Ухвала суду № 56580765, 24.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2016 року м. Київ К/800/20368/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Веденяпіна О.А., Зайцев М.П.,при секретарі: Корецькому І.О.,

розглянувши у судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві (правонаступник Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби)

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2013

у справі № 2а-13199/12/2670 Окружного адміністративного суду м. Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центрелектромонтаж»

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.10.2012 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2013 постанову суду першої інстанції скасовано у частині відмови у задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС від 04.07.2012 № 0000182260 на суму 930023,34 грн., з яких 750855,67 грн. - основний платіж та 179167,67 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи) та прийнято у цій частині нове рішення про задоволення позову; в іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Позивач не реалізував своє процесуальне право подання заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для збільшення у податковому обліку позивача грошового зобов'язання із ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 15.06.2012 за № 1375/22-621/32771740. Згідно цих висновків позивач порушив норми пунктів 198.3, 198.6 ст. 198, пунктів 201.1, 201.2, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України (ПК): завищено податковий кредит у податковому обліку за червень, серпень 2011 року на 416667,00 грн. та 375000,00 грн. відповідно за наслідками нікчемних правочинів з поставки товару від ТОВ «Альта Логістик» та ПП «К «Комплекси Контролю», у результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 784189,00 грн. у податковому обліку за червень, серпень 2011 року та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту, що зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового (звітного) періоду на 7478,00 грн. у податковому обліку за червень 2011 року. Висновок про нікчемність правочинів позивача із вказаними постачальниками обґрунтовано посиланням на акти про неможливість проведення зустрічних звірок останніх, в яких вказано про ознаки фіктивності ПП «К «Комплекси Контролю» та про неможливість здійснення поставки ТОВ «Торговий дім «Експо», яке вказано в розшифровці сум податкового кредиту (додаток 5 до податкової декларації) ТОВ «Альта Логістик».

За наслідками перевірки контролюючий орган стосовно позивача прийняв податкове повідомлення-рішення від 04.07.2012 № 0000182260 про збільшення грошових зобов'язань із ПДВ на 784189,00 грн. за основним платежем та 187501,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафи).

У судовому процесі встановлено, що за наслідками поставки позивачу від ТОВ «Альта Логістик» електричного кабелю, а від ПП «К «Комплекси Контролю» трансформатора ТМ-630/10 У1 10/4 та комплекту Щ90 (12 панелей + 4тпЩО+Мшинд) ці постачальники виписали на адресу позивача податкові накладні, на підставі яких позивач сформував податковий кредит у податкових деклараціях з ПДВ за червень, серпень 2011 року.

Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;.

Пунктом 198.3 цієї статті встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку ( у редакції, чинній до 1 липня 2015 року).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (підпункт 198.6 цієї статті).

При цьому законодавцем презумується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

За змістом наведених норм право платника ПДВ на збільшення податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником - платником цього податку, митною декларацією (іншими подібними документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПК) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Заперечуючи проти позову та обґрунтовуючи правомірність зменшення у податковому обліку позивача сум податкового кредиту за податковим накладними, виписаними від ТОВ «Альта Логістик» та ПП «К «Комплекси Контролю», ДПІ, посилаючись на акти про неможливість проведення зустрічних звірок цих юридичних осіб, вказувала про ознаки фіктивності ПП «К «Комплекси Контролю» та про неможливість здійснення поставки контрагентом ТОВ «Альта Логістик», за наслідками господарських операцій з яким цей постачальник сформував податковий кредит за червень 2011 року, - ТОВ «Торговий дім «Експо», з огляду на відсутність у останнього основних фондів та трудових ресурсів, необхідних для здійснення поставки.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції на підставі оцінки доданих до матеріалів справи доказів, а саме: копій видаткових на податкових накладних, товарно-транспортних накладних, доказів подальшого використання отриманих від ТОВ «Альта Логістик» та ПП «К «Комплекси Контролю» товарів, - встановив факт поставки позивачу товарів від цих постачальників і відповідно до встановлених обставин зробив юридично правильний висновок про правомірне декларування позивачем за наслідками господарських операцій з цими постачальниками податкового кредиту у загальній сумі 750855,67 грн. Оцінка доказів судом апеляційної інстанції зроблена з дотриманням норм ст. 86 КАС України.

Вищенаведені норми ПК не ставлять у залежність право платника податку на податковий кредит від дотриманням податкової дисципліни, зокрема і обов'язку фактичної сплати сум податків до бюджету, постачальниками товарів (послуг) по всьому ланцюгу поставки, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (послуг), призначених для використання у його господарській діяльності, сплатив ПДВ в ціні придбаних товарів (послуг), а реальність операцій з придбання ним товарів (послуг) у судовому процесі не спростована. Апеляційний суд зробив правильний висновок про індивідуальний характер відповідальності платника податку. Податковим органом у силу норм частини другої ст. 71 КАС України не було доведено правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, у той час як ці норми саме на ДПІ, як на суб'єкта владних повноважень, покладають процесуальний обов'язок довести правомірність прийнятого стосовно позивача податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до частини 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписО.А. Веденяпін підписМ.П. Зайцев