Ухвала суду № 56573621, 17.03.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/893/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Кравець Ю. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді Кравця Ю.І.,

суддів: Фальчука В.П., Таварткіладзе О.М.,

з участю секретаря судового засідання - Книгиницького О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одеса цивільну справу за скаргою представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 на рішення, дії та бездіяльність виконуючого обовязки начальника Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_4 щодо не зняття арешту та заборони здійснювати відчуження майна, накладених постановою від 14.02.2012 року, за апеляційною скаргою представника Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиціїОСОБА_4 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 28 жовтня 2015 року,

встановила :

08.10.2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду зі скаргою на рішення, дії та бездіяльність виконуючого обовязки начальника Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_4 щодо не зняття арешту та заборони здійснювати відчуження майна, накладених постановою від 14.02.2012 року. Скаржник вимагає визнати дії в.о. начальника Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_4 щодо не зняття арешту та заборони здійснювати відчуження з всього майна боржника ОСОБА_5, накладеного згідно постанови від 14.02.2012 року (ВП №31201182) неправомірними; зобов'язати в.о. начальника Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_4 зняти арешт з всього майна боржника ОСОБА_5, накладеного згідно постанови від 14.02.2012 року (ВП №31201182); зобов'язати в.о. начальника Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_4 зняти заборону здійснювати відчуження майна, яке належить ОСОБА_5, накладену згідно постанови від 14.02.2012 року (ВП №31201182).

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 28.10.2015 рокускаргу задоволено. Визнано дії в.о. начальника Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_4 щодо не зняття арешту та заборони здійснювати відчуження з всього майна боржника ОСОБА_5, накладеного згідно постанови від 14.02.2012 року (ВП №31201182) неправомірними. Зобов'язано в.о. начальника Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_4 зняти арешт з всього майна боржника ОСОБА_5, накладеного згідно постанови від 14.02.2012 року (ВП №31201182). Зобов'язано в.о. начальника Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_4 зняти заборону здійснювати відчуження майна, яке належить ОСОБА_5, накладену згідно постанови від 14.02.2012 року (ВП №31201182).

Не погоджуючись з ухвалою суду представник Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції- ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій с посилання на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 28.10.2015 рокускасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволені скарги.

Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_4 мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні ухвали не було враховано те, що виконавчий збір та витрати, повязані з проведенням виконавчих дій боржником або його представником не сплачені, тому відповідно до ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» відсутні підстави для скасування (зняття) арешту з майна боржника. Крім того, вказав, що субєкт оскарження, дії та бездіяльність якого оскаржуються та саме якого зобовязано зняти арешт та заборону відчуження з усього майна боржника - в.о. начальника Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_4, на даній посаді вже не працює, але районний суд всупереч вимогам ч.3 ст. 386 ЦПК України не залучив до участі у справі посадову особу, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушених чи свобод заявника. Також ОСОБА_4 зазначив, що заявником пропущено встановлений ст. 385 ЦПК України десятиденний строк для подання скарги та відсутні підстави його поновлення. Крім того, вказує, що заявник не є стороною виконавчого провадження, тому не має права звертатись до суду зі скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця в порядку ст. 383 ЦПК України, тоді як має право відповідно до ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» звернутись з позовом про визнання права власності на спірне майно та зняття з нього арешту.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги та заявленихвимог,колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, ухвалу суду скасувати, питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 статті 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Згідно зі статтею 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Судом першої інстанції не встановлено, чи являється скаржник ОСОБА_2 стороною виконавчого провадження, не досліджено виконавче провадження, матеріали справи не містять копій його документів, а тому прийняття відкриття висновок суду про визнання дій не правомірними є передчасним.

Суд першої інстанції на зазначенні обставини та вимоги закону уваги не звернув, що призвело до неправильного вирішення питання, тому ухвала суду підлягає скасуванню, а питання щодо визнання неправомірності діяльності державного виконавця передачі до суду першої інстанції на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 209,303,307,312, 313,317ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила :

Апеляційну представника Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиціїОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 28 жовтня 2015 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Ю.І.Кравець

Судді: О.М.Таварткіладзе

ОСОБА_6