Ухвала суду № 56579997, 16.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

16 березня 2016 року м. Київ К/800/4701/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Кравцов О.В., розглянувши матеріали касаційної скарги Державної фінансової інспекції в Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 травня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2015 року у справі за позовом Державної фінансової інспекції в Запорізькій області до Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру” в особі Запорізької регіональної філії Центру ДЗК, третя особа – Відкрите акціонерне товариство “Таксопарк” про зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

На адресу Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Державної фінансової інспекції в Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 травня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2015 року, в якій скаржник ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій, та прийняття нового судового рішення, яким задовольнити позов.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 23 лютого 2016 року касаційну скаргу залишено без руху у зв’язку з невідповідністю вимогам ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, а особі, яка її подала, надано строк до 11 березня 2016 року для усунення наявних у ній недоліків.

На виконання вимог зазначеної ухвали, Державна фінансова інспекція в Запорізькій області надіслала документ про сплату судового збору.

Після дослідження змісту оскаржуваних судових рішень приходжу до висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2015 року, відмовлено у задоволенні позову.

Відмовляючи у задоволенні позову суди попередніх інстанцій виходили з того, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень. При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів. Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом. У органу державного фінансового контролю наявне право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

Таким чином, з аналізу вказаної норми слідує, що касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи, порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті – пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень суд вбачає підстави для висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки скаржник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального та процесуального права, оскільки суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, щодо відмови у задоволенні позову.

Крім того, приходжу до висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обгрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами процесуального та матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 211, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної фінансової інспекції в Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 травня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2015 року у справі за позовом Державної фінансової інспекції в Запорізькій області до Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру” в особі Запорізької регіональної філії Центру ДЗК, третя особа – Відкрите акціонерне товариство “Таксопарк” про зобов’язання вчинити певні дії.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кравцов О.В.