Ухвала суду № 56609960, 16.03.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/3904/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Чернюк А. Ю.

Суддя-доповідач: Граб Л.С.

16 березня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Боровицького О. А. Сапальової Т.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Майданюк Я.Л.,

представника позиача: ОСОБА_2,

представників відповідача: Остапенка О. Є., Данильченка В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом арбітражного керуючого ОСОБА_5 до Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про визнання протиправними дій та скасування припису,

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2015 року арбітражний керуючий ОСОБА_5 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, в якому просив визнати протиправними дії Головного управління юстиції у Закарпатській області щодо визначених в довідці №09-19/10 від 23.07.2015 року та акті позапланової невиїзної перевірки №09-19/10 від 03.08.2015 року порушень вимог частини 1 статті 29, ч. 2 ст. 30, ч. 3 ст. 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції чинній до 19.01.2013 року) ст. 15, ч. 7 ст. 16, ч. 4 ст. 17 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», які не враховано арбітражним керуючим ОСОБА_5 та яким безпосередньо порушено норми абзацу 2 пункту 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції чинній з 19.01.2013 року), частини 6 ст. 3-1, ч. 1 ст. 29, ч. 2 ст. 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції чинній до 19.01.2013 року); скасувати акт Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_5 Від 03 серпня 2015 року №09-19/10; скасувати припис № 6 від 29.09.2015 року Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, що винесений на підставі акту позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_5 від 03.08.2015 року № 09-19/10 та рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих від 04.09.2015 року.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року закрито провадження по справі в частині позовної вимоги щодо визнання протиправним та скасування акту Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області №09-19/10 від 03.08.2015 року.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 25.12.2015 року позов задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано припис № 6 від 29.09.2015 року Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, що винесений на підставі акту позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_5 від 03.08.2015 року № 09-19/10 та рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих від 04.09.2015 року.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом при ухваленні рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судовому засіданні представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив стосовно задоволення апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, давши правову оцінку обставинам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25.12.2015 року - без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5, зареєстрований арбітражним керуючим на підставі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 18.03.2013 року НОМЕР_1.

Головним спеціалістом та провідним спеціалістом сектору з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, на підставі ухвали Господарського суду Закарпатської області від 09.02.2015 по справі № 16/136 та доручення Міністерства юстиції України від 24.06.2015 року № 13.0.2-32/2155, проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_5 з 21 липня 2015 року до 23 липня 2015 року, результати якої відображені в акті перевірки від 03.08.2015 року №09-19/10.

Крім того, складено довідку про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 23 липня 2015 року № 09-19/10.

Перевіркою діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_5 на предмет додержання ним під час виконання обов'язків ліквідатора ДП "Тепломережа" вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та іншого законодавства з питань банкрутства при реалізації майна банкрута - ДП "Тепломережа", встановлено, що реалізація майна ДП "Тепломережа" проведена з порушенням норм частини 1 статті 29, частини 2 статті 30, частини 3 статті 30 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції чинній до 19.01.2013), статті 15, частини 7 статті 16, частини 4 статті 17 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", які не було враховано арбітражним керуючим ОСОБА_5 та яким безпосередньо порушено норми абзацу 2 пункту 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції чинній з 19.01.2013 року), частини 6 статті 3-1, частини 1 статті 29, частини 2 статті 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції чинній до 19.01.2013 року).

За результатами перевірки виявлено порушення, які є підставою для внесення до Дисциплінарної комісії подання щодо застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення: грубе порушення арбітражним керуючим ОСОБА_5 законодавства під час виконання повноважень ліквідатора ДП "Тепломережа", що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та кредиторів боржника, а саме: норми абзацу 2 пункту 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції чинній з 19.01.2013 року), частини 6 статті 3-1, частини 1 статті 29, частини 2 статті 30 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції чинній до 19.01.2013) (а.с. 110).

28 липня 2015 року арбітражним керуючим ОСОБА_5 на спростування висновків комісії, викладених у Довідці про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 23 липня 2015 року № 09-19/10, надано заперечення та зауваження на довідку про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 23 липня 2015 року № 09-19/10.

29 вересня 2015 року Головним територіальним управлінням юстиції у Закарпатській області складено припис про недопущення повторних порушень від 29 вересня 2015 року №6.

Не погоджуючись з діями Головного управління юстиції у Закарпатській області, ОСОБА_5 звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, зважаючи на наступне.

Так, статтею 106 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992р. №2343-ХІІ передбачено, що планові перевірки здійснюються за певний період не частіше одного разу на два роки за місцезнаходженням державного органу з питань банкрутства або суб'єкта, щодо якого арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) здійснює свої повноваження, або у приміщенні, де знаходиться контора (офіс) арбітражного керуючого, з обов'язковим повідомленням арбітражного керуючого про час і місце проведення перевірки. Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний надавати особам, уповноваженим проводити перевірку, відомості, документи для огляду та їх копії для залучення до матеріалів перевірки. Повторна перевірка з питань, що вже були предметом перевірки, не допускається. Попередні періоди, що раніше перевірялися, не можуть бути предметом наступних перевірок, крім перевірок за зверненнями фізичної чи юридичної особи.

За положеннями п. 1.3 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів0, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 року №128/5 контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (далі - арбітражний керуючий) здійснюють Міністерство юстиції України (далі - Мін'юст) як державний орган з питань банкрутства та за дорученням Мін'юсту України головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі як територіальні органи з питань банкрутства (далі - орган контролю).

У п. п. 2.1 вищезазначеного Порядку зазначається, що контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється шляхом проведення планових і позапланових перевірок.

Пунктом 2.6 Розділу ІІ Порядку контролю передбачено вичерпний перелік підстав для проведення позапланової перевірки.

Згідно з підпунктом 2.6.1 пунктом 2.6 Розділу ІІ Порядку контролю позапланова перевірка здійснюється Мін'юстом або територіальними органами з питань банкрутства за наявності доручення Мін'юсту на її проведення.

Відповідно до пункту 2.8 Розділу ІІ Порядку контролю, для проведення перевірки орган державного контролю видає наказ про проведення перевірки, в якому зазначаються: підстава для проведення перевірки; вид перевірки; склад комісії з перевірки; арбітражний керуючий, щодо якого буде здійснюватися захід; місце проведення перевірки з урахуванням вимог пункту 3.1 розділу ІІІ цього Порядку; предмет перевірки; строки проведення перевірки; інші організаційні заходи, спрямовані на забезпечення проведення перевірки.

В пункті 3.1 розділу ІІІ Порядку контролю зазначено, що голова та члени комісії, зокрема, мають право отримувати від арбітражного керуючого, інших фізичних та юридичних осіб необхідні для проведення перевірки документи.

Так, позивач звернувся до суду з вимогою про скасування Припису №6 від 29.09.2015 року.

Відповідно до п. 3.1 Розділу ІІІ Порядку контролю, голова та члени комісії мають право під час проведення перевірки складати акти, які фіксують факти, пов'язані з організаційними питаннями стосовно проведення перевірки, необхідності її продовження чи неможливості її проведення.

Згідно п. 6.7. Порядку контролю, у разі виявлення під час перевірки порушень у діяльності арбітражного керуючого орган контролю на підставі акта перевірки за наявності відповідних підстав виносить припис про недопущення повторних порушень та (або) розпорядження про усунення виявлених порушень. У приписі міститься інформація про виявлені під час перевірки порушення, які усунути неможливо, та зобов'язання арбітражного керуючого не допускати аналогічних порушень.

З положень п. 6.11. Порядку контролю слідує, що у разі виявлення за результатами перевірки порушень, які є підставою для внесення державним органом з питань банкрутства до Дисциплінарної комісії подання щодо застосування до арбітражного керуючого дисциплінарних стягнень, орган контролю обов'язково зазначає про це в акті перевірки. У такому випадку припис та (або) розпорядження не складаються до моменту прийняття Дисциплінарною комісією рішення за результатом розгляду подання.

Пунктом 7.1. Порядку встановлено вичерпний перелік підстав для притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності.

Дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого, є: попередження; позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Пунктом 7.5 Порядку передбачено, що рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення може бути прийняте Дисциплінарною комісією протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Під час визначення виду дисциплінарного стягнення Дисциплінарною комісією враховуються ступінь вини арбітражного керуючого, обставини вчинення порушення, тяжкість вчиненого ним проступку, а також факти притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності в минулому (п. 7.6 Порядку).

Як встановлено судом та вбачається з Довідки та Акту, складених за результатами перевірки та які стали підставою для винесення оскаржуваного припису, відповідачем зроблено висновки про невідповідність закону порядку реалізації майна підприємства-банкрута на торгах.

Згідно ухвали господарського суду Закарпатської області від 06.06.2013р. ОСОБА_5 як арбітражний керуючий приступив до виконання обов'язків ліквідатора лише у червні 2013р., тоді як реалізація майна на прилюдних торгах відповідно до Протоколів реалізації майна, які мають характер правочину, відбувалась у лютому 2013р.

З огляду на те, що предметом перевірки було додержання арбітражним керуючим ОСОБА_5 під час виконання ним обов'язків ліквідатора ДП "Тепломережа" вимог законодавства з питань банкрутства при реалізації майна банкрута, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновок відповідача про недотримання ОСОБА_5 вимог законодавства при проведенні торгів, в той час як ОСОБА_5 приступив до виконання своїх обов'язків лише через півроку після їх проведення, а також, в той час як у предметі перевірки чітко визначено сутність досліджуваного питання - "при реалізації майна", є необґрунтованим та безпідставним.

Таким чином, встановивши численні, на думку відповідача, порушення у періоді часу наприкінці 2012р. - початок 2013р., останній виніс припис ОСОБА_5 про недопущення порушень, який приступив до виконання повноважень влітку 2013р., та дійшов поспішного висновку про невчинення ОСОБА_5 дій щодо оскарження торгів, оскільки чинним законодавством не передбачено такого обов'язку останнього.

Також відповідачем не взято до уваги рішення комітету кредиторів щодо проведення відчуження кожного з об'єктів, звіти арбітражного керуючого, та інші письмові докази, які підтверджують належне виконання арбітражним керуючим ОСОБА_5 своїх обов'язків, що свідчить про неповноту проведеної перевірки та всупереч вимогам п.3.2 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих, затвердженого наказом Мінюсту України від 27.06.2013р.

Більш того, необхідно зазначити, що предмет перевірки вже слугував предметом дослідження під час планової перевірки діяльності ОСОБА_5 в період з 08.09.2014 року по 17.09.2014 року, яка проводилась ГУЮ у Вінницькій області та за результатами якої будь-яких порушень стосовно реалізації майнових активів, належних підприємству-банкруту не виявлено.

З п.6.9.1 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих, затвердженого наказом Мінюсту України від 27.06.2013 року слідує, що розпорядження виноситься у випадку, якщо виявлені порушення можна усунути, а припис - якщо виявлені порушення усунути неможливо.

Враховуючи всі обставини справи, зважаючи на вищевикладені норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що припис № 6 від 29.09.2015 року Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, винесений на підставі акту позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_5 від 03.08.2015 року №09-19/10 та рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих від 04.09.2015 року, є безпідставним та необґрунтованим, а тому підлягає скасуванню.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що відповідачем не надано суду достатньо належних доказів, які б свідчили про неправомірність заявлених позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 21 березня 2016 року.

Головуючий Граб Л.С. Судді Боровицький О. А. Сапальова Т.В.