Ухвала суду № 56604785, 02.12.2015, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

02 грудня 2015 рокуЖитомирСправа № 806/5148/14

Категорія 12.3

Житомирський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді - Черняхович І.Е.

секретар - Господарчук І.В.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Новоград-Волинської районної державної адміністрації про стягнення 175808,51 грн.,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з Новоград-Волинської районної державної адміністрації середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні у сумі 175808,51 грн.

02 грудня 2015 року представник відповідача надала до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропущенням місячного строку звернення до суду (ч. 3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України).

Представник позивача заперечував проти залишення позовної заяви без розгляду.

Представник відповідача заяву підтримала та просила її задовольнити.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що заява про залишення позовної заяви без розгляду не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Встановлено, що постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 30.05.2012 року по справі № 0670/2518/12 (а.с.8-9), залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2012 року (а.с.10-12), ОСОБА_3 визнана звільненою з посади начальника відділу освіти Новоград-Волинської районної державної адміністрації з 04.11.2007 року за п. 5 ст. 36 КЗпП України і на підставі ст. 235 КЗпП України Новоград-Волинська районна державна адміністрація зобов'язана нарахувати і виплатити ОСОБА_3 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 12 грудня 2006 року по 04 листопада 2007 року включно та компенсацію за невикористану відпустку.

Відповідно до постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 29.08.2013 року по справі № 806/4768/13-а (а.с.13-14), яка набрала законної сили, з Новоград-Волинської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_3 стягнуто 2976,02 грн недоплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу та компенсації за невикористану відпустку.

Представник позивача в судовому засіданні зауважив, що фактичне виконання постанови від 29.08.2013 у справі № 806/4768/13-а було здійснено 08 жовтня 2014 року, тобто більше ніж через рік. Враховуючи, що до суду із позовом ОСОБА_3 звернулась 17.11.2014, а про порушення свого права дізналась 08.10.2014, суд вважає, що нею не пропущено місячний строк звернення до суду. Суд не погоджується з такою правовою позицією представника відповідача, враховуючи наступне.

Строк звернення до адміністративного суду - це строк, протягом якого особа, яка вважає, що рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень порушують її права чи інтереси, може звернутися до суду за захистом. Таким чином, строк звернення до суду - це прийом юридичної техніки, який функціонально пов'язаний із реалізацією права на судовий захист і визначає його часові межі.

Приписами ч. 2 ст. 99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Законодавством чітко визначено, що не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум. З наведеного вище вбачається, що невиплата власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум і вимога звільненого працівника щодо їх виплати є трудовим спором між цими учасниками трудових правовідносин.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 15.09.2015 у справі № 21-1765а15.

Отже, твердження представника відповідача, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду, що встановлений ч. 3 ст. 99 КАС України, суд вважає помилковим, так як вказані строки стосуються справ щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби. В даній адміністративній справі предметом спору є відновлення порушеного права позивача, що викликане неналежним виконанням відповідачем судових рішень, що набрали законної сили.

З огляду на викладене суд вважає, що позивачем не пропущено строк звернення до суду.

Керуючись статтями 99, 165, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання Новоград-Волинської районної державної адміністрації про залишення без розгляду адміністративної справи за позовом ОСОБА_3 до Новоград-Волинської районної державної адміністрації про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні - відмовити.

Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяІ.Е.Черняхович