Ухвала суду № 56579557, 16.03.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Унікальний номер справи 752/21150/15-ц Головуючий в І інстанції: Ладиченко С.В.

Апеляційне провадження 22-ц/796/3924/2016 Доповідач: Слободянюк С.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді - Слободянюк С.В.,

суддів - Корчевного Г.В., Лапчевська О.Ф.,

при секретарі - Лознян О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «комерційний банк «Правекс-Банк» на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 29 грудня 2015 року про повернення позивачеві для подання до належного суду позовної заяви Публічного акціонерного товариства «комерційний банк «Правекс-Банк» до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Донченко Олени Олександрівни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Краснодембського Олександра Адамовича, третьої особи на стороні відповідача Київського міського управління юстиції, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 про визнання неправомірними дій нотаріусів та відшкодування збитків, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 29 грудня 2015 року повернуто позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Правекс-Банк» (далі ПАТ «КБ «Правекс-Банк») до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Донченко О.О., приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Краснодембського О.А., третьої особи на стороні відповідача Київського міського управління юстиції, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 про визнання неправомірними дій нотаріусів та відшкодування збитків для подачі позовної заяви до належного суду.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ПАТ «КБ «Правекс-Банк» подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали, постановлення нової, якою справу направити до Голосіївського районного суду м. Києва для вирішення питання про відкриття провадження у справі за підсудністю.

Апелянт зазначає, що в даному випадку виник спір виник у площині цивільно-правових відносин з приводу дій нотаріуса - на підставі вчинення нотаріальних дій відносно нерухомого майна, а не безпосередньо з приводу нерухомого майна, а тому спір не підлягає вирішенню за правилами виключної підсудності.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Донченко О.О. та приватний нотаріуса Київського міського нотаріального округу Краснодембськоий О.А. в судове засідання не з'явились, подавши клопотання про розгляд справи без їх участі (а.с.46-48).

Інші сторони в судове засідання сторони не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать зворотні повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.50,52).

Відповідно до положень ч.2 ст. 305 ЦПК неявка сторони, належним чином повідомленої про час і місце розгляду справи, не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відхилення скарги з наступних підстав.

Перевіривши позовну заяву й додані до неї матеріали, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовна заява підлягала поверненню позивачу, оскільки вона не підсудна Голосіївському районному суду міста Києва, виходячи з наступного.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 29 грудня 2015 року повернуто позовну заяву ПАТ «КБ «Правекс-Банк» до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Донченко О.О., приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Краснодембського О.А., третьої особи на стороні відповідача Київського міського управління юстиції, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 про визнання неправомірними дій нотаріусів та відшкодування збитків для подачі позовної заяви до належного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Як вбачається з позовної заяви, вимогами позивача ПАТ «КБ «Правекс-Банк» є: визнання неправомірними дій нотаріусів та відшкодування збитків. Позивач ставив питання про визнання дій нотаріуса неправомірними щодо зняття заборони відчуження предмета іпотеки та виключення запису про обтяження іпотекою Державного реєстру іпотек предмет іпотеки, а саме нерухоме майно: житловий будинок, що знаходиться за адресою Київська обл.., Вишгородський р-н. село Нові Петрівці, вул. Межегірська, 185 та земельна ділянка, яка знаходиться за адресою Київська обл.., Вишгородський р-н. село Нові Петрівці, вул. Межегірська, 185 (а.с.10).

Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, а також нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (ч.2 ст.50 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-ХІІ «Про нотаріат»).

Спори між боржниками і стягувачами, а також спори за позовами інших осіб, прав та інтересів яких стосуються нотаріальні дії чи акт, у тому числі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом вирішуються судом у порядку цивільного судочинства за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа.

Згідно з Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01.03.2013 № 3 виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Якщо пред'явлено позов про право власності на кілька жилих приміщень (квартир), розташованих у різних містах чи в різних містах, або позов про поділ спадкового майна, яке складається з кількох квартир (об'єктів нерухомості) у різних місцевостях, тобто вимоги, для кожної з яких ч. 1 ст. 114 встановлено виключну підсудність, то позов пред'являється до одного із судів за вибором позивача, але за місцезнаходженням основної частини майна, яка за своєю вартістю перевищує ті, що знаходяться інших районах чи місцевостях.

У пункті 1 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01.03.2013 року № 3 зазначено, що у разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності.

У поданій позовній заяві позивач не тільки оскаржує дії нотаріусів, а також ставить питання про зобов'язання приватних нотаріусів (відповідачів) вилучити запис з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення обтяження та відновити запис про обтяження нерухомого майна в Державному реєстрі іпотек, а саме на житлового будинку та земельну ділянку. Таким чином, при конкуренції правил підсудності у даному випадку застосуванню підлягають правила виключної підсудності.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про нотаріат» та Прикінцевих та перехідних положень Цивільного процесуального кодексу, справи щодо оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні повинні розглядатися в порядку позовного провадження як спір про право.

У пункті 5 узагальнення ВССУ «Про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні»вказано, що з причини відсутності в чинному ЦПК окремої категорії цивільних справ, такої як оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні, та спеціальної норми щодо визначення підсудності справ цієї категорії це питання повинно вирішуватись судами за загальними правилами підсудності на підставі статей 107-117 ЦПК.

Отже, застосування статті 114 ЦПК України до спорів про оскарження нотаріальних дій не виключається.

Даний спір виник з приводу порушення права позивача, як іпотекодержателя нерухомого майна, тому позов подається за правилами виключної підсудності, тобто до суду за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги, залишення ухвали суду першої інстанції без змін, як такої, що постановлена з дотриманням норм процесуального права .

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу та на правильність висновків суду не впливають.

Керуючись ст. ст., 303, 307, 312, 313 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «комерційний банк «Правекс-Банк» відхилити.

Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 29 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: