Вирок № 56566387, 18.03.2016, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа №212/1222/16-к

1-кп/212/224/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2016 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Дехта Р.В., за участю секретаря Більченко Ю.О., прокурора Орлової Т.М., розглянувши в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області в залі судових засідань у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12016040730000232 від 30 січня 2016 року по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, не одруженого, освіта середня технічна, працюючого неофіційно, раніше не судимого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.1 Кримінального кодексу України, внесеному в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань за 12016040730000232 від 30 січня 2016 року,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, 29 січня 2016 року приблизно о 19 годинні 00 хвилин, знаходячись в приміщенні квартири АДРЕСА_3 реалізуючи раптово виниклий намір, направлений на таємне викрадення чужого майна та звернення його на свою користь, впевнившись у відсутності свідків - очевидців та тому, що його дії носять таємний характер та за ним ніхто не спостерігає, діючи з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу ОСОБА_1 таємно викрав з квартири ОСОБА_2, мобільний телефон «Леново А 7000» вартість якого згідно судово - товарознавчої експертизи №324 від 25.02.2016 року складає 3995 гривень 15 копійок, після чого зник з місця вчинення кримінального правопорушення, обернувши викрадене майно на свою користь, розпорядившись ним на власний розсуд.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.1 КК України визнав повністю, цивільний позов, що поданий цивільним позивачем Повним товариством «Ломбард «Гроші Тут» визнав повністю та суду пояснив, що в був у потерпілій ОСОБА_4 дома, так як зайшов попити чай. Побачив телефон та вирішив його вкрасти. Взяв телефон та вийшов з квартири, свого товариша поросив здати телефон в ломбард. ОСОБА_5 здав телефон ломбард та отримав гроші. За послуги ОСОБА_5 дав 200 гривень, а інші гроші витратив на таксі та відпочивав з друзями.

Потерпіла ОСОБА_2 суду пояснила, що вона товаришувала з обвинуваченим ОСОБА_1 та йому постійно довіряла. ОСОБА_1 прийшов до неї додому та вони разом спілкувались. Вона розмовляла з матір'ю по телефону та поклала телефон на видне місце, потім ОСОБА_1 вийшов з квартири та вирішила продовжити з матір'ю розмову по телефону та помітила, що телефон відсутній. Почала телефонувати на телефон, але телефон був відключений, до міліції звернулась через 30 хвилин, коли помітили, що телефон відсутній. Просить суд не карати суворо обвинуваченого ОСОБА_1 та не позбавляти його волі, так як він хороша людина.

Представник цивільного позивача Повного товариства «Ломбард «Гроші Тут», просить суд стягнути з обвинуваченого суму грошових коштів, що зазначена в цивільному позові.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

При цьому, згідно ст.337 КПК України розгляд провадження проводився відносно обвинуваченої в межах висунутого йому обвинувачення відповідно до обвинувального акту. Показання обвинуваченого дані під час судового розгляду про обставини вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення з визнанням у повному обсязі своєї вини у висунутому обвинуваченні, з точки зору належності, допустимості, суд вважає достовірними та об'єктивними, оскільки вони є логічними, детальними, послідовними та достатніми в сукупності з іншими зібраними доказами, з точки зору взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, вислухавши потерпілу та представника цивільного позивача, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст.185 ч.1 Кримінального кодексу України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка).

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують йому покарання.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_1 є його щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні, активне сприяння в розкриті злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого суд не встановив.

Приймаючи до уваги всі обставини справи, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, відсутність обставин, що обтяжують покарання, за наявності обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також те, що ОСОБА_1 не працює офіційно, погоджуючись з думкою прокурора та потерпілої, щодо призначення відносно обвинуваченого певного виду покарання та розміру цього покарання, беручи до уваги з'ясоване у сукупності, суд прийшов до висновку про те, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1. можливе без застосуванні ізоляції його від суспільства, а тому суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 потрібно призначити покарання у виді громадських робіт.

Відповідно до статті 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства. Відмова у позові в порядку цивільного, господарського або адміністративного судочинства позбавляє цивільного позивача права пред'являти той же позов у кримінальному провадженні. Особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 11 ЦПК України, згідно яких суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Вирішуючи питання щодо заявленого цивільного суд дійшов до такого висновку, у зв'язку з повним визнанням обвинуваченим ОСОБА_1 цивільного позову в розмірі, що в зазначеній в позовній заяві суд задовольняє цивільний позов, позовні вимоги якого ґрунтується на нормах закону.

Міра запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 до набрання вироку законної сили суд залишає у вигляді особистого зобов'язання.

Долю речових доказів по кримінальному провадженню суд вирішує в порядку передбаченому ч. 9 ст..100 КПК України.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 366-368, 369, 374 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення в пред'явленому обвинуваченні за ст.185 ч.1 Кримінального кодексу України.

Призначити ОСОБА_1 покарання за ст.185 ч.1 Кримінального кодексу України у виді 120 (Сто двадцять) годин громадських робіт.

До набрання законної сили вироку, залишити ОСОБА_1 без змін запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.

Стягнути ОСОБА_1 на користь повного товариства «Ломбард «Гроші тут» код ЄДРПОУ 35197210 суму грошових коштів в розмірі 2189 (дві тисячі сто вісімдесят дев'ять) гривень 94 копійок.

Речові докази по кримінальному провадженню: мобільний телефон марки «Леново А-7000, ІМЕІ НОМЕР_1, НОМЕР_2, що переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів Жовтневого відділення національної поліції Криворізького відділу поліції ГУ НП України в Дніпропетровській області, порядковий номер №1151, номер книги обліку №175, передати правоволодівцю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Згідно ст. 376 ч. 6 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення засудженому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Крім того засудженому роз'яснено вимоги ст.376 ч.3 КПК України.

Суддя Р. В. Дехта