Ухвала суду № 56589193, 15.03.2016, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - Овчаренко О.Л.

Доповідач - Назарова М.В.

Справа № 425/159/16-ц

Провадження № 22ц/782/150/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого Назарової М.В.,

суддів: Заіки В.В., Романченка В.О.,

за участю секретаря Козубської А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Луганської області в м. Сєвєродонецьку

апеляційну скаргу першого заступника керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Комунального закладу «Рубіжанська центральна міська лікарня» управління охорони здоров'я Рубіжанської міської ради

на ухвалу Рубіжанського міського суду Луганської області від 03 лютого 2016 року

у цивільній справі за позовом Рубіжанського відділу Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Комунального закладу «Рубіжанська центральна міська лікарня» управління охорони здоров'я Рубіжанської міської ради до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою суду від 03 лютого 2016 року вказану позовну заяву було визнано неподаною та повернуто позивачу.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду перший заступник керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Комунального закладу «Рубіжанська центральна міська лікарня» управління охорони здоров'я Рубіжанської міської ради звернувся з апеляційною скаргою, в якій вважає, що ухвалу постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати її та направити справу до суду першої інстанції для продовження судового розгляду.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, розглянувши справу у межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про повернення заяви, суд першої інстанції послався на невиконання позивачем недоліків позовної заяви як такої, що не відповідала вимогам ст.ст. 119-121 ЦПК України, і позивачем недоліки у визначений для цього судом строк усунені не були.

З таким висновком суду погодитись не можна, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовна заява не відповідає за своїм змістом вимогам ст. 119 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Відповідно до ч. 2, ч. 4 ст. 121 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виправить недоліки позовної заяви, вона вважається неподаною і повертається позивачеві, про що постановляється ухвала.

Як вбачається з матеріалів справи, 22 січня 2016 року в.о. керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Комунального закладу «Рубіжанська центральна міська лікарня» управління охорони здоров'я Рубіжанської міської ради звернувся до суду із вказаним позовом, в обгрунтування якого посилався на представництво в суді інтересів держави, невжиття КЗ «Рубіжанська центральна міська лікарня» управління охорони здоров'я, яке зазнало витрат на лікування потерпілого внаслідок вчинення кримінального правопорушення третьою особою ОСОБА_2, заходів цивільно-правового характеру та просив стягнути з ОСОБА_2 на користь вказаного комунального закладу заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 623,16 грн., пов'язаних з затратами на лікування потерпілої ОСОБА_3 Одночасно заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору (а.с. 2-4).

Ухвалою Рубіжанського міського суду Луганської області від 25 січня 2016 року у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору було відмовлено внаслідок з посиланням на те, що комунальний заклад «Рубіжанська центральна міська лікарня» не визнаний в кримінального провадженні потерпілим, отже не звільнений від сплати судового збору, як не має пільг по сплаті судового збору і органи прокуратури при здійсненні представницьких повноважень (а.с. 7).

Також ухвалою суду від 25 січня 2016 року вищезазначену позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу 5-ти денний строк для усунення недоліків, якими було зазначено несплату прокурором судового збору і відсутність обґрунтування для здійснення представництва законних інтересів в особі КЗ «Рубіжанська центральна міська лікарня» управління охорони здоров'я, а саме - відсутність повноважень щодо звернення до суду із позовом у зазначеного закладу, нездійснення ним або неналежне здійснення захисту законних інтересів держави (а.с. 9-10).

Оскільки Рубіжанським відділом Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області недоліки позовної заяви щодо в частині сплати судового збору у визначений строк усунені не були, позовну заяву було повернуто як неподану (а.с. 15).

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції в своїй ухвалі від 02 березня 2015 року виходив з того, що позивач не усунув недоліки позовної заяви.

Проте, як вбачається з пояснень, наданих позивачем 02.02.2016 року на усунення недоліків позовної заяви, позов заявлено в інтересах КЗ «Рубіжанська центральна міська лікарня» управління охорони здоров'я щодо відшкодування витрат за лікування потерпілої у кримінальному правопорушенні, скоєному ОСОБА_2, і з огляду на вимоги п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та ч. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» позивача звільнено від сплати судових витрат» (а.с. 13-14).

При здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI), а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Главою 8 розділу 1 ЦПК України врегульовано питання судових витрат.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» позивача звільнено від сплати судових витрат» згідно зі статтею 5 Закону № 3674-VI визначено пільги щодо сплати судового збору, відповідно до якої від його сплати звільняються позивачі за подання окремих позовів, а також деякі категорії осіб, визначені законом, незалежно від виду позову.

При цьому позивачі, які звільнені від сплати судового збору при пред'явленні окремих позовів, і деякі категорії осіб незалежно від виду позову звільняються від сплати судового збору не лише при пред'явленні позову, а й при поданні апеляційних чи касаційних скарг, заяв про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами та Верховним Судом України.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року

№3674-VI в редакції, чинній на час вчинення процесуальної дії, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Оскільки йдеться саме про збитки, завдані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, що підтверджено ухвалою Рубіжанського міського суду Луганської області від 06.10.2015 року про закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 (а.с.31), то за таких умов позивач підлягає звільненню від справи судового збору.

Отже, відмовляючи позивачу у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та залишаючи позовну заяву без руху, а потім - повертаючи її, суд помилково не вирішив питання щодо звільнення від сплати судового збору позивача.

Таким чином, всупереч вимогам законодавства суд першої інстанції постановив ухвалу про повернення позовної заяви, що суперечить вимогам діючого законодавства та не звернув увагу на основні засади цивільного судочинства з точки зору дотримання права позивача на доступ до правосуддя, проголошеного ст. 55 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд

до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу першого заступника керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Комунального закладу «Рубіжанська центральна міська лікарня» управління охорони здоров'я Рубіжанської міської ради задовольнити.

Ухвалу Рубіжанського міського суду Луганської області від 03 лютого 2016 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів після її проголошення.

Головуючий

Судді: