Постанова № 56576555, 14.03.2016, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2016 року Справа № 803/115/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Шафранюк І.Ф.,

за участю представників позивача Бєлової Н.Ю., Самоірової Р.П.,

представників відповідача Кокоч І.П., Ходорчук Р.Г., Ярошика Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Ківерцівського міського виробничого управління житлово-комунального господарства до Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Ківерцівське міське виробниче управління житлово-комунального господарства (далі - Ківерцівське міське ВУЖКГ) звернулося в суд з позовом до Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Ківерцівська ОДПІ) про визнання протиправними дій, що полягають у нарахуванні пені на розстрочені суми податкового боргу згідно із ухвалами Волинського окружного адміністративного суду від 20.01.2014 року по справі №803/2646/13-а, від 27.02.2014 року по справі №2а-3160/10/0370 та від 27.02.2014 року по справі №2а/0370/795/12 про розстрочення податкового боргу на загальну суму 978 828,71 грн. та зобов'язання скасувати нараховану пеню на розстрочені суми податкового боргу на загальну суму 133 976,89 грн.

В судовому засіданні представник позивача подала клопотання про уточнення позовних вимог в якому просила визнати протиправними дії, що полягають у нарахуванні пені на розстрочені суми податкового боргу згідно із ухвалами Волинського окружного адміністративного суду від 20.01.2014 року по справі №803/2646/13-а, від 27.02.2014 року по справі №2а-3160/10/0370 та від 27.02.2014 року по справі №2а/0370/795/12 про розстрочення податкового боргу, що були винесені на загальну суму 978 828,71 грн. та зобов'язати скасувати нараховану інспекцією пеню на розстрочені суми податкового боргу на загальну суму 129 247,31 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ухвалами Волинського окружного адміністративного суду від 20.01.2014 року по справі №803/2646/13-а, від 27.02.2014 року по справі №2а-3160/10/0370 та від 27.02.2014 року по справі №2а/0370/795/12 розстрочено стягнутий податковий борг на загальну суму 978 828,71 грн.

Зазначили, що пеня була вже включена в суми боргу, які розстрочені згідно з ухвалами суду, Ківерцівською ОДПІ щомісячно нараховується пеня і відсотки на розстрочені податкові зобов'язання.

Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо нарахуванні пені і відсотків на розстрочені суми податкового боргу.

Просить суд визнати протиправними дії Ківерцівської ОДПІ, щодо нарахування Ківерцівському міському ВУЖКГ пені на розстрочені суми податкового боргу згідно із ухвалами Волинського окружного адміністративного суду від 20.01.2014 року по справі №803/2646/13-а, від 27.02.2014 року по справі №2а-3160/10/0370 та від 27.02.2014 року по справі №2а/0370/795/12 про розстрочення податкового боргу, що були винесені на загальну суму 978 828,71 грн. та зобов'язання скасувати нараховану пеню в розмірі 129 247,31 грн. на розстрочені судом суми податкового боргу.

Представники позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві, просили позов задовольнити. Зазначили, що згідно ухвал суду про розстрочення суми боргу помісячно, підприємство вчасно сплачує зазначену заборгованість.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечили, просили в задоволенні позову відмовити. Пояснили, що пеня нараховувалась інспекцією в автоматичному режимі у момент фактичного погашення на загальних підставах, включаючи період розстрочення на суму податкового боргу за весь період його існування. Сума нарахованої пені за 2014-2015 роки за трьома судовими справами становить 129 274,31 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що уточнений адміністративний позов підлягає до повного задоволення, враховуючи наступне.

Відповідно до частини 1 статті 6 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів.

Частина 1 статті 17 КАС України передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Судом встановлено, що постановою Волинського окружного адміністративного суду від 26.12.2013 року в справі №803/2646/13-а стягнуто з Ківерцівського міського ВУЖКГ податковий борг в розмірі 323 800,12 грн. Ухвалою суду від 20.01.2014 року розстрочено виконання вищевказаної постанови на період з березня 2014 року по лютий 2019 року зі сплатою щомісячних платежів в сумі 5 396,67 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 01.12.2010 року в справі №2а-3160/10/0370 стягнуто з Ківерцівського міського ВУЖКГ податковий борг в розмірі 384 553,44 грн. Ухвалою суду від 27.02.2014 року розстрочено виконання вищевказаної постанови на період з березня 2014 року по лютий 2019 року зі сплатою щомісячних платежів в сумі 5 621,35 грн.

Також постановою Волинського окружного адміністративного суду від 03.04.2012 року в справі №2а/0370/795/12 стягнуто з Ківерцівського міського ВУЖКГ податковий борг в розмірі 317 747,81 грн. Ухвалою суду від 27.02.2014 року розстрочено виконання вищевказаної постанови на період з березня 2014 року по січень 2019 року зі сплатою щомісячних платежів в сумі 5 295,80 грн.

Листом Ківерцівської ОДПІ від 12.03.2016 року №493/10/03-05-10-09 надано суду розрахунки по нарахованій пені за 2014-2015 роки в розрізі справ №803/2646/13-а, №2а-3160/10/0370 та №2а/0370/795/12 з яких вбачається що Ківерцівською ОДПІ на розстрочені податкові зобов'язання в загальній сумі 978 828,71 грн. нараховано пеню в сумі 129 247,31 грн., що не заперечується сторонами в судовому засіданні.

Проте не погодившись з даними нарахуваннями Ківерцівської ОДПІ, позивач звернувся в суд з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України визначено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Як встановлено судом, обставини щодо існування податкової заборгованості в Ківерцівського міського ВУЖКГ на загальну суму 978 828,71 грн. встановлено судовими рішеннями від 26.12.2013 року, від 01.12.2010 року, від 03.04.2012 року, які набрали законної сили, в адміністративних справах №803/2646/13-а, №2а-3160/10/0370, №2а/0370/795/12 відповідно.

Статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) визначено, що у виняткових випадках суд першої інстанції може розстрочити виконання рішення.

На підставі вказаної норми ухвалами Волинського окружного адміністративного суду від 20.01.2014 року, від 27.02.2014 року, від 27.02.2014 року, які набрали законної сили, було розстрочено виконання наведених судових рішень.

Частиною другою статті 14 КАС України встановлено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Крім того, ПК України передбачає окремі випадки, коли відлік строків сплати здійснюється в особливому порядку.

Так, статтею 100 ПК України передбачено розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків.

Відповідно до пункту 100.1 даної статті, розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 100.6 статті 100 ПК України, розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення. Договори про розстрочення (відстрочення), відповідно до підпункту 100.12.2 пункту 100.12 статті 100 ПК України, можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу, зокрема, якщо платник податків порушує умови погашення розстроченого або відстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу.

Також наказом Міністерства доходів і зборів України № 574 від 10 жовтня 2013 року затверджено Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків (Порядок № 574), розроблений відповідно до статті 100 глави 9 розділу II ПК України.

Відповідно до пункту 1.9 цього Порядку строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття органом доходів і зборів рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу.

На розстрочені (відстрочені) грошові зобов'язання (податковий борг) пеня та штрафи не нараховуються з дати укладання (підписання) договору до закінчення строку дії договору про розстрочення (відстрочення) податкового боргу (пункт 3.9 Порядку № 574).

Отже, з дати прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення податкового боргу і до закінчення строку дії договорів про розстрочення податкового боргу контролюючий орган втратив право на нарахування пені. Оскільки розстрочення прямо передбачає перенесення строків сплати, а в договорах про розстрочення прямо визначені нові строки сплати, то штрафні санкції могли бути нараховані лише за порушення платником податків таких нових строків.

В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що початком періоду нарахування відповідачем пені по ухвалах Волинського окружного адміністративного суду від 20.01.2014 року по справі №803/2646/13-а, від 27.02.2014 року по справі №2а-3160/10/0370 є березень 2014 року, а початком періоду нарахування відповідачем пені по ухвалі Волинського окружного адміністративного суду від 27.02.2014 року по справі №2а/0370/795/12 є лютий 2014 року.

Тобто контролюючим органом застосовано строк для нарахування пені без врахування того, що строки сплати платником податків податкового боргу є перенесеними в порядку статті 100 ПК України. Внаслідок цього загальний термін нарахування пені включає в себе періоди розстрочення сплати податкового боргу, отже, ухвали Волинського окружного адміністративного суду про розстрочення податкового боргу (фактичне перенесення строків сплати) не взяті до уваги контролюючим органом.

Доводи відповідача про те, що пункт 129.3 статті 129 ПК України не містить таких підстав для закінчення нарахування пені, як розстрочення податкового боргу, судом до уваги не беруться, оскільки граничні строки сплати грошових зобов'язань (податкового боргу) було перенесено ухвалами суду про розстрочення податкового боргу, тобто у контролюючого органу були відсутні підстави для початку нарахування пені, визначені підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України.

Крім того, така позиція контролюючого органу є необґрунтованою і з тих підстав, що нарахування штрафних санкцій в період дії ухвал про розстрочення обмежує передбачені статтею 100 ПК України права платника податків, - втрачається мета та зміст укладеного договору про розстрочення податкового боргу, оскільки жодних позитивних наслідків для платника податків він не чинить (наявність та розмір пені не змінюється).

Відповідно до пункту 4.6 Порядку № 574 лише з дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишились не сплаченими, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених Податковим кодексом України.

В ході судового розгляду встановлено, що ухвали Волинського окружного адміністративного суду від 20.01.2014 року по справі №803/2646/13-а, від 27.02.2014 року по справі №2а-3160/10/0370 та від 27.02.2014 року по справі №2а/0370/795/12 про розстрочення податкового боргу скасовані не були, відтак нарахування Ківерцівською ОДПІ пені на суми розстроченого Ківерцівському міському ВУЖКГ податкового боргу за період дії таких ухвал є протиправним.

Крім того, судом не береться до уваги посилання представника відповідача в письмових запереченнях від 02.03.2016 року на Методичні рекомендації щодо взаємодії структурних підрозділів органів ДПС при розстроченні, відстроченні на підставі рішення суду сум заборгованості за платежами, контроль за справлянням яких здійснюється органами ДПС, затверджені Наказом ДПА України від 07.12.2010 року №927, як на підставу правомірності своїх дій, оскільки з огляду на вимоги Указу Президента України від 03.10.1992 року №493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 року №34/5, зареєстрованого 12.04.2005 року за №381/10661, вказані Методичні рекомендації за своєю правовою природою не є нормативно-правовим актом, не були зареєстровані в Міністерстві юстиції України, стосуються організації внутрішньої діяльності податкових органів, а тому для суб'єктів підприємницької діяльності носять рекомендаційний, а не обов'язковий характер.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22.08.2013 року в справі №К/9991/3032/12.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом прийняття постанови про визнання протиправними дій Ківерцівської ОДПІ щодо нарахування Ківерцівському міському ВУЖКГ пені на розстрочені суми податкового боргу в розмірі 129 247,31 грн. згідно із ухвалами Волинського окружного адміністративного суду від 20.01.2014 року по справі №803/2646/13-а, від 27.02.2014 року по справі №2а-3160/10/0370 та від 27.02.2014 року по справі №2а/0370/795/12 про розстрочення податкового боргу на загальну суму 978 828,71 грн. та зобов'язання скасувати нараховану пеню в розмірі 129 247,31 грн. на розстрочені судом суми податкового боргу.

Згідно із частиною першою статті 94 КАС України (із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 року № 484-VIII, який набрав чинності 01.09.2015 року) якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача слід присудити за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 3 387,65 грн., сплачений за платіжними дорученнями №40 від 02.02.2016 року та №785 від 12.02.2016 року, та який згідно із виписками був зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 17, 71, 94, 158, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі статтей 14, 100, 129 Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області щодо нарахування Ківерцівському міському виробничому управлінню житлово-комунального господарства пені на загальну суму 129 247,31 грн. на розстрочені суми податкового боргу згідно із ухвалами Волинського окружного адміністративного суду від 20.01.2014 року по справі №803/2646/13-а, від 27.02.2014 року по справі №2а-3160/10/0370 та від 27.02.2014 року по справі №2а/0370/795/12 про розстрочення податкового боргу на загальну суму 978 828,71 грн.

Зобов'язати Ківерцівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Волинській області скасувати нараховану пеню в розмірі 129 247,31 грн. (сто двадцять дев'ять тисяч двісті сорок сім гривень) 31 копійка на розстрочені судом суми податкового боргу.

Присудити на користь Ківерцівського міського виробничого управління житлово-комунального господарства (45200, Волинська область, місто Ківерці, вулиця Комунальна, 8, код ЄДРПОУ 03339236) за рахунок бюджетних асигнувань Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (45200, Волинська область, місто Ківерці, вулиця Воїнів Інтернаціоналістів, 1а, код ЄДРПОУ 39495757) судовий збір у розмірі 3 387,65 грн. (три тисячі триста вісімдесят сім гривень) 65 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 19 березня 2016 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий С.Ф. Костюкевич