ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
21 березня 2016 р. Справа №804/1575/16
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Верба І.О., розглянувши у місті Дніпропетровську матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
17 березня 2016 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання прийнятою та зареєстрованою звітної податкової декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Компібуд» за податковий період грудень 2015 року першим днем її фактичного отримання.
Суддею встановлено, що адміністративний позов не відповідає вимогам, встановленим статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
В обґрунтування заявленого позову зазначено, що довірителем позивача ТОВ «Компібуд» неодноразово подано до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області податкову декларацію з ПДВ за грудень 2015 року, яка не прийнята контролюючим органом як податкова звітність.
Поряд з цим, з позовної заяви не вбачається які саме права, свободи чи інтереси вказаного у позовній заяві позивача порушені діями/бездіяльністю відповідача, на захист прав від яких поданий цей адміністративний позов.
Згідно положень статті 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.
При цьому, повірений не є тотожним довірителю, та вчиняє доручені йому дії від імені довірителя.
Суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на наступне.
Відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Частиною першою статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
За визначеннями, наведеними у частині першій статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України:
- позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду;
- відповідачем є суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Відповідно до положень частини першої статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви особисто позивачем або його представником. Позовна заява може бути надіслана до адміністративного суду поштою.
Сторона, а також третя особа в адміністративній справі можуть брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника. Представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 48 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність. Законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом (частини перша, друга, сьома статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно положень статті 58 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження представників, які беруть участь в адміністративному процесі на основі договору, на здійснення представництва в суді повинні бути підтверджені довіреністю. Довіреності від імені органу, підприємства, установи, організації видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те законом, положенням, статутом особи і засвідчуються печаткою цього органу, підприємства, установи, організації (за наявності).
Відповідно до частини четвертої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання. Частиною п'ятою зазначеної статті встановлено, що одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.
Згідно пунктів 2, 3, 4 частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються: ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі; зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Згідно частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору.
Частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру:
- юридичною особою складає 1 розмір мінімальної заробітної плати, який на 1 січня 2016 року становить 1378 грн.;
- фізичною особою складає 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, який на 1 січня 2016 року становить 1378 грн., тобто 551,20 грн.
Суд звертає увагу позивача на наступне.
Відповідно до частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Частина друга цієї статті передбачає, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Суд зазначає, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень такого майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Крім того, повне звільнення від оплати усіх судових витрат застосовується судом до тих осіб, рівень статків яких не дозволяє взагалі робити будь-які судові витрати, інакше вони неспроможні будуть забезпечити свої найнеобхідніші життєві потреби (житло, харчування тощо).
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати суду докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Позивач у позовній заяві клопотав про звільнення від сплати судового збору, проте не обґрунтував таке клопотання, у зв'язку із чим суд не знайшов підстав для його задоволення.
За таких обставин, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху із наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків позовної заяви до 12 квітня 2016 р.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання:
- належним чином оформленого адміністративного позову з урахуванням вимог статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме із зазначенням: позивача, його адреси, засобів зв'язку та адреси електронної пошти; за потреби відомостей представника позивача, його адреси, засобів зв'язку та адреси електронної пошти; засобів зв'язку та адреси електронної пошти відповідача; обґрунтування позовних вимог із зазначенням які саме права, свободи чи інтереси вказаного у позовній заяві позивача порушені діями/бездіяльністю відповідача, на захист прав від яких поданий цей адміністративний позов;
- документів на підтвердження повноважень особи, якою підписана та подана позовна заява до суду;
- документу про сплату судового збору у розмірі згідно заявленого змісту позовних вимог.
Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунені у зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута. Залишення позовної заяви без руху не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали.
Суддя І.О. Верба
Судове рішення № 56610120, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 22.03.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 804/1575/16. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: