 201.15 статті 201 Податкового кодексу України, платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до приписів пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Згідно положень пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Як встановлено матеріалами справи, позивачем в березні 2015 року було виявлено не включення до податкової звітності податкового кредиту за грудень 2014 року згідно з отриманими в грудні 2014 року податковими накладними.

Зокрема, судом були досліджені податкові накладні:

- від ТОВ «СПС ГРУП»: № 34 від 24.12.2014 на суму 960 грн., у тому числі ПДВ - 160 грн.; № 35 від 24.12.2014 на суму 3000 грн., у тому числі ПДВ - 500 грн.;

- від ТОВ «Транспортна компанія «САТ»: № 64432 від 23.12.2014 на суму 677 грн., у тому числі ПДВ - 112 грн. 83 коп.;

- від ТОВ «Торгівельний будинок «Украбразив»: № 74 від 30.12.2014 на суму 5000 грн., у тому числі ПДВ - 833 грн. 33 коп.; № 72 від 29.12.2014 на суму 5000 грн., у тому числі ПДВ - 833 грн. 33 коп.; № 48 від 22.12.2014 на суму 9539 грн. 80 коп., у тому числі ПДВ - 1589 грн. 96 коп.; № 37 від 17.12.2014 на суму 10000 грн., у тому числі ПДВ - 1666 грн. 66 коп.; № 34 від 16.12.2014 на суму 8112 грн. 70 коп., у тому числі ПДВ - 1352 грн. 12 коп.; № 33 від 16.12.2014 на суму 5000 грн., у тому числі ПДВ - 833 грн. 33 коп.;

- від ТОВ «Е-КОМ»: № 76 від 03.11.2014 на суму 1058 грн. 70 коп., у тому числі ПДВ - 176 грн. 45 коп.; № 376 від 03.12.2014 на суму 1212 грн., у тому числі ПДВ - 202 грн.;

- від ТОВ «Торговий дім «Олександр»: № 675 від 22.12.2014 на суму 18194 грн. 20 коп., у тому числі ПДВ - 3032 грн. 37 коп.; № 683 від 22.12.2014 на суму 5198 грн. 36 коп., у тому числі ПДВ - 866 грн. 39 коп.; № 750 від 24.12.2014 на суму 86831 грн. 98 коп., у тому числі ПДВ - 14472 грн.; № 655 від 22.12.2014 на суму 23201 грн. 64 коп., у тому числі ПДВ - 3866 грн. 94 коп.;

- від ТОВ «ВКП КРОНТЕКС»: № 8 від 02.12.2014 на суму 84226 грн. 27 коп., у тому числі ПДВ - 14037 грн. 71 коп.;

- від ТОВ «КЛІНГСПОР»: № 199 від 08.12.2014 на суму 72544 грн. 69 коп., у тому числі ПДВ - 12090 грн. 78 коп.; № 447 від 22.12.2014 на суму 64860 грн. 60 коп., у тому числі ПДВ - 10810 грн. 10 коп. (т. 1 а.с. 108-131).

Вказані податкові накладні не були включені позивачем до Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2014 року та подані до ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області 02.04.2015 листом № 150331/2 (т. 1 а.с. 48-107, 132).

Як вбачається із наданих витягів з Єдиного реєстру податкових накладних, квитанцій про реєстрацію податкової накладної в реєстрі, листів контрагентів позивача, вказані податкові накладні були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та включені підприємствами до податкових зобов'язань за грудень 2014 року (т. 2 а.с. 3-12, 21-29).

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм Податкового кодексу України, податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару, та надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця. І лише придбання товарів (послуг, робіт), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної (або складання податкової накладної з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) та складання податкової накладної особою, що не зареєстрована як платник ПДВ, позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) вартість яких відноситься до складу валових витрат.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що надані позивачем податкові накладні були підставою для формування податкового кредиту ТОВ «АБРАЗИВ ГРУП».

Із внесенням змін до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, з 01.01.2015 втратила чинність норма, згідно з якою у разі, якщо платник ПДВ не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманої податкової накладної, таке право зберігалося за ним протягом 365 календарних днів з дати складання такої накладної.

Таким чином, всі податкові накладні, складені в звітних податкових періодах 2014 року, могли бути включені до складу податкового кредиту не пізніше грудня 2014 року (за умови дотримання інших вимог ПКУ щодо формування податкового кредиту).

В той же час, починаючи з 01.01.2015 платники ПДВ, які станом на зазначену дату не включили до складу податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними, складеними з 01.01.2014 по 31.12.2014, можуть реалізувати своє право на формування податкового кредиту по таким податковим накладним шляхом подання уточнюючих розрахунків за відповідні звітні періоди, але з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, тобто за звітний період січень 2014 року уточнюючий розрахунок може бути подано не пізніше ніж через 1095 днів починаючи з 20.02.2014, за грудень 2014 року - не пізніше ніж через 1095 днів починаючи з 20.01.2015.

Зазначене стосується податкових накладних, складених у 2014 році як в електронному так і в паперовому вигляді, як зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних так і тих, що за правилами, діючими до цієї дати, не підлягали реєстрації в ЄРПН.

Відповідно до пункту 201.111 статті 201 розділу 5 Податкового кодексу України, починаючи з 01.01.2015, платник податку повинен вести реєстр документів, зазначених у підпунктах «а»-«в» пункту 201.11 статті 201 розділу 5 Податкового кодексу України. Оскільки наказ Міністерства доходів і зборів України від 22.09.2014 № 958 «Про затвердження форми реєстру виданих та отриманих податкових накладних та порядку його ведення», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.10.2014 за № 1228/26005, залишається чинним, платники податку можуть за власним бажанням обліковувати зазначені документи, використовуючи форму Реєстру виданих та отриманих податкових накладних.

При цьому, як Реєстр виданих та отриманих податкових накладних, який платником податку ведеться за власним бажанням, так і реєстр документів, зазначених у підпунктах «а»-«в» пункту 201.11 статті 201 розділу 5 Кодексу, якщо такий реєстр ведеться платником окремо від Реєстру виданих та отриманих податкових накладних, до контролюючого органу, починаючи із звітності за січень 2015 року, не подається.

Вказана позиція висловлена в листі Державної фіскальної служби України від 17.02.2015 № 5292/7/99-99-19-03-02-17.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що при поданні уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань у березні 2015 року за податковий період - грудень 2014 року, позивач не мав подавати також уточнений реєстр виданих та отриманих податкових накладних за 2014 рік, у зв'язку з чим оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Вимоги позивача щодо визнання дій ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області щодо формування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень протиправними суд вважає такими, що не підлягають з наступних підстав.

Згідно з положеннями підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку та у відповідності до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Таким чином, за результатами проведеної перевірки ТОВ «АБРАЗИВ ГРУП» та виявлених, на думку контролюючого органу порушень податкового законодавства, відповідач був зобов'язаний прийняти відповідні податкові повідомлення-рішення, але встановивши їх протиправність під час судового розгляду, суд може скасувати такі рішення податкового органу, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення форми «В4» від 03.06.2015 № 0001111503 та податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 03.06.2015 № 0001121503 та їх скасування.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України присудженню на користь позивача підлягають здійснені ним та документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень (а.с. 3).

Керуючись статтями 2, 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати прийняті Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 03.06.2015 № 0001111503 та податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 03.06.2015 № 0001121503.

У решті позовних вимог відмовити.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АБРАЗИВ ГРУП» за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області судові витрати у розмірі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М. Каракуша