Рішення № 56577993, 15.03.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2016Справа №910/1086/16

За позовом Приватного підприємства "Лавіта"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІСІТЕ-ФІНАНС ЛТД"

про стягнення 131 250,00 грн.

Суддя Якименко М.М

Представники сторін:

від позивача: Лук'яненко К.В. - за довіреністю від 22.02.2016 року;

від відповідача: не з'явилися;

Обставини справи :

Приватне підприємство "Лавіта" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІСІТЕ-ФІНАНС ЛТД" про стягнення 131 250,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо поставки оплаченого позивачем товару, згідно умов Договору поставки №177 від 24.08.2015 року.

З цих підстав, позивач просив суд задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 131 250,00 грн. - попередньої оплати, 1 968,75 грн. - судового збору, 689,00 грн. - судового збору за заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2016 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 24.02.2016 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2016 року відкладено розгляд справи на 15.03.2016 року.

15.03.2016 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Провадження у справі порушено ухвалою від 27.01.2016 року, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 15.03.2016 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 15.03.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.09.2015 року між Приватним підприємством «Лавіта» (далі по тексту - покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІСІТЕ-ФІНАНС ЛТД" (далі по тексту - постачальник, відповідач) укладено Договір поставки №177 (далі по тексту - Контракт), за умовами якого (п. 1.1. та 1.2. Договору) Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві продукцію виробничо-технічного призначення (надалі - товар), номенклатура, обсяги, строк поставки та ціни якої вказані у специфікаціях, доданих до цього договору, які є його невід'ємною частиною. Постачальник гарантує, що товар, який поставляється, не був раніше у використанні, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлений товар.

Відповідно до п. 4.3. Договору, оплата товару, що поставляється, здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на умовах 50 % передплати.

24.09.2015 року відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру №МФ-0002074 на суму 262 500,00 грн.

На виконання умов Договору (п. 4.3. Договору) позивачем здійснено передплату у розмірі 50% за товар у суму 131 250,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №359 від 24.09.2015р.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо поставки та передачі у власність позивачу оплаченого (50% вартості) товару, згідно умов Договору, в зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача суму попередньої оплати товару.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ч. 1 ст. 663 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплат

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, перерахував відповідачу суму попередньої оплати в розмірі 131 250,00 грн., а відповідач в порушення умов Договору не поставив та не передав позивачу у власність товар, в зв'язку з чим зобов'язаний повернути суму попередньої оплати.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 131 250,00 грн. - попередньої оплати, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІСІТЕ-ФІНАНС ЛТД" (03039, м. Київ, ПРОСПЕКТ ЧЕРВОНОЗОРЯНИЙ, будинок 123, офіс 22; код ЄДРПОУ 39780699) на користь Приватного підприємства «Лавіта» (39363, Полтавська обл., Новосанжарський район, село Лелюхівка; код ЄДРПОУ 31040855) 131 250 (сто тридцять одну тисячу двісті п'ятдесят) грн. 00 коп. - попередньої оплати, 1 968 (одну тисячу дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 75 коп. - судового збору, 689 (шістсот вісімдесят дев'ять) грн. 00 грн. - судового збору за заяву про забезпечення позову.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Якименко М.М.

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 16.03.2016 року.