Рішення № 56568392, 17.03.2016, Новомиргородський районний суд Кіровоградської області

Справа № 395/1357/15-ц Провадження № 2/395/16/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2016 року м. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Забуранного Р.А.

при секретарі Таран С.М.

за участю представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, третьої особи ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_10, Новомиргородська державна нотаріальна контора, Головне управління юстиції у Кіровоградській області, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та державного акту на право приватної власності на землю,-

ВСТАНОВИВ:

До Новомиргородського районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_5 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_10, Новомиргородська державна нотаріальна контора, Головне управління юстиції у Кіровоградській області, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та державного акту на право приватної власності на землю вказавши, що вона одружилася з ОСОБА_11 27 січня 1948 року. Перебуваючи у шлюбі вони за власні кошти придбали будинок з господарськими будівлями в АДРЕСА_1 а також отримали у спільну сумісну власність присадибну земельну ділянку для обслуговування зазначеного житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства площею 0,68 гектари.

Крім цього її чоловік ОСОБА_11 отримав у приватну власність земельну ділянку (пай) розміром 4,76 гектари, що надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Коробчинської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_11 помер. Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді ? частини вказаного житлового будинку, ? частини присадибної ділянки, а також земельної ділянки площею 4,76 га на території Коробчинської сільської ради та майнового паю в розмірі 8055 гривень.

Із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса позивачка не зверталася, оскільки вважала, що зможе отримати його у будь який час, оскільки вона проживала в даному будинку та використовувала присадибну земельну ділянку, тобто вступила в управління та володіння спадковим майном.

Крім неї спадкоємцями першої черги за законом є їх діти: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_8 та ОСОБА_2, які із спадкодавцем на момент відкриття спадщини не проживали і на протязі 6-ти місяців від дня відкриття спадщини до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини не зверталися.

У вересні 2015 року для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті чоловіка позивачка надала нотаріусу всі необхідні документи, але нотаріус відмовив їй у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на будь-яке майно, через те, що спадщина видана на іншого спадкоємця, сина померлого ОСОБА_2.

У постанові про відмову у вчиненні нотаріальних дій нотаріус зазначив, що «Додатково повідомляємо, що 23 липня 2003 року після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_11 у Новомиргородській держнотконторі заведена спадкова справа №282/03 та видане свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку розміром 4,76 га, що розташована на території Коробчинської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області і на майновий пай на ім'я ОСОБА_2.

Таким чином їй стало відомо, що ОСОБА_2 незаконно отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно померлого ОСОБА_11 у вигляді земельної ділянки розміром 4,76 гектари та майнового паю у розмірі 8055 гривень.

Крім цього ОСОБА_2 на підставі отриманого Свідоцтва про право на спадщину за законом незаконно виготовив на своє ім'я Державний акт про право власності на земельну ділянку площею 4,76 га.

Посилаючись на норми чинного законодавства просила суд поновити строки позовної давності та визнати недійсним Свідоцтво про право на спадщину за законом виданого 23 липня 2003 року державним нотаріусом Новомиргородської державної нотаріальної контори спадкоємцю ОСОБА_2 на спадкове майно спадкодавця ОСОБА_11, визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку виданого на ім'я ОСОБА_2

Позивачка в судове засідання не з'явилася, направила до суду заяву, в якій просила розглянути справу без її участі та задовольнити позов.

Представник позивача у судовому засідання просив задовольнити позов, вказавши, що проживаючи у їх спільному з чоловіком будинку позивачка фактично вступила в спадщину після смерті свого чоловіка, а тому має право на спадщину, просив суд задовольнити позов.

Відповідач та його представник в судовому засіданні заперечували проти задоволення даного позову, вказавши, що позивач була обізнана, що спадщина оформляється на відповідача та пропустила строк позовної давності.

Третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала позов та просила його задовольнити, вказавши, що її мама про оформлення спадщини на її брата дізналася лише у вересні 2015 року.

Треті особи ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 в судове засіданні не з'явилися. Про місце та час розгляду у справі були повідомлені у встановленому законом порядку, раніше до суду направляли письмові заяви з проханням про розгляд справи за їх відсутності та підтримують позов.

Представники третіх осіб Новомиргородської державної нотаріальної контори, Головного управління юстиції у Кіровоградській області та Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області в судове засіданні не з'явилися. Про місце та час розгляду у справі були повідомлені у встановленому законом порядку, раніше направляли до суду заяви з проханням про розгляд справи за їх відсутності.

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності позивачки, третіх осіб та представників третіх осіб, на що сторони у судовому засіданні не заперечували.

Заслухавши вищевказані пояснення та безпосередньо дослідивши докази в справі, суд вважає за необхідне задовольнити позовну заяву за такими обставинами.

У судовому засіданні безспірно з'ясовано, що ОСОБА_5 та ОСОБА_11 одружилися 27 січня 1948 року, що підтверджується копією свідоцтва про одруження, актовий запис № 02 від 27 січня 1948 року, вчиненого Коробчинським сільЗАГС Новомиргородського району Кіровоградської області.

Перебуваючи у шлюбі вони за власні кошти придбали будинок з господарськими будівлями в АДРЕСА_1 що підтверджується копією договору купівлі-продажу будинку від 07 серпня 1967 року, а також отримали у спільну сумісну власність присадибну земельну ділянку для обслуговування зазначеного житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства площею 0,68 гектари, що підтверджується копією Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 виданого Коробчинською сільською радою Новомиргородського райну Кіровоградської області від 27 березня 1998 року.

Крім цього її чоловік ОСОБА_11 отримав у приватну власність земельну ділянку (пай) розміром 4,76 гектари, що надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Коробчинської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, яка належала

її чоловікові на підставі Державного акту про право приватної власності серії НОМЕР_2 (НОМЕР_3) виданого Новомиргородською райдержадміністрацією Кіровоградської області 07 червня 2002 року та зареєстрованого в Книзі за № 9230, а також чоловік отримав у власність майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства КСП ім. Шевченка реорганізованого в СТОВ ім. Шевченка с. Коробчине Новомиргородського району Кіровоградської області в розмірі 8055 гривень, що належав йому на підставі Свідоцтва на право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) Серії НОМЕР_4, виданого 30 травня 2003 року Коробчинською сільською радою Новомиргородського району Кіровоградської області.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_11 помер, що підтверджується копією свідоцтва про його смерть виданого Коробчинською сільською радою Новомиргородського району Кіровоградської області, актовий запис № 26 від 16 вересня 2002 року.

Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді ? частини вказаного житлового будинку, ? частини присадибної ділянки, а також земельної ділянки площею 4,76 га на території Коробчинської сільської ради та майнового паю в розмірі 8055 гривень.

У відповідності до ст. 549 ЦК УРСР, який діяв на час виникнення правовідносин, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Як вбачається із пояснень позивача та її представника після смерті свого чоловіка позивач продовжувала проживати у домоволодінні по АДРЕСА_2 Кіровоградської області де проживає по даний час, що крім викладеного підтверджується довідкою Коробчинської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області № 446 від 16.10.2015 року, на що всі учасники судового розгляду у в судовому засіданні не заперечували, відповідно ОСОБА_5 прийняла спадщину в силу вищевказаної норми Закону, оскільки фактично вступила у володіння спадковим майном, яке складається з будинку за вищевказаною адресою та присадибною земельною ділянкою, площею 0,68 га.

Із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса позивачка не зверталася.

В судовому засіданні беззаперечно встановлено, що спадкоємцями першої черги за законом є спільні з позивачкою та померлим ОСОБА_11 діти, треті особи по справі: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_8 та ОСОБА_2, які із спадкодавцем на момент відкриття спадщини не проживали і на протязі 6-ти місяців від дня відкриття спадщини до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини не зверталися.

07 квітня 2013 року позивачка надала ОСОБА_12, дружині свого сина ОСОБА_2, відповідача по справі, доручення, посвідчене секретарем Коробчинської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області зареєстрованого в реєстрі за № 135 у відповідності до якого уповноважила останню від її імені вчиняти всі необхідні дії щодо оформлення спадщини після смерті свого чоловіка ОСОБА_11, оскільки за своїм похилим віком та станом здоров'я сама була позбавлена можливості займатися оформленням спадщини.

Як вбачається з спадкової справи до майна померлого ОСОБА_11 за № 282\03 23 липня 2003 року за вх. № 392 до Новомиргородської державної нотаріальної контори звернувся ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини після смерті свого батька ОСОБА_11 а саме: земельної ділянки та майнового паю, які належали померлому, зазначивши у ній, що крім нього інших спадкоємців після смерті його батька немає.

Згідно вказаної заяви обставини фактичного прийняття спадщини ОСОБА_2 нотаріусом перевірено наявністю у ОСОБА_2 оригіналу державного акту на землю серії НОМЕР_5 та свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий пай) серії НОМЕР_6 які належали за час життя його батькові, тобто згідно ст. 549 ЦК УРСР, яка діяла на час виникнення правовідносин, фактичний вступ в управління та володіння спадковим майном.

За наслідками розгляду вказаної заяви державним нотаріусом Новомиргородської державної нотаріальної контори Дахно Н.П.23 липня 2003 року було видане свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстрованого в реєстрі за № 1349 згідно якого спадкоємцем майна ОСОБА_11, що помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року є син ОСОБА_2 та спадкове майно складається з земельної ділянки площею 4,76 гектари, з яких 4,76 га - ріллі, що надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що заходиться на території Коробчинської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, яка належала померлому на підставі Державного акту про право приватної власності серії НОМЕР_7 (НОМЕР_8), виданого Новомиргородською райдержадміністрацією Кіровоградської області 07 червня 2002 року та зареєстрованого в Книгу за № 9230 та майнового паю члена колективного сільськогосподарського підприємства КСП ім. Шевченка реорганізованого в СТОВ ім. Шевченка с. Коробчине Новомиргородського району Кіровоградської області в розмірі 8055 гривень, що належало померлому на підставі Свідоцтва на право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії НОМЕР_4, виданого 30 травня 2003 року Коробчинською сільською радою Новомиргородського району Кіровоградської області.

Вказане свідоцтво нотаріусом видано всупереч довідці Коробчинської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області за № 885 від 22 травня 2003 року у відповідності до якої померлий ОСОБА_11 з дня народження і по день смерті був прописаний та проживав у с. Коробчино Новомиргородського району Кіровоградської області. Разом з померлим ОСОБА_11 в господарстві приписана і постійно проживає його дружина ОСОБА_5.

Тобто, на момент видачі свідоцтва нотаріусом не було вжито заходів щодо встановлення повного кола спадкоємців після смерті ОСОБА_11, наявності у нього інших спадкоємців ( дружини, дітей), наявність їх відмови від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_11 та вказане свідоцтво видано всупереч Розділу 7 ЦК УРСР, який діяв на час виникнення правовідносин, оскільки із змісту вищевказаної довідки сільської ради нотаріусу було достовірно відомо про наявність дружини померлого - спадкоємця після його смерті, яка постійно проживаючи у їх спільному з померлим домоволодінні в АДРЕСА_1 також як і відповідач вступила в управління та володіння спадковим майном померлого та заява про відмові від спадщини дружиною ОСОБА_11 до нотаріуса не подавалася.

За таких обставин, суд прийшов до безсумнівного висновку про необхідність задоволення позову у в частині визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину від 23 липня 2003 року, яке зареєстроване в реєстрі за № 1349 та видане на ім'я ОСОБА_2 після смерті його батька ОСОБА_11, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Як вбачається з державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_9 на ім'я ОСОБА_2, площею 4,76 га., розташованої на території Коробчинської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області під № НОМЕР_10 останній виданий на підставі вищевказаного свідоцтва про право на спадщину за законом від 23 липня 2003 року, реєстр № 1349.

З урахуванням вищевказаних беззаперечно встановлених у ході судового розгляду обставин, суд приходить до безсумнівного висновку про необхідність задоволення позову в частині скасування державного акту виданого на ім'я відповідача після смерті його батька, оскільки він виданий на підставі свідоцтва про право на спадщину, яке не відповідає вимогам Розділу 7 ЦК УРСР, який діяв на час виникнення правовідносин та прямо порушує права позивачки на отримання спадщини після смерті свого чоловіка ОСОБА_11, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Позивач надавши доручення ОСОБА_12 на право оформлення від її імені спадщини після смерті свого чоловіка була впевнена, що останньою буде вжито всіх необхідних заходів щодо оформлення її частки спадщини саме на неї. Та була безспірно переконана у вказаному до часу звернення нею до нотаріуса у вересні 2015 року. До даного моменту вважала, що спадщина після смерті її чоловіка переоформлена в тому числі на неї та не вимагала від дружини свого сина ОСОБА_12 правовстановлюючих документів на спадщину.

Однак при зверненні до нотаріуса у вересні 2015 року позивач отримала від державного нотаріуса Новомиргородської державної нотаріальної контори Кіровоградської області постанову за № 916\02-31 від 30 вересня 2015 року про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину зі змісту якої дізналася, що спадщина у вигляді земельної ділянки, розміром 4,76 га. та майновий пай на ім'я її померлого чоловіка успадкував її син відповідач по справі - ОСОБА_2 та відповідно вона усунена від спадкування та немає можливості оформити спадщину в тому числі і на інше майно.

Суд категорично не погоджується з поясненнями представника відповідача та відповідача, допитаної в якості свідка в судовому засіданні дружини відповідача ОСОБА_12, що про наявність факту оформлення спадщини саме на ОСОБА_2 позивачці було відомо ще у липні 2003 року, оскільки до нотаріуса нею писалася заява у відповідності до якої вона повідомляла останнього про те що їй відомо, що вона являється спадкоємцем після смерті свого чоловіка, що спадщину у встановлені законом строки вона не прийняла та не заперечує проти отримання спадщини її сином ОСОБА_2, підпис на якій засвідчено секретарем Коробчинської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області Івановою Н.М., що підтверджено останньою у ході судового розгляду у справі під час надання пояснень в якості свідка, оскільки як вбачається з пояснень позивачки та її представника, остання не пам'ятає про підписання нею вказаної заяви та якщо і підписувала її то була категорично переконана, що вказана заява необхідна нотаріусу для оформлення спадщини після смерті її чоловіка на неї та на відповідача по справі, оскільки від спадщини у встановлені законом строки вона не відмовлялася та вказану заяву вона особисто нотаріусу не направляла.

За таких обставин, суд прийшов до безсумнівного висновку про необхідність поновлення позивачці строку позовної давності звернення до суду, оскільки про порушення своїх прав позивачці стало відомо лише після отримання у нотаріуса постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину від 30 вересня 2015 року, оскільки до того часу з моменту смерті свого чоловіка та надання доручення на право оформлення спадщини на ім'я ОСОБА_12 позивачка була безсумнівно переконана, що спадщина після смерті ОСОБА_11 була оформлена в тому числі на неї.

Дані обставини беззаперечно встановлені в судовому засіданні та сумніву у суду щодо їх достовірності та належності не викликають.

За таких обставин, суд прийшов до безсумнівного висновку про необхідність задоволення позову ОСОБА_5 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_10, Новомиргородська державна нотаріальна контора, Головне управління юстиції у Кіровоградській області, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та державного акту на право приватної власності на землю.

Керуючись ст. ст. 208, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_5 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_10, Новомиргородська державна нотаріальна контора, Головне управління юстиції у Кіровоградській області, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та державного акту на право приватної власності на землю - задовольнити.

Поновити ОСОБА_5 строк позовної давності звернення до суду.

Визнати недійсним Свідоцтво про право на спадщину за законом серії ВАМ №604999 виданого 23 липня 2003 року державним нотаріусом Новомиргородської державної нотаріальної контори Дахно Н.П., зареєстрованого в реєстрі за №1349 спадкоємцю ОСОБА_2 на спадкове майно спадкодавця ОСОБА_11, яке складається з земельної ділянки площею 4,76 гектари, з яких 4,76 га - ріллі, що надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та що заходиться на території Коробчинської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, яка належала померлому на підставі Державного акту про право приватної власності серії НОМЕР_7 (НОМЕР_8), виданого Новомиргородською райдержадміністрацією Кіровоградської області 07 червня 2002 року та зареєстрованого в Книгу за №9230, і майнового паю члена колективного сільськогосподарського підприємства КСП ім. Шевченка реорганізованого в СТОВ ім. Шевченка с. Коробчине Новомиргородського району Кіровоградської області в розмірі 8055 гривень, що належало померлому на підставі Свідоцтва на право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії НОМЕР_4, виданого 30 травня 2003 року Коробчинською сільською радою Новомиргородського району Кіровоградської області.

Визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_11 виданого 30.01.2004 року Новомиргородською райдержадміністрацією Кіровоградської області на ім'я ОСОБА_2, що він є власником земельної ділянки площею 4,76 га, розташованої на території Коробчинської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області з цільовим призначенням - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участі у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Р. А. Забуранний

копія

Справа № 395/1357/15-ц Провадження № 2/395/16/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2016 року м. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Забуранного Р.А.

при секретарі Таран С.М.

за участю представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, третьої особи ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_10, Новомиргородська державна нотаріальна контора, Головне управління юстиції у Кіровоградській області, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та державного акту на право приватної власності на землю,-

ВСТАНОВИВ:

До Новомиргородського районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_5 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_10, Новомиргородська державна нотаріальна контора, Головне управління юстиції у Кіровоградській області, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та державного акту на право приватної власності на землю вказавши, що вона одружилася з ОСОБА_11 27 січня 1948 року. Перебуваючи у шлюбі вони за власні кошти придбали будинок з господарськими будівлями в АДРЕСА_1 а також отримали у спільну сумісну власність присадибну земельну ділянку для обслуговування зазначеного житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства площею 0,68 гектари.

Крім цього її чоловік ОСОБА_11 отримав у приватну власність земельну ділянку (пай) розміром 4,76 гектари, що надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Коробчинської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_11 помер. Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді ? частини вказаного житлового будинку, ? частини присадибної ділянки, а також земельної ділянки площею 4,76 га на території Коробчинської сільської ради та майнового паю в розмірі 8055 гривень.

Із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса позивачка не зверталася, оскільки вважала, що зможе отримати його у будь який час, оскільки вона проживала в даному будинку та використовувала присадибну земельну ділянку, тобто вступила в управління та володіння спадковим майном.

Крім неї спадкоємцями першої черги за законом є їх діти: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_8 та ОСОБА_2, які із спадкодавцем на момент відкриття спадщини не проживали і на протязі 6-ти місяців від дня відкриття спадщини до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини не зверталися.

У вересні 2015 року для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті чоловіка позивачка надала нотаріусу всі необхідні документи, але нотаріус відмовив їй у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на будь-яке майно, через те, що спадщина видана на іншого спадкоємця, сина померлого ОСОБА_2.

У постанові про відмову у вчиненні нотаріальних дій нотаріус зазначив, що «Додатково повідомляємо, що 23 липня 2003 року після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_11 у Новомиргородській держнотконторі заведена спадкова справа №282/03 та видане свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку розміром 4,76 га, що розташована на території Коробчинської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області і на майновий пай на ім'я ОСОБА_2.

Таким чином їй стало відомо, що ОСОБА_2 незаконно отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно померлого ОСОБА_11 у вигляді земельної ділянки розміром 4,76 гектари та майнового паю у розмірі 8055 гривень.

Крім цього ОСОБА_2 на підставі отриманого Свідоцтва про право на спадщину за законом незаконно виготовив на своє ім'я Державний акт про право власності на земельну ділянку площею 4,76 га.

Посилаючись на норми чинного законодавства просила суд поновити строки позовної давності та визнати недійсним Свідоцтво про право на спадщину за законом виданого 23 липня 2003 року державним нотаріусом Новомиргородської державної нотаріальної контори спадкоємцю ОСОБА_2 на спадкове майно спадкодавця ОСОБА_11, визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку виданого на ім'я ОСОБА_2

Позивачка в судове засідання не з'явилася, направила до суду заяву, в якій просила розглянути справу без її участі та задовольнити позов.

Представник позивача у судовому засідання просив задовольнити позов, вказавши, що проживаючи у їх спільному з чоловіком будинку позивачка фактично вступила в спадщину після смерті свого чоловіка, а тому має право на спадщину, просив суд задовольнити позов.

Відповідач та його представник в судовому засіданні заперечували проти задоволення даного позову, вказавши, що позивач була обізнана, що спадщина оформляється на відповідача та пропустила строк позовної давності.

Третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала позов та просила його задовольнити, вказавши, що її мама про оформлення спадщини на її брата дізналася лише у вересні 2015 року.

Треті особи ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 в судове засіданні не з'явилися. Про місце та час розгляду у справі були повідомлені у встановленому законом порядку, раніше до суду направляли письмові заяви з проханням про розгляд справи за їх відсутності та підтримують позов.

Представники третіх осіб Новомиргородської державної нотаріальної контори, Головного управління юстиції у Кіровоградській області та Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області в судове засіданні не з'явилися. Про місце та час розгляду у справі були повідомлені у встановленому законом порядку, раніше направляли до суду заяви з проханням про розгляд справи за їх відсутності.

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності позивачки, третіх осіб та представників третіх осіб, на що сторони у судовому засіданні не заперечували.

Заслухавши вищевказані пояснення та безпосередньо дослідивши докази в справі, суд вважає за необхідне задовольнити позовну заяву за такими обставинами.

У судовому засіданні безспірно з'ясовано, що ОСОБА_5 та ОСОБА_11 одружилися 27 січня 1948 року, що підтверджується копією свідоцтва про одруження, актовий запис № 02 від 27 січня 1948 року, вчиненого Коробчинським сільЗАГС Новомиргородського району Кіровоградської області.

Перебуваючи у шлюбі вони за власні кошти придбали будинок з господарськими будівлями в АДРЕСА_1 що підтверджується копією договору купівлі-продажу будинку від 07 серпня 1967 року, а також отримали у спільну сумісну власність присадибну земельну ділянку для обслуговування зазначеного житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства площею 0,68 гектари, що підтверджується копією Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 виданого Коробчинською сільською радою Новомиргородського райну Кіровоградської області від 27 березня 1998 року.

Крім цього її чоловік ОСОБА_11 отримав у приватну власність земельну ділянку (пай) розміром 4,76 гектари, що надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Коробчинської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, яка належала

її чоловікові на підставі Державного акту про право приватної власності серії НОМЕР_2 (НОМЕР_3) виданого Новомиргородською райдержадміністрацією Кіровоградської області 07 червня 2002 року та зареєстрованого в Книзі за № 9230, а також чоловік отримав у власність майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства КСП ім. Шевченка реорганізованого в СТОВ ім. Шевченка с. Коробчине Новомиргородського району Кіровоградської області в розмірі 8055 гривень, що належав йому на підставі Свідоцтва на право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) Серії НОМЕР_4, виданого 30 травня 2003 року Коробчинською сільською радою Новомиргородського району Кіровоградської області.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_11 помер, що підтверджується копією свідоцтва про його смерть виданого Коробчинською сільською радою Новомиргородського району Кіровоградської області, актовий запис № 26 від 16 вересня 2002 року.

Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді ? частини вказаного житлового будинку, ? частини присадибної ділянки, а також земельної ділянки площею 4,76 га на території Коробчинської сільської ради та майнового паю в розмірі 8055 гривень.

У відповідності до ст. 549 ЦК УРСР, який діяв на час виникнення правовідносин, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Як вбачається із пояснень позивача та її представника після смерті свого чоловіка позивач продовжувала проживати у домоволодінні по АДРЕСА_2 Кіровоградської області де проживає по даний час, що крім викладеного підтверджується довідкою Коробчинської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області № 446 від 16.10.2015 року, на що всі учасники судового розгляду у в судовому засіданні не заперечували, відповідно ОСОБА_5 прийняла спадщину в силу вищевказаної норми Закону, оскільки фактично вступила у володіння спадковим майном, яке складається з будинку за вищевказаною адресою та присадибною земельною ділянкою, площею 0,68 га.

Із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса позивачка не зверталася.

В судовому засіданні беззаперечно встановлено, що спадкоємцями першої черги за законом є спільні з позивачкою та померлим ОСОБА_11 діти, треті особи по справі: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_8 та ОСОБА_2, які із спадкодавцем на момент відкриття спадщини не проживали і на протязі 6-ти місяців від дня відкриття спадщини до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини не зверталися.

07 квітня 2013 року позивачка надала ОСОБА_12, дружині свого сина ОСОБА_2, відповідача по справі, доручення, посвідчене секретарем Коробчинської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області зареєстрованого в реєстрі за № 135 у відповідності до якого уповноважила останню від її імені вчиняти всі необхідні дії щодо оформлення спадщини після смерті свого чоловіка ОСОБА_11, оскільки за своїм похилим віком та станом здоров'я сама була позбавлена можливості займатися оформленням спадщини.

Як вбачається з спадкової справи до майна померлого ОСОБА_11 за № 282\03 23 липня 2003 року за вх. № 392 до Новомиргородської державної нотаріальної контори звернувся ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини після смерті свого батька ОСОБА_11 а саме: земельної ділянки та майнового паю, які належали померлому, зазначивши у ній, що крім нього інших спадкоємців після смерті його батька немає.

Згідно вказаної заяви обставини фактичного прийняття спадщини ОСОБА_2 нотаріусом перевірено наявністю у ОСОБА_2 оригіналу державного акту на землю серії НОМЕР_5 та свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий пай) серії НОМЕР_6 які належали за час життя його батькові, тобто згідно ст. 549 ЦК УРСР, яка діяла на час виникнення правовідносин, фактичний вступ в управління та володіння спадковим майном.

За наслідками розгляду вказаної заяви державним нотаріусом Новомиргородської державної нотаріальної контори Дахно Н.П.23 липня 2003 року було видане свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстрованого в реєстрі за № 1349 згідно якого спадкоємцем майна ОСОБА_11, що помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року є син ОСОБА_2 та спадкове майно складається з земельної ділянки площею 4,76 гектари, з яких 4,76 га - ріллі, що надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що заходиться на території Коробчинської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, яка належала померлому на підставі Державного акту про право приватної власності серії НОМЕР_7 (НОМЕР_8), виданого Новомиргородською райдержадміністрацією Кіровоградської області 07 червня 2002 року та зареєстрованого в Книгу за № 9230 та майнового паю члена колективного сільськогосподарського підприємства КСП ім. Шевченка реорганізованого в СТОВ ім. Шевченка с. Коробчине Новомиргородського району Кіровоградської області в розмірі 8055 гривень, що належало померлому на підставі Свідоцтва на право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії НОМЕР_4, виданого 30 травня 2003 року Коробчинською сільською радою Новомиргородського району Кіровоградської області.

Вказане свідоцтво нотаріусом видано всупереч довідці Коробчинської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області за № 885 від 22 травня 2003 року у відповідності до якої померлий ОСОБА_11 з дня народження і по день смерті був прописаний та проживав у с. Коробчино Новомиргородського району Кіровоградської області. Разом з померлим ОСОБА_11 в господарстві приписана і постійно проживає його дружина ОСОБА_5.

Тобто, на момент видачі свідоцтва нотаріусом не було вжито заходів щодо встановлення повного кола спадкоємців після смерті ОСОБА_11, наявності у нього інших спадкоємців ( дружини, дітей), наявність їх відмови від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_11 та вказане свідоцтво видано всупереч Розділу 7 ЦК УРСР, який діяв на час виникнення правовідносин, оскільки із змісту вищевказаної довідки сільської ради нотаріусу було достовірно відомо про наявність дружини померлого - спадкоємця після його смерті, яка постійно проживаючи у їх спільному з померлим домоволодінні в АДРЕСА_1 також як і відповідач вступила в управління та володіння спадковим майном померлого та заява про відмові від спадщини дружиною ОСОБА_11 до нотаріуса не подавалася.

За таких обставин, суд прийшов до безсумнівного висновку про необхідність задоволення позову у в частині визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину від 23 липня 2003 року, яке зареєстроване в реєстрі за № 1349 та видане на ім'я ОСОБА_2 після смерті його батька ОСОБА_11, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Як вбачається з державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_9 на ім'я ОСОБА_2, площею 4,76 га., розташованої на території Коробчинської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області під № НОМЕР_10 останній виданий на підставі вищевказаного свідоцтва про право на спадщину за законом від 23 липня 2003 року, реєстр № 1349.

З урахуванням вищевказаних беззаперечно встановлених у ході судового розгляду обставин, суд приходить до безсумнівного висновку про необхідність задоволення позову в частині скасування державного акту виданого на ім'я відповідача після смерті його батька, оскільки він виданий на підставі свідоцтва про право на спадщину, яке не відповідає вимогам Розділу 7 ЦК УРСР, який діяв на час виникнення правовідносин та прямо порушує права позивачки на отримання спадщини після смерті свого чоловіка ОСОБА_11, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Позивач надавши доручення ОСОБА_12 на право оформлення від її імені спадщини після смерті свого чоловіка була впевнена, що останньою буде вжито всіх необхідних заходів щодо оформлення її частки спадщини саме на неї. Та була безспірно переконана у вказаному до часу звернення нею до нотаріуса у вересні 2015 року. До даного моменту вважала, що спадщина після смерті її чоловіка переоформлена в тому числі на неї та не вимагала від дружини свого сина ОСОБА_12 правовстановлюючих документів на спадщину.

Однак при зверненні до нотаріуса у вересні 2015 року позивач отримала від державного нотаріуса Новомиргородської державної нотаріальної контори Кіровоградської області постанову за № 916\02-31 від 30 вересня 2015 року про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину зі змісту якої дізналася, що спадщина у вигляді земельної ділянки, розміром 4,76 га. та майновий пай на ім'я її померлого чоловіка успадкував її син відповідач по справі - ОСОБА_2 та відповідно вона усунена від спадкування та немає можливості оформити спадщину в тому числі і на інше майно.

Суд категорично не погоджується з поясненнями представника відповідача та відповідача, допитаної в якості свідка в судовому засіданні дружини відповідача ОСОБА_12, що про наявність факту оформлення спадщини саме на ОСОБА_2 позивачці було відомо ще у липні 2003 року, оскільки до нотаріуса нею писалася заява у відповідності до якої вона повідомляла останнього про те що їй відомо, що вона являється спадкоємцем після смерті свого чоловіка, що спадщину у встановлені законом строки вона не прийняла та не заперечує проти отримання спадщини її сином ОСОБА_2, підпис на якій засвідчено секретарем Коробчинської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області Івановою Н.М., що підтверджено останньою у ході судового розгляду у справі під час надання пояснень в якості свідка, оскільки як вбачається з пояснень позивачки та її представника, остання не пам'ятає про підписання нею вказаної заяви та якщо і підписувала її то була категорично переконана, що вказана заява необхідна нотаріусу для оформлення спадщини після смерті її чоловіка на неї та на відповідача по справі, оскільки від спадщини у встановлені законом строки вона не відмовлялася та вказану заяву вона особисто нотаріусу не направляла.

За таких обставин, суд прийшов до безсумнівного висновку про необхідність поновлення позивачці строку позовної давності звернення до суду, оскільки про порушення своїх прав позивачці стало відомо лише після отримання у нотаріуса постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину від 30 вересня 2015 року, оскільки до того часу з моменту смерті свого чоловіка та надання доручення на право оформлення спадщини на ім'я ОСОБА_12 позивачка була безсумнівно переконана, що спадщина після смерті ОСОБА_11 була оформлена в тому числі на неї.

Дані обставини беззаперечно встановлені в судовому засіданні та сумніву у суду щодо їх достовірності та належності не викликають.

За таких обставин, суд прийшов до безсумнівного висновку про необхідність задоволення позову ОСОБА_5 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_10, Новомиргородська державна нотаріальна контора, Головне управління юстиції у Кіровоградській області, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та державного акту на право приватної власності на землю.

Керуючись ст. ст. 208, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_5 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_10, Новомиргородська державна нотаріальна контора, Головне управління юстиції у Кіровоградській області, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та державного акту на право приватної власності на землю - задовольнити.

Поновити ОСОБА_5 строк позовної давності звернення до суду.

Визнати недійсним Свідоцтво про право на спадщину за законом серії ВАМ №604999 виданого 23 липня 2003 року державним нотаріусом Новомиргородської державної нотаріальної контори Дахно Н.П., зареєстрованого в реєстрі за №1349 спадкоємцю ОСОБА_2 на спадкове майно спадкодавця ОСОБА_11, яке складається з земельної ділянки площею 4,76 гектари, з яких 4,76 га - ріллі, що надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та що заходиться на території Коробчинської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, яка належала померлому на підставі Державного акту про право приватної власності серії НОМЕР_7 (НОМЕР_8), виданого Новомиргородською райдержадміністрацією Кіровоградської області 07 червня 2002 року та зареєстрованого в Книгу за №9230, і майнового паю члена колективного сільськогосподарського підприємства КСП ім. Шевченка реорганізованого в СТОВ ім. Шевченка с. Коробчине Новомиргородського району Кіровоградської області в розмірі 8055 гривень, що належало померлому на підставі Свідоцтва на право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії НОМЕР_4, виданого 30 травня 2003 року Коробчинською сільською радою Новомиргородського району Кіровоградської області.

Визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_11 виданого 30.01.2004 року Новомиргородською райдержадміністрацією Кіровоградської області на ім'я ОСОБА_2, що він є власником земельної ділянки площею 4,76 га, розташованої на території Коробчинської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області з цільовим призначенням - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участі у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя підпис

з оригіналом згідно

Суддя: Р. А. Забуранний