Постанова № 56576659, 14.03.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 березня 2016 року письмове провадження № 826/17725/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Арсірія Р.О., суддів Кузьменка В.А., Огурцова О.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-фінансова компанія «Укрспеценергопостач»до Антимонопольного комітету Українитретя особаНаціональна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити діїВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислово-фінансова компанія «Укрспеценергопостач» (надалі - позивач, товариство) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Антимонопольного комітету України (наділі - відповідач, АМКУ), в якій просить суд:

- скасувати Рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель № 1234-р/пк-ск від 27.07.2015;

- зобов'язати Постійно діючу адміністративну колегію Антимонопольного комітету України прийняти до розгляду Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-фінансова компанія «Укрспеценергопостач» № 2384/07 від 23.07.2015.

Під час розгляду справи представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити посилаючись на те, що рішення відповідача прийнято з порушенням норм чинного законодавства, а тому є незаконним та, як наслідок, підлягає скасуванню.

Представники відповідача і третьої особи проти позову заперечили в повному обсязі, посилаючись на необґрунтованість і не доведеність позовних вимог та відповідність спірного рішення вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідності до положень ч. 4 ст. 122 КАС України за поданою сторонами письмовою заявою про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

На розгляд Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель надійшла скарга Позивача від 16.02.2015 № 2358/02 (зареєстрована в Комітеті 16.02.2015 за № 8-20/322-ДЗ) щодо порушення державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» порядку проведення переговорної процедури закупівлі - « 28.11.3. Запасні частини до турбіни К-1000-60/3000 для ВП «Хмельницька АЕС» [оголошення № 040519, опубліковане в інформаційному бюлетені «Вісник державних закупівель» від 04.02.2015 № 184/1/1(04.02.2015)].

До скарги було додано квитанцію від 16.02.2015 № N18tc41928, згідно з якою ТОВ «ПФК» Укрспеценергопостач» були сплачені кошти у сумі 5 тис. грн.., з призначення платежу: за подання скарги, відповідно до статті 18 Закону України «Про здійснення державних закупівель» без ПДВ від ТОВ «ПФК» Укрспеценергопостач» (36853376).

Під час розгляду скарги № 2358/02 відповідачем встановлено, що згідно з інформацією, розміщеною на Веб-порталі Уповноваженого органку, оголошення про проведення Процедури закупівлі № 040519 було оприлюднене на Веб-порталі 04.02.2015, в той час як скарга до органу оскарження була подана та зареєстрована в Комітеті 16.02.2015, тобто з порушенням строків, передбачених абзацом першим частини четвертої ст. 18 Закону.

Як наслідок, рішенням Антимонопольного комітету України № 154-р/пк-ск від 16.02.2015 скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Укрспеценергопостач» від 16.02.2015 № 2358/02 залишено без розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що рішення Антимонопольного комітету України № 154-р/пк-ск від 16.02.2015 позивачем в судовому порядку не оскаржувалось.

В подальшому, 24 липня 2015 року Позивачем до Відповідача була подана інша скарга від 23.07.2015 № 2384/07 (зареєстрована в Комітеті 24.07.2015 за № 8-20/2126-ДЗ) щодо порушення державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» порядку проведення переговорної процедури закупівлі - «Код 28.11.3. ЗІП до турбіни К-1000-60/3000 виробництва ПАТ «Турбоатом», [оголошення № 163727, оприлюднене на Веб-порталі Уповноваженого органу, бюлетень від 15.07.2015 №293(15.07.2015)].

До скарги від 23.07.2015 № 2384/07 позивачем було додано квитанцію від 16.02.2015 № N18tc41928, яка (квитанція) вже була додана до скарги № 2358/02, поданої органу оскарження в лютому місяці 2015 року.

Оскаржуваним рішенням Антимонопольного комітету України № 1234-р/пк-ск від 27.07.2015 залишено скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-фінансова компанія «Укрспеценергопостач» від 23.07.2015 № 2384/07 без розгляду на підставі абз. 3 ч.5 ст. 18 Закону України «Про здійснення державних закупівель» (відсутність доказів плати за подання скарги).

Не погоджуючись з правомірністю рішення № 1234-р/пк-ск, позивач посилається на те, що оскільки скарга від 16.02.2015 № 2358/02 не була розглянута по суті (була залишена без розгляду), то скаржник має право подати нову скаргу, при цьому необхідність внесення плати за таку скаргу відсутня, адже кошти за квитанцією № N18tc41928 позивачу не повертались.

За таких обставин позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України від 26 листопада 1993 № 3659-XII «Про Антимонопольний комітет України», АМКУ є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель

У ст. 8 Закону України «Про здійснення державних закупівель» визначено, що АМКУ як орган оскарження, з метою неупередженого та ефективного захисту прав і законних інтересів осіб, пов'язаних із участю у процедурах державної закупівлі, створює постійно діючу адміністративну колегію з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії приймаються від імені АМКУ.

Порядок оскарження процедур закупівлі визначений ст. 18 Закону України «Про здійснення державних закупівель».

Так, в ч. 6 ст. 18 Закону України «Про здійснення державних закупівель» визначено, що орган оскарження залишає скаргу без розгляду у разі, якщо: суб'єкт оскарження подає скаргу щодо того самого порушення, у тій самій процедурі закупівлі і з тих самих підстав, які вже були предметом розгляду органу оскарження і щодо яких органом оскарження було прийнято відповідне рішення; скарга не відповідає вимогам частини першої або четвертої цієї статті; суб'єктом оскарження не внесено плату, передбачену абзацом третім частини п'ятої цієї статті; замовником, генеральним замовником відповідно до цього Закону усунено порушення, зазначені в скарзі, про що було надано документальне підтвердження.

Абзацом третім частини п'ятої ст. 18 визначено, що за подання скарги до органу оскарження справляється плата, яка зараховується до Державного бюджету України. Розмір плати визначається Кабінетом Міністрів України.

Розмір плати за подання скарги визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 № 773, згідно якої за подання скарги відповідно до статті 18 Закону України «Про здійснення державних закупівель» справляється плата у таких розмірах: 5 тис. гривень - у разі оскарження процедури державної закупівлі товарів або послуг.

Зарахування коштів за подання скарги здійснюється на відповідні рахунки, відкриті в органах Державного казначейства України, для зарахування надходжень за кодом класифікації доходів бюджету 24061800 за місцем знаходження платника податків.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 106 на Антимонопольний комітет України покладено обов'язок здійснення постійного контролю за правильністю та своєчасністю зарахування до державного бюджету надходжень за кодом бюджетної класифікації « 24061800», а також ведення обліку таких платежів у розрізі платників з метою забезпечення повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного бюджету.

Як вже зазначалось, при поданні скарги від 16.02.2015 № 2358/02 позивачем було реалізовано обов'язок щодо сплати 5 тис. грн., що підтверджується квитанцію від 16.02.2015 № N18tc41928.

При цьому, у відповідності до абзацу третього частини п'ятої ст. 18 Закону України «Про здійснення державних закупівель», кошти в сумі 5 тис. грн. були зараховані до Державного бюджету України та як помилково/надміру сплачені, позивачу не повертались.

Враховуючи зазначене, оскільки чинним законодавством, що регулює спірні правовідносини, не передбачено можливості повернення коштів скаржнику у разі залишення скарги без розгляду з підстав порушення строків подання скарги, а квитанція від 16.02.2015 № N18tc41928 вже була реалізована позивачем при поданні скарги вперше в лютому 2015 року, то суд приходить до висновку, що подання тієї самої квитанції до іншої скарги не є належним доказом виконання скаржником вимог абз. 3 ч.5 ст. 18 Закону України «Про здійснення державних закупівель», внаслідок чого доводи позивача, викладені в позовній заяві є необґрунтованими.

Інших доводів з приводу неправомірності оскаржуваного рішення заявником даного адміністративного позову не наведено, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Позовна вимога про зобов'язання Постійно діючу адміністративну колегію Антимонопольного комітету України прийняти до розгляду Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-фінансова компанія «Укрспеценергопостач» № 2384/07 від 23.07.2015, задоволенню не підлягає, як така, що є похідною від первинно заявленої позовної вимоги, в задоволенні якої судом відмовлено. Враховуючи зазначене, правові підстави для зобов'язання відповідача прийняти скаргу № 2384/07 від 23.07.2015 відсутні.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідністю «Промислово-фінансова компанія «Укрспеценергопостач» - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий Суддя Р.О. Арсірій

Судді В.А. Кузьменко

О.П. Огурцов