Справа № 472/1495/15-ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 лютого 2016 року смт. Веселинове
Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді - Орленко Л.О.
із секретарем судового за сідання - ОСОБА_1
з участю відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №3 смт. Веселинове цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В :
02 грудня 2015 року позивач ОСОБА_4 акціонерне товариство "Акціонерний банк "Експрес Банк" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором в сумі 4980 грн. 15 коп., обґрунтовуючи його тим, що 04.09.2012 р. між ПАТ "Акціонерний банк "Експрес-Банк" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №115949/30/к1, за умовами якого відповідачу було надано кредит в сумі 13500 грн. під 25 % річних строком на 24 місяці з погашенням кредиту згідно з умовами кредитного договору. З моменту припинення зарахування заробітної плати та інших виплат від підприємства, яке було роботодавцем позичальника на момент укладення кредитного договору, на поточний рахунок, відкритий у кредитодавця, до закінчення строку дії кредитного договору процентна ставка становить 38 % процентів річних.
У забезпечення виконання зобов'язань відповідача ОСОБА_2 по кредитному договору між позивачем (кредитором), позичальником ОСОБА_2, відповідачем ОСОБА_3 (поручителем) був укладений договір поруки, за яким ОСОБА_3 взяв на себе обов'язок відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_2, що випливають з кредитного договору № 115949/30/к1 від 04.09.2012 року.
На виконання умов договору позивач виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором та надав відповідачу ОСОБА_2 кредит у сумі 13500,00 грн. шляхом перерахування на поточний (картковаий) рахунок відповідача.
Однак, відповідач ОСОБА_2 неналежним чином виконував свій обов'язок щодо повернення кредиту, внаслідок чого станом на 02.11.2015 року виникла заборгованість по укладеному кредитному договору на загальну суму 4 980 грн. 15 коп.
Позивачем було направлено вимоги позичальнику та поручителю про погашення кредитної заборгованості, проте відповідачі не погасили суму боргу, тому позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором в розмірі 4980 грн. 15 коп. та судовий збір в сумі 1218,00 грн.
В судове засідання 29 лютого 2016 року представник позивача не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, а також заяву про зміну позовних вимог, зменшивши розмір заборгованості, а саме: на підставі п. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" був зроблений перерахунок суми боргу за кредитним договором № 115949/30/к1 від 04.09.2012 року, оскільки ОСОБА_2 був призваний на військову службу для участі а Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, а відповідач ОСОБА_3 призваний 07 березня 2015 року по мобілізації Веселинівським районним військовим комісаріатом Миколаївської області та направлений для проходження військової служби до військової частини 3039 м. Миколаєва. Таким чином, станом на 10.02.2016 року борг за кредитним договором становить 1920 грн. 12 коп., із яких: сума боргу за простроченим кредитом - 1677,00 грн., сума боргу за простроченими відсотками - 198,12 грн., інфляційні нарахування за простроченим кредитом - 40,25 грн., інфляційні нарахування за простроченими відсотками - 4,75 грн. Вказану суму заборгованості позивач просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку, а також стягнути з них 1218,00 грн. судового збору.
Відповідач ОСОБА_2 позов визнав повністю, суду пояснив, що дійсно 04 вересня 2012 року отримав кредит у розмірі 13500 грн. на платіжну картку. Щомісячний платіж вносив до 2014 року. Потім він звільнився з роботи та протягом 3-4 місяців не сплачував кредит, а з 21.10.2014 року був призваний за контрактом Веселинівським районним військовим комісаріатом та направлений для проходження військової служби до військової частини А2802. Відповідач просить не стягувати з нього судовий збір, оскільки він являється учасником бойових дій.
В судове засідання 24.12.2015 р., 25.01.2016 р., 29.02.2016 р. відповідач ОСОБА_3 не зявився, до суду повернувся конверт з відміткою про те, що адресат відсутній. Судом було з'ясовано, що відповідно до довідки від 31.12.2015 року вих. № 6/3483 відповідач ОСОБА_3 07.03.2015 року був призваний Веселинівським районним військовим комісаріатом Миколаївської області та направлений для проходження служби до військової частини 3039 (м.Миколаїв). Судом направлялася судова повістка та документи на військову частину 3039 м. Миколаєва для вручення повістки ОСОБА_3 04.02.2016 р. до суду повернулося рекомендоване повідомлення про вручення судової повістки відповідачу 02.02.2016 р. Однак, відповідач не з'явився та не подав до суду заяви про розгляд справи у його відсутніть, також не подав до суду своєї позиції щодо позовних вимог.
Відповідно до положень ст.169 ЦПК України суд вважає можливим розглядати справу у відсутність відповідача ОСОБА_3
Суд, заслухавши пояснення відповідача ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та наданих доказів, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 04 вересня 2012 року між ПАТ "Акціонерний банк "Експрес - Банк" та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 115949/30/К1, за яким позивач надав відповідачу ОСОБА_2 (позичальнику) кредит в сумі 13 500 грн. річних строком на 24 місяці з 04.09.2012 р. по 04.09.2014 р. з відсотковою ставкою за користування кредитом 25 % річних згідно з умовами кредитного договору. З моменту припинення зарахування заробітної плати та інших виплат від підприємства, яке було роботодавцем позичальника на момент укладення кредитного договору, на поточний рахунок, відкритий у кредитодавця, до закінчення строку дії кредитного договору процентна ставка становить 38 % процентів річних. Відповідач зобов'язався у свою чергу повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом на умовах, визначених кредитним договором (а.с.6-8).
У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 04 вересня 2012 року між позивачем (кредитором), позичальником ОСОБА_2 та поручителем ОСОБА_3 був укладений договір поруки № 115949/30/П1, за яким ОСОБА_3 поручився перед позивачем за виконання позичальником своїх зобов'язань за вказаним кредитним договором (а.с. 10-11).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позивач повністю та в строки виконав свої зобов'язання за кредитним договором, що підтверджується меморіальними ордерами № 400 та №401 від 04.09.2012 року про отримання ОСОБА_2 кредиту в сумі 13500,00 грн. (а.с. 12).
Між тим, відповідач ОСОБА_2 у передбачені Графіком розрахунків строки обов'язки по погашенню кредиту та процентів не виконав, внаслідок чого станом на 10.02.2016 року утворилася заборгованість на загальну суму 1920 грн. 12 коп., яка складається з: суми боргу за простроченим кредитом - 1677,00 грн., суми боргу за простроченими відсотками - 198,12 грн., інфляційних нарахувань за простроченим кредитом - 40,25 грн., інфляційних нарахувань за простроченими відсотками - 4,75 грн.
Як встановлено в судовому засіданні укладені договори від 04 вересня 2012 року не скасовані, не оскаржені і є чинними.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Як вбачається з розрахунку заборгованості заборгованість по кредиту була внесена позивачем на прострочку 04.10.2014 року. - (а.с.13)
Позивачем направлялися вимоги відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про погашення заборгованості, однак ці вимоги залишилися без реагування. - (а.с.16-19)
Суд вважає, що матеріалами справи доведено отримання ОСОБА_2 кредиту в сумі 13 500 грн. та неналежне виконання ним умов договору, а тому є підстави для стягнення з нього на користь позивача заборгованості по кредитному договору.
Положеннями ст.ст. 553, 554 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно з п. 2.1 договору поруки № 115949/30/П1 від 04 вересня 2012 року поручитель ОСОБА_3 поручився перед кредитором за виконання боржником його зобов'язань, що випливають з кредитного договору № 115949/30/к1 від 04.09.2012 р. у тому же обсязі, що і боржник.
Відповідно до підпункту 1.3 кредитного договору № 115949/30/к1 від 04.09.2012 р. кредит надається строком на 24 місяці, з 04.09.2012 р. по 04.09.2014 р., тобто кінцевим терміном повернення позичених грошей та внесення плати за користування кредитом є 04.09.2014 р.
При цьому, підпункт 7.1 названого договору (а.с.7), яким передбачено його дію до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за договором, зазначеного вище строку дії договору не змінює.
З договору поруки, укладеного між ПАТ"Акціонерний банк "Експрес - Банк", поручителем ОСОБА_3 та позичальником ОСОБА_2, вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умови договору поруки (пункт 5.1) про його дію до повного виконання боржником та/або поручителем своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором, не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить ч. 1 ст. 251 та ч. 1 ст. 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
За таких обставин, суд вважає, що у банку виникло право пред'явити вимогу до поручителя про виконання порушеного зобов'язання боржника щодо повернення кредиту, починаючи з 05 вересня 2014 року, протягом наступних шести місяців, тобто до 05 березня 2015 року.
Позивач пред'явив позов лише 02 грудня 2015 року (а.с. -1), тобто з пропуском визначеного ч. 4 ст. 559 ЦК України строку.
Оскільки вимоги були заявлені до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку виконання основного зобов'язання, у силу положень ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припинилась, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог кредитора до поручителя про стягнення з нього заборгованості за основним договором.
Враховуючи положення ч.4 ст.559 ЦК України під час вирішення справи про стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителів суд повинен перевірити наявність правових підстав для такого стягнення з урахуванням вимог названої норми.
При цьому звернення особи до суду з позовом про визнання поруки припиненою на підставі ст.559 ЦК України не є необхідним.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог позивача до поручителя ОСОБА_3 про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст.5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VІ, з відповідними змінами, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються; військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків; учасники бойових дій - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав; позивачі - за подання позовів, пов'язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до пунктів 19,20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії УБД №059982.
Однак, суд вважає, що є підстави для стягнення з відповідача ОСОБА_2 судового збору на користь позивача, оскільки справа, яка розглядається судом, не відноситься до категорії тих справ, під час розгляду яких особи звільняються від сплати судового збору.
Виходячи з вимог чинного законодавства, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 218 гривень 00 копійок, який позивач сплатив при подачі позову до суду, що підтверджується платіжним дорученням №74 від 24 листопада 2015 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 11-1, 15, 58, 59, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес Банк» до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором в солідарному порядку - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес Банк», рахунок № 29091040012 в АБ "Експрес - Банк", МФО 322959, код ЄДРПОУ 20053145 (адреса: 65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, БКД. 48), заборгованість за кредитним договором № 115949/30/к1 від 04.09.2012 року станом на 10.02.2016 року на загальну суму 1920 (одна тисяча дев'ятсот двадцять) гривень 12 (дванадцять) копійок, яка складається з: суми боргу за простроченим кредитом в розмірі 1677 грн. 00 коп., суми боргу за простроченими відсотками в розмірі 198 грн. 12 коп., інфляційних нарахувань за простроченим кредитом в розмірі 40 грн. 25 коп., інфляційних нарахувань за простроченими відсотками в розмірі 4 грн. 75 коп.
В позові Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, як з поручителя, - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес Банк», рахунок 29091040012 в АБ «Експрес-Банк», МФО 322959, код ЄДРПОУ 20053145 (адреса: 65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд.48) судовий збір в сумі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) гривень 00 копійок.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Веселинівський районний суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення через Веселинівський районний суд Миколаївської області.
Суддя Веселинівського районного суду
Миколаївської області ОСОБА_5
Судове рішення № 56571560, Веселинівський районний суд Миколаївської області було прийнято 29.02.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 472/1495/15-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: