Ухвала суду № 56576779, 16.03.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2016 р. Справа № 876/8063/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іщук Л.П.,

суддів Дяковича Т.В., Онишкевича Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Джули В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЗМП» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 липня 2015 року у справі за позовом Козівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області до товариства з обмеженою відповідальністю «ЗМП» про стягнення податкового боргу,

встановив:

Козівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Тернопільській області (далі - Козівська ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області) звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ЗМП» (далі - ТзОВ «ЗМП») про стягнення податкового боргу.

Зазначає, що платник податку самостійно не сплатив суму узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість, яка відповідно до ст. 20 ПК України підлягає стягненню.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 липня 2015 року позов задоволений.

Відповідач - ТзОВ «ЗМП» оскаржив постанову суду першої інстанції. Вважає, що вона винесена без належного з'ясування обставин справи, з порушенням норм матеріального права, просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову про стягнення пені в розмірі 6704,32 грн відмовити.

В апеляційній скарзі зазначає, що у зв'язку з продовженням строку адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень на 39 днів, пеня нарахована за цей період відповідно до пп. 130.1 ст.130 ПК України, не підлягає стягненню. Також апелянт зазначає, що статтею 102 Податкового кодексу України врегульовано питання застосування строків стягнення податкових зобов'язань, які становлять 1095 днів, а тому пеня, нарахована позивачем поза межами цього строку, стягненню не підлягає.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлені про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст.ст. 41, 196 КАС України за відсутності осіб, які беруть участь у справі, та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного пристрою.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що станом на 24 квітня 2015 року за ТзОВ «ЗМП» рахується податковий борг в розмірі 448 987,13 грн, який складається з податку на прибуток - 280307, 30 грн та податку на додану вартість - 168679, 83 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, підставами нарахування грошового зобов'язання ТзОВ «ЗМП» є податкове повідомлення-рішення №0000542200 від 31.03.2014 року на суму 220417 грн, винесене податковим органом на підставі акту позапланової виїзної перевірки від 25.02.2014 року №30-22/31194958; податкова декларація з податку на прибуток №9081500871 від 02.03.2015 року на суму 1170 грн; податкове повідомлення-рішення №0002932200 від 30.01.2015 року на суму 135417,50 грн, винесене податковим органом на підставі акту позапланової виїзної перевірки від 25.02.2014 року №30-22/31194958; податкова декларація з податку на додану вартість №9045378747 від 20.03.2015 року на суму 235 грн.

Також судом першої інстанції встановлено, що станом на 01.01.2015 року у ТзОВ «ЗМП» рахується переплата з податку на прибуток в розмірі 531,54 грн та пеня в розмірі 59251,84 грн, а також переплата з податку на додану вартість в розмірі 342,28 грн та пеня в розмірі 33369,61 грн, що підтверджується витягами з картки особового рахунку по даних видах податкових платежів.

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, виходив з того, що податкові зобов'язання позивача з податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 448 987, 13 грн є узгодженими у порядку і на умовах, визначених Податковим кодексом України, а тому з врахуванням п. 95.3 та п. 95.4 ст. 95 ПК України підлягають стягненню з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п.57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з пп. 95.1-95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.п. 129.1.1. ст.129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається: відповідно до п.п. 129.1.2. ст. 129 ПК України у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

П. 2.1. Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.12.2010 року №953 (далі - Інструкція), пеня нараховується після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податковою боргу. Нарахування пені розпочинається: при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного Кодексом; при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно з Кодексом:

Частиною 4.2. Інструкції передбачено, що погашення сум нарахованої та несплаченої пені здійснюється у загальному порядку, установленому для погашення податкового боргу. Згідно п. 102.4. ст.102 ПК України податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Пунктом 102.1 статті 102 ПК України визначені строки давності для самостійного визначення контролюючим органом суми грошових зобов'язань, які становлять не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом. У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 даної статті Податкового кодексу України у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.3 статті 95 Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Відповідно до пп.60.1.4 п.60.1 ст.60 ПК України, податкове повідомлення - рішення відкликається якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ТзОВ «ЗМП» має податковий борг, який складається із суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на податку на додану вартість, узгодженого в порядку оскарження.

ТзОВ «ЗМП» оскаржувало в судовому порядку податкове повідомлення-рішення Козівської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області №0000542200 від 31.03.2014 року, винесене податковим органом на підставі акту позапланової виїзної перевірки від 25.02.2014 року №30-22/31194958.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.10.2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014 року, визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Козівської ОДПІ ГУ Міндоходів в Тернопільській області від 31 березня 2014 року №0000522200 в частині нарахування штрафу в розмірі 27 083,50 грн з податку на додану вартість, у зв'язку з чим Козівською ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області відповідно до вимог пп.60.1.4 п.60.1 ст.60 ПК України винесене в частині стягнення податку на додану вартість нове податкове повідомлення-рішення №0002932200 від 30.01.2015 року на суму основного платежу - 108334 грн, штрафних санкцій - 27083,5 грн, яке вручено платнику 03.02.2015року і граничний строк сплати якого згідно з п.57.3 ст. 57 Податкового кодексу України є 13.02.2015 року.

Ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014 року отримана податковим органом 25 грудня 2014 року, тому строк на стягнення податкового боргу починається з 25 грудня 2014 року.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи (а.с. 20), податкова вимога, на підставі якої визначений податковий борг відповідача, який складається з узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, направлялась ТзОВ «ЗМП», була отримана ним 09.02.2015 року, однак борг не сплачений.

Як вбачається з розрахунку пені, обчисленої на виявлені органом ДПС суми занижень податкових зобов'язань з податку на додану вартість, заниження зобов'язань позивачем відбулося у липні 2011 року на 41667 грн, пеня нарахована з 01.09.2011 року на суму заниження; у серпні 2011 року на 19697 грн, пеня нарахована з 30.09.2011 року на суму заниження; у вересні 2011 року на 21970 грн, пеня нарахована з 30.10.2011 року на суму заниження; у грудні 2011 року на 25000 грн, пеня нарахована з 30.01.2012 року на суму заниження. Датою закінчення нарахування пені є 12.02.2015 року.

Посилання апелянта на невірність визначення податковим органом періоду нарахування та розміру пені не беруться апеляційним судом до уваги, оскільки суперечать податковому законодавству, зокрема, п.п. 129.1.2. ст. 129 ПК України, відповідно до якої нарахування пені розпочинається у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження), та спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи те, що відповідачем не були доведені свої доводи про неправомірність формування податкового боргу, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з ТзОВ «ЗМП» податкового боргу у розмірі 448 987, 13 грн.

Суд першої інстанції обгрунтовано задовольнив позов, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апелянта не спростовують висновків суду, а тому постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЗМП» залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 липня 2015 року у справі № 819/1214/15-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий Л.П. Іщук

Судді В.П. Дякович

Т.В. Онишкевич

Ухвала складена в повному обсязі 21.03.2016 року