Ухвала суду № 56590487, 14.03.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 534/1005/15-ц Номер провадження 22-ц/786/792/16Головуючий у 1-й інстанції Солоха О.В. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого: Обідіної О.І.

Суддів: Бутенко С.Б., Пікуля В.П.

при секретарі Кальник А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, яка діє в інтересах відповідача ОСОБА_3, на заочне рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 2 листопада 2015 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И Л А :

Заочним рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 2 листопада 2015 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» задоволено повністю.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором №53і/0408 від 14.04. 2008 року, Іпотечним договором №52і/0408 від 14.04.2008 року, Іпотечним договором №51і/0408 від 14.04.2008 року, Іпотечним договором №50і/0408 від 14.04.2008 року, укладеними з ОСОБА_3 з метою задоволення пропорційно вартості предмета іпотеки частини вимог за Договором про мультивалютну невідновлювану кредитну лінію №53v-01-08 від 14.04.2008 року, укладеним з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, які станом на 24.03.2015 року складають 13673248,71 грн., з яких сума простроченої заборгованості по кредиту 7278945,00 грн.; сума простроченої заборгованості по процентам 6394303,71 грн.

Визнано за Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» право власності на житлову квартиру НОМЕР_1 яка складається з чотирьох жилих кімнат, що розташована в будинку АДРЕСА_1 загальною площею 78,5 кв.м, житловою площею 50,9 кв.м. за ціною оцінки предмета іпотеки, визначеною незалежним суб'єктом оціночної діяльності на момент проведення Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Визнано за Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» право власності на житлову квартиру НОМЕР_2, яка складається з однієї жилої кімнати, що розташована в будинку АДРЕСА_1 загальною площею 38,3 кв.м, житловою площею 20,6 кв.м. за ціною оцінки предмета іпотеки, визначеною незалежним субєктом оціночної діяльності на момент проведення Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Визнано за Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» право власності на житлову квартиру НОМЕР_3 яка складається з однієї жилої кімнати, що розташована в будинку АДРЕСА_2 загальною площею 29,94 кв.м, житловою площею 15,76 кв.м. за ціною оцінки предмета іпотеки, визначеною незалежним суб'єктом оціночної діяльності на момент проведення Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Визнано за Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» право власності на житлову квартиру НОМЕР_4 яка складається з трьох жилих кімнат, що розташована в будинку АДРЕСА_2 загальною площею 57,82 кв.м, житловою площею 41,19 кв.м. за ціною оцінки предмета іпотеки, визначеною незалежним суб'єктом оціночної діяльності на момент проведення Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Визнано за Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» право власності на будівлю КТПП, що розташована в будинку АДРЕСА_4 загальною площею 174,2 кв.м, за ціною оцінки предмета іпотеки, визначеною незалежним суб'єктом оціночної діяльності на момент проведення Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Визнано за Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» право власності на будівлю виробничих майстерень, що розташовані в будинку АДРЕСА_3 загальною площею 887,8 кв.м, за ціною оцінки предмета іпотеки, визначеною незалежним суб'єктом оціночної діяльності на момент проведення Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Визнано за Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» право власності на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_3, загальною площею 0,4951 гектарів, кадастровий номер НОМЕР_5 за ціною оцінки предмета іпотеки, визначеною незалежним субєктом оціночної діяльності на момент проведення Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» судові витрати у розмірі 3654 грн.

Ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 13 січня 2016 року заяву ОСОБА_4, який діє в інтересах відповідача ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 2 листопада 2015 року залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, яка діє в інтересах відповідача ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Згідно п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом, 14 квітня 2008 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є АТ «Банк «Фінанси та Кредит» (надалі банк) та приватним підприємцем ОСОБА_3 укладено договір про відновлювальну кредитну лінію № 53v-01-08 про надання кредиту у розмірі 1 000000 доларів США, в строк до 13 квітня 2009 року зі сплатою 14,5% річних, а у разі порушення строків погашення, встановлених графіком погашення, та з 14 квітня 2009 року в будь-якому випадку - по процентній ставці 21,75 % річних.

Вказана сума кредитних коштів була видана траншами в строк з 14 квітня 2008 року по 6 квітня 2009 року шляхом перерахування їх з позичкового рахунку на поточний рахунок ОСОБА_3

Протягом вересня - лютого 2008-2009 років сторонами були укладені додаткові угоди до кредитного договору, якими було збільшено та встановлено новий розмір відсоткової ставки, змінено валюту кредитування та зазначено ліміт кредитування в сумі 7278945 грн., які позичальник зобов'язався повернути в строк до 3 квітня 2013 року. При цьому ставки за користування грошовими коштами встановлено : по гривні - 16%, по долару США - 15% річних, у разі порушення строків погашення, та з 4 квітня 2013 року в будь-якому випадку ставки становлять 24% річних в гривні та 22,5% річних в доларах США

В подальшому, протягом 2013 року, сторони неодноразово укладали додаткові угоди до кредитного договору, якими встановлювали строк повернення грошових коштів. Останньою додатковою угодою №8 від 25 грудня 2013 року встановлено строк повернення коштів до 24 грудня 2014 року.

З метою забезпечення виконання взятих зобов'язань за кредитним договором, між банком та фізичною особою ОСОБА_3 були укладені наступні іпотечні договори:

-14 квітня 2008 року іпотечний договір №51і/0408, посвідчений приватним нотаріусом Комсомольського міського нотаріального округу Куц. С.М. та зареєстровано в реєстрі за номером 3133, згідно якого передана в іпотеку будівля КТПП, загальною площею 174,2 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_4

-14 квітня 2008 року іпотечний договір №53і/0408, посвідчений приватним нотаріусом Комсомольського міського нотаріального округу Куц. С.М. та зареєстровано в реєстрі за номером 3139, згідно якого передані в іпотеку квартира під номером НОМЕР_1 в будинку під номером АДРЕСА_1, загальною площею 78,5 кв.м., житловою площею 50,9 кв.м., а також квартира під номером НОМЕР_2 в будинку під номером АДРЕСА_1, загальною площею 38,3 кв.м., житловою площею 20,6 кв.м.;

-14 квітня 2008 року іпотечний договір №50і/0408, посвідчений приватним нотаріусом Комсомольського міського нотаріального округу Куц. С.М. та зареєстровано в реєстрі за номером 3130, згідно якого передана в іпотеку будівля виробничих майстерень загальною площею 887,8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 та земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_3 загальною площею 0,4951 га, кадастровий номер НОМЕР_5;

-14 квітня 2008 року іпотечний договір №52і/0408, посвідчений приватним нотаріусом Комсомольського міського нотаріального округу Куц. С.М. та зареєстровано в реєстрі за номером 3136, згідно якого передані в іпотеку квартира під номером АДРЕСА_3 загальною площею 29,94 кв.м., житловою площею 15,76 кв.м., а також квартира під номером АДРЕСА_5, загальною площею 57,82 кв.м., житловою площею 41,19 кв.м.

В зв'язку з неналежним виконанням взятих зобов'язань, станом на 24 березня 2015 року утворилася заборгованість в сумі 13673248 грн. 71 коп., яка складається з простроченої заборгованості по кредиту - 7278945 грн. та суми простроченої заборгованості по процентам - 6394303 грн. 71 коп.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд встановив існування заборгованості за кредитним договором та на підставі умов кредитного договору і положень ст. ст. 35-37 Закону України «Про іпотеку», звернув стягнення на предмети іпотеки, які були передані іпотекодавцем банку з метою забезпечення виконання кредитного договору, у спосіб визнання за банком права власності на дані об'єкти нерухомості.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Так ч.3 ст.1 ЗУ «Про іпотеку» визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачено умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання (ст.7 ЗУ «Про іпотеку).

Відповідно до ст. 35 ЗУ «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

В зв'язку з порушенням позичальником умов кредитного договору, що призвело до утворення існуючої заборгованості, останньому банк направляв як листи про необхідність погашення кредиту та відсотків, так і вимогу про повернення кредитних коштів, із застереженням про реалізацію права банку звернути стягнення на предмети іпотеки.

Вказані вимоги були залишені без належного реагування зі сторони як позичальника ФОП ОСОБА_3, так і іпотекодавця ОСОБА_3

За змістом ч.3 ст.36 ЗУ «Про іпотеку» задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому ст. 37 ЗУ «Про іпотеку», якою передбачено право іпотеко держателя на набуття права власності на забезпечений договором предмет іпотеки.

Крім того, сторони в зазначених вище договорах іпотеки погодили, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до чинного законодавства України у разі, коли в момент настання терміну виконання іпотекодавцем зобов'язань, забезпечених іпотекою, вони не будуть виконані чи будуть виконані не належним чином. При цьому, іпотекодержатель наділений правом дострокового звернення стягнення на предмет іпотеки в разі несвоєчасного виконання іпотекодателем будь-яких умов основного зобов'язання та правом обирати порядок звернення стягнення на предмет іпотеки.

Зокрема, згідно до п.п. 10-10.3.2. іпотечного договору передбачено, що за вибором іпотекодержателя застосовується один із наведених нижче способів звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог іпотекодержателя: за рішенням суду, у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя: шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або продажу іпотекодержателем від свого імені предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.

Враховуючи, що на момент закінчення кредитного договору, тобто станом на 24 грудня 2014 року, позичальник не виконав своїх обов'язків по поверненню кредитних коштів, банк відповідно до норм ЗУ «Про іпотеку» та ЦК України звернувся до суду з вимогами звернути стягнення на предмети іпотеки та визнати за банком право власності на предмети іпотеки.

Таким чином, вірно встановивши обставини по справі та визначившись з характером спірних правовідносин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не містять нових фактів чи засобів доказування, які б спростували висновки суду першої інстанції.

Фактично заперечення апелянта зводяться до неправомірного, на думку останнього, перерахунку банком залишку заборгованості з доларової суми у гривневий еквівалент, які судова колегія вважає безпідставними, оскільки банк та позичальник безпосередньо узгодили це питання в додатковій угоді №3 до кредитного договору, що засвідчено їх підписами. При цьому заслуговує на увагу те, що ініціатором такого питання є сам позичальник, який звертався до банку з заявою про переведення існуючої заборгованості з доларів США в національну валюту гривню.

Крім того, сторона позичальника в передбаченому законом порядку не оскаржувала таку додаткову угоду .

Посилання апелянта на положення ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» щодо заборони надання споживчих кредитів в іноземній валюті, відсутність індивідуальної банківської ліцензії та як наслідок нікчемність кредитного договору, колегія суддів вважає помилковими, оскільки сам кредитний договір був укладений в 2008 році, тобто до внесення у вересні 2011 року змін в ч.1 ст.11 даного Закону щодо заборони надання споживчих кредитів в іноземній валюті.

За вказаних обставин, колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення яке постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, яка діє в інтересах відповідача ОСОБА_3 відхилити.

Заочне рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 2 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.

З оригіналом згідно.

С У Д Д І :