Рішення № 56585712, 14.03.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3001/16 Справа № 201/13449/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Демидова С.О. Доповідач - Петешенкова М.Ю.

Категорія 19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2016 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Петешенкової М.Ю.

суддів - Черненкової Л.А., Пономарь З.М.

при секретарі - Черкас Є.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 15 липня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 за участю третіх осіб: ОСОБА_4, приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Гугель Світлани Юріївни про визнання добросовісним набувачем, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_3 треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Гойняк Г.В., приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Гугель С.Ю., КП ДМБТІ про визнання недійсними правочинів, зокрема договорів купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1.

У травні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_4, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Гугель С.Ю. про визнання його добросовісним набувачем квартири АДРЕСА_1, посилаючись на те, що 24 травня 2013 року він придбав у ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу квартиру АДРЕСА_1. Указана квартира на момент її відчуження належала останньому на праві приватної власності, але на даний час між ним та ОСОБА_2 виник спір щодо указаної квартири.

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 15 липня 2015 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_3 про визнання недійсними правочинів - залишено без розгляду (т.2 а.с.157-158).

Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 15 липня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено. Визнано ОСОБА_3 добросовісним набувачем квартири АДРЕСА_1. (т.2, а.с. 160-163).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування матеріального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову (т.2 а.с.198-201).

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону ухвалене у справі рішення суду не відповідає.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу продав спірну квартиру ОСОБА_3 у встановленому законом порядку.

Проте з таким висновком суду погодитись неможливо з наступних підстав.

Судом встановлено, що спірна квартира АДРЕСА_1 до її відчуження ОСОБА_3 належала ОСОБА_2 на праві власності.

ОСОБА_2 відчужив указану квартиру ОСОБА_4 шляхом укладення з останнім договору купівлі-продажу квартири від 30 грудня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Гойняк Г.В., за № 4726.

24 травня 2013 року ОСОБА_4 уклав з ОСОБА_3 договір купівлі-продажу зазначеної квартири, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Гугель С.Ю., за № 1483.

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 15 липня 2015 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_3 про визнання недійсними правочинів - вищезазначених договорів, залишено без розгляду.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 березня 2016 року скасовано ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 15 липня 2015 року, направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних свобод чи інтересів.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України встановлені способи захисту цивільних прав та інтересів, яким може бути, в тому числі, припинення правовідношення ( п. 7).

ОСОБА_2 в апеляційній скарзі посилається на те, що ОСОБА_3 не може бути добросовісним набувачем квартири, оскільки існує його цивільний позов, в якому вирішується питання про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, в тому числі на підставі якого ОСОБА_3 набув право власності на спірну квартиру.

Таким чином, оскільки позивач ОСОБА_3 придбав квартиру на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу, визнання його добросовісним набувачем суперечить зазначеним нормам закону й не є способом захисту порушеного права, а юридичним фактом, який повинен встановлюватися при вирішенні спору про визнання правочину недійсним.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 309 ЦПК України є підставою для його скасування та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 15 липня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 за участю третіх осіб: ОСОБА_4, приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Гугель Світлани Юріївни про визнання добросовісним набувачем - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 н користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору у розмірі 267,96 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.

Судді: М.Ю. Петешенкова

Л.А. Черненкова

З.М. Пономарь