Рішення № 56577081, 16.03.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.03.16р. Справа № 904/693/16

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП-Рудпромавтоматика", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград, Дніпропетровська область

про стягнення суми основного боргу за договором поставки в розмірі 438012грн.00коп., пені в розмірі 21900грн.60коп., 3% річних в розмірі 8570грн.77коп. та суми інфляційної складової в розмірі 49834грн.77коп.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, дов. №59-11 від 01.02.2016р.

Від відповідача: ОСОБА_2, дов. №ББУ/ПУ261/П/15 від 18.12.2015р.

В судовому засіданні від 15.03.2016р. було оголошено перерву, в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП-Рудпромавтоматика" звернулось до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" з позовом про стягнення суми основного боргу за договором поставки в розмірі 438012грн.00коп., пені в розмірі 21900грн.60коп., 3% річних в розмірі 8570грн.77коп. та суми інфляційної складової в розмірі 49834грн.77коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договорів поставки №454-ПУ від 22.01.2014р. та №1823-ПУ від 05.03.2015р., в частині розрахунків за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2016р. порушено провадження у справі. Справа призначалась до розгляду в судових засіданнях на 22.02.2016р., 02.03.2016р., 15.03.2016р.

19.02.2016р. відповідач надав клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 22.02.2016р. на іншу дату, у зв'язку з неможливістю направити в судове засідання свого повноважного представника. Вказане клопотання було задоволено судом, розгляд справи відкладений.

У судовому засіданні від 02.03.2016р. представник відповідача надав письмове клопотання у якому просить суд витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" (м. Кривий Ріг, відділення №16, вул. Електрозаводська, 10а) документи, які свідчать про дату отримання Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" запчастин за експрес-накладною №59000102682123 від 30.03.2015р. (блок захисту та управління типу БЗУ-2-11-В (ЗИП) 2шт.; блок захисту та управління типу БЗУ-2-11-О (ЗИП) 3шт.; блок захисту та управління типу БЗУ-2-11-ОМ схема 2 2шт.) та експрес-накладною №59000107587917 від 29.04.2015р. (блок захисту та управління типу БЗУ-2-11-ОМ схема 5 1шт.).

Також у судовому засіданні від 02.03.2016р. представник відповідача надав письмове клопотання у якому просить суд витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП-Рудпромавтоматика" письмові повідомлення про фактичну дату і час надходження продукції до покупця та докази їх отримання відповідачем.

Вказані клопотання Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" були задоволені ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2016р.

09.03.2016р. позивач надав додаткові письмові пояснення, в яких зазначив, що оскільки на товаросупровідних документах поряд із підписом і печаткою відповідальної особи представника відповідача не зазначено дати отримання товару, то на його думку, дата видаткових накладних і є датою отримання товару відповідачем.

10.03.2016р. надав письмові пояснення щодо комплектності поставки товару, повідомлення про поставку товару та визначення дати поставки товару.

14.03.2016р. на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач зазначив, що позовні вимоги про стягнення пені, 3% річних та суми інфляційної складової задоволенню не підлягають. Також, відповідач зазначив, що сума основного боргу за договором №454-ПУ від 22.01.2014р. становить 124704грн.00коп. В обґрунтування правової позиції відповідач зазначає, що позивачем не визначено дати поставки товару.

Відповідач 15.03.2016р. надав клопотання, в якому просив призначити колегіальний розгляд справи №904/693/16.

Враховуючи приписи частини 1 статті 4-6 Господарського процесуального кодексу України, суд призначає колегіальний розгляд враховуючи обсяг зібраних у справі доказів, чи потребують ці докази детального вивчення, а також складність юридичної кваліфікації правовідносин у даному спорі. При цьому, суд звертає увагу на те, що визначення питання складності визначається виключно судом та не залежить від позицій учасників судового процесу.

Дослідивши обставини справи та зібрані у справі докази, суд не вбачає підстав для призначення колегіального розгляду справи №904/693/16. Враховуючи викладене, клопотання відповідача про призначення судової колегії не підлягає задоволенню.

Також 15.03.2016р. відповідачем надано клопотання про призначення судової експертизи. В обґрунтування вказаного клопотання відповідач зазначає, що у видаткових накладних №44 від 30.03.2015р. та №60 від 27.04.2015р. відсутні данні щодо дати отримання товару відповідачем.

За приписами статті 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Матеріали справи містять достатньо доказів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні суду. Тому суд не вбачає потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних і відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи.

Відповідачем 15.03.2016р. також надане клопотання про витребування у позивача, в порядку статті 38 Господарського процесуального кодексу України, рахунку №174 від 29.08.2014р., на яку міститься посилання в платіжному дорученні №323627 від 11.12.2014р.

Згідно з поясненнями представника позивача вказаним платіжним дорученням відповідач сплатив вартість поставленої продукції в серпні 2014р. за специфікацією, яка не є предметом дослідження в цій справі.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що господарський суд на підставі доказів встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Предметом розгляду є стягнення заборгованості за продукцію, поставлену відповдіачу в грудні 2014р., березні - квітні 2015р. Договорами поставки №454-ПУ від 22.01.2014р. та №1823-ПУ від 05.03.2015р. встановлено відстрочення платежів за отриману продукцію. З огляду на зміст призначення платежу, зазначений в платіжному дорученні №323627 від 11.12.2014р., відповідач не довів, що рахунок №174 від 29.08.2014р. є належним та допустимим доказом, при розгляді вказаного спору.

Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні цього клопотання.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, встановив.

22.01.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП-Рудпромавтоматика" (далі - постачальник) та Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" (далі - покупець) підписаний договір поставки №454-ПУ (далі - договір №454-ПУ). За умовами зазначеного договору постачальник зобов'язується поставити у власність покупця продукцію та/чи обладнання виробничо - технічного призначення, в асортименті, кількості, у строки, за ціною та якісними характеристиками, узгодженими сторонами в цьому договорі та специфікаціях, які є його невід'ємною частиною.

Відповідно до пункту 4.1 договору №454-ПУ поставка продукції виконується партіями в асортименті, кількості, за ціною, якісними характеристиками та у строки, визначені сторонами в специфікаціях до цього договору.

За приписами пункту 4.7 договору №454-ПУ датою поставки вважається дата, вказана представником покупця на відповідних товаро - супровідних документах, наданих постачальником, про приймання продукції.

У випадку поставки автомобільним транспортом датою поставки вважається дата, зазначена представником покупця на видатковій накладній.

У випадку поставки залізницею датою поставки вважається дата, зазначена у залізничній накладній, які свідчить про прибуття продукції на залізничну станцію призначення (узгоджене місце призначення поставки).

Пунктом 5.4 договору №454-ПУ передбачено, що розрахунки за продукцію, що поставляється за цим договором виконуються покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 робочих днів з 90 календарного дня з дати поставки відповідної партії продукції на підставі отриманого покупцем рахунка та за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 цього договору. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.

Як вбачається зі специфікації від 10.12.2014р. до договору поставки №454-ПУ від 22.01.2014р., сторони узгодили поставку товару за договором №454-ПУ від 22.01.2014р. на суму 237636грн.00коп. Вказана специфікація підписана та скріплена печатками сторін без зауважень та заперечень до неї.

На виконання умов договору поставки №454-ПУ від 22.01.2014р. та специфікації до нього від 10.12.2014р., позивач поставив, а відповідач прийняв товар на суму 237636грн.00коп., що підтверджується видатковою накладною №243 від 26.12.2014р., товарно - транспортною накладною від 26.12.2014р. та довіреністю на отримання матеріальних цінностей №220776/Д від 23.12.2014р.

З огляду на положення пунктів 4.7 та 5.4 договору №454-ПУ від 22.01.2014р., Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" було зобов'язано сплатити вартість товару, отриманого на підставі видаткової накладної №243 від 26.12.2014р. в строк до 02.04.2015р. (включно).

Відповідач належним чином своїх зобов'язань щодо оплати продукції, поставленої за видатковою накладною №243 від 26.12.2014р. не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 237636грн.00коп.

Твердження відповідача, щодо часткової оплати заборгованості за товар, отриманий на підставі видаткової накладної №243 від 26.12.2014р., судом не приймаються, з огляду на наступне.

Згідно з усними поясненнями представника позивача, вказаним платіжним дорученням відповідач сплатив вартість продукції, поставленої в серпні 2014р. Як вбачається з призначення платежу, зазначеного відповідачем в платіжному дорученні №323627 від 11.12.2014р., було здійснено оплату рахунку №174 від 29.08.2014р.

Спірним договором не передбачено здійснення відповідачем попередньої оплати за продукцію. Навпаки, покупцю надано відстрочення виконання своїх грошових зобов'язань.

Враховуючи це, платіжне доручення №323627 від 11.12.2014р. не є належним доказом часткової оплати поставленого товару згідно видаткової накладної №243 від 26.12.2014р.

Таким чином, на теперішній час залишається несплаченою заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки №454-ПУ від 22.01.2014р. в розмірі 237636грн.00коп.

05.03.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП-Рудпромавтоматика" (далі - постачальник) та Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" (далі - покупець) підписаний договір поставки №1823-ПУ (далі - договір №1823-ПУ).

Положення договору поставки №1823-ПУ від 05.03.2015р., є тотожними положенням договору поставки №454-ПУ від 22.01.2014р.

Як вбачається зі специфікацій від 10.03.2015р., 31.03.2015р. та від 17.04.2015р. до договору поставки №1823-ПУ від 05.03.2015р., сторони узгодили поставку товару на загальну суму 200376грн.00коп. Вказані специфікації підписані та скріплені печатками сторін без зауважень та заперечень до них.

На виконання умов договору поставки №1823-ПУ від 05.03.2015р., позивач поставив, а відповідач отримав товар на суму 200376грн.00коп., що підтверджується видатковими накладними №44 від 30.03.2015р., №60 від 27.04.2015р. та №85 від 28.05.2015р., довіреностями на отримання матеріальних цінностей №221377/Д від 30.03.2015р., №221570/Д від 27.04.2015р., №22182/Д від 26.05.2015р.

При цьому товар за видатковими накладними №44 від 30.03.2015р. та №60 від 27.04.2015р. був поставлений відповідачу 31.03.2015р. та 30.04.2015р., за допомогою служби доставки ТОВ "Нова Пошта", що підтверджується експрес - накладними №59000102682123 від 30.03.2015р. та №59000107587917 від 29.04.2015р.

З огляду на положення пунктів 4.7 та 5.4 договору поставки №1823-ПУ від 05.03.2015р., Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" було зобов'язано сплатити вартість товару, отриманого на підставі видаткової накладної №85 від 28.05.2015р. в строк до 02.09.2015р. (включно).

Проаналізувавши зміст експрес - накладних №59000102682123 від 30.03.2015р. та №59000107587917 від 29.04.2015р., суд дійшов висновку, що відповідач був зобов'язаний сплатити вартість товару отриманого за видатковими накладними №44 від 30.03.2015р. та №60 від 27.04.2015р. до 06.07.2015р. (включно) та 05.08.2015р. (включно) відповідно.

Відповідач належним чином своїх зобов'язань щодо оплати продукції, поставленої за договором поставки №1823-ПУ від 05.03.2015р. на підставі видаткових накладних №44 від 30.03.2015р. та №60 від 27.04.2015р. не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 200376грн.00коп.

Таким чином, на теперішній час залишається несплаченою заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки №1823-ПУ від 05.03.2015р. в розмірі 200376грн.00коп.

З огляду на викладене строк виконання Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" своїх грошових зобов'язань за договорами поставки №454-ПУ від 22.01.2014р. та №1823-ПУ від 05.03.2015р., щодо оплати продукції, отриманої на підставі видаткових накладних №243 від 26.12.2014р., №44 від 30.03.2015р. та №60 від 27.04.2015р. - є таким, що настав.

За приписами статті 666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Відповідно до статті 688 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

В матеріалах справи відсутні докази того, що у відповідача були наявні зауваження при прийнятті товару щодо товаросупровідних документів.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не були виконані грошові зобовязання, доказів припинення відповідних зобовязань перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Згідно із положенням статті 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 438012грн.00коп., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Тому суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача в цій частині.

Відповідно до пункту 6.8 договорів поставки №454-ПУ від 22.01.2014р. та №1823-ПУ від 05.03.2015р. в разі несвоєчасної оплати продукції, покупець сплачує постачальнику пеню у вигляді пені, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати від вартості несплаченої продукції, однак не більш ніж 5% від вартості своєчасно неоплаченої продукції.

Згідно з поясненнями, наданими представником позивача сума пені, заявлена до стягнення позивачем за специфікацією №454-ПУ/11 від 11.12.2014р. нараховувалась за період з 03.04.2015р. по 13.01.2016р.; сума пені, заявлена до стягнення позивачем за специфікацією №1823-ПУ/1 від 10.03.2015р. нараховувалась за період з 07.07.2015р. по 13.01.2016р.; сума пені, заявлена до стягнення позивачем за специфікацією №1823-ПУ/1 від 31.03.2015р. нараховувалась за період з 06.08.2015р. по 13.01.2016р.; сума пені, заявлена до стягнення позивачем за специфікацією №1823-ПУ/1 від 17.04.2015р. нараховувалась за період з 03.09.2015р. по 13.01.2016р.

Зробивши розрахунок пені за загальний період з 03.04.2015р. по 13.01.2016р., судом встановлено, що сума пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ є більшою ніж 5% від вартості своєчасно неоплаченої продукції.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає пеня в обмеженому договором розмірі (5% від вартості своєчасно неоплаченої продукції), а саме - 21900грн.60коп.

Крім того, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено до стягнення суму інфляційних витрат в розмірі 49834грн.77коп. за загальний період з квітня 2015р. по грудень 2015р. та 3% річних в розмірі 8570грн.58коп. за загальний період з 03.04.2015р. по 13.01.2016р.

Перевіривши розрахунок суми інфляційних витрат судом встановлено, що позивач невірно визначив період нарахування інфляційної складової.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, належний період нарахування інфляційної складової становить травень 2015р. - грудень 2015р.

За результатом зробленого судом розрахунку сума інфляційної складової за загальний період з травня 2015р. по грудень 2015р. становить 16351грн.36коп. В задоволенні позовних вимог про стягнення суми інфляційної складової в розмірі 33483грн.41коп. слід відмовити.

Суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення суми 3% річних, нарахованих за загальний період з 03.04.2015р. по 13.01.2015р. в розмірі 8569грн.43коп. У задоволенні вимог про стягнення суми 3% річних в розмірі 01грн.15коп. слід відмовити.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП-Рудпромавтоматика" до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про стягнення суми основного боргу за договором поставки в розмірі 438012грн.00коп., пені в розмірі 21900грн.60коп., 3% річних в розмірі 8570грн.77коп. та суми інфляційної складової в розмірі 49834грн.77коп. задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (ідентифікаційний код: 00178353; місцезнаходження: 51400, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Леніна, буд. 76) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП-Рудпромавтоматика" (ідентифікаційний код: 33355209; місцезнаходження: 50106, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вул. Електрозаводська, буд. 37/3) суму основного боргу за договором поставки в розмірі 438012грн.00коп., пеню в розмірі 21900грн.60коп., 3% річних в розмірі 8569грн.43коп., суму інфляційної складової в розмірі 16351грн.36коп. та витрати, повязані зі сплатою судового збору в розмірі 7272грн.50коп.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні від 15.03.2016р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст підписаний 21.03.2016р.

Суддя ОСОБА_3