Ухвала суду № 56609612, 21.03.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 742/757/16-к Головуючий у І інстанції Зарічна Л.А. Провадження № 11-сс/795/78/2016 Категорія - санкція Доповідач Демченко О. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2016 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_1

суддів Акуленко С.О., Борисенко І.П.,

при секретарі Гой Н.Г.,

за участю прокурора Рубан О.Б.,

захисника адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваної ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14 березня 2016 року,-

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14 березня 2016 року задоволено клопотання слідчого СВ Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 100 мінімальних заробітних плат в сумі 137800 (сто тридцять сім тисяч вісімсот) гривень відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженої, працюючої завідувачем складу зерна СТОВ "Дружба Нова", раніше не судимої,

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, яке відносяться до категорії особливо тяжкого і передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк понад 7 років. Враховуючи особу підозрюваної та наявність ризиків передбачених у п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме незаконного впливу на свідків, суд прийшов до переконання, що обрання іншого запобіжного заходу більш м'якого ніж застава та тримання під вартою не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Захисник ОСОБА_2 не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, в інтересах підозрюваної ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій вказує про необґрунтованість ухвали слідчого судді, просить скасувати її та постановити нову ухвалу, якою застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. На думку автора скарги, при розгляді клопотання прокурор та слідчий не надали жодних доказів щодо наявності реальних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а слідчим суддею не надано відповідної оцінки цим твердженням. Вважає, що з урахуванням особи підозрюваної та її характеризуючих даних, для достатнього запобігання ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, буде застосування такого запобіжного заходу як домашній арешт.

В засіданні апеляційного суду захисник підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні навів докази на обґрунтування предявленої ОСОБА_3 підозри, що містяться в матеріалах кримінального провадження.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який вважав апеляційну скаргу необґрунтованою й такою, що не підлягає задоволенню, а ухвалу слідчого судді просив залишити без змін, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення. Таке рішення суду обґрунтовує наступним чином.

Мета застосування запобіжних заходів передбачена ст. 177 КПК України.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України.

З положення ст. 178 КПК України та розяснень Пленуму Верховного Суду України, які містяться у постанові 25 квітня 2003 року №4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», слідує, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд зобовязаний також оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, репутацію підозрюваного, наявність судимостей, спосіб життя, поведінку під час провадження у справі; дослідити відомості, що вказують на існування факторів, обставин чи моральних цінностей, які можуть свідчити про те, що підозрюваний перебуваючи на волі, не порушуватиме покладених на нього процесуальних обовязків та не займатиметься злочинною діяльністю.

Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, що підтверджується показаннями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та висновком судово-економічної експертизи №1715 від 18.02.2016 року.

Колегія суддів знаходить, що слідчим суддею встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які посилається слідчий у клопотанні, і що застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів можуть не забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваної.

Крім того, зі змісту апеляційної скарги не встановлено жодних переконливих та вагомих доводів захисника, якими останній обґрунтовує свою точку зору щодо можливості застосування такого запобіжного заходу як домашній арешт.

Задовольняючи клопотання про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя цілком вірно з урахуванням мети та підстав застосування запобіжного заходу дійшов до висновку про необхідність застосування до нього саме такого запобіжного заходу, при цьому, в повній мірі були дотримані вимоги ст.178 та ст. 194 КПК України, врахувавши наявність обґрунтованої підозри у вчиненні цією особою кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваної, яка впливаючи на свідків перешкоджатиме кримінальному провадженню.

Окрім цього, слідчий суддя цілком обґрунтовано врахував і те, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в даному випадку є найбільш доцільним, а інші запобіжні заходи, з урахуванням вище вказаних підстав, не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та уникнути ризиків, вказаних у ст.177 КПК України.

Обираючи ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою судом розглянута можливість застосування застави щодо особи, який повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обовязків, а визначена застава призначена забезпечити належну процесуальну поведінку особи. Відтак, відсутні підстави твердити про залишення поза увагою можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу.

Крім того, зважаючи на розмір завданої шкоди, у завданні якої підозрюється особа (п.11 ч.1 ст. 178 КПК України), колегія суддів вважає цілком обґрунтованим висновок слідчого судді про те, що лише саме в обраний спосіб можливо запобігти ризикам визначеним в даному кримінальному провадженні та перешкоджанню проведенню процесуальних дій у справі.

Посилання у апеляційній скарзі захисника, що фактичною підставою застосування запобіжних заходів є наявність вагомих доказів вчинення відповідною особою кримінального правопорушення не відповідає нормам процесуального закону. Так, відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення. А така підозра, як уже зазначалося вище, є достатньо обґрунтованою. Тому говорити про недоліки та неповноту досудового розслідування, яка на думку сторони захисту компенсується шляхом жорстокості запобіжних заходів є недоречним та передчасним.

За таких обставин у суду не було підстав вважати, що застосування більш мяких, ніж взяття під варту, запобіжних заходів може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної, а тому обраний запобіжний захід є обґрунтованим і з ним погоджується апеляційний суд.

З огляду на це, колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги захисника у зв'язку з чим і передбачених законом підстав для задоволення його апеляційної скарги та скасування ухвали суду немає.

Істотних порушень норм кримінального процесуального закону при розгляді справи в суді, які були б підставою для скасування ухваленого судового рішення не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваної ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14 березня 2016 року про задоволення клопотання слідчого СВ Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 без змін.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і подальшому оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

С.О.ОСОБА_8 ОСОБА_9Борисенко