Рішення № 56566381, 15.03.2016, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/7653/15-ц

2/212/303/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2016 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Дехта Р.В., за участю секретаря Більченко Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання осіб, таким, що втратили право користування житловим приміщенням та виселення та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, -

в с т а н о в и в:

31 серпня 2015 року позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання осіб, таким, що втратили право користування житловим приміщенням та виселення.

В позові позивачі зазначили, що на підставі свідоцтва на право власності на житло НОМЕР_1 від 22.02.2013 року виданого згідно з розпорядженням органу приватизації, виконавчого комітету Жовтневої районної у місті ради за № 78 від 20.02.2013 року позивач ОСОБА_1 та ії діти: ОСОБА_2, ОСОБА_3 стали співвласниками на праві спільної частково власності в рівних частках кімнати АДРЕСА_1.

Вищевказане житло являє собою кімнату в гуртожитку розташованої на восьмому поверсі дев'ятиповерхового будинку житловою площею 17,6 кв.м., без індивідуальної кухні, тобто умови для проживання в такому житлі трьох осіб двоє з яких є неповнолітніми різної статі є невідповідними їх житловим правам та інтересам.

Перебуваючи у пошуку можливостей поліпшення житлових умов позивач ОСОБА_1, через мешканців гуртожитку познайомилася з ОСОБА_4, яка погодилась придбати вказане житло для свого проживання та проживання доньки ОСОБА_5.

Враховуючи інтереси сторін по справі та можливості, керуючись довірою один до одного, сторони договорились про наступне, позивач ОСОБА_1, зі свого боку дає свою згоду на вселення та реєстрацію відповідачів в належному житлі, а відповідач ОСОБА_4 після цього, не пізніше одного року купує житлову нерухомість.

Позивач ОСОБА_1 зазначає, що зі свого боку виконала всі обумовлені домовленості, а саме 29.05.2014 року відповідачів було зареєстровано в належному житлі в якому вони почали проживати з вказаної дати. На проти, відповідач після спливу одного року (29.05.2015р.) відмовляється укласти договір купівлі-продажу спірного житла, або висилитися та знятися з реєстраційного обліку в ньому, чим грубо порушує обумовлені домовленості та майнові і житлові права позивача.

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 просять суд:

-визнати відповідачів такими, що втратили право на гуртожитку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;

-висилити відповідачів з кімнати АДРЕСА_1.

Відповідачка ОСОБА_4, 15 жовтня 2015 року подала зустрічний позов до позивача ОСОБА_1 та в зустрічному позові зазначила, що в провадженні Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та їх виселення.

30.05.2014 року, ОСОБА_4 згідно попередньої домовленості та з метою покупки у майбутньому кімнати, яка знаходиться у АДРЕСА_1, передала власнику ОСОБА_1 у якості авансу грошову суму у розмірі 2000,00 (дві тисячі) доларів США, що підтверджується розпискою (копія додається).

Остаточну суму за вказану кімнату (4000,00 доларів США) ОСОБА_4 планувала передати 01.06.15 року. Про те, через економічну ситуацію у країни (девальвації національної грошової одиниці) ОСОБА_4 не змогла сплатити вказану суму.

Про неможливість купити зазначену кімнату ОСОБА_4 попередила відповідача, та звернулась у усній формі до нього з проханням про повернення до попереднього стану шляхом повернення суму авансу, який було мною сплачено, але в поверненні авансу було відмовлено. Натомість 31.08.2015р. ОСОБА_1 звернулась до судової системи із позовною заявою про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та їх виселення.

Офіційний курс гривні на 25.02.16р. до 1 долар США 27,21 грн. (згідно довідки банку від 25.02.16р.)

Таким чином на сьогодні ОСОБА_1 повинна повернути ОСОБА_4 суму у національній валюті у розмірі 2000 х 27,21= 54 420 гривень 00 копійок.

Окрім того 20.06.2014 року ОСОБА_4 було сплачено комунальні борги за вказану квартиру у розмірі 4260 (чотири тисячі двісті шістдесят) гривень 00 копійок, що теж було прописано у вище зазначеній розписці, а також 20.06.2014р. ОСОБА_4 було сплачено борг за послуги домофону у розмірі - 235, 00 грн.

Позивач ОСОБА_4 у зустрічний позовній заяві просить суд:

- стягнути на користь ОСОБА_4 з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 у рахунок повернення авансу грошову суму у розмірі 54 420 (п'ятдесят чотири чотириста двадцять) гривень, що еквівалентно 2000,00 доларам США;

- стягнути на користь ОСОБА_4 з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 грошове відшкодування за сплачені комунальні послуги у розмірі 4 495 (чотири тисячі дев'ятсот п'ять ) гривень 00 коп;

- стягнути на користь ОСОБА_4 з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 судові витрати у вигляді сплати судового збору у розмірі 581,95 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 за первісним позовом, представник позивача позов підтримали та послались на обставини, що зазначенні в первісному позові, зустрічний позов не визнають, на питання суду пояснили, що грошові кошти в сумі Дві тисячі доларів США, що було отримано, вважать завдатком, а тому вони не підлягають повернення, так як покупець нерухомого майна відмовився його купувати.

В судовому засіданні відповідачі за первісним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, представник відповідачів просили суд відмовити в задоволенні первісного позову, зустрічний позов ОСОБА_4 просили суд його задовольнити, послались на обставини, що зазначенні в зустрічній позовній заяві.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що первісні та зустрічні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Рішення суду повинно відповідати вимогам ст. 213 та ст.215 ЦПК України, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, про що також зазначено в п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі».

Відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Судом було роз'яснено первісному позивачу, представнику первісного позивача право заявляти клопотання про витребування судом доказів, якщо у сторін існують складності в їх отриманні, подавати відповідні докази, заявляти клопотання про витребування документів та призначення експертиз по справі.

Представник первісного позивача судових засіданнях відмовилися надати судові додаткові докази, просив суд розглянути справу на підставі доказів, що є в матеріалах справи.

Відповідач за первісним позовом, представник відповідача за первісним позовом в судових засіданнях відмовився надати судові додаткові докази, просив суд розглянути справу на підставі доказів, що є в матеріалах справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є власниками кімнати АДРЕСА_1., що підтверджується Свідоцтвом про право власності на житло НОМЕР_2 від 22 лютого 2013 року, видане виконавчим комітеттом Жовтневої у місті Ради м.Кривий Ріг Дніпропетровської області.

В судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстровані за адресою: кімната АДРЕСА_1 з 29 травня 2014 року, що підтверджується матеріалами цивільної справи.

Судом встановлено, що сторони по справі не надали судові належних та допустимих доказів, що між сторонами по справі укладено договір найму (оренди) житла, відповідно до положень глави 59

найм (оренда) житла, Цивільного кодексу України.

В судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_1 отримала суму грошових коштів в розмірі 2000 доларів Сполучених Штатів Америки за кімнату АДРЕСА_1, в якості оплати за договором купівлі - продажу нерухомого майна, що мав бути укладеним між сторонами в майбутньому. Факту отримання та розмір отримання грошових коштів в розмірі 2000 доларів Сполучених Штатів Америки, сторони по справі не заперечували.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних обов'язків є договори та інші правочини.

Статтею 657 ЦК України встановлено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України в разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Згідно із ч. 3 ст. 640 ЦК України договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Отже, недодержання сторонами вимог щодо нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору про відчуження нерухомого майна, не тягне за собою виникнення у сторін зобов'язань за таким правочином, а розписка про отримання авансу, відповідно до вищевказаних норм права, не може підтверджувати укладення договору купівлі-продажу житлового нерухомості.

Відповідно до статті 810, 811 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату. Договір найму житла укладається у письмовій формі.

Стаття 826 ЦК України передбачає, що у разі розірвання договору найму житла наймач та інші особи, які проживали у помешканні, підлягають виселенню з житла на підставі рішення суду, без надання їм іншого житла.

Згідно зі ст. 570 Цивільного кодексу України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Таким чином, внесення завдатку як способу виконання зобов'язання може мати місце лише в разі наявності зобов'язання, яке повинно було виникати на підставі договорів купівлі-продажу будинку та частин земельних ділянок.

Оскільки договори купівлі-продажу житлової нерухомості, які б за своєю формою та змістом відповідали вимогам закону, між сторонами у справі укладені не були, а сторони лише домовилися укласти такі договори в майбутньому, передана грошова сума в розмірі 2000 доларів США є авансом, який підлягає поверненню позивачу.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання.

Для реєстрації особа або її законний представник подає:

письмову заяву;

документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України;

квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати;

талон зняття з реєстрації (у разі зміни місця проживання в межах України). Талон зняття з реєстрації не подається у разі оформлення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання;

документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації;

військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших документів.

Враховуючі наданні докази суд дістається висновку, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_4, ОСОБА_5 таким, що втратили право користування кімнатою АДРЕСА_1 не підлягають задоволенню, оскільки відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5 не набули право користування вищезазначеною житловою нерухомістю, відповідно до закону або правочину (договору), внаслідок чого суд не може визнати вказаних осіб, такими, що втратила право користування, та як право у осіб відсутнє.

Суд дістається висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про виселення ОСОБА_4, ОСОБА_5 з кімнати АДРЕСА_1 підлягають задоволенні, як такі, що гуртуються на законі та відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5 без належної правової підстави проживають та користуються вищезазначеним житловим приміщенням, а тому підлягають виселенню.

Враховуючі наданні докази суд дістається висновку, що позовні вимоги ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_1 у рахунок повернення авансу грошову суму у розмірі 54420 (п'ятдесят чотири чотириста двадцять) гривень, що еквівалентно 2000,00 доларам США, підлягають частковому задоволенню в розмірі 53034 (п'ятдесят три тисячі тридцять чотири) гривень 78 копійок, що еквівалентно 2000 доларам Сполучених Штатів Америки, за офіційним курсом гривні до іноземних валют, що встановлений Національним Банком України станом на 15 березня 2016 року, а саме 2651 гривня 74 копійки за 100 доларів Сполучених Штатів Америки, інформація про курс зазначена на офіційному веб - порталі Національного Банку України.

Суд дістається висновку, що позовні вимоги ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_1 грошове відшкодування за сплачені комунальні послуги у розмірі 4 495 (чотири тисячі дев'ятсот п'ять ) гривень 00 копійок не підлягають задоволенню, як такі, що не ґрунтується на законові та позивачем за зустрічним ОСОБА_4 позовом не надано належних та допустимих доказів, що вказану сума коштів є авансом в рахунок майбутніх платежів та отримана ОСОБА_1, або у сторін існували інші правовідносини, що стосується вказаної суми грошових коштів, внаслідок чого у ОСОБА_1 існує зобов'язання про повернення вказаної суми грошових коштів.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючі наданні докази суд дістається висновку, що лише ОСОБА_4 в позовній заяві ставила питання про стягнення судових витрат, а тому суд стягує судові витрати на користь ОСОБА_4, відповідно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 213, 215, 218, 367 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання ОСОБА_4, ОСОБА_5 таким, що втратили право користування кімнатою АДРЕСА_1, відмовити.

Висилити ОСОБА_4, ОСОБА_5 з кімнати АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 суму грошових коштів в розмірі 53034 (п'ятдесят три тисячі тридцять чотири) гривень 78 копійок, що еквівалентно 2000 доларам Сполучених Штатів Америки за офіційним курсом гривні до іноземних валют, що встановлений Національним Банком України на дату винесення рішення суду.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 суму грошових коштів в розмірі 500 гривень 00 копійок в якості судових витрат по сплаті судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення усіма учасниками процесу в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 18 березня 2016 року.

Суддя: Р. В. Дехта