Рішення № 56573626, 15.03.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/547/16

Головуючий у першій інстанції Ільченко Н. А.

Доповідач Коротков В. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Короткова В.Д.

суддів Гончаренко В.М., Комаровської Н.В.

з участю секретаря Ярахмедова Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Колумбус Мерітайм», товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна компанія технічного менеджменту» про захист честі, гідності та ділової репутації та стягнення моральної шкоди, за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Колумбус Мерітайм», товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна компанія технічного менеджменту» на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 20 листопада 2015 року,

встановила:

В вересні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідачі направили на ім'я Надзвичайного і Повноважного Посла Литовської Республіки в Україні лист від 12.08.2015 року, у якому зазначили наступні відомості : «…прикриваючись ім'ям … республіки Литва, та зловживаючи довірою, …пані ОСОБА_2 намагається займатися шахрайством, попираючи європейські цінності та людську гідність», які не відповідають дійсності, є негативними і відповідно такими, що порушують її право на повагу її честі, гідності і ділової репутації, та що такими неправомірними діями відповідача їй завдано моральної шкоди, яка полягає у її душевних стражданнях, які вона зазнала після поширення цих недостовірних відомостей відносно неї.

Позивачка просила:

1)визнати недостовірною, такою, що порушує її честь, гідність і ділову репутацію, інформацію, викладену в спільному листі відповідачів від 12.08.2015 року на ім'я Надзвичайного і Повноважного Посла Литовської Республіки в Україні, а саме : «…прикриваючись ім'ям … республіки Литва, та зловживаючи довірою, …пані ОСОБА_2 намагається займатися шахрайством, попираючи європейські цінності та людську гідність»;

2)зобов'язати відповідачів спростувати зазначену інформацію, що не відповідає дійсності, у такий самий спосіб, яким ця інформація була поширена, а саме шляхом направлення на ім'я Надзвичайного і Повноважного Посла Литовської Республіки в Україні відповідного листа;

3)стягнути солідарно з відповідачів моральну шкоду в сумі 50 000 грн.

Відповідачі позов не визнали.

Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 20 листопада 2015 року позов задоволений частково:

- суд визнав такою, що не відповідає дійсності та принижує честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_2, інформацію, викладену в спільному листі відповідачів від 12.08.2015 року на ім'я Надзвичайного і Повноважного Посла Литовської Республіки в Україні, а саме : «…прикриваючись ім'ям … республіки Литва, та зловживаючи довірою, …пані ОСОБА_2 намагається займатися шахрайством, попираючи європейські цінності та людську гідність»;

- суд зобов'язав відповідачів спростувати зазначену інформацію, що не відповідає дійсності, у такий самий спосіб, яким ця інформація була поширена, а саме шляхом направлення на ім'я Надзвичайного і Повноважного Посла Литовської Республіки в Україні відповідного листа;

- суд стягнув з відповідачів на користь позивачки моральну шкоду по 25 000 грн. з кожного.

В апеляційній скарзі відповідачів ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в позові.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові з наступних підстав.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі розповсюдили недостовірну інформацію відносно позивачки, яка принижує її честь, гідність та ділову репутацію.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду, оскільки вони не ґрунтуються на законі та не підтверджуються матеріалами справи.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Колумбус Мерітайм» та ТОВ «Міжнародна компанія технічного менеджменту» направили спільного листа від 12.08.2015 р. за № 12081LC на ім'я Надзвичайного і Повноважного Посла Литовської Республіки в Україні, у якому зазначили наступні відомості : «…прикриваючись ім'ям … республіки Литва, та зловживаючи довірою, …пані ОСОБА_2 намагається займатися шахрайством, попираючи європейські цінності та людську гідність».

При оцінки цієї інформації суд першої інстанції виходив з того, що «…фактично у згаданому листі відповідачі звинувачують позивача у зловживанні своїм статусом Почесного Консула Республіки Литва, а також у вчиненні шахрайства або замаху на шахрайство, тобто у злочині, за який передбачена кримінальна відповідальність по ст. 190 КК України».

Колегія суддів вважає, що висновок суду про те, що відповідачі звинувачують ОСОБА_2 у злочині, передбаченому ст.190 КК України, є припущенням, оскільки зі змісту листа цього не вбачається.

Посилаючись на частину 3 статті 277 ЦК України, суд першої інстанції вважав недостовірною інформацію, яка викладена в листі, якщо відповідачі не доведуть протилежного. Однак при цьому суд не звернув уваги на те, що на час звернення з листом від 12.08.2015 року така норма матеріального права не існувала, оскільки частина 3 статті 277 ЦК України була виключена на підставі Закону України №1170-УІІ від 27.03.2014року. Фактично суд безпідставно поклав тягар доказування виключно на відповідачів, в той час як відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Колегія суддів вважає, що інформація, яку позивачка вважає недостовірною, не містить конкретних фактичних даних, а є суб'єктивною оцінкою авторами листа поведінки позивачки, в якій містяться оціночні судження та припущення.

Такі словосполучення як «…прикриваючись ім'ям, … зловживаючи довірою, … намагається займатися шахрайством, …попираючи європейські цінності та людську гідність» є оціночним ставленням авторів листа до особи та дій позивачки та не може вважатися висловлюванням фактичних даних із зазначенням конкретних обставин.

Застосування авторами таких словосполучень як «Ми розуміємо…, вважаємо за необхідне..» також свідчить про висловлення авторами суб'єктивної оцінки поведінки позивачки та подій.

Суд першої інстанції не врахував, що відповідно до ч.1 ст.30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Частина 2 цієї статті встановлює що оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов'язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

Відповідні роз»яснення містяться у п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»: вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно не застосував статтю 30 Закону України "Про інформацію" та зробив помилковий висновок про визнання недостовірною інформації, яка містить оціночні судження та припущення, а також безпідставно стягнув з відповідачів на користь позивачки моральну шкоду по 25 000 грн. з кожного. Колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення вимог позивачки про відшкодування моральної шкоди, оскільки вони є похідними від вимог про визнання недостовірною інформації.

Приймаючи до уваги те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом не правильно застосовані норми матеріального права, порушені норми процесуального права, тому рішення суду на підставі п.п.3, 4 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.п.3, 4, 314 ч.2 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Колумбус Мерітайм», товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна компанія технічного менеджменту» задовольнити.

Рішення Приморського районного суду м.Одеси від 20 листопада 2015 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Колумбус Мерітайм», товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна компанія технічного менеджменту» про захист честі, гідності та ділової репутації та стягнення моральної шкоди - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Колумбус Мерітайм» витрати по сплаті судового збору в сумі 669 гривень 90 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна компанія технічного менеджменту» витрати по сплаті судового збору в сумі 669 гривень 90 копійок.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді апеляційного суду Одеської області В.Д.Коротков

В.М.Гончаренко

Н.В.Комаровська