Ухвала суду № 56570191, 15.03.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/751/16 Головуючий 1 інстанції Вовк Л.В.

Справа № 627/59/15-ц Доповідач: Коровін С.Г.

Категорія: трудові

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого Коровіна С.Г.

суддів Коваленко І.П., Бездітко В.М.,

при секретарі Огарьовій О.В.,

розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 24 листопада 2015 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до директора Державного підприємства «Гутянське лісове господарство» ОСОБА_3 про скасування наказу, -

встановила:

В січні 2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовною заявою до директора Державного підприємства « Гутянське лісове господарство ОСОБА_3 про скасування наказу.

В позові позивачі зазначили, що вони працювали лісничим та майстром лісу Пархомівського лісництва ДП « Гутянське лісове господарство» , 25.11.2014 року вони звільнені з посад за скороченням на підставі ст.40 п.1 КЗпП України. Підставою для скорочення їх посад послугував наказ директора №107 від 23.09.2014 року « Про реорганізацію Пархомівського лісництва як структурного підрозділу». Згідно вказаного наказу , обходи №1-5 об*єднані з Краснокутським , Володимирівським та Гутянським лісництвами , а з 25.11.2014 року скорочені посади та виключені з штатного розпису як лісничий, бухгалтер , старший майстер та майстри Пархомівського лісництва. На думку позивачів вказаний наказ є незаконним, виданий директором поза межами його компетенції , до того ж порушує права позивачів та підлягає скасуванню. Наказ на думку позивачів не містить посилання на те , що прийняття рішення про скорочення штату погоджено у встановленому законом порядку із Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства , як передбачено абз.2 п.7.2 Статуту ДП « Гутянське лісове господарство». Відповідно до Статуту п.9.1. , ліквідація та реорганізація підприємства здійснюється за рішенням Органу управління майном -Державним агентством лісових ресурсів України. На думку позивачів, Статутом не передбачено та не встановлена наявність у директора самостійного права на прийняття рішень про відкриття та /або реорганізацію структурного підрозділу підприємства. На думку позивачів порушені їх трудові права та законні інтереси як працівників Пархомівського лісництва. Прохали визнати протиправним та скасувати вище вказаний наказ.

Представник відповідача позов не визнав , прохав відмовити , пояснивши , що реорганізація підприємства як юридичної особи не відбулася , відбулася реорганізація структурного підрозділу, а саме змінилася внутрішня (організаційна) структура юридичної особи.

Рішенням Краснокутського районного суду Харківської області від 24 листопада 2015 року позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до суду з апеляційною скаргу, в якій просять скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, невірне дослідження доказів та невірне надання оцінки цим доказам. Позивачі стверджують, що діючи всупереч положенням Статуту про необхідність наявності рішення органу управління майном про реорганізацію підприємства, директор ДП «Гутянське лісове господарство» ОСОБА_3, при постановленні наказу про реорганізацію Пархомівського лісництва діяв незаконно та з перевищенням повноважень так як відповідно до Статуту не мав права на прийняття рішень про відкриття або реорганізацію структурних підрозділів. При постановленні ОСОБА_3 наказу №107 від 23.09.2014 року питання про реорганізацію не було погоджено з Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та питання щодо штату працівників а також скорочення конкретних посад про які йдеться в наказі були неправомірними. Крім того позивачі вважають, що зазначений наказ видано з метою зведення рахунків з ними.

Заслухавши доповідача, сторони, перевіривши обставини справи колегія суддів вважає,що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. 3 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних прав, свобод чи інтересів у спосіб, передбачений законом або договором.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів (ст. 57 ЦПК України).

За загальними положеннями ЦПК України обов'язок суду під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Крім того, важливим є визначення правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин. Саме визначення цих правовідносин дає можливість суду остаточно визначитись, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Таким чином, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 працювали лісничим та майстром лісу Пархомівського лісництва ДП « Гутянське лісове господарство» , 25.11.2014 року вони звільнені з посад за скороченням на підставі ст.40 п.1 КЗпП України. Підставою для скорочення їх посад послугував наказ директора №107 від 23.09.2014 року « Про реорганізацію Пархомівського лісництва як структурного підрозділу». Згідно вказаного наказу , обходи №1-5 об»єднані з Краснокутським , Володимирвівським та Гутянським лісництвами , а з 25.11.2014 року скорочені посади та виключені з штатного розпису як лісничий, бухгалтер , старший майстер та майстри Пархомівського лісництва. На думку позивачів вказаний наказ є незаконним, виданий директором поза межами його компетенції, до того ж порушує права позивачів та підлягає скасуванню. Наказ на думку позивачів не містить посилання на те, що прийняття рішення про скорочення штату погоджено у встановленому законом порядку із Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства , як передбачено абз.2 п.7.2 Статуту ДП « Гутянське лісове господарство». Відповідно до Статуту п.9.1. , ліквідація та реорганізація підприємства здійснюється за рішенням Органу управління майном Державним агентством лісових ресурсів України. На думку позивачів, Статутом не передбачено та невстановлена наявність у директора самостійного права на прийняття рішень про відкриття та /або реорганізацію структурного підрозділу підприємства. На думку позивачів порушені їх трудові права та законні інтереси як працівників Пархомівського лісництва. Прохали визнати протиправним та скасувати вище вказаний наказ.

Судом першої інстанції встановлено, що Відповідно до ст.1 Статуту Державного підприємства « Гутянське лісове господарство» , зареєстрованого 18.07.2011 року, ДП « Гутянське лісове господарство» створено на підставі наказу Міністерства лісового господарства України від 13.12.1993 року №157 « Про реорганізацію у Харківській області державних мисливських господарств «, засноване на державній власності , належить до сфериуправління Державного агентства лісових ресурсів України ( надалі -Орган управління майном ) та входить до сфери управління Харківського обласногоуправління лісового та мисливського господарства (надалі Управління) .

Відповідно до .4.1 Статуту зазначене підприємство є юридичною особою . Права і обовязки юридичної особи Підприємство набуває з дня його державної реєстрації .

Згідно до приписів п.7.1, 7.2, 7.3 Статуту, органом управління Підприємства є його директор. Найменування директора здійснюється Органом управління майном шляхом укладення з ним контракту в установленому законом порядку .Підприємство за погодженням з Управлінням визначає структурууправління і штати. Директор самостійно вирішує всі питання діяльності Підприємства за винятком тих , що віднесені до компетенції Органу управління майном та Управління.

Пунктом 9.1 Статуту передбачено , що ліквідація та реорганізація ( злиття, приєднання, поділ, виділення , перетворення ) Підприємства здійснюється за рішенням Органу управління майном.

Встановлено, що 19.09.2013 року між Державним агентством лісових ресурсів України , в особі Голови Державного агентства лісових ресурсів УкраїниОСОБА_4 з одного боку та ОСОБА_3 з другого боку , укладено контракт про те, що ОСОБА_3 наймається на посаду директора ДП « Гутянське лісове господарство» Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства на термін з 15.10.2013 року по 04.10.2014 року.

Наказом Державного агентства лісових ресурсів від 23.09.2013 року, ОСОБА_3 призначено, згідно контракту, на посаду директора ДП « Гутянське лісове господарство» на зазначений термін.

Судом першої інстанції встановлено, що до складу ДП « Гутянське лісове господарство» входило пять лісництв - Гутянське, Шарівське, Володимирівське , Пархомівське, Краснокутське ліснитво. Реорганізоване Пархомівське лісництво було структурним підрозділом юридичної особи - ДП « Гутянське лісове господарство».

Згідно відповіді державного реєстратора Краснокутського РУЮ Харківської області вбачається, що відповідно до відомостей, які містяться в Єдиному Державному реєстрі юридичних та фізичних осіб -підприємців, відсутня інформація щодо структурного підрозділу Пархомівського лісництва ДП « Гутянське лісове господарство» як юридичної особи .

23.09.2014 року директором ДП « Гутянське лісове господарство» видано наказ №107 « Про реорганізацію Пархомівського лісництва як структурного підрозділу». Згідно цього наказу зобовязано зробити наступне :

1) обходи №1 , №2 Пархомівського лісництва передати до Краснокутського лісництва, обєднати їх і рахувати в Краснокутському лісництві обходу №7.

2) Передати обходи № 3 та №4 Пархомівського лісництва до Володимирівського лісництва , обєднати їх та рахувати його в Володимирівському лісництві обходом №8.

3)Передати обходи № 5 та № 6 Пархомівського лісництва до Володимирівського лісництва , обєднати їх та рахувати обходом №9.

4) з 25.11.2014 року скоротити такі посади і виключити їх з штатного розпису: лісничого , бухгалтера , старшого майстра, майстра лісу обх.№1 , майстра лісу обх.№4, майстра лісу обх.№ 5.

5) Відділу кадрів запропонувати усім працівникам , посади яких підлягають скороченню перевести на інші вакантні посади .У разі відмови від переведення за їх згодою або якщо не має інших вільних посад , підготувати документи про скорочення відповідних працівників на звільнення за п.1 ст.40 КЗпП України.

Позивачі не погодилися з вказаним наказомдіректора Підприємства і звертаючись до суду вважали, що наказом порушені їх конституційні та трудові права, але які саме трудові права не зазначили і вимоги про поновлення їх на роботі позов не містить.

Суд першої інстанції зазначів, що ліквідація чи реорганізація структурного підрозділу юридичної особи( в т.ч. Пархомівського ліснитва Підприємства) зі створенням чи без створення іншого структурного підрозділуне є ліквідацією або реорганізацією юридичної особи ( в т.ч. підприємства), а є виключно зміною внутрішньої (організаційної ) структури юридичної особи ДП « Гутянське лісове господарство».

Відповідно до п.6.1.4 та 7.3 Статуту ДП « Гутянське лісове господарство» в особі його директор самостійно вирішує всі питання діяльностіПідприємства , а також Підприємство вправі створювати інші відособлені підрозділи, які не мають статусу юридичної особи. Питання реорганізації структурного підрозділу юридичної особи входить до компетенції директора Підприємства.

У відповідності до ч.2 п.7.2 Статуту ДП « Гутянське лісове господарство», Харківське обласне управління лісового та мисливськогогосподарства надало своє погодження на реорганізацію структурного підрозділу підприємства, що підтверджується листом від 18.09.2015 року № 06-37/1138. Штатний розпис працівників апарату управління ДП « Гутянське лісове господарство» на 2014 рік , що діє з 26.11.2014 року , в якому врахований наказ про реорганізацію Пархомівського лісництва , погоджений з начальником Управління ОСОБА_5

Згідно листа Державного агентства лісових ресурсів України від 15.07.2015 року підтверджено, що Державним агентством лісових ресурсів України як Органом управління майном не приймалось рішення щодо реорганізації ДП « Гутянське лісове господарство» та Підприємство за погодженням з Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства визначає структуру управління і штати.

Визначення юридичної особи, поняття реорганізації юридичної особи та порядок її реорганізації регламентуються ст.ст. 80,104 , 106,107,108 ,109 ЦК України , ст.ст. 59, 62-66, 73-78 ГК України .

Відповідно до зазначених правових нори підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру , встановлює чисельність працівників і штатний розпис . Підприємство може складатися з виробничих або функціональних структурний підрозділів( виробництв, відділень, цехів ,управлінь , бюро, служб , тощо) та створювати філії , представництва , відділення та інші відокремлені підрозділи.

Філії та представництва ,як і інші структурні підрозділи підприємства , установи, організації не мають статусу юридичних осіб і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством ( ст.95 ЦК України , ч.4 ст.64 ГК України).

Однієї із форм припинення юридичної особи є передача всього свого майна, прав та обов»язків іншим юридичним особам правонаступникам у результаті злиття ,приєднання, поділу чи перетворення ( ст.104-109 ЦК України).

Згідно вимог закону реорганізацією є припинення юридичної особи з переходом всіх прав та обов'язків до правонаступника у порядку загального правонаступництва, де під правонаступником розуміють юридичну особу (юридичних осіб), до якої переходять всі права та обов'язки реорганізованої юридичної особи. Тобто в результаті реорганізації суб'єкта господарювання суб'єктивні права й обов'язки, які належали йому до цього (реорганізації), так би мовити "успадковуються" - настає повне (універсальне) правонаступництво. Суб'єктивні права й обов'язки суб'єктів, що припинили своє існування, стають правами й обов'язками нових чи оновлених (як у випадку з "приєднанням") утворень, що продовжують свою господарську діяльність, як правило, на зміненій за обсягом майновій базі.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", рішення про реорганізацію юридичної особи може прийматися власником (власниками) чи уповноваженим ним (ними) органом, іншими особами - засновником суб'єкта господарювання чи його правонаступниками, або уповноваженим ним органом, за судовим рішенням, а у випадках, передбачених законодавством, реорганізація може здійснюватися за рішенням державних органів, які мають відповідні повноваження.

Таким чином позивачами не доведено, що оспорений ними наказ директора «Гутянське лісове господарство» ОСОБА_3 порушують їх особисті конституційні права та права передбачені КЗпП України.

Суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що реорганізація Підприємства як юридичної особи не відбулася, а змінилася внутрішня(організаційна) структура юридичної особи. Такі зміни структурного підрозділу та скорочення штату , Підприємством погоджені з Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства. Звільнення працівників відбулося з дотримання вимог КЗпП України, позивачі з приводу незаконного звільнення до суду не зверталися. Колегія важає, що з доводів зазначених позивачами підстав до скасування наказу директора підприємства ОСОБА_3 немає.

Доводи апеляційної скарги про те, що наказ ОСОБА_3 видано не в межах його повноважень без відповідних погоджень, що ОСОБА_3 діяв неправомірно і не в межах Статуту підтвердження у судовому засіданні не знайшли..

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, так як вони є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і вимогам закону. Рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для скасування рішення при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Керуючись ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, судова колегія, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 24 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий -

Судді