Ухвала суду № 56604866, 22.03.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про залишення без руху позовної заяви)

22 березня 2016 року Житомир справа № 806/430/16

категорія 6.1

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Шимонович Р.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області про визнання дій неправомірними, визнання декларації про готовність об'єкта,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просить:

- визнати неправомірними дії управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області щодо повернення на доопрацювання декларації про готовність до експлуатації об'єкта: "Будівництво станції технічного обслуговування автомобілів" за адресою: АДРЕСА_1;

- визнати декларацію про готовність об'єкта: "Будівництво станції технічного обслуговування автомобілів" за адресою: АДРЕСА_1 до експлуатації, зареєстрованою.

Перевіряючи адміністративний позов на відповідність його вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, вважаю, що він не відповідає вимогам даної норми Кодексу з наступних підстав.

Відповідно до частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів з'ясовано, що звернення до суду із даним позовом зумовлено поверненням відповідачем фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 декларації про готовність об'єкта: "Будівництво станції технічного обслуговування автомобілів" за адресою: АДРЕСА_1 до експлуатації.

Тобто, спірні правовідносини виникли між суб'єктом містобудівної діяльності - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області.

Отже, судовий збір за подання до суду даного позову, слід обраховувати у відповідності до ставок, встановлених Законом України "Про судовий збір" для фізичних осіб-підприємців.

Однак, позивачем не додано до позовної заяви документу про сплату судового збору.

Разом з тим, у пункті 1 позовної заяви ОСОБА_1 просить розглянути клопотання про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру або відстрочення його оплати шляхом сплати 10% до судового розгляду, решту - після винесення рішення по справі.

Розглянувши зазначене клопотання, суд дійшов висновку про відсутність, станом на момент звернення, підстав для його задоволення.

Судовий збір, як складова частина судових витрат, виконує компенсаційну, превентивну і соціальну функцію. Компенсаційна функція полягає у відшкодуванні коштів, витрачених державою на здійснення правосуддя, а також коштів, витрачених особами, що звертаються до суду або вчиняють певні процесуальні дії. Превентивна функція полягає в попередженні необґрунтованих звернень до судів, у забезпеченні виконання юридично зацікавленими в результаті справи особами своїх процесуальних обов'язків. Соціальна функція проявляється в тому, що судові витрати покликані забезпечити фактичну доступність до правосуддя

Європейський суд з прав людини у рішенні по "Справа "Креуз проти Польщі" (Case of Kreuz v. Poland)" від 19.06.2001 окремо наголосив, що "характеристики судового провадження, як справедливість, відкритість та невідкладність, насправді не мають жодної цінності, якщо таке провадження передусім не порушено.

Проте, Європейський суд з прав людини вважає, що положення пункту 1 статті 6 про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у справах (рішення Європейського суду з прав людини "Справа Ейрі" від 09.10.1979).

Конституційний Суд України у рішенні "У справі за конституційним зверненням асоціації "Дім авторів музики в Україні" щодо офіційного тлумачення положень пункту 7 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" у взаємозв'язку з положеннями пункту "г" частини першої статті 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права"" № 12-рп/2013 від 28.11.2013, вказав - гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 N R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

У законодавстві України зазначене правове положення знайшло своє відображення в тому числі у статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 8 Закону України "Про судовий збір".

За правилами частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 8 Закону України "Про судовий збір", суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Як вбачається із наведеної норми, єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.

Вказану позицію підтримує і Пленум Вищого адміністративного суду України (постанови від 05.02.2016, від 23.01.2015 за № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року N 3674-VI "Про судовий збір").

Саме з цих підстав підлягає встановленню термін "майновий стан".

Відповідно до частини першої статті 190 Цивільного кодексу України, майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Згідно зі частиною першою статті 145 Господарського кодексу України, майновий стан суб'єкта господарювання визначається сукупністю належних йому майнових прав та майнових зобов'язань, що відображається у бухгалтерському обліку його господарської діяльності відповідно до вимог закону.

Із зазначених норм можливо дійти висновку, що під поняттям "майновий стан" розуміється сукупність належних особі майнових прав та обов'язків.

У контексті відстрочення, розстрочення або звільнення сплати судового збору слід зазначити, що майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити його та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Враховуючи, що відстрочення, розстрочення або звільнення сплати судового збору допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.

Попри це, позивачем не обґрунтовано заявлене клопотання та не надано суду жодних доказів на підтвердження обставин про скрутне матеріальне становище, відсутність будь-яких доходів (майна) та неможливість сплати суми судового збору.

Таким чином, суд не вбачає підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, зменшення його розміру або відстрочення його оплати.

Між тим, зі змісту позовної заяви видно, що позивачем пред'явлено до відповідача одну вимогу немайнового характеру.

Пунктом 1 частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011, який набрав чинності з 1 листопада 2011 р. (у редакції, що діє з 01.09.2015, далі - Закон), встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, справляється судовий збір у розмірі 1 мінімальної заробітної плати.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зважаючи на зазначене, ОСОБА_1 за подання до суду даного позову, з урахуванням позовних вимог і розміру мінімальної заробітної плати встановленої на 1 січня 2016 року, необхідно сплатити судовий збір у сумі 1378,00 грн.

Отже, поданий адміністративний позов майнового характеру не оплачений судовим збором не відповідає вимогам, передбаченим статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

З огляду на вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду доказу сплати судового збору в сумі 1378,00 грн на рахунок Житомирського окружного адміністративного суду №31213206784002 за такими реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у м. Житомирі, код отримувача - 38035726, банк отримувача - ГУДКСУ у Житомирській області, МФО - 811039, код класифікації доходів бюджету (код платежу) - 22030001, код ЄДРПОУ суду 34854954. Призначення платежу: судовий збір, за позовом ______ (назва позивача, код ЄДРПОУ), рахунок отримувача 31213206784002, код ЄДРПОУ 34854954, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Керуючись статтями 108, 160, 165, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

у х в а л и в :

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру або відстрочення його оплати.

Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.

Надати строк для усунення недоліків до 05 квітня 2016 року.

Якщо в даний строк недоліки, які зазначені в ухвалі, не будуть усунуті, позовна заява буде повернута позивачеві.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Р.М.Шимонович