Постанова № 56582899, 16.03.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 березня 2016 рокусправа № 808/7278/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Нагорної Л.М. Юхименка О.В.

за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2015 року у справі №808/7278/15 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Укртрансінспекції у Запорізькій області про скасування постанови, -

в с т а н о в и в :

15 вересня 2015 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом в якому просила: скасувати постанову №024614, яка прийнята 02.09.2015 року управлінням Укртрансінспекції у Запорізькій області.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неправомірність та необґрунтованість постанови №024614, прийнятої 02.09.2015 на підставі акту від 11.08.2015. Так, на думку позивача, відомості викладені в акті перевірки працівниками відповідача від 11.08.2015 не відповідають дійсності та спростовуються даними товарно - транспортної накладної №4 від 11.08.2015, відповідно до якої маса перевозимого вантажу становить допустиму масу, а саме: 19000 кг, нетто 33000 кг, тара 14000, довідками ФГ «Міг» та ТОВ «Приморський елеватор» щодо вигрузки товару. Товарно - транспортна накладна на вантаж масою 46250 кг, що була надана водієм позивача під час перевірки є недійсною, та такою, що не може бути використана з метою застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 1700 грн.. Також, посадовими особами відповідача під час перевірки не було проведено дій по зважуванню вантажу перевози мого 11.08.2015 в порушення вимог Закону, відтак, на думку позивача, відповідачем не доведено правомірність притягнення її до відповідності за порушення ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а тому оскаржувану постанову слід скасувати в судовому порядку.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2015 року в задоволенні адміністративного позову фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована доводами адміністративного позову.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи у відповідності до направлення на перевірку №010562 від 06.08.2015 заступника начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою перевезень Управління Укртрансінспекції у Запорізькій області Берсеньова В.С. та головного спеціаліста Управління Укртрансінспекції у Запорізькій області Скороходова М.В. було направлено для проведення рейдової перевірки транспортних засобів, які надають послуги з перевезення пасажирів та вантажів в м. Приморську та Приморському районі щодо додержання вимог законодавства в сфері автомобільного транспорту, а також виявлення транспортних засобів, які працюють без законних підстав - нелегально, включаючи таксі, перевірка проводилась 11.08.2015.

Під час проведення перевірки був перевірений транспортний засіб ФОП ОСОБА_1 автомобіль КАМАЗ, державний номер НОМЕР_1 з причепом що здійснював перевезення вантажу. За наданою водієм автомобіля КАМАЗ товарно-транспортної накладної №04 від 11.08.2015 року загальна маса вантажу складала 46250 кг.

За наслідками перевірки посадовими особами відповідача складено акт від 11.08.2015 №013892, в якому зафіксовано виявлені порушення позивача як перевізника, а саме: надання послуг з перевезення вантажу без наявності дозволу, який дає право на здійснення перевезень з перевантаженням.

На підставі акта перевірки начальником Управління Укртрансінспекції 02.09.2015 було прийнято постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу №024614 на суму 1700 грн.

Отже, правомірність та обґрунтованість постанови про застосування адміністративно - господарського штрафу №024614 від 02.09.2015 року є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено правомірність прийнятого ним рішення від 02.09.2015 про накладення штрафу на позивача у сумі 1700 гр. в порядку, передбаченому абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення ст. 48 даного закону.

Суд апеляційної інстанції не погоджується із даними висновками суду першої інстанції, вважає їх передчасними виходячи з наступного.

Положеннями абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачена відповідальність у вигляді штрафу за надання послуг з перевезень вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 цього Закону в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У відповідності до ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

За обставинами справи, посадові особи відповідача отримавши від водія позивача товарно-транспортну накладну №04 від 11.08.2015 із зазначенням ваги вантажу 46250кг., вимагали надати їм дозвіл який дає право на рух транспортним засобом з вантажем, що перевищує габаритні або вагові обмеження.

Зазначеного документа посадовим особам надано небуло, в зв'язку з чим був складений акт та транспортний засіб продовжив свій рух.

Позивач заперечувала той факт, що на час перевірки було виявлено перевантаження транспортного засобу.

Аналізуючи встановлені обставини та матеріали справи у своїй сукупності, суд апеляційної інстанції зазначає, що у відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України орган державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" відповідач є урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті в обов'язок якого входить державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Частинами 11,14 зазначеної статті закріплено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок та порядок їх здійснення визначає Кабінет Міністрів України.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ліцензійних умов, а також процедуру здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб'єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень визначено постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567 ( далі Постанова №1567).

Як зазначено вище, саме наявність запису в ТТН №4 від 11.08.2015 наданої водієм під час перевірки із зазначенням ваги вантажу загальною масою 46250 кг та відсутність дозволу на перевезення вантажу із перевищенням вагового показника слугувало підставою для прийняття посадовими особами відповідача висновку про здійснення перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень без наявності дозволу на право здійснення таких перевезень.

Разом з тим, механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначений Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 р. № 879(далі Порядок №879).

Так, відповідно до підпункту 4 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль включає в себе перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

При цьому, Порядком №879 визначений механізм здійснення габаритно-вагового контролю який містить обов'язкове здійснення процесу вимірювання (зважування за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження процесу вимірювання, що свідчить на користь неправомірності дій посадових осіб з приводу встановлення факту перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень.

Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що порушення посадовими особами відповідача порядку проведення рейдової перевірки в частині не проведення фіксації правопорушення технічними засобами вагового вимірювання вантажу, свідчать про протиправність та необґрунтованість прийнятої за наслідками перевірки постанови про застосування адміністративного - господарського штрафу.

Так, аналізовані норми Закону та Порядку щодо проведення перевірок Укртрансінспекцією, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлюють умови та порядок проведення посадовими особами перевірок, зокрема й рейдових, та порядок виявлення та фіксації правопорушень, лише їх дотримання може бути належною підставою для винесення рішення про накладення штрафних санкцій до правопорушника.

В той же час, з урахуванням принципів індивідуальності та належності застосування юридичної відповідальності, порушення умов проведення перевірки та фіксації її наслідків є обставиною, що виключає можливість для визнання особи винною у правопорушенні та застосуванні до неї відповідальності, зокрема й у вигляді штрафних санкцій.

Отже, виявлені під час судового дослідження обставини справи щодо порушень відповідачем порядку проведення перевірки, та відсутності її об'єктивної фіксації, свідчать про незаконність прийнятої у відношенні ФОП ОСОБА_1 постанови про застосування штрафних санкцій

Суд апеляційної інстанції погоджується з позицією ФОП ОСОБА_1, що ТТН №4 від 11.08.2015 яка була надана водієм під час перевірки та містила вагові показники маси товару 46250 кг не є беззаперечним доказом встановлення факту перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції визнає неналежними письмові докази надані позивачем до позову, оскільки вони суперечать один одному.

Так, надані до суду позивачем довідки про фактичну відгрузку пшениці містять різні номери ТТН, та їх вагові реквізити. Крім того, довідки видані значно пізніше ніж час проведення перевірки, а саме 03.09.2015 року та 04.09.2015 року, інших підтверджувальних документів відгрузки товару, що у відповідності до Закону підтверджують його вагу, як-то журнал реєстрації зважування товару при прийманні зерна на зберігання на зерновий склад, тощо, позивачем не надано.

Суд звертає увагу, що позивач зазначила про недійсність ТТН №4, що була надана водієм під час перевірки 11.08.2015 року та містила вагові показники маси товару 46250 кг. Однак, позивачем не надано суду доказів на підтвердження недійсності ТТН №4 від 11.08.2015 року із зазначення маси вантажу 46250 кг, не пояснено суду в чому полягає недійсність ТТН, чому водій здійснював перевезення товару по недійсній ТТН, внаслідок чого ТТН слід вважати недійсною.

Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що в силу приписів ст. 71 КАС України, обов'язок доведення правомірності прийнятого ним рішення покладається саме на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти задоволення позовних вимог.

Так, відповідачем в порушення вимог ст. 71 КАС України, не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності прийняття постанови про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу, в свою чергу, з матеріалів справи вбачається факт допущення посадовими особами відповідача значних порушень Порядку проведення рейдової перевірки автомобільних перевізників, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції вважає достатніми підстави для скасування судових рішень.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2015 року слід скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_1. . У відповідності до приписів ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду з адміністративним позовом сплачено судовий збір у розмірі 487.20 грн., за подання апеляційної скарги позивачем сплачено судовий збір у сумі 1218 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи оригіналами платіжних доручень.(а.с.2, 59, 74)

Відтак, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне стягнути на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 1705.20 грн. (1218+487.2) з Державного бюджету України.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.207 КАС України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2015 року у справі №808/7278/15 - скасувати та прийняти нову.

Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Управління Укртрансінспекції у Запорізькій області №024614 від 02 вересня 2015 року про застосування до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у сумі 1700 гривень - скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 1705 (одна тисяча сімсот п'ять) гривень 20 копійок.

Постанову суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко