Ухвала суду № 56580742, 10.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2016 року м. Київ К/800/21096/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів Зайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Стрелець Т.Г.,провівши попередній розгляд справи за касаційною скаргою приватного підприємства «Універсал Проект» на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року у справі за позовом приватного підприємства «Універсал Проект» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

08 травня 2013 року приватне підприємство «Універсал Проект» (далі - ПП «Універсал Проект») пред'явило позов до Інспекції державного архітектурного - будівельного контролю у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови № 1г/23-ю/пл про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 09 квітня 2013 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05 липня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправною та скасовано постанову № 1г/23-ю/пл від 09 квітня 2013 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурного - будівельного контролю у Львівській області задоволено.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 липня 2013 року скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ПП «Універсал-Проект» до Інспекції державного архітектурного - будівельного контролю у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови відмовлено повністю.

Не погоджуючись із рішеннями суду апеляційної інстанції, скаржник оскаржив його.

У касаційній скарзі ПП «Універсал Проект», посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Судами встановлено, що на виконання умов договору № 160/12, укладеного між ПП «Універсал Проект» та ПП «Брістоль - Контракт» 24 жовтня 2012 року, на підставі наказу Департаменту містобудування № 173 від 19 жовтня 2012 року «Про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на проектування та відтворення ПП «Бристоль - Контракт» втрачених будівель (офіцини) у дворі будинків по проспекту Свободи, 19/21 у м. Львові з пристосуванням під торгово-офісний центр (перша черга будівництва)», було розроблено проектну документацію про відтворення зазначеного об'єкта.

Наказом ПП «Бристоль-Контракт» № 33 від 05 листопада 2012 року «Про затвердження проектної документації» затверджено робочий проект відтворення втрачених будівель (офіцини) у дворі будинків по проспекту Свободи, 19/21 у м. Львові, розроблений ПП «Універсал Проект», з техніко-економічним показником - площею забудови 478,40 м.кв.

28 березня 2013 року відповідачем проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, за результатами якої було складено акт № 16/1/196-пл/ю.

Зі змісту вказаного акта вбачається, що проектна документація, яка передана замовнику для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розроблена з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил.

У акті зазначено, що запроектовано площу забудови земельної ділянки 478,40 кв.м., а у містобудівних умовах та обмеженнях забудови земельної ділянки, затверджених наказом департаменту містобудування № 173 від 19 жовтня 2012 року, зазначено 215,30 кв.м., чим порушено пункти 4.2., ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».

Також у акті зазначено, що позивачем занижено категорію складності об'єкта будівництва з 4 на 3 категорію, оскільки об'єкт будівництва являється пам'яткою архітектури місцевого значення (охоронний номер 1669), чим порушено частину 3 статті 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядок віднесення об'єктів будівництва до IV та V категорії складності, затвердженого Постановою КМУ № 557 від 27 квітня 2011 року та ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».

На підставі Акта перевірки та протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28 березня 2013 року, відповідачем 9 квітня 2013 року прийнято постанову № 1г/23-ю/пл про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 2 частини 1 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 103230,00 грн. .

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, зазначив, що відповідач не надав, а суд не встановив будь-яких належних та допустимих доказів того, що позивач порушив вимоги п.4.2, п.4.3 ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» та частину 1 статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, зазначив, що враховуючи встановлені Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області порушення, а саме те, що позивачем запроектовано площу забудови 478,40 кв.м., а в містобудівних умовах та обмеженнях забудови земельної ділянки зазначено 215,30 кв.м., складення Інспекцією акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 16/1/196-пл/ю від 28 березня 2013 року, а також протоколу № 20/1-ю від 28 березня 2013 року, є правомірним.

Позивачем вчинено порушення, за яке передбачено відповідальність частиною 1 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», в зв'язку з чим відповідачем правомірно застосовано штраф у розмірі 103 230,00 грн..

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України із правовою позицією суду апеляційної інстанції погоджується із огляду на наступне.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про основи містобудування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.

Статтею 28 Закону України «Про архітектурну діяльність» передбачено, що власники та користувачі об'єктів архітектури зобов'язані, зокрема, отримувати в установленому законодавством порядку документ дозвільного характеру, що дає право на виконання робіт, пов'язаних із реконструкцією, реставрацією чи капітальним ремонтом об'єкта архітектури; у разі необхідності внесення змін до об'ємно - просторових, планувальних та інших рішень об'єкта архітектури розробляти відповідну проектну документацію, затверджувати її та проводити будівельні роботи в установленому законодавством порядку; зберігати комплект проектної документації, за якою збудовано об'єкт архітектури, та паспорт об'єкта, та передавати цю документацію новому власнику.

Згідно частини 1 статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється, серед іншого, також шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації.

Державний архітектурно-будівельний контроль, як передбачено частиною 2 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553), визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Відповідно до пункту 1 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю та її територіальними органами.

Згідно пункту 2 Порядку № 533 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Пунктами 5, 7, 8 Порядку № 533 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок. Відповідно до пунктів 16-22 Порядку, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акту перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» встановлена відповідальність юридичних осіб (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Частиною 2 статті 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» передбачено, що вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Пунктом 14 Порядку № 533 передбачений обов'язок суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно пункту 4.3 ДБН 2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» проектувальники при розробленні проектної документації повинні забезпечувати відповідність проектних рішень : архітектурним і містобудівним вимогам, визначеним у містобудівних умовах і обмеженнях забудови земельної ділянки; вихідним даним; вимогам чинних будівельних норм та нормативних документів, зокрема ДБН В.1.1-7, ДБН В.1.2-4, ДБН В.2.2-17, ДСТУ Б А.2.2-7.

У зв'язку з цим проектна організація, яка розробляла проектну документацію, а також головний архітектор та головний інженер проекту несуть відповідальність за відповідність проектної документації вихідним даним на проектування, вимогам державних стандартів, норм і правил.

Відповідно до пункту 4 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлового комунального господарства № 45 від 16 травня 2011 року до складу вихідних даних на проектування входять - містобудівні умови та обмеження.

Відповідальність за виявлені правопорушення передбачена частиною 1 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», згідно якої суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження категорії складності об'єкта будівництва: проектна організація - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем виявлено допущене позивачем порушення дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, а саме запроектовано площу забудови земельної ділянки 478,40 кв.м., а в містобудівних умовах та обмеженнях забудови земельної ділянки, затверджених наказом директора департаменту містобудування № 173 від 19 жовтня 2012 року, зазначено 215,30 кв.м., чим порушено пункти 4.2., ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».

З урахуванням викладеного колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із висновками суду апеляційної інстанції, що оскільки позивачем допущено порушення дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, постанова № 1г/23-ю/пл від 09 квітня 2013 року про накладення штрафу є правомірною та скасуванню не підлягає.

Посилання в касаційній скарзі на допущену департаментом містобудування Львівської міської ради помилку при визначенні площі забудови (відтворення) при видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, затверджених наказом Департаменту містобудування № 173 від 19 жовтня 2012 року, яка була виправлена наказом Департаменту містобудування № 37 від 22 лютого 2013 року, як на підставу для скасування рішення суду апеляційної інстанції , є необґрунтованим, оскільки позивачем розроблено проект відведення втрачених будівель по проспекту Свободи, 19/21 у м. Львові на підставі містобудівних умов та обмежень земельної ділянки, затверджених наказом Департаменту містобудування № 173 від 19 жовтня 2012 року.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та встановлених обставин справи.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскільки суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, підстав для задоволення касаційної скарги немає.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу приватного підприємства «Універсал Проект» відхилити, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: