Ухвала суду № 56579478, 01.03.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-кп/796/579/2016 Головуючий в 1 інст.: Бірса О.В.

Категорія: ч.2 ст.186 КК України Доповідач: Фрич Т.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого: судді Фрич Т.В.,

суддів: Мельника В.В., Юрдиги О.С.,

секретаря судового засідання Міленко О.В., Бакути А.Ю.,

розглянувши, у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченої ОСОБА_1 та обвинуваченої ОСОБА_2 на вирок Дніпровського районного суду м.Києва від 23 листопада 2015 року щодо

ОСОБА_3, уродженця с.Радбуда, Червоноармійського району,Житомирської області, українця, громадянина України, з неповною середньоюосвітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: 26.07.2007 року Дніпровським районним судом м. Києва за ст. 187 ч. 2, ст. 186 ч. 2, ст. 304 КК України з урахуванням положень ст. 70 КК України до 7 років позбавлення волі та звільненого 21.03.2014 року по відбуттю строку покарання,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

ОСОБА_1, уродженки с. Красноільськ, Сторожинецького району,Чернівецької області, молдованки, грамадянки України, з неповною середньоюосвітою, не працюючої, не заміжньої, без постійного місця проживання та реєстрації, раніше судимої: 01.12.2008 року Шевченківським районним судом м. Чернівці за ст.185 ч. 1 КК України до 80 годин громадських робіт; 28.12.2009 року Сторожинецьким районним судом Чернівецької області за ст. 389 ч. 2 КК України до 1 місяця 10 днів арешту, звільненої 24.02.2010 року по відбуттю строку покарання; 05.10.2011 року Сторожинецьким районним судом Чернівецької області за ст. 185 ч. 2 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, звільненої 28.11.2013 року по відбуттю строку покарання,

яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

ОСОБА_2, уродженки м.Запоріжжя, українки, громадянки України, знеповною середньою освітою, не працюючої, не заміжньої, зареєстрованої за адресою:АДРЕСА_3, без постійного місця проживання, раніше судимої: 22.12.2003 року Дарницьким районним судом м. Києва за ст. 186 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі, звільненої 25.07.2005 року згідно Закону України «Про амністію»; 17.05.2007 року Дніпровським районним судом м. Києва за ст. 186 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі, звільненої 05.08.2011 року по відбуттю строку покарання,

яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора Горбаня В.В.,

обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

в с т а н о в и л а:

Вироком Дніпровського районного суду м.Києва від 23 листопада 2015 року

ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначено йому покарання у виді 4 років позбавлення волі, -

ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначено їй покарання у виді 4 років позбавлення волі, -

ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначено їй покарання у виді 4 років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, у виді тримання під вартою, продовжено до набрання вироком законної сили.

По справі вирішено питання щодо речових доказів.

Судом визнано доведеним, що 28.03.2015 року приблизно о 22 годині 45 хвилин ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в лісопосадці під мостом "ім. Патона" навпроти будинку 1-А по вул. Серафімовича в м. Києві, де розпивали алкогольні напої і побачили ОСОБА_7 В цей час у них виник злочинний корисливий умисел направлений на повторне відкрите викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне відкрите викрадення чужого майна ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вступили у злочинну змову між собою та розподіливши злочинні ролі, підійшли до ОСОБА_7 та з метою відволікання уваги останнього, ОСОБА_3 вступив в діалог з ним. Діючи згідно обставин, ОСОБА_1 раптово схопила рюкзак ОСОБА_7 та потягнула його вниз, для того, щоб останній впав та в цей час ОСОБА_3 з метою усунення опору з боку ОСОБА_7 застосував насильство, яке не є небезпечним для здоров'я, нанісши йому декілька ударів рукою в область голови від чого потерпілий впав на землю. В цей момент ОСОБА_2 схопилася за руки останнього, щоб отримати безперешкодний доступ до вмісту кишень потерпілого.

Продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне відкрите викрадення чужого майна застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для здоров'я ОСОБА_7 за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відкрито викрали наступне майно потерпілого ОСОБА_7: рюкзак жовто-сріблястого кольору, вартістю 400 грн.; ноутбук марки «Леново» в металевому корпусі, темного кольору з зарядним пристроєм для нього, вартістю 10000 грн.; паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_7, блокнот, документи на пістолет «Флабер» та карту м. Києва, що не представляють матеріальної цінності; коробку з чотирма DVD-R дисками з записаними іграми, загальною вартістю 33 грн.; пляшечку з антибактеріальною рідиною, вартістю 15 грн.; ліхтарик в металевому корпусі з світло-діодом, вартістю 150 грн.; два запасні акумулятора для мобільного телефону Самсунг Д-500-Е, вартістю по 200 грн. кожний; карту пам'яті Кінгстон на 32 гб., вартістю 1000 грн.; карту пам'яті «Транджес» на 8 гб., вартістю 300 грн.; шнур від комп'ютера з роз»ємом S-ATA, що не представляє матеріальної цінності; мобільний телефон «Самсунг Д-500-Е», в корпусі чорно-синього кольору, вартістю 500 грн., в якому знаходилась СІМ-картка оператора «Київстар» НОМЕР_1, вартістю 25 грн. на рахунку якої були кошти в сумі 30 грн.; грошові кошти в сумі 1110 грн.; мобільний телефон марки «htc» - вартістю 500 грн., в якому знаходилася СІМ-картка оператора «Лайф» вартістю 20 грн., на рахунку якої були кошти в сумі 30 грн.

Після чого ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись відкрито викраденим майном на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_7 матеріального збитку на загальну суму 14313 грн.

Не погоджуючись з вироком суду обвинувачена ОСОБА_1 та обвинувачена ОСОБА_2 подали апеляційні скарги.

Мотивуючи доводи апеляційної скарги апелянти, не оспорюючи фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення, доведеність вини та кваліфікацію дій, вважають вирок суду першої інстанції занадто суворим та просять пом»якшити призначене їм покарання.

Крім того ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до апеляційного суду письмові клопотання, а ОСОБА_3 заявив усно під час апеляційного розгляду, в яких просили на підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати їм строк попереднього ув»язнення з розрахунку один день попереднього ув»язнення за два дні позбавлення волі.

Заслухавши суддю-доповідача щодо змісту оскарженого вироку та доводів, викладених у апеляційних скаргах ОСОБА_1 та ОСОБА_2, вислухавши доводи обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх захисників, які просили апеляційні скарги та заявлені клопотання задовольнити, прокурора, що приймав участь під час апеляційного розгляду кримінального провадження, який заперечував проти апеляційних скарг та вважав, що клопотання обвинувачених про застосування ч.5 ст.72 КК України підлягають задоволенню; провівши судові дебати, надавши обвинуваченим останнє слово, вивчивши та перевіривши матеріали судового провадження, обговоривши та обміркувавши доводи апелянтів, колегія суддів уважає, що апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволенню не підлягають, з таких підстав.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, а саме відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого повторно за попередньою змовою групою осіб, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для здоров'я потерпілого, за обставин, установлених судом та послідовно викладених у вироку, відповідають об'єктивно з'ясованим фактичним обставинам кримінального провадження.

Відповідно до правил ч. 1 ст. 404 КПК України зазначені фактичні обставини кримінального провадження не перевіряються колегією суддів апеляційного суду, оскільки вони не оспорювалися учасниками судового провадження під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом першої інстанції недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Отже, на підставі встановлених судом першої інстанції фактичних обставин учиненого кримінального правопорушення, доведеності винуватості, правова кваліфікація діяння обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ч.2 ст.186 КК України, колегія суддів вважає правильною.

Як убачається із мотивувальної частини вироку, суд першої інстанції при призначенні обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 міри покарання, кожному окремо, відповідно до ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особи винних та обставини, що пом'якшують та обтяжують їх покарання.

Зокрема обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є щире каяття. Обставиною, що обтяжує їх покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом визнано вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння з чим погоджується колегія суддів.

Крім того судом першої інстанції враховано, що обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 мають постійне місце реєстрації, ОСОБА_1 не має постійного місця проживання та реєстрації.

Крім того суд першої інстанції обгрунтовано врахував наступні характеризуючі обвинувачених дані, зокрема те що вони на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебувають, посередньо характеризуються за місцем їх ув'язнення, дані щодо стану їхнього здоров'я, невстановленість судом наявності зв'язків з антигромадськими елементами, їх спосіб життя, наявність на утриманні членів родини, які у розумінні Сімейного Кодексу України, являються учасниками сімейних правовідносин з останніми, що свідчить про те, що оточуюча їх обстановка у сім'ї та побуті, виражає прийнятні соціальні зв'язки; позицію потерпілого у справі, щодо необхідної міри покарання; ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), а саме: його класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; роль серед співучасників, їх поведінку під час та після вчинення злочинних дій та обгрунтовано вважав за необхідне призначити обвинуваченим покарання у межах санкції ч.2 статті 186 КК України у виді позбавлення волі.

При таких обставинах, колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1, щодо суровості призначеного їм покарання є необгрунтованими.

В той же час клопотання обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про застосування до них ч.5 ст.72 КК України, зокрема зарахувати їм строк попереднього ув»язнення з розрахунку один день попереднього ув»язнення за два дні позбавлення волі, яке підтримано їхніми захисниками та прокурором, колегія суддів вважає таким, що підлягає задоволенню.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду першої інстанції ухвалити законний та обґрунтований вирок у наведеній його частині, перевіркою кримінального провадження в апеляційному порядку колегією суддів не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 408, 409, 418 та 419 КПК України, колегія суддів Апеляційного суду м.Києва, -

п о с т а н о в ил а:

Апеляційні скарги обвинуваченої ОСОБА_1 та обвинуваченої ОСОБА_2, - залишити без задоволення.

Вирок Дніпровського районного суду м.Києва від 23 листопада 2015 року щодо ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2, - без зміни.

Клопотання засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про зарахування судом строку попереднього ув»язнення- задовольнити.

Зарахувати засудженим ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 на підставі ч.5 ст.72 КК України строк попереднього ув»язнення з розрахунку один день попереднього ув»язнення за два дні позбавлення волі з 28.03.2015 року по день фактичного направлення в місця позбавлення волі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим - в той же строк з дня вручення йому копії даної ухвали.

Судді:

___ ___ ___

Фрич Т.В. МельникВ.В. Юрдига О.С.