Справа № 127/3874/16-а
Провадження № 2-а/127/186/16
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16.03.2016 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Клапоущака С.Ю.,
при секретарі Гнасько Н.О.,
за участю позивача ОСОБА_1,
представника позивача - адвоката Цепляєва С.В.,
відповідача Марценюка Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №4 батальйону УПП у м. Вінниці Марценюка Дмитра Вячеславовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 830742 від 24 лютого 2016 року, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до інспектора роти №4 батальйону УПП у м. Вінниці Марценюка Дмитра Вячеславовича про скасування складеної останнім постанови серії ПС2 № 830742 від 24 лютого 2016 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. як незаконної та не обґрунтованої. Свої позовні вимоги позивач мотивував наступним.
24.02.2016 року відповідачем стосовно позивача було винесено постанову за вчинення останнім адміністративного правопорушення, де зазначається, що в цей день о 12.25 год. в м. Вінниця на вул. Маяковського, 140 водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем Peugeot Partner, державний номерний знак НОМЕР_1 здійснив зупинку транспортного засобу ближче ніж за 30 м від посадкового майданчика для маршрутних ТЗ, чим порушив п.15.9 «е» ПДР України, за дане адміністративне правопорушення, передбачене ст.122 ч.1 КУпАП, на останнього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.
З даною постановою позивач не згоден, оскільки вважає, що не порушував правил дорожнього руху України, зокрема, ч.1 ст.122, передбачену КУпАП. При цьому пояснив, що дійсно 24.02.2016 року позивач, керував автомобілем Peugeot Partner, державний номерний знак НОМЕР_1 в м. Вінниця на вул. Маяковського та здійснював зупинку, однак зупинився в межах норми. При розгляді даної справи суб»єктом оскарження жодних замірів не здійснювалося, він прийшов до висновку про порушення ПДР з власних, суб»єктивних міркувань.
Позивач вважає, що 24.02.2016 року, керуючи автомобілем Peugeot Partner, державний номерний знак НОМЕР_1 в м. Вінниця на вул. Маяковського він діяв відповідно до закону, а в самому протоколі та в постанові відсутні посилання на об'єктивні докази, які б підтверджували вину позивача, який дотримувався ПДР України. Тобто, постанова відображає лише думку самого інспектора, яка нічим не підтверджена і вина позивача, як того вимагає законодавство при винесенні постанови, не доведена.
Позивач та його представник адвокат Цепляєв С.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
Відповідач заперечив проти позову та пояснив, що відносно позивача було складено протокол про здійснення зупинки транспортного засобу ближче ніж за 30 м від посадкового майданчика для маршрутних ТЗ, на підставі чого винесена оспорювана постанова, тому його вимога щодо скасування постанови необґрунтована та не підлягає до задоволення. На питання головуючого, суду пояснив, що дійсно не вимірював відстань рулеткою за участю позивача, міряв дану відстань раніше рулеткою, яка не має відповідного сертифікату, однак на його думку позивач зупинився ближче ніж 30 метрів від посадкового майданчика для маршрутних ТЗ.
Суд, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є законними, і їх слід задоволити, оскільки безпідставність притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху підтверджується наданими суду доказами.
Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є в справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Так із копії постанови серії ПС2 № 830742 від 24 лютого 2016 року вбачається, що 24.02.2016 року ОСОБА_1, керуючи автомобілем Peugeot Partner, державний номерний знак НОМЕР_1 в м. Вінниця на вул. Маяковського, 140 здійснив зупинку транспортного засобу ближче ніж за 30 м від посадкового майданчика для маршрутних ТЗ, чим порушив п.15.9 «е» ПДР України, за що на останнього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої наказом МВС від 27.03.09 № 111 (надалі Інструкція) Працівникам підрозділів ДПС для виконання покладених на них обов'язків надається право використовувати технічні засоби та технічні прилади для виявлення та фіксації порушень ПДР. Отримані фактичні дані направляти за належністю чи використовувати при складанні адміністративних матеріалів.
У пунктами 7.6., 17.10. Інструкції зазначено, що працівникам підрозділів ДПС забороняється використовувати під час несення служби технічні засоби та прилади, які не сертифіковані в Україні та не пройшли повірку або мають свідоцтво про повірку, термін дії якого минув.
Забороняється застосування технічних засобів та приладів, які не сертифіковані в Україні та які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув, а також передавати такі прилади для користування безпосередньо на маршруті патрулювання без здійснення контролю командиром підрозділу результатів роботи приладу за зміну. Інформація про використання технічного засобу чи приладу працівником Державтоінспекції заноситься в графу 6 постової відомості (додаток 6).
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» засоби вимірювальної техніки можуть застосовуватися, якщо вони відповідають вимогам щодо точності, встановленим для цих засобів, у певних умовах їх експлуатації. Засоби вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється застосовувати за умови, якщо вони пройшли повірку або державну метрологічну атестацію. Ввезення на територію України засобів вимірювальної техніки партіями може здійснюватися, якщо типи цих засобів занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки.
В судовому засіданні встановлено, що під час несення служби при винесенні оспорюваної постанови, інспектором не використовувався технічний засіб, який сертифікований в Україні та пройшов повірку або має свідоцтво про повірку при вимірюванні відстані від автомобіля позивача Peugeot Partner, державний номерний знак НОМЕР_1 та посадкового майданчика для маршрутних ТЗ, що не заперечив відповідач.
Тобто інспектором Марценюком Д.В. не доведено вини позивача у вчиненні правопорушення, зокрема не складено схеми зфіксацією порушень ПДР, не залучені та не опитані свідки.
При цьому, суд виходить з положень ч.2 ст.71 КАС України в тім, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки інших доказів вчинення позивачем правопорушення суб'єктом владних повноважень суду не надано, то притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху не може бути здійснено на підставі неналежних доказів його вини, зокрема на підставі постанови, яка позивачем оспорюється. Інших доказів вини позивача суду не надано.
У відповідності до ст. 90 КАС України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.
Згідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. {Частина перша статті 94 в редакції Закону № 484-VIII від 22.05.2015}
Суд находить, що судові витрати відповідно наданого представником позивача адвокатом Цепляєвим С.В. розрахунку суми гонорару за надану правову допомогу згідно договору з позивачем від 29.02.2016 року та квитанції №000267 від 29.02.2016 року на суму 2000 гривень підлягає частковому стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа в зв'язку з наступним.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» р озмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
З дослідженого розрахунку суми гонорару за надану правову допомогу згідно договору з позивачем від 29.02.2016 року вбачається, що представником позивача адвокатом Цепляєвим С.В. виконано розрахунок витраченого часу в судових засіданнях, виходячи, що кожне судове засідання відбувалося на протязі однієї години, однак фактично, враховуючи час відпрацьований в судових засіданнях відповідно до журналів судових засідань він становить в період з 09.03.2016 року по 16.03.2016 рік - 18 хвилин, що в перерахунок на грошовий еквівалент та з врахуванням ст. 1 вищезазначеного закону ( мін. Зарплата 1378 грн.- 100% звідси 40%- 551,2 грн. ) становить (551,2: 60 хв. та х 18 хв.) 165,36 грн..
Крім того представник позивача витратив 3 години на вивчення матеріалів справи та складання процесуальних документів, тобто 551,2 грн. х 3 год.=1653,6 грн.
Тобто представником Цепляєвим С.В. фактично витрачено часу на підготовку позову та у судових засіданнях в еквіваленті на грошову суму 1653,6 грн.+165,36 грн.= 1818,96 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.
Також слід стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді судового збору в сумі 551,20 грн. сплачені при подачі позову до суду, а зайво сплачений судовий збір повернути позивачу.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 9, 11, 14, 71, 158, 159, 160,161-163, 171-2 КАС України, ст.ст. 7, 268, 287, 288 КУпАП, суд,
П О С Т А Н О В И В :
Позов задоволити.
Визнати дії інспектора роти №4 батальйону УПП у м. Вінниці Марценюка Дмитра Вячеславовича щодо винесення постанови серії ПС2 № 830742 від 24 лютого 2016 року по справі про адміністративне правопорушення протиправними.
Скасувати постанову серії ПС2 № 830742 від 24 лютого 2016 року по справі про адміністративне правопорушення про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень.
Присудити ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору в сумі 551,20 грн. сплачені при подачі позову до суду та витрати на правову допомогу в сумі 1818 грн. 96 копійок за рахунок бюджетних асигнувань УПП у м.Вінниці.
Повернути ОСОБА_1 зайво сплачені кошти судового збору згідно квитанції №1771 0752 9028 379 ТОВ "ФК "Фенікс" в сумі 80 копійок.
Провадження у справі про вчинення адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України №3-рп/2015 від 08.04.2015р. постанова підлягає апеляційному оскарженню.
Суддя:
Судове рішення № 56598222, Вінницький міський суд Вінницької області було прийнято 16.03.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 127/3874/16-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: