Постанова № 56583122, 15.03.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2016 р. Справа № 638/12364/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П., Перцової Т.С.

за участю: секретаря судового засідання - Мороз Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.11.2015р. по справі № 638/12364/15-а

за позовом ОСОБА_1

до Інспектора ДПС ВДАІ ГУМВС України в м. Харкові старшого сержанта Труханова Р.С.

про скасування постанови,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ОСОБА_1, звернулась до Дзержинського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до інспектора ДПС ВДАІ ГУМВСУ в м. Харкові старшого сержанта Труханова Р.С., в якому просила суд: визнати дії відповідача щодо складання ним протоколу про адміністративне правопорушення серії АП1 № 281686 та винесення постанови серії ПС2 № 231036 від 22 липня 2015р. за порушення ч. 2 ст. 122 КУпАП - протиправними; постанову серії ПС2 № 231036 від 22 липня 2015р. про адміністративне правопорушення визнати незаконною та скасувати, провадження по справі закрити.

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 листопада 2015 року адміністративний позов ОСОБА_1 - залишено без задоволення.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, позивач просить постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 листопада 2015 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів с. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 69, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до неправильного вирішення справи, з підстав та обставин викладених в апеляційній скарзі.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не визнана судом обов'язковою, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 22 липня 2015р. інспектором ДПС ВДАІ ГУМВСУ в м. Харкові старшим сержантом Трухановим Р.С. винесено постанову про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 231036 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення штрафу в розмірі 510 грн.

Як зазначено в постанові про адміністративне правопорушення, 22.07.2015 року ОСОБА_1 керувала автомобілем «Ауді» А4, номерний знак НОМЕР_1 та розмовляла по мобільному телефону, тримаючи його у правій руці біля правого вуха, чим порушила п. 2.9 Правил дорожнього руху.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості та дійшов висновку про правомірність оскаржуваних дій відповідача, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, та правомірність спірної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції з таких підстав.

Відповідно до ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В силу вимог статті 256 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Згідно положень статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Матеріали справи свідчать, що 22.07.2015 року ст. інспектором ДПС ВДАІ ГУМВСУ в м. Харкові старшим сержантом Трухановим Р.С. відносно позивача був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 231036, відповідно до якого 22.07.2015 року о 09:20 год. ОСОБА_1 керувала автомобілем «Ауді», номерний знак НОМЕР_1 в м. Харкові про вул. Сумській та розмовляла по мобільному телефону, тримаючи його в руці, чим порушила п. 2.9 Правил дорожнього руху, ч. 2 ст. 122 КУпАП.

ОСОБА_1 під час складення протоколу свою вину не визнала, зробила запис у протоколі, що з порушенням категорично не згодна.

На підставі вказаного протоколу відповідачем винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 231036 від 22 липня 2015р., відповідно до якої позивач скоїв при вищевказаних обставинах правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП, у зв'язку з чим ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності і накладено штраф в сумі 510 грн.

Відповідно до ст.280 Кодексу України про адміністративні правопорушення - орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.2 ст. 122 КУпАП, порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно пункту 2.9. ПДР д) під час руху транспортного засобу користуватися засобами зв'язку, тримаючи їх у руці (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання).

Згідно ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

При складанні протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відповідачем - інспектором ДПС ВДАІ ГУМВС України в м. Харкові старшим сержантом Труханова Р.С. - вчинено низку порушень, а саме: в порушення вимог ст. 280 КУпАП не з'ясовані всі обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, не встановлено винність позивача у вчиненні порушення, відсутні будь-які письмові докази на підтвердження порушення позивачем ПДР, який не визнавав себе винним у скоєнні правопорушення і про що зазначив інспектору у протоколі; крім цього, письмові пояснення позивача при складанні протоколу про адміністративну відповідальність на окремому аркуші не відбиралися; жодні свідки правопорушення не допитувались.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності,потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» - судам слід звернути увагу на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.

Статтею 69 КАС України визначено поняття доказів, якими у адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з цим, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем доказів щодо правомірності винесеної зазначеної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності суду не надано, жодних належних доказів, що підтверджують винність ОСОБА_1 у вчиненні вказаного в постанові правопорушення, в матеріалах справи відсутні.

Згідно ч.1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що в діях позивача склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, відсутній, оскільки факт порушення водієм п. 2,9 «д». Правил дорожнього руху відповідачем не доведено та судом, під час судового розгляду справи, не встановлено.

Відповідно до ст.293 КпАПУ орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Згідно зі ст.247 КпАПУ провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, проаналізувавши докази по справі, суд приходить до висновку, що жодних безспірних доказів, які б підтверджували факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення суду не було надано, а тому суд вважає, що в даному випадку необхідно оскаржувану постанову скасувати, а провадження по справі закрити.

З огляду на встановлені обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постанова Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.11.2015р. по справі № 638/12364/15-а не відповідає вимогам ст. 159 КАС України, оскільки прийнята судом першої інстанції з порушенням норм матеріального і процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи та відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Згідно ч. 2 ст. 205 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм матеріального та процесуального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.11.2015р. по справі № 638/12364/15-а - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати дії інспектора ДПС ВДАІ ГУМВС України в м. Харкові старшого сержанта Труханова Р.С. щодо складання ним протоколу про адміністративне правопорушення серії АП1 № 281686 та винесення постанови серії ПС2 № 231036 від 22 липня 2015 року за порушення ч. 2 ст. 122 КУпАП протиправними.

Скасувати постанову серії ПС № 231036 від 22 липня 2015 року про адміністративне правопорушення та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за порушення ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С. Повний текст постанови виготовлений 21.03.2016 р.