Рішення № 56571438, 14.03.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/20984/15-ц Провадження № 22-ц/772/900/2016Головуючий в суді першої інстанції Вохмінова О. С.Категорія 27 Доповідач Марчук В. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2016 рокум. Вінниця

колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючої судді: Марчук В.С.,

Суддів: Сопруна В.В., Шемети Т.М.

При секретарі: Сніжко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ КБ «Правекс-Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за довіреністю - ОСОБА_4 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 14.12.2015 року, -

В с т а н о в и л а :

У вересні 2015 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Правекс-Банк» звернулось в суд із зазначеним позовом. Вимоги були мотивовані наступним.

Згідно укладеного 14.11.2007 року кредитного договору № 5699-078/07Р ОСОБА_2 отримав кредит в АКБ «Правекс-Банк» (правонаступником є ПАТ КБ «Правекс-Банк») в розмірі 49 595 доларів США із сплатою 11,99 % річних для придбання автомобіля та сплати страхових платежів за договорами страхування автомобіля, на строк до 14.11.2012 року.

Позичальник зобов`язався погашати заборгованість за кредитним договором шляхом внесення коштів рівними частинами в сумі 827 доларів щомісяця до 10-го числа наступного місяця, згідно п.4.4 договору. Відсотки за користування кредитом підлягали у їх сплаті позичальником щомісяця (за час фактичного користування коштами протягом календарного місяця) у термін до 10 числа місяця, наступного за місяцем нарахування відсотків, а також на момент припинення дії договору в термін, зазначений у п.1.2 даного договору (п.4.5).

Відповідач не сплатив своєчасно грошові кошти для погашення кредиту, внаслідок чого виникла заборгованість станом на 03.06.2015 року в сумі 66 853,32 дол. США. Дана сума складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 26 438,75 доларів США; заборгованості за процентами у розмірі 8 707,58 доларів США; пені за кредитом у розмірі 23 875,35 доларів США; пені за процентами у розмірі 7 831,64 доларів США.

З метою забезпечення належного виконання зобов'язання та захисту майнових інтересів позивача, як кредитодавця, 14 листопада 2007 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №5699-078/07Р, який діяв до 14.11.2015 року. Пунктом 1.1 вказаного договору передбачено, що за його умовами поручитель зобов'язується нести солідарну майнову відповідальність перед кредитором за виконання в повному обсязі зобов'язань позичальником за Кредитним договором. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Виходячи з вказаного, позивач просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_2 та з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Правекс-Банк» зазначену заборгованість за кредитним договором №5699-078/07Р від 14 листопада 2007 року.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 14.12.2015 року позов задоволено частково. Вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПравексБанк» заборгованість за кредитним договором № 5699-078/07Р від 14.11.2007 року станом на 03.06.2015 року в сумі 35 146 (тридцять п'ять тисяч сто сорок шість) доларів США 33 центи, а також пеню в сумі 180 045 (сто вісімдесят тисяч сорок п'ять) грн. 89 коп. В решті позову відмовлено. Вирішене питання судових витрат.

Не погодившись з даним рішенням, представник відповідачів ОСОБА_4 оскаржив його в апеляційному порядку, мотивуючи тим, що судом при вирішенні справи по суті заявлених вимог допущено порушення норм матеріального права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При ухваленні оскаржуваного рішення суду, вказані правові вимоги не були дотримані в повному обсязі.

Так, в ході розгляду справи встановлено, що згідно укладеного 14.11.2007 року кредитного договору № 5699-078/07Р ОСОБА_2 отримав кредит в АКБ «Правекс-Банк» (правонаступником є ПАТ КБ «Правекс-Банк») в розмірі 49 595 доларів США із сплатою 11,99 % річних для придбання автомобіля та сплати страхових платежів за договорами страхування автомобіля, на строк до 14.11.2012 року (а/с 10-15).

Позичальник зобов`язався погашати заборгованість за кредитним договором шляхом внесення коштів рівними частинами в сумі 827 доларів щомісяця до 10-го числа наступного місяця, згідно п.4.4 договору. Відповідно до п.4.5 договору, відсотки за користування кредитом підлягали у їх сплаті позичальником щомісяця (за час фактичного користування коштами протягом календарного місяця) у термін до 10 числа місяця, наступного за місяцем нарахування відсотків, а також на момент припинення дії договору в термін, зазначений у п.1.2 даного договору (а/с11).

Відповідач не сплатив своєчасно грошові кошти для погашення кредиту, внаслідок чого виникла заборгованість станом на 03.06.2015 року в сумі 66 853,32 дол. США. Дана сума складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 26 438,75 доларів США; заборгованості за процентами у розмірі 8 707,58 доларів США; пені за кредитом у розмірі 23 875,35 доларів США та пені за процентами у розмірі 7 831,64 доларів США (а/с7-9).

З метою забезпечення належного виконання зобов'язання та захисту майнових інтересів позивача, як кредитодавця, 14 листопада 2007 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №5699-078/07Р, який діяв до 14.11.2014 року. Пунктом 1.1 вказаного договору передбачено, що за його умовами поручитель зобов'язується нести солідарну майнову відповідальність перед кредитором за виконання в повному обсязі зобов'язань позичальником за Кредитним договором. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (а/с21 -22).

За вказаних обставин суд дійшов висновку про те, що виниклі правовідносини є зобов`язальними та регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України та про часткове задоволення позову.

Стосовно правовідносин, то вони відповідають встановленим обставинам справи.

Щодо часткового задоволення позову, то його частковість полягає у частковому задоволенні вимоги про стягнення пені. В цій частині позовних вимог суд застосував строк позовної давності, передбачений ст. 258 ч.2 ЦК України, що відповідає обставинам справи та діючому законодавству.

Інші позовні вимоги - про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 26 438,75 доларів США та заборгованості за процентами у розмірі 8 707,58 доларів США - задоволені у повному обсязі без застосування строків позовної давності, з чим колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.

Дійсно відповідно до норми ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Ч.1 ст. 530 ЦК України говорить про те, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як було уже зазначено, ОСОБА_2 отримав кредит в АКБ «Правекс-Банк» (правонаступником є ПАТ КБ «Правекс-Банк») в розмірі 49 595 доларів США із сплатою 11,99 % річних на строк до 14.11.2012 року (а/с 10-15).

При цьому, він відповідно до п.4.4 кредитного договору зобов`язався погашати заборгованість за кредитним договором шляхом внесення коштів рівними частинами в сумі 827 доларів щомісяця до 10-го числа наступного місяця. А відповідно до п.4.5 договору, відсотки за користування кредитом мав сплачувати теж щомісяця (за час фактичного користування коштами протягом календарного місяця) у термін до 10 числа місяця, наступного за місяцем нарахування відсотків, а також на момент припинення дії договору в термін, зазначений у п.1.2 даного договору (а/с11).

Як видно з розрахунку заборгованості на а/с 7-9, останній платіж і по тілу кредиту, і за процентами відбувся 01.03.2010 року (а/с 7, 9).

З того часу ОСОБА_2 не виконував зобов`язань за кредитним договором № 5699-078/07Р від 14.11.2007 року, тому утворилася заборгованість, яка вказана у позові та яка нічим не спростована відповідачами і підтверджуються, наданим позивачем розрахунком на а/с 7-9.

Відповідальність за порушення грошового зобов`язання регламентована нормою ст. 625 ЦК України, тому заявлений позов є підставним.

Як видно з вищевказаного договору поруки №5699-078/07Р від 14.11.2007 року, поручитель ОСОБА_3 зобов`язалася нести солідарну майнову відповідальність перед кредитором за виконання у повному обсязі зобов`язань ОСОБА_2 за кредитним договором №5699-078/07Р від 14.11.2007 року (а/с 21).

Солідарна відповідальність у разі солідарного обов`язку передбачена ст. 543 ЦК України, тому правомірна і позовна вимога до відповідача ОСОБА_3, як солідарного відповідача.

При цьому, встановивши, що умовами кредитного договору визначено порядок погашення заборгованості за кредитом шляхом внесення коштів рівними частинами в сумі 827 доларів щомісяця до 10-го числа наступного місяця та відсотків (процентів) за користування кредитом теж шляхом внесення коштів (за час фактичного користування коштами протягом календарного місяця) у термін до 10 числа місяця, наступного за місяцем нарахування відсотків, а також на момент припинення дії договору в термін, зазначений у п.1.2 даного договору і, маючи на а/с 90 заяву представника відповідачів про застосування строку позовної давності до вимог позивача, суд дійшов до помилкового висновку про відсутність підстав для застосування строку позовної давності до зазначених платежів, з огляду на наступне.

Те, що відповідно до п. 11.5 кредитного договору, даний договір діє від дня його підписання і до повного виконання зобов`язань за ним, не є підставою для зазначеного висновку суду, оскільки в законодавстві визначаються два різні поняття: як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов`язання». Про це свідчать норми ст.530 та ст. 631 ЦК України.

Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Так, даним кредитним договором виконання зобов`язань обумовлене п.12., п.4.4 та п. 4.5.

При цьому відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Так, п. 4.4 кредитного договору обумовлене кожне 10 число наступного місяця рівними частинами в сумі 827 дол. США погашати заборгованість за кредитом, а п. 4.5 обумовлена сплата відсотків у термін до 10 числа місяця, наступного за місяцем нарахування відсотків; п.1.2 обумовлений термін, на який був наданий кредит - з 14.11.2007 року до 14.11.2012 року, а п.1.3 та п.9.1 передбачена відповідальність за невиконання або неналежне виконання позичальником у кожному випадку своїх зобов`язань за договором.

Оскільки умовами договору встановлено окремі самостійні зобов`язання, які деталізують обов`язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а тому й початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Враховуючи, що останній платіж по поверненню тіла кредиту відбувся 01.03.2010 року, кредит наданий терміном до 14.11.2012 року, позов пред`явлений 04.09.2015 року, є підстави для застосування позовної давності до кожного простроченого платежу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Вона застосовується до заборгованості за тілом кредиту та до заборгованості за відсотками за користування кредитом, передбаченими умовами договору.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, і заборгованість за тілом кредиту, і заборгованість за відсотками за користування кредитом, як і пеня за вказаними простроченими платежами, обраховані за період з 01.04.2010 року по 03.06.2015 року (а/с7-9).

З урахуванням позовної давності до заборгованості за тіло кредиту, її слід обраховувати лише за період з 04.09.2012 року по 04.09.2015 року. А так, як термін, на який був наданий кредит, закінчився 14.11.2012 року, то заборгованість за тілом кредиту обраховується за три місяці 2012 року до цього терміну, тобто за листопад, жовтень і вересень 2012 року по 827 дол. США, що складе 2481 дол. США (827 х 3 = 2481).

Оскільки за змістом ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики і це встановлено п. 1.2 кредитного договору, згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, яке у даному випадку відповідачем ОСОБА_2 належно не виконане, проценти ( відсотки) за кредитом та пеня, передбачена п.10.1 підлягають стягненню в межах строку позовної давності.

Про це також вказано у правовій позиції Верховного Суду України у справі №6-249цс15, яка відповідно до ст.360-7 ЦПК України, є обов`язковою для застосування.

Таким чином, з врахування позовної давності до заборгованості за відсотками, її слід рахувати з вересня 2015 року по вересень 2012 року, а оскільки розрахунок зроблений по червень 2015 року, то по червень 2015 року, що складе 924,59 дол. США.

Так, на а/с 7-8 міститься розрахунок за відсотками і нарахована сума за період з 01.03.2010 року складає 8707,58 дол. США, станом на 01.09.2012 року вона складала 7782,99 дол. США, яка прострочена, тому: 8707,58 дол. США - 7782.99 дол. США = 924.99 дол. США.

Щодо пені, то відповідно до ч.1 ст. 258 ЦК України дійсно застосовується спеціальна позовна давність в один рік, яку правильно застосував суд в оскаржуваному рішенні. Проте, рік слід рахувати з 04.09.2014 року по 04.09.2015 року, а з урахуванням зробленого розрахунку - з 04.09.2014 року по 03.06.2015 року. З огляду на зазначене, пеня за тілом кредиту за вказаний період складає 104 311,90 грн., що еквівалентно 4807 дол. США, виходячи з офіційного курсу валют станом на 03.06.2015 року 21.7 грн. за 1 дол. США. Пеня за відсотками (процентами) становить за вказаний період 34 361,733 грн., що еквівалентно1583,49 дол. США, з того ж розрахунку.

Оскільки з застосуванням позовної давності заборгованість за тілом кредиту та за відсотками, яку необхідно стягнути на вимогу позивача, в загальному складає 3406 дол. США, а пеня за період з 04.09.2014 року по 03.06.2015 року становить в загальному 138 693,163 грн., що еквівалентно 6 391,39 дол. США (104 311,90 грн. + 34 361,733 грн. = 138 693,163 грн.) (138 693,163 : 21.7 = 6 391,39), то колегія суддів вважає за необхідне застосувати норму ч.3 ст. 551 ЦК України та зменшити розмір пені до розміру збитків, що складе 52274,67 грн. пені за заборгованість за тілом кредиту та 20063,60 грн. - пені за заборгованість за відсотками.

З огляду на викладене, рішення суду ухвалене з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права та за невідповідності висновків суду обставинам справи, тому його слід скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову частково але з урахуванням викладених обставин, висновків колегії суддів та зроблених обрахунків.

Щодо доводів апеляційної скарги про не підтвердження факту надання відповідачу ОСОБА_2 кредиту у розмірі 49 595 дол. США, вони безпідставні, оскільки такий факт підтверджується, як ксерокопіями заяви на видачу готівки №1, договору купівлі-продажу № 07/11-07 від 13.11.2007 року автомобіля «TOYOTA AVALON», свідоцтва про реєстрацію даного автомобіля на ім`я ОСОБА_2, так і розрахунками за кредит до 01.03.2010 року (а/с 71-74, 83, 7-9).

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 303,307,309,313,314,316,319 ЦПК України, колегія суддів, -

В и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за довіреністю - ОСОБА_4 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 14.12.2015 року - задовольнити частково.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 14.12.2015 року скасувати та ухвалити нове. Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного Акціонерного Товариства "Комерційний Банк" Правекс-Банк" заборгованість за кредитним договором № 5699-078/07Р від 14.11.2007 року станом на 03.06.2015 року у розмірі 2481 дол. США тіла кредиту; 924,59 дол. США - відсотків; пені за заборгованість за тілом кредиту - 52274,67 грн. та 20063,60 грн. - пені за заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Правекс-Банк» судовий збір у розмірі по 904 грн. з кожного. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та з цього ж моменту протягом 20 днів може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді/підписи/

З оригіналом вірно

суддя: В.С. Марчук