Ухвала суду № 56582965, 21.03.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"21" березня 2016 р.

справа №804/14091/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юрко І.В., суддів: Гімона М.М., Чумака С. Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Криворізької південної об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року у справі №804/14091/15 за поданням Криворізької південної об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальності «Кімберліт» про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

Криворізька південна об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області 07.09.2015 року звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з поданням щодо стягнення коштів за податковим боргом з платника податків ТОВ «Кімберліт» з рахунків у обслуговуючих банках, що належать ТОВ «Кімберліт» на суму податкового боргу у розмірі податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб в сумі 1126,11 грн..

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2015 року подання залишено без руху у зв’язку з несплатою судового збору.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року подання повернуто заявнику у зв’язку з невиконанням вимог ухвали суду про залишення подання без руху.

Не погодившись з таким рішенням суду, заявник подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що Законом України «Про судовий збір» не передбачено сплату судового збору за подачу подання до суду. Також апелянт зазначив, що Криворізькою південною об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до подання була надана заява про звільнення від сплати судового збору, а також про відсутність коштів для сплати судового збору. Дніпропетровським окружним адміністративним судом дана заява не розглянута та не винесено рішення по даній заяві, чим порушено норми статей 158, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони у судове засідання суду апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

За нормами пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, так як не прибула жодна з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Криворізька південна ОДПІ Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області 07.09.2015 року звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з поданням щодо стягнення коштів за податковим боргом з платника податків ТОВ «Кімберліт» з рахунків у обслуговуючих банках, що належать ТОВ «Кімберліт» на суму податкового боргу у розмірі податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб в сумі 1126,11 грн..

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2015 року подання залишено без руху у зв’язку з несплатою судового збору.

Зазначена ухвала оскаржена не була.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року подання повернуто заявнику у зв’язку з невиконанням вимог ухвали суду про залишення подання без руху.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про повернення подання заявнику з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Наведена норма кореспондується зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір», згідно якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою звільнити від сплати судового збору, відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

З даної норми вбачається, що єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору є майновий стан заявника.

Разом з тим, обмежене фінансування або ж несвоєчасне перерахування коштів з державного бюджету бюджетній установі, яка діє як суб’єкт владних повноважень, не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору.

З огляду на зміст та правову конструкцію ч.1 статті 88 КАС України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» колегія суддів вважає, що прийняття рішення про звільнення особи від сплати судового збору є дискреційною функцією суду, тобто вирішується останнім на свій власний розсуд з огляду на достатність за переконанням суду доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору, а тому суд апеляційної інстанції не вправі втручатись у вирішення вказаного питання та зобов’язувати суд першої інстанції звільнити певну особу від сплати судового збору.

Стосовно тверджень апелянта про те, що Законом України «Про судовий збір» не передбачено сплату судового збору за подачу подання до суду колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір – це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом.

У розумінні статті 2 цього Закону платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Статтею 183-3 КАС України подання визначено як форму звернення до суду органу Державної фіскальної служби України при здійсненні ним передбачених законом повноважень.

Отже, подання як форма звернення до суду передбачена КАС України. Ця ознака покладена в основу визначення понять «судовий збір» та «платник судового збору».

Закон України «Про судовий збір» не відносить подання до об’єктів, за які судовий збір не справляється, а органи Державної фіскальної служби України – до осіб, для яких встановлено пільги щодо сплати судового збору.

Таким чином, подання органу Державної фіскальної служби України, передбачене статтею 183-3 КАС України, є об’єктом справляння судового збору.

Щодо посилання апелянта на ту обставину, що судом першої інстанції не була розглянута заява про звільнення від сплати судового збору та не винесено рішення по даній заяві, колегія суддів зазначає наступне.

В мотивувальній частині ухвали про залишення подання без руху суд першої інстанції вказав, що клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню, хоча і не зазначив про це в резолютивній частині ухвали.

У відповідності до п.1 ч.3 ст.108 КАС України позовна заява повертається позивачеві якщо, зокрема, позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Таким чином, оскільки звільнення судом від сплати судового збору на певний строк є правом, а не обов’язком суду, а також той факт що позивачем не було усунуто недоліки позовної заяви, залишеної без руху, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про повернення подання.

За таких обставин, враховуючи наведені норми законів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування не вбачається, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції має бути залишена без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями ст. ст. 88, 108, 160, 197, 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Криворізької південної об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року у справі №804/14091/15 залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року у справі №804/14091/15 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції постановлена в порядку письмового провадження, набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя: І.В. Юрко

Суддя: М.М.Гімон

Суддя: С.Ю. Чумак