Ухвала суду № 56580053, 15.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

15 березня 2016 року м. Київ К/800/4732/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Кравцов О.В., розглянувши матеріали касаційної скарги Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2016 року у справі за позовом Державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Імпульс" до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

На адресу Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2016 року, в якій скаржник ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій, та прийняття нового судового рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 23 лютого 2016 року касаційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, а особі, яка її подала, надано строк до 11 березня 2016 року для усунення наявних у ній недоліків.

На виконання вимог зазначеної ухвали, Державна архітектурно-будівельна інспекція України надіслала документ про сплату судового збору.

Після дослідження змісту оскаржуваних судових рішень приходжу до висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2016 року, позов задоволено частково.

Задовольняючи позов частково суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем не правомірно притягнуто позивача до відповідальності за абз. 3 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», оскільки обов'язок введення об'єктів будівництва в експлуатацію, відповідальність за експлуатацію об'єктів, не введених в експлуатацію, можуть стосуватися лише тих суб'єктів, які після закінчення будівництва та початку використання, маючи відповідний обов'язок, не ввели об'єкти містобудування в експлуатацію, за що встановлена відповідна відповідальність. Щодо позовної вимоги про визнання протиправним, безпідставним і скасування протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27 червня 2013 року, то суди попередніх інстанцій відмовили у її задоволенні, оскільки вказаний протокол не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні статті 17 КАС України, а тому позивачем обрано не належний спосіб захисту своїх прав.

Таким чином, з аналізу вказаної норми слідує, що касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи, порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень суд вбачає підстави для висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки скаржник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального та процесуального права, оскільки суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, щодо часткового задоволення позовних вимог.

Крім того, приходжу до висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обгрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами процесуального та матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 211, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2016 року у справі за позовом Державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Імпульс" до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві про визнання протиправною та скасування постанови.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кравцов О.В.