Ухвала суду № 56573680, 15.03.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1446/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Бабій А. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді Бабія А. П.

суддів Варикаші О. Д., Станкевича В. А.

при секретарі Желєзнові В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа Маяківська сільська рада Біляївського району Одеської області, про визнання заповіту нікчемним, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 07. 12. 2015 р.,

в с т а н о в и л а:

24. 12. 2014 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, третя особа Маяківська сільська рада Біляївського району Одеської області, з позовною заявою про визнання нікченим заповіту ОСОБА_5, посвідченого виконкомом Маяківської сільської ради Біляївського району Одеської області 26. 06. 2014 р. за реєстровим № 85, відповідно до якого все своє майно ОСОБА_5 заповідала ОСОБА_2

Свої вимоги позивач обгрунтовував тим, що мати останні два роки фактично була прикута до ліжка, часто втрачала свідомість раптово, не впізнавала рідних та добре знайомих їй людей і це все траплялося з нею у звязку зі знущаннями відносно неї з боку його брата ОСОБА_2

Вважає вказаний заповіт нікчемним тому, що:

- із тексту заповіту не вбачається, хто саме звернувся до секретаря сільради з проханням вчинити правочин і не виконана вимога про встановлення особи, що звернулася за вчиненням нотаріальної дії, що передбачено ч. 1 глави 3 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України»;

- посадовою особою сільради взагалі нічого не зазначено у посвідченому написі та реєстрі для реєстрації нотаріальних дій щодо місця вчинення нотаріальної дії і причин з яких ця дія була вчинена поза приміщенням, в якому вчиняється нотаріальна дія, що передбачено ч. 3 цієї ж глави Порядку і запис про вчинення нотаріальної дії поза приміщенням, яке є робочим місцем приватного нотаріуса заноситься до журналу (книги) обліку викликів нотаріуса за межі нотаріальної контори, що передбачено Правилами ведення нотаріального діловодства;

- секретарем сільської ради не вжито ніяких заходів щодо виконання в повному обсязі вимог частини 1 глави 4 Порядку щодо перевірки дієздатності громадянина, що звернувся за вчиненням нотаріальної дії на підставі документів, передбачених ст. 43 Закону України «Про нотаріат» Установлення особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, а також на підставі переконаності секретаря сільської ради в результаті проведеної розмови та розяснення наслідків вчинення нотаріальної дії у здатності цієї особи усвідомлювати значення цієї нотаріальної дії, її наслідків та змісту розяснень, а також відповідності волі та волевиявлення особи щодо вчинення нотаріальної дії.

Звертає увагу, що 05. 05. 2014 р. при обстеженні у хворої ОСОБА_5 чітко виражений церебральний атеросклероз 1-го ступеню, дісцерекулярна енцелофопатія, розповсюджений остеохондроз, хронічний холецистит, ІБС, АТК, ГБ-2 ступеню, тобто гіпертонічний криз, і посадова особа органу місцевого самоврядування зовсім не звернула на це увагу.

Вважає, що секретар сільради повинен був залучити адвоката до участі у вчиненні заповіту для надання правової допомоги важко хворій людині досить похилого віку, яка на час складення заповіту не могла не те, що писати, щось розуміти, а навіть розмовляти, проте в тексті заповіту взагалі відсутнє застереження щодо причини відсутності на заповіті будь-якого підпису заповідача та не відображено взагалі чи письменний заповідач.

Вказує, що в заповіті не прокреслені вільні місця в тексті заповіту, а допущені описки та виправлення не застережені рік народження спадкоємця записано поміж строк, в тексті заповіту не зазначено, що він зачитаний уголос саме секретарем сільської ради, а лише акцентується увага на тому, що заповіт начебто вголос зачитали свідки, але кому вони його зачитували не зазначено, з тексту заповіту зовсім не зрозуміло чи заповідачка взагалі чула, що їй читали, та чи зрозуміла зміст прочитаного.

Посилається на те, що йому достеменно відомо, що 23. 06. 2014 р. мати складала інший заповіт, який також посвідчувався секретарем сільради, і вважає, що мати підписала інший заповіт, а 26. 06. 2014 р. вона просто була введена в оману тому, що перший і другий заповіт посвідчувався в присутності одних і тих же осіб і обидва рази в кінці робочого дня в темний час (о 17 год 38 чи 35 хвил., і це виправлення не застережене).

Вважає необхідним довести до суду той факт, що взаємовідносини між його братом ОСОБА_2 та матірю були досить недоброзичливі, мати перебувала з ним у дуже поганих відносинах, що свідчить про те, що вона не могла скласти заповіт на його користь у звязку з тим, що він її бив, розмовляв з нею постійно вживаючи нецензурну та ненормативну лексику, погрожував їй вбивством, якщо вона не складе на його користь заповіт, мати була важко хвора та безпорадна, вона не могла сама захиститися від нападок ОСОБА_4, але вона не бажала і забороняла йому звертатися з цього приводу за захистом до правоохоронних органів.

Зазначив, що заповіт його матері був вчинений шляхом обману померлої і не може відповідати дійсному волевиявленню померлої.

Посилався в обгрунтування своїх вимог на ч. ч. 1, 2 ст. 1257 ЦК України.

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 07. 12. 2015 р. відмовлено у задоволенні зазначеного позову ОСОБА_2

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду як незаконне та необгрунтоване і ухвалити нове рішення про визнання нікчемним заповіту ОСОБА_5 Зокрема, вказує, що з тексту заповіту не видно хто саме звернувся до секретаря сільради з проханням вчинити правочин, в тексті заповіту та в посвідчувальному написі серія та номер паспорту не зазначені, в посвідчувальному написі на документі і в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій не записано місце нотаріальної дії, а також причини з яких нотаріальна дія вчиняється поза приміщенням органу місцевого самоврядування, в записі нотаріальної дії № 85 колонка 5 (Зміст нотаріальної дії. Місце вчинення нотаріальної дії) взагалі не заповнена, показаннями свідків в судовому засіданні зазначено, що посадову особу органу місцевого самоврядування (секретаря сільської ради) для складання заповіту доставив саме спадкоємець за заповітом ОСОБА_2, який під час складання заповіту знаходився в будинку за адресою вчинення нотаріальної дії і показаннями свідків зазначено, що відповідач неодноразово застосовував фізичне насильство по відношенню до матері, що посадова особа органу місцевого самоврядування не звернула уваги на стан здоровя спадкодавця. Вважає, що секретар сільської ради повинна була згідно ст. 44 ч. 2 Закону України «Про нотаріат» у разі потреби отримати довідку, що особа не страждає на психічний розлад. Вказує, що вільні місця в заповіті не прокреслені, а допущені описки та виправлення не застережені, наприклад рік народження спадкоємця записано між строк, що не застережено; в тексті заповіту не зазначено, що він зачитаний уголос саме секретарем сільської ради, а лише акцентується увага, що його начебто вголос зачитали свідки, але кому вони його зачитували не зазначено, з тексту заповіту не зрозуміло чи заповідачка взагалі чула, що їй читали та чи зрозуміла зміст прочитаного. Посилається на недоброзичливі відносини відповідача з заповідачем, що свідчить про те, що вона не могла добровільно скласти заповіт на його користь і навмисно надала недостовірні дані паспорту та облікової картки платників податків посадовій особі місцевого самоврядування під час складання заповіту в звязку із тим, що заповіт складався під впливом фізичного насильства та не з власної волі заповідача. Зазначає, що у графі 2 реєстру 85 видно виправлення дати вчинення нотаріальної дії, але виправлення не застережено, у графі 3 реєстру вказано невірний ідентифікаційний номер ОСОБА_5 НОМЕР_1, а в заповіті - НОМЕР_2, у графі 4 реєстру 85 зазначено НОМЕР_3, а в матеріалах справи є ксерокопія паспорту ОСОБА_5 КЕ 444752 і вважає, що є достатньо підстав стверджувати, що заповіт не пройшов державної реєстрації.

Вважає, що судом не враховані допущені порушення ст. 1247 Загальні вимоги до форми заповіту, посилається на положення ст. 1257 ч. ч 1, 2 ЦК України, вважає, що заповіт матері не може відповідати дійсному волевиявленню померлої.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_6 підтримали доводи апеляційної скарги; ОСОБА_7, представник відповідача ОСОБА_2, вважає рішення суду правильним, а ОСОБА_8, секретар і представник Маяківської сільської ради Біляївського району Одеської області, пояснила, що на час оформлення оспорюваного заповіту не працювала секретарем сільради, і залишила вирішення спору на розсуд суду.

Відповідно до ст. 305 ЦПК України неявка в судове засідання інших осіб, які беруть участь у справі, не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши доводи скарги і перевіривши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Відмовляючи у задоволенні вказаного позову ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з його недоведеності та відсутності підстав для його задоволення.

Вказаний висновок суду є законним і обґрунтованим з таких підстав.

Положеннями ст. ст. 1216, 1217, 1233 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців); спадкування здійснюється за заповітом або за законом; заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ст. 215 ч. 2 ЦК України, якщо недійсність правочину встановлена законом, то він є нікчемним і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним (ч. 1 статті); за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі (ч. 2 статті).

Загальні вимоги до форми заповіту встановлені ст. ст. 1247-1248 ЦК України, а саме: письмова форма; нотаріальне посвідчення або посвідчення посадовою, службовою особою відповідного органу місцевого самоврядування, якщо в населеному пункті немає нотаріуса (ст. 1251 ЦК України); запис заповіту зі слів заповідача на його прохання відповідною посадовою, службовою особою власноруч, зазначення у заповіті місця та часу його складання; підписання заповіту заповідачем, а якщо заповідач через свої фізичні вади не може сам прочитати заповіт, то посвідчення заповіту має відбуватися при свідках (ст.1253 ЦК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 207 ЦК, якщо заповідач не може підписати заповіт внаслідок хвороби або фізичної вади, за його дорученням і в його присутності дозволяється підписання заповіту іншою особою. Підпис цієї особи засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на здійснення нотаріальних дій, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє і які зумовили необхідність підписання заповіту третьою особою (ч. 4 ст. 207 ЦК).

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_2 є рідними братами і синами ОСОБА_5, яка 26. 06. 2014 р. на випадок своєї смерті оформила заповіт.

За змістом письмового заповіту ОСОБА_5 від 26. 06. 2014 р. секретарем Маяківської сільської ради Біляївського району Одеської області ОСОБА_9 в цей день було власноручно за дорученням ОСОБА_5, яка у звязку з похилим віком та хворобою не може прочитати та підписати заповіт, за місцем проживання ОСОБА_5 в с. Маяки Біляївського району Одеської області провулок І. Франко, 1, куди було запрошено секретаря Маяківської сільської ради Біляївського району Одеської області ОСОБА_9, зі слів ОСОБА_5 в присутності свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11 записано заповіт ОСОБА_5, за яким ОСОБА_5 на випадок її смерті усе її майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде їй належати на день її смерті і на що вона по закону буде мати право заповідала ОСОБА_2, 30 березня 1964 р. н., текст заповіту до його підписання було зачитано уголос і на особисте прохання ОСОБА_5 та в її присутності у звязку з похилим віком та хворобою заповідача текст заповіту підписано ОСОБА_12 о 17 год. 35 хвил., а також підписано свідками ОСОБА_10, ОСОБА_11 та посвідчено секретарем Маяківської сільської ради Біляївського району Одеської області ОСОБА_9, якою було встановлено особи усіх вказаних учасників складання заповіту.

Вказаний заповіт зареєстровано у відповідному реєстрі Маяківської сільської ради Біляївського району Одеської області.

04. 09. 2014 р. ОСОБА_5 померла.

Вказані обставини справи підтверджені матеріалами справи, в тому числі змістом оспорюваного заповіту, показаннями свідків ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_11, поясненнями-запереченнями представника третьої особи ОСОБА_9, і сторонами не спростовані.

На підставі встановлених у справі фактичних обставин, змісту оспорюваного письмового заповіту та вищевказаних правових положень апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам у справі, в тому числі показанням свідків, і обґрунтовано визначився, що оспорюваний заповіт, складений особою, яка мала на це право, з дотриманням вимог щодо його форми та посвідчення, встановлених законодавством України, в тому числі Порядком вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11. 11. 2011 р. № 3306/5 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14. 11. 2011 р. за № 1298/20036.

Виходячи з матеріалів справи, викладених обставин у їх сукупності та вищевказаних правових положень апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно та обгрунтовано з урахуванням доводів сторін прийшов до висновку про відмову у задоволенні зазначеного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_2, третя особа Маяківська сільська рада Біляївського району Одеської області, про визнання заповіту нікчемним, а вищевказані доводи апеляційної скарги висновок суду першої інстанції не спростовують.

При цьому, апеляційний суд відмічає, що доводи апеляційної скарги щодо обставин, які не зазначалися в позовних вимогах, не мають правового значення для розгляду справи, оскільки справа розглядається лише в межах заявлених у встановленому законом порядку позовних вимог.

Крім того, апеляційний суд враховує і пояснення самого позивача, який не оспорює право секретаря сільської ради на посвідчення заповіту і, що у звязку з похилим віком і хворобою його мати ОСОБА_5 не могла прочитати та підписати заповіт, а також доведеність у справі факту відсутності відповідача в приміщенні, де складався та посвідчувався оспорюваний заповіт і те, що за попереднім письмовим заповітом ОСОБА_5 від 19. 06. 2014 р., посвідченим секретарем Маяківської сільської ради Біляївського району Одеської області ОСОБА_9 в присутності та за участю ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_11, заповідач заповідала на користь відповідача ОСОБА_2 належний їй будинок за № 7 по вул. Мічуріна в с. Маяки Біляївського району Одеської області та належну їй на праві власності земельну ділянку за цією ж адресою.

Доводи позивача в частині, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі, відноситься до спору щодо визнання заповіту недійсним і не є предметом розгляду даної справи щодо визнання заповіту нікчемним. Апеляційний суд також враховує, що відповідно до вимог ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції; апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

За викладених обставин судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень норм матеріального та процесуального права не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи висновки суду не спростовують, в зв'язку з чим рішення суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 314, 317, 319, 325, 327 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Біляївського районного суду Одеської області від 07. 12. 2015 р.залишити без змін.

Судове рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду Одеської області А. П. Бабій

ОСОБА_13

ОСОБА_14