Рішення № 56572685, 29.04.2015, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/115/15-ц

Провадження № 2/520/1911/15

Заочне Рішення

іменем України

29 квітня 2015 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Прохорова П.А.,

при секретарі Кудіновій Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ПАТ Дельта Банк до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

встановив:

Позивач звернувся до Київського районного суду м. Одеси з вказаним позовом про звернення стягнення заборгованості на предмет іпотеки.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги представник позивача, вказував на те, що відповідач неналежним чином виконує свої зобовязання позичальника за кредитним договором, у якому позивач виступає кредитором, в наслідок чого за такими зобовязаннями утворилась заборгованість. Належне виконання вказаних зобовязань забезпечено іпотекою: в іпотеку банку відповідачем було передано приналежну йому квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

З викладеного, та посилаючись на норми законодавства представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги та звернути стягнення заборгованості відповідача, що випливає з долучених до позовної заяви розрахунків, та яка станом на 01.10.2014 року складає 1927847,98 грн., на вказаний предмет іпотеки.

Учасники справи у судове засідання не зявились. Про час та місце вирішення справи сторони повідомлялись у встановленому законом порядку, однак про поважні причини своєї неявки до суду не повідомили.

Представник позивача звернувся до суду з заявою про вирішення справи за його відсутності, заявлені вимоги підтримав, проти ухвалення заводного рішення не заперечував.

Відповідач жодних заяв, клопотань або заперечень не надала.

З викладених обставин, зважаючи на те, що відповідач за обставинами розгляду справи повторно не зявився до суду не повідомляючи при цьому про поважність причин такої неявки, суд, керуючись положеннями ч.4 ст. 169 ЦПК України, 224-226 ЦПК України, ухвалив розглядати справу на підставі наявних доказів та постановити Заочне рішення.

Так, дослідивши доводи позову та перевіривши їх долученими до матеріалів справи доказами, суд встановив наступне.

19.10.2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком УкрСиббанк та ОСОБА_1, було укладено кредитний договір № 11237597000, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 87000,00 дол. США з розрахунку 12,4 % річних на строк з 19.10.2007 року по 18.09.2028 року.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позичальник умови кредитного договору належним чином не виконує, у звязку з чим, станом на 01.10.2014 року за відповідачем наявна заборгованість у сумі 1927847,98 грн., з яких:

- сума заборгованості за кредитом - 1113479,61 грн.;

- сума заборгованості за відсотками - 814368,37 грн.;

Вказана обставина підтверджується довідкою про заборгованість, що видана ПАТ Дельта Банк.

При цьому суд зазначає про те, що відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч.1 ст.575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за вказаним Договором про надання споживчого кредиту № 11237597000 від 19.10.2007 року іпотекодавець ОСОБА_1 за договором іпотеки № б/н від 19.10.2007 року передав в іпотеку нерухоме майно: квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, та є приватною власністю Іпоткодавця на підставі Договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 19.10.2007 року реєстровий номер 5053, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 19.10.2007 року за № 2431252. Предмет іпотеки складається з двох кімнат, загальною площею: 48,6 кв.м., та має такі характеристики: 1 - коридор, 2 вбудована шафа, 3 - туалет, 4 - кухня, 5,6 - житлові, 7 - ванна, житловою площею 29,4 кв.м.

Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України Про іпотеку, за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України Про іпотеку, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч.3 ст.33 Закону України Про іпотеку звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ст. 37 Закону України Про іпотеку, іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Відповідно до ст. 35 ЗУ Про іпотеку, у разі порушення основного зобов'язання іпотекодержатель надсилає письмову вимогу про усунення порушення. Положення цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Відповідно до п.39 Постанови пленуму ВСУ №5 від 30.04.2012 року, "... суди мають виходити з того, що не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки і набуття іпотекодержателем права власності на нього за рішенням суду. В разі встановлення такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки в договорі, іпотекодержатель на підставі частини другої статті 16 ЦК має право вимагати застосування його судом."

Разом з тим суд зазначає проте, що 08.12.2011 року між Публічним акціонерним товариством УкрСиббанк та Публічним акціонерним товариством Дельта Банк було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним Договором, АТ УкрСиббанк передає (відступає) АТ Дельта Банк права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого АТ Дельта Банк замінює АТ УкрСиббанк як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобовязаннях, а внаслідок передачі від АТ УкрСиббанк до АТ Дельта Банк прав вимоги до боржників, до АТ Дельта Банк переходить (відступається) право вимагати (замість АТ УкрСиббанк) від боржників повного, належного та реального виконання обовязків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобовязанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, відповідно до вищевказаного Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами АТ Дельта Банк набув права вимоги по кредитному договору та договору іпотеки.

Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права.

Враховуючи невизнання та порушення прав іпотекодержателя, суд доходить висновку про наявність підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі предмету іпотеки у власність іпотекодержателю, тобто для задоволення позову.

Відповідно до положень ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню компенсація судових витрат в розмірі 3654,00 грн.

Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 10,11, 57-60, 88,169, 208, 209, 213-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 16, 509, 514, 516, 526, 575, 610, 612, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 7, 33, 35, 37 Закону України Про Іпотеку, суд, -

вирішив:

Позовну заяву ПАТ Дельта Банк до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ Дельта Банк за Договором про надання споживчого кредиту № 11237597000 від 19.10.2007 року в загальному розмірі 1927847,98 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № б/н від 19.10.2007 року, а саме на квартиру, складається з двох кімнат, загальною площею: 48,6 кв.м., та має такі характеристики: 1 - коридор, 2 вбудована шафа, 3 - туалет, 4 - кухня, 5,6 - житлові, 7 - ванна, житловою площею 29,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_3, та належить ОСОБА_1 на праві власності, шляхом визнання права власності на неї за іпотекодержателем - АТ Дельта банк.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ Дельта Банк (МФО 380236, ЄДРПОУ (34047020) судовий збір у розмірі 3654,00 грн.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з моменту отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси протягом 10 днів після проголошення рішення.

Суддя П. А. Прохоров