Ухвала суду № 56587836, 15.03.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/3001/15-ц Головуючий у І інстанції Карабаза Н. Ф.Провадження № 22-ц/780/761/16 Доповідач у 2 інстанції Дмитрієва Л. Д.Категорія 19 15.03.2016

УХВАЛА

Іменем України

15 березня 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого - Дмитрієвої Л.Д.

Суддів: Олійника В.І.,Матвієнко Ю.О.

при секретарі: Петленко І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 08.12.2015 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа , що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Каплун Юрій Вікторович, про визнання припиненими правовідносин за договорами, визнання недійсним договору купівлі - продажу квартири та зобов'язання скасувати державну реєстрацію права власності

встановила:

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 08.12.2015 року в задоволенні вимог про визнання припиненими правовідносин за договорами,визнання недійсним договору купівлі - продажу квартири та зобов'язання скасувати державну реєстрацію права власності відмовлено.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невірне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просили скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення , яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права . Не може бути скасовано правильне по суті та справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив з того, що позивачами не виконані умови договорів від 16.10.2014 року між позивачами та відповідачем ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_4 на законних підставах вправі була розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до договору іпотеки та Закону України «Про іпотеку» шляхом позасудового врегулювання на предмет договору,тому підстав для задоволення позивних вимог суд першої інстанції не вбачав.

З даним висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів з таких підстав.

Позивачі просили визнати припиненими правовідношення за договором позики від 16.10.2014 року укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 у зв'язку з його виконанням; визнати припиненими правовідношення за договором поруки від 16.10.2014 року укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у зв'язку з виконанням основного зобов'язання; визнати припиненими правовідношення за договором іпотеки від 16.10.2014 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Юрієм Вікторовичем, у зв'язку з виконанням Основного зобов'язання; визнати припиненими правовідношення за договором задоволення вимог іпотекодержателя від 16.10.2014 року укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В., у зв'язку з виконанням основного зобов'язання; визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_7, номер договору 2836, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Юрієм Вікторовичем;зобов'язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Каплуна Ю.В. скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_7 на квартиру АДРЕСА_4

Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях

Судом першої інстанції встановлено, що згідно договору позики від 16.10.2014 року укладеного між ОСОБА_4 і ОСОБА_2, остання взяла в борг у відповідачки грошові кошти в сумі 142 465 грн. 40 коп., що на день укладення договору за курсом Національного банку України становить еквівалент 11 000 (одинадцять тисяч) доларів США. Згідно з договором позичальник зобов'язується повернути позикодавцю борг до дванадцятої години ранку шістнадцятого грудня дві тисячі чотирнадцятого року. Згідно п.5 договору, якщо борг не буде повернуто позичальником до визначеного договором строку, позикодавець має право стягнути борг шляхом звернення стягнення на будь-яке майно позичальника, на яке згідно з чинним законодавством може бути звернено стягнення, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалося.

Згідно з договором поруки від 16 жовтня 2014 року укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ОСОБА_3 зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання всіх зобов'язань ОСОБА_2 за основним договором предметом якого є повернення позики у сумі 142 465 грн. 40 коп. що на день укладення договору за курсом Національного банку України становить еквівалент 11 000 (одинадцять тисяч) доларів США.

Згідно додаткової угоди до договору позики від 16.10.2014 року укладеної мід ОСОБА_4 та ОСОБА_2 22 грудня 2014 року в п.2 зазначено що позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві готівкою в строк до 16 січня 2015 року, в п.4 зазначено що якщо позичальник не поверне позичену суму грошей до вказаного строку, він сплачує суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також пеню у розмірі 2% від суми позики за кожен день прострочення платежу та несе відповідальність за порушення грошового зобов'язання згідно ст.625 ЦК України.

Згідно договору іпотеки від 16 жовтня 2014 року укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, остання на забезпечення виконання основного зобов'язання за договором позики передала в іпотеку Іпотекодержателю належне їй на праві власності нерухоме майно квартиру АДРЕСА_5. Відповідно до п.5.2.4. цього договору у разі порушення умов основного зобов'язання та/або умов цього договору Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушенних зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцяти одноденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет Іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

Згідно договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 16 жовтня 2014 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, Іпотекодавець зобов'язується передати, а Іпотекодержатель зобов'язується прийняти у власність за вартість і на умовах, визначених договором належну Іпотекодавцю на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_6 Згідно п. 4.1. право власності на об'єкт нерухомості виникає у Договору. Підписанням цього договору сторони домовляються про перехід права власності на об'єкт нерухомості - предмет іпотеки до Іпотеко держателя після спливу 31- денного строку з моменту надіслання на адресу Іпотекодавця письмової вимоги про усунення порушення основного зобов'язання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання зазначеної вимоги.

Згідно нотаріально посвідченої вимоги ОСОБА_4 від 24.02.2015 року, ОСОБА_2 було зобов'язало сплатити згідно з договором позики від 16.10.20Ї4 року суму в розмірі 311 829 грн. 10 коп., що на день написання вимоги за курсом Національного Банку України (28,3481 грн. за 1 дол. США) становить еквівалент 11 000 (одинадцять тисяч) доларів США протягом 31 календарного дня з моменту отримання даного листа-вимоги.

Згідно повідомлення про доставку ОСОБА_2 отримала лист-вимогу ОСОБА_4 02.03.2015 року.

Лист ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_4 щодо надання їй реквізитів розрахункового рахунку для перерахування заборгованості не містить дати, та не відомо коли саме він написаний. А з наданого поштового повідомлення не зрозуміло хто отримав поштове відправлення.

Відповідно до квитанції №21 від 09 квітня 2015 року від ОСОБА_3 надійшло 142 465 грн. 40 коп. та внесено на депозит приватного нотаріуса Горбаль Наталії Олександрівни для виконання зобов'язання за договором поруки від 16.10.2014 року року для передачі ОСОБА_4.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єкта нерухомості ОСОБА_5 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 06.04.2015 року.

Згідно договору купівлі-продажу квартири від 06 квітня 2015 року ОСОБА_4 на підставі ст.38 Закону України «Про іпотеку» передала у власність ОСОБА_5 належну ОСОБА_2 квартиру, оскільки 02 березня 2015 року Іпотекодавець отримав від Іпотекодержателя письмову вимогу, в якій повідомив ОСОБА_2 про свій намір укласти договір купівлі-продажу предмету іпотеки у разі не виконання Іпотекодавцем своїх зобов'язань згідно з умовами основного зобов'язання. Іпотекодавець не дав ніякої відповіді по суті вимог Іпотекодержателя і не задовольнив зазначені вимоги.

Згідно звіту про оцінку майна від 30.03.2015 року ринкова вартість квартири АДРЕСА_2 складає 348258,28 грн.

Згідно розписки від 16.10.2014 року ОСОБА_2 отримала згідно договору позики від ОСОБА_4 суму в розмірі 11 000 доларів США та зобов'язалась їх повернути до 16.12.2014 року.

Згідно розписки від 16.10.2014 року ОСОБА_3 зобов'язався відповідати перед кредитором ОСОБА_4 за виконання всіх зобов'язань згідно договору позики від

16.10.2014 року, а саме повернення боргу в розмірі 11 000 доларів США.

Згідно розписки ОСОБА_2 від 16.10.2015 року квартира, яку вона передає в іпотеку знаходиться за адресою АДРЕСА_7 не є основним місцем її проживання.

Згідно витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей 24.02.2015 року зареєстровано заяву про припинення дії довіреності від 16.10.2014 року, виданої ОСОБА_2, якою вона уповноважувала бути її представниками ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 щодо належної їй квартири.

Згідно розписки ОСОБА_12 від 16.12.2014 року ОСОБА_3 передавав суму в розмірі 200 доларів США, а 26.01.2015 року 150 доларів СІЛА, 11.02.2015 року 100 доларів США.

Враховуючи, що позивачка ОСОБА_2 не виконала умови договору позики від 16.10.2014 року, а відповідачкою ОСОБА_4 дотримано всіх умов зазначених в укладених між нею та позивачкою ОСОБА_2 договорах, а саме 16 жовтня 2014 року, між ОСОБА_2 і ОСОБА_4 укладено Договір іпотеки, згідно з яким ОСОБА_2 передала в іпотеку ОСОБА_4 належне їй на праві власності нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_5 Відповідно до пункту 5.1. Договору іпотеки Іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на Предмет іпотеки у разі настання одного з таких випадків: якщо на день, визначений договором позики або додатковими угодами до нього Іпотекодавець не поверне Іпотекодержателю суму позики в повному обсязі; якщо на день, визначений договором позики або додатковими угодами до нього Іпотекодавець не сплатить іншу заборгованість, платежі та санкції, що передбачені та/або випливають з Основного зобов'язання.

Згідно з Договором позики ОСОБА_2, ОСОБА_3 мали повернути ОСОБА_4 борг до 12 години ранку 16 грудня 2014 року. Відповідно до укладеної додаткової угоди строк дії Договору позики був продовжений до 16 січня 2015 року.

Таким чином, ОСОБА_2, ОСОБА_3 мали виконати свої зобов'язання за Договором позики саме 16 січня 2015 року.

Оскільки Позивачі свої зобов'язання не виконали, відповідно до пункту 4 Договору позики з 17 січня 2015 року вони зобов'язані були повернути ОСОБА_4 суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також неустойку в розмірі 2% від суми позики за кожен день прострочення, починаючі з першого дня.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно з пунктом 5.2. Договору іпотеки сторони узгодили, що за вибором Іпотекодержателя застосовується один з наведених у цьому пункті способів звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог Іпотекодержателя.

Відповідно до підпункту 5.2.4. Договору іпотеки встановлено, що у разі порушення умов Основного зобов'язання та/або умов цього Договору Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю письмову вимогу про усунення зрушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцяти одноденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконанні цієї вимоги. Якщо протягом установленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, Іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Договору та Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про іпотеку» та підпункту 5.2.4. Договору іпотеки з метою вирішення питання щодо законності звернення стягнення на предмет іпотеки, ОСОБА_4 надіслала на адресу ОСОБА_2 вимогу від 24 лютого 2015 про сплату 311 829,10 грн., що за курсом Національного банку України (28,3481 грн. за 1 дол. США) становило еквівалент 11 000 доларів США протягом 31 календарного дня з моменту отримання даної вимоги.

Зазначену вимогу ОСОБА_2 отримала особисто під розпис 02 березня 2015 року о 12.35 год.

Оскільки після спливу тридцяти одноденного строку від дня отримання листа вимога Іпотекодержателя залишилась без задоволення. ОСОБА_4 вправі була розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі Договору, а тому судова колегія погоджується з висновком суду про відмову в задоволені позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Судом першої інстанції повно та всесторонньо були встановлені обставини, що мають значення для справи, повно та об"єктивно досліджені докази, надані сторонами та зроблено висновки на підставі правильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Рішення суду є законним та обґрунтованим, та на підставі вимог ст.. 308 ЦПК України повинно бути залишено без змін.

Керуючись ст.ст. 307,308 ЦПК України судова колегія ,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 і ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 08.12.2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: