Рішення № 56602129, 17.03.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №310/14325/13ц Головуючий у 1-й інстанції Ліхтанська Н.П.

Провадження №22-ц/778/1016/16 Суддя-доповідач Онищенко Е.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

вступна та резолютивна частини

17 березня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької с області у складі:

Головуючого Бєлки В.Ю.

Суддів Онищенка Е.А.

Бондаря М.С.

При секретарі Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Бердянської міської ради Запорізької області, ОСОБА_3, треті особи - Управління Держземагенства у Бердянському районі Запорізької області, Управління земельних ресурсів в м. Бердянську, про визнання рішення сесії Бердянської міської ради частково незаконним, визнання державного акту про право приватної власності на землю недійсним, скасування державної реєстрації,-

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2013 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Бердянської міської ради Запорізької області, ОСОБА_3, треті особи - Управління Держземагенства у Бердянському районі Запорізької області, Управління земельних ресурсів в м. Бердянську, про визнання рішення сесії Бердянської міської ради частково незаконним, визнання державного акту про право приватної власності на землю недійсним, скасування державної реєстрації, який неодноразово уточнював.

В обґрунтування позову зазначав, що йому на підставі свідоцтва про право власності за заповітом від 09.04.1982 року належить на праві власності 1/2 частина житлового буд. АДРЕСА_1. На підставі ухвали місцевого суду м. Бердянську Запорізької області про затвердження мирової угоди від 02.08.2002 року йому належить ? частина житлового будинку АДРЕСА_1.

Рішенням виконкому Бердянської міської Ради депутатів від 11.01.1954року № 2 за домоволодінням АДРЕСА_1 закріплено земельну ділянку площею 1052,1 кв.м.

15 вересня 2008 року він звернувся до Центру надання муніципальних послуг виконавчого комітету Бердянської міської ради із заявою про передачу йому у приватну власність земельної ділянки площею 0,10га, яка перебуває у його користуванні, для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

28 вересня 2008 року він оформив замовлення на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку з ПП «Укрзем».

Під час огляду та обміру земельної ділянки спеціалістом ПП «Укрзем» було встановлено, що межа земельних ділянок житлових будинків АДРЕСА_1 не відповідає документам, оскільки власником житлового будинку АДРЕСА_2 збудовані на території домоволодіння АДРЕСА_1 димоходи. У зв'язку з цим він звернувся до ОСОБА_3 з пропозицією узгодження компромісного варіанту межі, що розділяє земельні ділянки № 61 і АДРЕСА_1, але відповіді не отримав.

При повторному зверненні у травні 2012року до ПП «Укрзем» йому стало відомо, що ОСОБА_3, яка є власником житлового будинку АДРЕСА_2, передано спірну земельну ділянку у приватну власність.

Оскільки його про проведення процедури приватизації не повідомили, межу земельної ділянки з ним не узгоджували, спірні питання щодо її проходження вирішено не було, ОСОБА_5 звернувся с заявою до Бердянського, MB ГУМВС України в Запорізькій області з заявою щодо можливої підробки документів. З постанови про закриття кримінального провадження від 13 червня 2013 року стало відомо, що у Акті визначення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі від 05.01.010року відсутній підпис суміжних землекористувачів земельної ділянки № 63, у тому числі і підпис від його імені.

З відповіді виконавчого комітету Бердянської міської ради від 29.10.13року стало відомо, що п. 1.22 рішення вісімдесятої сесії V скликання Бердянської міської ради Запорізької області № 9 від 31.03.2010 року затверджено технічну документацію та передано безоплатно у власність ОСОБА_3 земельну ділянку, площею 0.1 га по АДРЕСА_2

Вважає, що прийнятим рішенням Бердянської міської ради Запорізької області суттєво порушено порядок надання земельних ділянок у власність.

Згідно висновку судової земельно-технічної експертизи від 08.06.2015 року, ОСОБА_3 передано у власність, у тому числі, частину земельної ділянки, яка не перебувала у її користуванні, та яка закріплена за сусіднім домоволодінням НОМЕР_1, що залежить йому.

Вважає, що Бердянська міська рада не мала повноважень щодо передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки, яка не знаходилась у її користуванні та яка відноситься до домоволодіння АДРЕСА_1.

Крім того, рішенням Бердянської міської ради № 9 від 31.03.2010 року, затверджено технічну документацію зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку, яка складена з порушенням вимог чинного законодавства, що призвело до незаконної передачі у власність ОСОБА_3 спірної земельної ділянки.

Враховуючи викладене просив суд визнати незаконним п. 1.22 рішення вісімдесятої сесії V скликання Бердянської міської ради від 31.03.2010 року № 9 , яким затверджено технічну документацію та передано безоплатно у власність ОСОБА_3 земельну ділянку, яка перебуває у користуванні, для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в межах норм безоплатної приватизації, площею 0,1000га, що розташована по АДРЕСА_2; визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку, серії НОМЕР_2, виданий на ім'я ОСОБА_3; скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,1000га, що розташована в АДРЕСА_2.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23 грудня 2015 року позов задоволено.

Визнано незаконним п. 1.22 рішення вісімдесятої сесії V скликання Бердянської міської ради від 31.03.2010 року № 9 , яким затверджено технічну документацію та передано безоплатно у власність ОСОБА_3 земельну ділянку, яка перебуває у користуванні, для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в межах норм безоплатної приватизації, площею 0,1000га, що розташована по АДРЕСА_2.

Визнано недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку, серії НОМЕР_3 виданий на ім'я ОСОБА_3 на підставі рішення . 1.22 рішення вісімдесятої сесії V скликання Бердянської міської ради від 31.03.2010 року № 9.

Скасовано державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,1000га, що розташована в АДРЕСА_2.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 судові витрати по оплаті судового збору та проведення експертизи в сумі 4971,20 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Встановлено, що з 1982 року позивач ОСОБА_5 являється власником 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1.

На підставі договору дарування від 27.03.2007 року відповідач ОСОБА_3 є власником житлового будинку АДРЕСА_2 який розташованій на земельній ділянці площею 1053,2кв.м.

Рішенням Бердянської міської ради № 9 від 31.03.201 Ороку 80 сесії п'ятого скликання Про передачу у власність та в оренду земельних ділянок громадянам" пунктом 1 затверджено проект відведення земельних ділянок та пунктом 1.22 передано у приватну власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,1000га, яка перебуває у користуванні, для вслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в межах норм безоплатної приватизації, та розташована по АДРЕСА_2

На підставі цього рішення відповідач ОСОБА_3 09.06.2010 р. отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 площею 0,1000га.

Як встановлено у судовому засіданні, за висновками судової земельно-технічної експертизи № 085/06-15 від 08.062015 року, межі земельної ділянки площею 0,1000 га, що розташована в АДРЕСА_2, яка передана п. 1.22 рішення Бердянської міської ради № 9 від 31.03.2010 року у власність ОСОБА_3, не відповідають межам земельної ділянки, яка зареєстрована в землекористуванні згідно рішення виконкому Осипенківської міської ради № 18 від 11 січня 1954 року за домоволодінням АДРЕСА_3 за замірами кварталу 1953 року.

У результаті приватизації до складу земельної АДРЕСА_2 включено частину земельної ділянки АДРЕСА_1, землекористування на яку зареєстровано згідно рішення виконкому

Осипенківської міської ради № 18 від 11 січня 1954 року. У результаті приватизації до складу земельної ділянки АДРЕСА_2 не включено частину земельної ділянки АДРЕСА_4

Отже , експертним висновком встановлено, що під час приватизації відповідачу ОСОБА_3 передано у власність, у тому числі, частину земельної ділянки, яка не перебувала у її користуванні, та яка закріплена за сусіднім домоволодінням № 63, що належить позивачу.

З огляду наведеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку що прийнятим Бердянською міської ради рішенням в частині передачі ОСОБА_3 земельної ділянки у власність, порушуються права позивача як землекористувача та його інтереси як особи, яка має право на набуття права власності, оскільки незаконно припинено право користування земельною ділянкою площею 5,3кв.м., яка зареєстрована за домоволодінням АДРЕСА_1 і позивач протиправно позбавлений можливості реалізувати своє право на приватизацію вказаної.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд обґрунтовано виходив з положень статей 13,14, 19 Конституції України, ст.ст. 116,118,155, ЗК України

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Посилання апеляційної скарги на відсутність вини відповідача у щодо прийнятого міською Радою рішення не спростовують висновки суду про незаконність проведеної приватизації земельної ділянки, та подальшого отримання державного акту.

Проте доводи скарги в частині розподілу судових витрат за проведення експертизи та судового збору за рахунок тільки ОСОБА_3 являються обґрунтованими.

Згідно статті 88 ЦПК України судові витрати покладаються на відповідачів. Приймаючи до уваги , що у справі приймають участь два відповідача, Бердянська міська рада Запорізької області, ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 4971,20 грн. присуджуються пропорційно по 2485 грн. 60 коп.

Судова колегія приходить до висновку, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи в її частині, тому суд апеляційної інстанції на підставі ст. 309 ЦПК України рішення суду в частині розподілу судових витрат скасовує та ухвалює нове рішення, решту рішення суду залишає без змін.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,

РІШЕННЯ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23 грудня 2015 року по цій справі в частині розподілу судових витрат скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути з Бердянської міської ради Запорізької області, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 з кожного окремо по 2485 грн. 60 коп.

Решту рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: