Рішення № 56587292, 15.03.2016, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/130/16-ц

Провадження № 2/355/110/16

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2016 року Баришівський районний суд Київської області в складі

головуючого судді Литвиненко О.Л.

секретаря Лунгул Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт. Баришівка Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна подружжя.

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, мотивуючи його тим, що 10.09.2011 року вона уклала шлюб з відповідачем , який зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Березанського міського управління юстиції (актовий запис № 126). 22.12.2015 року рішенням Березанського міського суду шлюб було розірвано. Від спільного сумісного проживання сторони мать сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Малолітній син проживає з позивачкою та перебуває на повному її утриманні. За період шлюбу за спільні кошти сторонами по справі було придбано квартиру АДРЕСА_1. Договір купівлі-продажу квартири був зареєстрований на ім'я відповідача ОСОБА_2. ОСОБА_1 вважає дану квартиру спільним сумісним майном подружжя. Позивачка вважає, що оскільки ніякого договору про набуте майно між сторонами не було - воно належить кожному з нас у рівних частках кожному, тобто по 1/2 частки кожному. Однак, враховуючи те, що зі ОСОБА_1 проживає та перебуває на її утриманні син ОСОБА_3, а відповідач ухиляється від утримання дитини, то частка позивачки при поділі майна подружжя повинна бути збільшена. В уточненому позові просить суд визнати квартиру АДРЕСА_2 спільним сумісним майном подружжя: чоловіка ОСОБА_2 та дружини ОСОБА_1 та визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/5 частки квартири , яка розташована АДРЕСА_3.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала позов в повному обсязі та пояснила суду, що вона перебувала у шлюбі з відповідачем з 10.09.2011 року до 22.12.2015 року. Від спільного сумісного проживання сторони мать сина ОСОБА_3, який проживає з позивачкою та перебуває на повному її утриманні. За період шлюбу за спільні кошти сторонами по справі було придбано квартиру АДРЕСА_1. Вважає дану квартиру спільним сумісним майном подружжя та враховуючи те, що з нею проживає та перебуває на утриманні син, а відповідач ухиляється від утримання дитини, то частка позивачки при поділі майна подружжя повинна бути збільшена до 3/5 частки вказаної квартири. Просила суд позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з'явився, про день та місце розгляду справи увідомлений через газету «Час Київщини» № 8 (200) від 26.02.2016 року, що дає суду підстави для розгляду справи та ухвалення рішення у відсутність відповідача по справі.

Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення у повному обсязі.

Судом встановлено, що 10.09.2011 року укладено шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (після реєстрації шлюбу чоловіку присвоєно прізвище ОСОБА_1), який зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Березанського міського управління юстиції у Київській області (актовий запис 126). Від спільного подружнього проживання сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у свідоцтві про народження якого батьком записаний відповідач ОСОБА_2, матір'ю записана позивачка ОСОБА_1. Рішенням Березанського міського суду Київської області від 22.12.2015 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.

17.10.2013 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу квартири, який посвідчений державним нотаріусом Баришівської районної державної нотаріальної контори Малиновською Н.В., зареєстрований в реєстрі за № 1-2526, згідно якого ОСОБА_5 передала у власність покупцю ОСОБА_2 квартиру , яка розташована АДРЕСА_3, а покупець прийняв вказане майно та сплатив за нього обговорену грошову суму.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 11064644 від 17.10.2013 року за ОСОБА_2 17.10.2013 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень , індексний номер 6901234 від 17.10.2013 року зареєстровано право власності на квартиру , яка розташована АДРЕСА_3, загальною площею 55,7 кв.м, номер запису про право власності 2925311, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна : 184206332202.

Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до ч.1 ст.61 СК України, об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Відповідно до ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Згідно п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21.12.2007 року вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК , ч. 3 ст. 368 ЦК) ,відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Згідно п.30 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21.12.2007 року рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об'єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч. 1 ст. 63, ч. 1 ст. 65 СК . При вирішенні спору про поділ майна, що є об'єктом права спільноїсумісної власності подружжя, суд згідно з частинами 2, 3 ст. 70 СК в окремих випадках може відступити від засади рівності часток подружжя, враховуючи обставини, що мають істотне значення для справи, а також інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних повнолітніх дітей (за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування). Під обставинами, що мають істотне значення для справи, потрібно розуміти не тільки випадки, коли один із подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї, але і випадки коли один із подружжя не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку чи доходу (ч. 1 ст. 60 СК). Рішення суду повинно містити мотиви та обґрунтування відступу від засади рівності часток подружжя у їхньому спільному майні. Інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних повнолітніх дочки, сина або другого з подружжя, що заслуговують на увагу, можуть враховуватися судом при визначенні способу поділу спільного майна в натурі й у тому разі, коли суд не відступив від засади рівності часток.

В період перебування сторін ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в зареєстрованому шлюбу, вони купили квартиру , яка розташована АДРЕСА_3, загальною площею 55,7 кв.м,, яка була зареєстрована 17.10.2013 року за відповідачем ОСОБА_2. Оскільки вказана квартира набута подружжям за час шлюбу, суд визнає, що квартира, яка розташована АДРЕСА_3 є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

З урахуванням того, що суд визнає, що квартира, яка розташована АДРЕСА_3 є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, то суд приходить до висновку про те, що придбане подружжям в період шлюбу майно є їхньою спільною сумісною власністю, а тому воно підлягає поділу між ними.

Малолітній син сторін ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає разом з позивачкою знаходиться на повному матеріальному утриманні ОСОБА_1, що підтверджується актами обстеження № 264 від 10.03.2016 року та № 264 від 10.03.2016 року, довідкою виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області № 595 від 02.03.2016 року, виданої ОСОБА_1 про склад сім'ї. Відповідач ОСОБА_2 не навідує сина в дитячому садку, який відвідує син ОСОБА_3. Згідно довідки ВДВС Березанського МУЮ у Київської області № 241 від 09.03.2016 року виконавчий лист про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 у ВДВС Березанського МУЮ на виконанні не перебуває.

З урахуванням викладених обставин, враховуючи, що на утриманні позивачки перебуває малолітній син ОСОБА_3 , весь тягар утримання спільної дитини, забезпечення її фізичного та духовного розвитку несе позивачка, суд вважає можливим відступити від засади рівності часток подружжя та збільшити частку позивачки у спільній власності подружжя до 3/5.

Відповідно до висновку ФОП «ОСОБА_6» № 29 від 26.02.2016 року щодо визначення частки згідно поданої заяви ОСОБА_1 проведено розрахунок частки в спільному майні , а саме 1/2 частину квартири та 5 кв.м. на дитину ОСОБА_3 та розрахована частка становить 3/5 частини квартири загальною площею 55,70 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_4.

З урахуванням викладених обставин, суд вважає за необхідне визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/5 частки квартири , яка розташована АДРЕСА_3.

Встановлені судом обставини підтверджуються:

-копією паспорта ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, серії НОМЕР_3

-копією ідентифікаційного номеру ОСОБА_1 № НОМЕР_1;

-копією паспорта ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, серії НОМЕР_4

-копією ідентифікаційного номеру ОСОБА_2 № НОМЕР_2;

-копією повторного свідоцтва про шлюб ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (після реєстрації шлюбу чоловіку присвоєно прізвище ОСОБА_1), серії НОМЕР_5 від 01.10.2015 року;

-копією рішенням Березанського міського суду Київської області від 22.12.2015 року, згідно якого шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано;

-копією свідоцтва про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, серії НОМЕР_6 від 17.08.2012 року, батьками якого записані ОСОБА_2 та ОСОБА_1,;

-копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 11064644 від 17.10.2013 року, згідно якого за ОСОБА_2 17.10.2013 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень , індексний номер 6901234 від 17.10.2013 року зареєстровано право власності на квартиру , яка розташована АДРЕСА_3, загальною площею 55,7 кв.м, номер запису про право власності 2925311, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна : 184206332202;

-копією договору купівлі-продажу квартири, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 укладено договір, який 17.10.2013 року посвідчений державним нотаріусом Баришівської районної державної нотаріальної контори Малиновською Н.В., зареєстрований в реєстрі за № 1-2526, згідно якого ОСОБА_5 передала у власність покупцю ОСОБА_2 квартиру , яка розташована АДРЕСА_3, а покупець прийняв вказане майно та сплатив за нього обговорену грошову суму;

-висновком ФОП «ОСОБА_6» № 29 від 26.02.2016 року щодо визначення частки, згідно якого проведено розрахунок частки в спільному майні , а саме 1/2 частину квартири та 5 кв.м. на дитину ОСОБА_3 та розрахована частка становить 3/5 частини квартири загальною площею 55,70 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_4;

-корпією довідки ВДВС Березанського МУЮ у Київської області № 241 від 09.03.2016 року про те, що виконавчий лист про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 у ВДВС Березанського МУЮ на виконанні не перебуває;

-довідкою Ясла -садок «Лелеченька» в м. Березань Київської області № 3 від 03.03.2016 року про те, що ОСОБА_2 не відвідує в закладі дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1;

-довідкою виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області № 595 від 02.03.2016 року, виданої ОСОБА_1 про склад сім'ї;

-актом обстеження № 265 від 10.03.2016 року, згідно якого по АДРЕСА_5 разом з ОСОБА_1 проживає та перебуває на її утриманні син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4;

-актом обстеження № 264 від 10.03.2016 року, згідно якого по АДРЕСА_5 разом з ОСОБА_1 проживає та перебуває на її утриманні син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4.

За даних обставин заявлений позов підлягає до задоволення у повному обсязі. Керуючись 15, 30, 62, 209, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України, ст. ст. 355, 368 ЦК України , ст. ст. 60, 61, 65, 70 СК України , Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21.12.2007 року , суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

Визнати квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 55,70 кв.м. , зареєстровану на ім'я ОСОБА_2 спільним сумісним майном подружжя: чоловіка ОСОБА_2 та дружини ОСОБА_1.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, право власності на 3/5 частки квартири , яка розташована АДРЕСА_3.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Баришівський районний суд Київської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Баришівського

районного суду О. Л. Литвиненко