Ухвала суду № 56576494, 16.03.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2016 р.Справа № 820/10750/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Любчич Л.В. , Сіренко О.І.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О. Сторож М.О.

представників позивача Бондаренка Я.О., Вербової Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Ізюмський тепловозоремонтний завод" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2015р. по справі № 820/10750/15

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Ізюмський тепловозоремонтний завод"

до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2015р. по справі № 820/10750/15 в задоволенні адміністративного позову Відкритого акціонерного товариства "Ізюмський тепловозоремонтний завод" до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.

Позивач, не погодившись з даною постановою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що, приймаючи зазначену постанову, суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права. Вважає відмову відповідача в анулюванні реєстрації платника податку на додану вартість, у зв'язку з тим, що відповідно до ст. 184 Податкового кодексу України необхідна наявність рішення суду про ліквідацію юридичної особи, неправомірною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, посилаючись на мотиви та доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі, в якому, крім того, заперечував проти апеляційної скарги та зазначив, що рішення суду першої інстанції є правомірним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, Відкрите акціонерне товариство "Ізюмський тепловозоремонтний завод" зареєстроване як платник податку на додану вартість з індивідуальним податковим номером 010563520253, про що Ізюмською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Харківській області 14.06.2001р. видано свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ за № 28101132. (а.с.30).

29.09.2015 р. позивач звернувся до Ізюмської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області із заявою про анулювання реєстрації як платника податку на додану вартість згідно свідоцтву №28101132 від 14.06.2001 р. з підстав передбачених п.п. е) п. 184.1 ст. 184 ПК України.(а.с.15).

Листом № 2127/10/20-14-11-252 від 02.10.2015 р. відповідач повідомив про відмову в анулюванні реєстрації як платника податку на додану вартість у зв'язку із тим, що п. е) п. 184.1 ст.184 ПК України передбачається наявність рішення суду про ліквідацію юридичної особи (а.с. 16).

Не погодившись з таким рішенням податкового органу, позивач, скориставшись своїм правом на його оскарження, звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності у податкового органу на момент звернення Відкритого акціонерного товариства "Ізюмський тепловозоремонтний завод" з заявою про анулювання реєстрації як платника ПДВ підстав для прийняття такого рішення відповідно до п.п. "е"п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, оскільки платник податку не був ліквідований за рішенням суду.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Правові підстави та порядок здійснення анулювання реєстрації платника податку визначено ст. 184 Податкового кодексу України.

Так, зокрема, відповідно до пп. «е» п.184.1. ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду;

Аналізуючи зазначену правову норму, судова колегія Вищого адміністративного суду України в своїй ухвалі від 24.10.2013р. по справі №К/800/4815/13 дійшла висновку, що рішення про анулювання реєстрації приймається за наявності судового рішення щодо припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов'язане з банкрутством, повідомлення державного реєстратора, відомостей з Єдиного державного реєстру про внесення запису щодо такого рішення; судового рішення про анулювання (скасування, визнання недійсною) податкової реєстрації чи Свідоцтва, про звільнення від сплати податку на додану вартість; судового рішення, повідомлення державного реєстратора, відомостей з Єдиного державного реєстру щодо скасування державної реєстрації платника ПДВ.

Згідно з п. 184.2 ст. 184 Податкового кодексу України анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах «б» - «з» пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного органу державної податкової служби.

В даному випадку анулювання реєстрації платником ПДВ на підставі пп. «е» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України з ініціативи платника податків, тільки одна із дій при знятті його з обліку.

Відповідно до підпункту 11.1. Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 платник податків зобов'язаний повідомляти контролюючі органи за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації).

Дані про прийняття рішення щодо припинення юридичних осіб, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі, контролюючі органи отримують від державних реєстраторів у порядку взаємного обміну інформацією з реєстрів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, та Центрального контролюючого органу.

Згідно п. 11.5. Порядку у зв'язку з ліквідацією або реорганізацією платника податків контролюючі органи розпочинають та проводять процедури, передбачені цим розділом, у разі одержання хоча б одного з таких документів (відомостей):заяви за формою N 8-ОПП від платника податків, поданої згідно з пунктами 11.2 - 11.4 цього розділу;відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи;відомостей з Єдиного державного реєстру чи ЄДРПОУ, повідомлення органу державної реєстрації про закриття відокремленого підрозділу;судових рішень або відомостей з Єдиного державного реєстру, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника податків, порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів платника податків, зміну мети установи, реорганізацію платника податків.

Згідно з п.184.3. ст. 184 ПК України контролюючий орган анулює реєстрацію особи як платника податку, що подав заяву про анулювання реєстрації, якщо встановить, що він відповідає вимогам пункту 184.1 цієї статті.

Пунктом 184.4. ст. 184 ПК України зазначено, що у разі відсутності законних підстав для анулювання реєстрації контролюючий орган протягом 10 календарних днів після надходження заяви платника податку про анулювання реєстрації подає такому платникові податку вмотивовану письмову відмову в анулюванні реєстрації з поясненнями із зазначеного питання.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Господарського суду Харківської області по справі №Б-39/02.09 від 03.012.2014 р. визнано боржника банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод", призначено ліквідатора.

На виконання зазначеної постанови ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" листом № 100/272 від 29.09.2015 р. звернулося до Ізюмської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області із заявою про анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість (а.с.15).

Відповідно до листа Ізюмської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області №2127/10/20-14-11-052 від 02.10.2015 р. відповідач повідомив про те, що згідно зі ст. 184 Податкового кодексу України анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість є неможливим, оскільки відсутнє рішення суду про ліквідацію юридичної особи, а тому і законні підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ також відсутні (а.с. 16).

Відповідно до ст.37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року N 2344-XII (далі-Закон № 2344) у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.

Банкрут - боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом.

Правові наслідки визнання боржника банкрутом, закріплені ст. 38 Закону №2344.

Так, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо;строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав;у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Законом;скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі;виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених цим розділом.

З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та, розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута.

Як свідчать матеріали справи, зважаючи на постанову Господарського суду Харківської області від 03.12.2014р. по справі Б-39/02-09 та керуючись зазначеними вище положеннями Закону №2344, позивач дійшов висновку про наявність правових підстав для здійснення анулювання реєстрації платника податку відповідно до ст. 184 Податкового кодексу України.

Разом з тим, відповідно до ст. 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" №755 від 15.05.2003р. (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Порядок державної реєстрації припинення юридичної особи за судовим рішенням щодо визнання юридичної особи банкрутом встановлено ст.39 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" №755 від 15.05.2003р. (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин)

Так, суд, який постановив рішення про порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи, про проведення санації боржника та призначення керуючого санацією, про визнання юридичної особи банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, у день набрання рішеннями законної сили направляє їх державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про відповідні судові рішення.

Дата надходження відповідних судових рішень вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.

Державний реєстратор повинен не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судових рішень внести до Єдиного державного реєстру запис про такі рішення суду і в той же день повідомити органи статистики, доходів і зборів, Пенсійного фонду України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, фондів соціального страхування, органам ліцензування видів господарської діяльності, на провадження яких відповідна юридична особа має чинні ліцензії, про внесення до Єдиного державного реєстру такого запису.

Відповідно до п.5 ст.39 Закону №755 у разі, якщо після завершення ліквідаційної процедури в процесі банкрутства, яка встановлена законом, судом постановлене рішення про ліквідацію юридичної особи - банкрута, суд, що виніс відповідне рішення, в день набрання ним законної сили направляє його державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи - банкрута для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.

Дата надходження судового рішення про ліквідацію юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом вноситься до журналу обліку реєстраційних дій.

Згідно до п. 6 ст.39 Закону №755 Державний реєстратор повинен не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення про ліквідацію юридичної особи - банкрута заповнити реєстраційну картку про державну реєстрацію припинення юридичної особи, внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи та в той же день передати органам статистики, доходів і зборів, Пенсійного фонду України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку повідомлення про внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення для зняття юридичної особи з обліку.

Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи є датою припинення юридичної особи.

Відповідно до наявної в матеріалах справи виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 15.04.2015р. підприємство перебуває в стані припинення (а.с.29).

Як слідує з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, запис " про ліквідацію юридичної особи - банкрута " щодо позивача відсутній, отже ліквідаційна процедура в процесі банкрутства юридичної особи - ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" не завершена. Рішення про ліквідацію юридичної особи - банкрута щодо ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" на момент прийняття відповідачем рішення про відмову у проведенні анулювання реєстрації платника ПДВ господарським судом не постановлене.

З вищевикладеного вбачається, що підприємницька діяльність Відкритого акціонерного товариства "Ізюмський тепловозоремонтний завод" на момент прийняття спірного рішення є незавершеною.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія зазначає, що приймаючи рішення про відмову в проведенні анулювання реєстрації платника ПДВ, з яким правомірно погодився суд першої інстанції, податковий орган виходив з того, що рішення Господарського суду Харківської області від 03.12.2014р. по справі Б-39/02-09, яким було визнано боржника банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру ВАТ "Ізюмський тепловозоремонтний завод" не є рішенням в розумінні пп. «е» п.184.1 ст.184 ПК України, а тому відсутні підстави для прийняття такого рішення.

Доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду обставинам справи ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Твердження позивача про неправомірність відмови відповідача в анулюванні реєстрації платника податку на додану вартість не знайшли свого підтвердження ні в ході судового розгляду справи судом першої інстанції, ні під час апеляційного провадження. Належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених обставин позивачем надано не було.

Висновки про те, що юридична особа - підприємство позивача припинило свою господарську діяльність, ліквідовано рішенням Господарського суду Харківської області є безпідставними, оскільки в судовому порядку зазначений факт встановлено не було. Крім того, зазначені висновки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.29).

Таким чином, постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Ізюмський тепловозоремонтний завод" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2015р. по справі № 820/10750/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А.Судді(підпис) (підпис) Любчич Л.В. Сіренко О.І. Повний текст ухвали виготовлений 21.03.2016 р.