ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16
тел. 235-23-25
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" березня 2016 р. Справа № 910/1736/16
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙ СІ ЕР КОМПАНІ»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАЙ-1»
про стягнення 298 177,20 грн Суддя Горбасенко П.В.
За участю представників:
від позивача не з’явилися;
від відповідача не з’явилися;
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «АЙ СІ ЕР КОМПАНІ» (далі – позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАЙ-1» (далі – відповідач) про стягнення 298 177,20 грн боргу за поставлений згідно договору поставки № 76 від 19.02.2015 товар.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань з оплати отриманого згідно договору поставки № 76 від 19.02.2015 товару.
Ухвалою господарського суду Київської області від 16.02.2016 порушено провадження у справі № 910/1736/16, розгляд справи призначено на 26.02.2016.
Ухвалою господарського суду Київської області від 26.02.2016 розгляд справи відкладено на 18.03.2016.
Сторони в судове засідання 18.03.2016 не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.
Враховуючи, що неявка сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представників сторін.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності, суд
ВСТАНОВИВ:
19.02.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АЙ СІ ЕР КОМПАНІ» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КРАЙ-1» (Покупець) укладено договір поставки № 76, згідно якого постачальник зобов’язався в порядку та на умовах визначених, договором, доставляти покупцеві продовольчу та (або) непродовольчу продукцію, а покупець зобов’язується приймати та оплачувати такий товар.
Згідно п. 2.1. договору асортимент товарів, що поставляються і ціни на них з урахуванням податку на додану вартість (ПДВ) та витрат постачальника з доставки товарів покупцю встановлюється в специфікації за формою, що визначена у додатку № 1 до договору.
Відповідно до п. 4.2. договору постачальник є таким, що виконав свої зобов’язання з поставки товару, якщо він доставив товари в пункт поставки – магазин покупця, визначений в замовленні, і якщо в результаті приймання була встановлена повна відповідність доставлених товарів вимогам нормативно-правових документів умовам замовлення та договору.
Пунктом. 7.1 договору встановлено, що сторона, що має намір припинити дію цього договору, направляє іншій стороні повідомлення про припинення договору не менше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до дати припинення договору. Повідомлення повинно бути направлено шляхом факсимільного або електронного зв’язку з одночасним направленням повідомлення цінним листом з повідомленням про отримання або нарочно під підпис. Договір вважається припиненим на 31 календарний день з дня направлення або вручення нарочно листа з повідомленням про припинення цього договору.
Відповідно до п. 12.2. договору договір діє до припинення його однією із сторін шляхом направлення повідомлення про це іншій стороні за 30 (тридцять) календарних днів до такого припинення за правилами п. 7.1. цього договору.
Реалізований в магазинах покупця за один календарний тиждень товар покупець зобов’язаний оплатити протягом 14 (чотирнадцяти) банківських днів з дня закінчення тижня реалізації товару.( п. 1.3. додатку № 2 до договору).
Пунктом 1.5. додатку № 2 до договору передбачено, що оплата за товар здійснюється покупцем з урахуванням умов п. 1.3 додатку до договору в платіжні дні, якими є кожен вівторок та четвер тижня за умови, що ці дні є банківськими днями.
Згідно п. 1.8. додатку № 2 покупець вважається таким, що виконав свій обов’язок по оплаті товарів з моменту списання грошових коштів з рахунку покупця.
Судом встановлено, що на виконання п. 1.1. договору поставки № 76 від 19.02.2015 позивачем за період з 21.02.2015 по 28.04.2015 було поставлено відповідачу товар згідно договору на загальну суму 452 280,64 грн, що підтверджується видатковими накладними (а.с. 53-76).
Відповідач сплатив позивачу 135 000 грн за отриманий товар, що підтверджується звітами про дебетові і кредитові операції (а.с. 78-84), 01.07.2015 р. між позивачем та відповідачем було досягнуто компроміс та підписано акт звіряння взаємних розрахунків (а.с. 49), що встановлює договірні зобов’язання боржника у сумі 298 177,20 грн; решту боргу у розмірі 298 177,20 грн, в порушення договору відповідач не сплатив, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за поставлений згідно договору поставки № 76 від 19.02.2015 товар склав 298 177,20 грн, що підтверджується звітами про дебетові і кредитові операції (а.с. 78-84) та актом звіряння взаємних розрахунків (а.с. 49), підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору.
Предметом позову є вимога про стягнення 298 177,20 грн боргу за поставлений згідно договору поставки № 76 від 19.02.2015 товар.
Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини поставки.
Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов’язку.
Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Суд встановив, що на виконання п. 1.1. договору поставки № 76 від 19.02.2015 позивачем за період з 21.02.2015 по 28.04.2015 було поставлено відповідачу товар згідно договору на загальну суму 452 280,64 грн, що підтверджується видатковими накладними (а.с. 53-76); відповідач сплатив позивачу 135 000 грн за отриманий товар, що підтверджується звітами про дебетові і кредитові операції (а.с. 78-84), 01.07.2015 р. між позивачем та відповідачем було досягнуто компроміс та підписано акт звіряння взаємних розрахунків (а.с. 49), що встановлює договірні зобов’язання боржника у сумі 298 177,20 грн; решту боргу у розмірі 298 177,20 грн, в порушення договору не сплатив, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за поставлений згідно договору поставки № 76 від 19.02.2015 товар склав 298 177,20 грн, що підтверджується звітами про дебетові і кредитові операції (а.с. 78-84) та актом звіряння взаємних розрахунків (а.с. 49), підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору
Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення складає 298 177,20 грн, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 298 177, 20 грн боргу за поставлений згідно договору поставки № 76 від 19.02.2015 товар є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК покладаються судом на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАЙ-1» (08120, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Бузова, вул. Леніна, буд. 215А, кімн. 3; ідентифікаційний код 22863249) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙ СІ ЕР КОМПАНІ» (03062, м. Київ, вул. Кулібіна, буд. 4/2, офіс 7; ідентифікаційний код 39470397) 298 177 (двісті дев’яносто вісім тисяч сто сімдесят сім гривень) 20 коп. боргу за поставлений згідно договору поставки № 76 від 19.02.2015 товар та 4 472 (чотири тисячі чотириста сімдесят дві гривні) 66 коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено: 21.03.2016
Суддя П.В.Горбасенко
Судове рішення № 56578228, Господарський суд Київської області було прийнято 18.03.2016. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 910/1736/16. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: