Рішення № 56573452, 03.03.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/329/16

Головуючий у першій інстанції Швець В. М.

Доповідач Гончаренко В. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі головуючого Гончаренко В.М.

суддів Комаровської Н.В., Короткова В.Д.,

з участю секретаря Ярахмедова Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ізмаїл та Ізмаїльському районі Одеської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім»єї без реєстрації шлюбу, про встановлення факту непрацездатності особи, яка має право на одержання утримання, про встановлення факту, який надає право на одержання щомісячних страхових виплат - пенсій та страхових виплат у встановлених випадках одноразової допомоги за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ізмаїл та Ізмаїльському районі Одеської області на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15 жовтня 2015 року,-

встановила:

26.05.2014 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ізмаїл та Ізмаїльському районі Одеської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4. про встановлення факту проживання однією сім»єї без реєстрації шлюбу, про встановлення факту непрацездатності особи, яка має право на одержання утримання, про встановлення факту, який надає право на одержання щомісячних страхових виплат - пенсій та страхових виплат у встановлених випадках одноразової допомоги та уточнивши його 10.07.2015 року, посилається на те, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 з 17 квітня 1971 року по 4 квітня 1994 року, та попри розірвання шлюбу через деякий час вони продовжили жити разом однією родиною, вести спільне господарство.

Мають дітей - ОСОБА_4, 1973 року народження, та ОСОБА_3, 1979 року народження.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 помер, на час смерті працював водієм в ТОВ «Південбуд» та був єдиним годувальником.

Вважає, що має право на отримання страхових виплат - пенсій та страхових виплат у встановлених випадках одноразової допомоги у зв»язку зі смертю ОСОБА_5 та просить встановити факт, що вона та ОСОБА_5 проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу.

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15 жовтня 2015 року позов задоволено.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ізмаїл та Ізмаїльському районі Одеської області, вважаючи рішення незаконним та таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, надав до суду апеляційну скаргу про скасування рішення з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення на них, перевіривши матеріали справи, законність i обґрунтованість рішення суду першої iнстанцiї та доводiв апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне їх задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до п.п.2,5 ч.1 ст.256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні, проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Відповідно до ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Факт спільного проживання сторін однією сім'єю чи відсутність такого доводиться сторонами належними доказами.

На думку колегії суддів позивачем надано достатньо доказів для висновку про спільне проживання сторін, яке пов'язано спільним побутом.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 з 17 квітня 1971 року по 4 квітня 1994 року /а.с.8/.

Від шлюбу мають дітей - ОСОБА_4, 1973 року народження, та ОСОБА_3, 1979 року народження /а.с.9/.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 помер /а.с.10/.

Його похованням займалась ОСОБА_2 /а.с.130/.

На час смерті ОСОБА_5 працював водієм у ТОВ «Південбуд», отримував зарплату, а також був пенсіонером /а.с.11, 19, 20, 32/.

ОСОБА_2 перебувала на пенсії за віком з 17 січня 2004 року /а.с.21, 22.

Дочка ОСОБА_6 з чоловіком навчалися в учбових закладах /а.с.26-30/.

Згідно п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року, суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.

Встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу необхідно ОСОБА_2 для отримання коштів, пов»язаних зі смертю годувальника.

Спільне проведення вільного часу ОСОБА_5 та ОСОБА_2 разом та факт спільного проживання, крім вищезазначеного, підтверджується також доданими до матеріалів справи фотографіями, які свідчать про наявність усталених сімейних відносин. Близьким оточенням і знайомими ОСОБА_5 та ОСОБА_2 сприймалися, як подружжя і сім`я.

На думку колегії суддів, позивачем надано докази ведення спільного господарства, побуту, бюджету з відповідачем, взаємних прав та обов»язків, притаманних подружжю, з чого слідує, що ОСОБА_2 перебувала на утриманні у ОСОБА_5, який отримував пенсію та працював.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що ОСОБА_5 зареєстрований за однією адресою з ОСОБА_2, що також є доказом проживання їх однією сім»єю /а.с.12-18/.

За ст.29 ЦК України - місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому, у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Відповідно до ст.6 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", громадяни України, іноземці та особи без громадянства реєструють своє місце проживання.

Статтею 3 вказаного Закону передбачено, що реєстрація це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесенням цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу.

За змістом вказаних норм місцем проживання особи є її місце реєстрації за певною адресою.

ОСОБА_5 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 /а.с.14/.

Доводи апеляційної скарги, що померлий ОСОБА_5 не проживав з ОСОБА_2 в будинку АДРЕСА_1, не заслуговують на увагу, оскільки, як вбачається з поштової кореспонденції, остання надходила на ім»я ОСОБА_5 саме за зазначеною адресою /а.с.24-25/.

Також зазначене підтверджується довідкою УЖКГ Ізмаїльської міської ради про склад сім»ї ОСОБА_2 /а.с.31/.

Колегія суддів не може прийняти до уваги доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_5 був одружений з іншої жінкою, а тому ОСОБА_2 не могла проживати з ним однією сім»єю.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5, після розірвання 09.03.1994 року шлюбу з ОСОБА_2, 27.04.1995 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_7, який розірвано 27.04.2001 року /а.с.172 зворот/.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що ОСОБА_2 просить встановити факт проживання однією сім»єю з 2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_4, вже після розірвання шлюбу ОСОБА_5 із ОСОБА_7

Таким чином, факт спільного проживання однією сім»єю з веденням спільного побуту ОСОБА_2 доведений, останньою надані докази сімейно-побутових стосунків сторін, ведення ними спільного господарства, єдиного бюджету, придбання ними за спільні кошти певного майна та продуктів харчування, та інших суттєвих обставин, що характеризують усталені відносини, що притаманні подружжю.

У зв»язку з чим, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про встановлення факту проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_5 однією сім»єї без реєстрації шлюбу.

При цьому, на думку колегії суддів, судом першої інстанції помилково задоволено позов в частині встановлення факту, що ОСОБА_2 на день смерті ОСОБА_5 має право на одержання щомісячних страхових виплат - пенсій та страхових виплат у встановлених випадках одноразової допомоги зі смерті ОСОБА_5, оскільки зазначені вимоги заявлені передчасно.

Адже, після встановлення факту однією сім»єю без реєстрації шлюбу, ОСОБА_2, як особа, яка на час смерті ОСОБА_5 проживала з ним однією сім»єю, не позбавлена можливості звернутися до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ізмаїл та Ізмаїльському районі Одеської області з заявою про виплатою коштів, пов»язаних зі смертю годувальника.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно розглянуто вимоги про встановлення факту проживання однією сім»єї без реєстрації шлюбу в позовному провадженні, оскільки, вважаючи, що виник спір про право, ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18 лютого 2014 року /а.с.5/ заява ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім»єю без реєстрації шлюбу залишена без розгляду з підстав ч. 6 ст. 235 ЦПК України.

Таким чином, оскаржуване рішення слід скасувати в частині встановлення факту, що ОСОБА_2 на день смерті ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, була непрацездатною особою, що досягла віку 55 років, мала право на одержання утримання від ОСОБА_5 та має право на одержання щомісячних страхових виплат - пенсій та страхових виплат у встановлених випадках одноразової допомоги зі смерті ОСОБА_5 та в цій частині в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.

В решті рішення залишити без змін

Керуючись п.2 ч.1 ст.307, п.п.1, 3, 4 ст. 309, ч.2 ст.314 ЦПК України, колегія суддів,-

вирішила:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ізмаїл та Ізмаїльському районі Одеської області задовольнити частково.

Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15 жовтня 2015 року скасувати в частині встановлення факту, що ОСОБА_2 на день смерті ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, була непрацездатною особою, що досягла віку 55 років, мала право на одержання утримання від ОСОБА_5 та має право на одержання щомісячних страхових виплат - пенсій та страхових виплат у встановлених випадках одноразової допомоги зі смерті ОСОБА_5 та в цій частині в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.

В решті рішення залишити без змін

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги до касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий В.М.Гончаренко

Судді Н.В.Комаровська

В.Д.Коротков