Ухвала суду № 56566057, 16.03.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/2647/15

Категорія: 9.4 Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,

суддів: Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г.,

при секретарі Жигайлової О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ІМЕКСБАНК" Гаджиєва Сергія Олександровича на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ІМЕКСБАНК" Гаджиєва Сергія Олександровича, за участю третьої особи - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2015 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ІМЕКСБАНК" Северина Юрія Петровича, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Імексбанк» Северина Ю.П. щодо не включення ОСОБА_2, як вкладника за договором банківського рахунку у доларах США від 22.01.2015 року № НОМЕР_1, укладеним з ПАТ «Іиексбанк», до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Імексбанк» Северина Ю.П. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом за договором банківського рахунку у доларах США від 22.01.2015 року № НОМЕР_1, укладеним з ПАТ «Імексбанк», за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Позовні вимоги обґрунтовано посиланням на ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», яка гарантує кожному вкладнику банку - фізичній особі, відшкодування коштів за його вкладом за рахунок Фонду у сумі, що не перевищує 200000 гривень.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року було замінено відповідача уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» Северина Юрія Петровича правонаступником уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ІМЕКСБАНК» ОСОБА_1.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2015 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким рішенням, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ІМЕКСБАНК" Гаджиєв С.О. надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Постановою Нацбанку України від 26.01.2015 р. № 50 «Про віднесення АТ «Імексбанк» до категорії неплатоспроможних», банк був віднесений до категорії неплатоспроможних.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 16 від 26.01.2015 р. «Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ «Імексбанк», розпочато процедуру виведення АТ «Імексбанк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 27.01.2015 р. по 26.04.2015 р. включно, та призначено уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації Северіна Ю.П.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 84 від 23.04.2015 р. «Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Імексбанк» продовжено здійснення тимчасової адміністрації до 26.05.2015 р. включно.

Постановою Нацбанку України від 27.05.2015 р. № 330 було відкликано банківську ліцензії АТ «Імексбанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку» розпочато процедуру ліквідації банку з відшкодуванням коштів за вкладами фізичних осіб, відповідно до Плану врегулювання, з 27.05.2015 р., та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію банку Северина Ю.П.

22.01.2015 р. ОСОБА_5 звернувся до відділення АТ «Імексбанк» № 429 у м. Миколаєві із заявою про відкриття поточного рахунку на ім`я ОСОБА_2, після чого між банком та ОСОБА_5, діючим в інтересах ОСОБА_2 (Клієнта), був укладений договір № НОМЕР_1 банківського рахунку у доларах США, відповідно до якого банк відкриває Клієнту (позивачу) поточний рахунок № НОМЕР_2, зобов`язується приймати та зараховувати на рахунок грошові кошти, які йому надходять, виконувати розпорядження Клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка, проведення інших операцій за рахунком.

Меморіальним валютним ордером № 7736 від 22.01.2015 р. банк, за розпорядженням ОСОБА_5, перерахував з його рахунку 26205462798002 на рахунок НОМЕР_2, відкритий ОСОБА_5 на ім`я позивача, кошти в сумі 11500,00 дол. США.

Цього ж дня 22.01.2015 р. між банком та позивачем був укладений договір № НОМЕР_1 банківського рахунку у доларах США, яким також передбачене відкриття банком позивачу, як Клієнту, поточного рахунку НОМЕР_2, та здійснення відповідних операцій за рахунком.

22.05.2015 р. позивач подав Уповноваженій особі Фонду на тимчасову адміністрацію ПАТ «Імексбанк» заяву про включення його, як вкладника за договором № НОМЕР_1 від 22.01.2015 р., до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та просив здійснити виплату вкладу відповідно до закону.

Відповідач листом від 02.06.2015 р. № 248 повідомив позивача, що виплату йому суми гарантованого відшкодування вкладу тимчасово призупинено до зясування обставин та підтвердження характеру звичайності проведених операцій, та що відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України від 23.02.2012 р. № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» наказом уповноваженої особи Фонду № 34-в від 05.02.2015 р. створена комісія і призначено проведення перевірки укладених з банком протягом року до дня запровадження тимчасової адміністрації договорів банківського вкладу (депозиту) та договорів банківського рахунку, а також обставин зарахування грошових коштів на вказані рахунки, в результаті якої було встановлено, що в період до моменту запровадження тимчасової адміністрації за участі позивача було проведено ряд операцій, що за попередніми висновками можуть містити ознаки нікчемності та підпадати під критерії нікчемності.

Листом від 17.07.2015 р. № 4029 відповідач додатково повідомив позивача, що ним на виконання ч. 2 ст. 38 даного Закону була проведена перевірку укладених банком протягом року до дня запровадження тимчасової адміністрації договорів банківського вкладу (депозиту) та договорів банківського рахунку (поточних/карткових рахунків), а також обставин зарахування коштів на вказані рахунки, та що результати перевірки виступають предметом досудового розслідування, порушеного СУ ГУ МВС України в Одеській області та СУ ГУ МВС України в м. Києві на предмет встановлення в діях посадових осіб банку та можливо клієнтів банку ознак протиправних діянь.

24.07.2015 р. позивач направив на адресу відповідача заяву з проханням повідомити, чи включено його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду за договором № НОМЕР_1 від 22.01.2015 р. на суму вкладу 11500,00 дол. США, однак відповіді не отримав.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, не спростовані відповідачем як субєктом владних повноважень у порядку ч. 2 ст. 71 КАС України, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, передбачений Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до ч. 4 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

Згідно до ч. 5 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до ст. 36 цього Закону.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Відповідно до ч. 5 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно до ч. 6 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Відповідно до п. 3, 4, 6 ч. 2 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноважена особа Фонду має право: продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій; повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку;

Згідно до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Відповідно до ч. 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Відповідно до ч. 4 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноважена особа Фонду: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

Згідно до ч. 5 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у разі отримання повідомлення уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.

Таким чином, вказаними нормами закону визначено як обов'язок Уповноваженої особи, у визначені строки, скласти перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, так і обов'язок, протягом дії тимчасової адміністрації, забезпечити перевірку правочинів на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними.

Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами (далі - Положення), яке затверджено Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 року № 14 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07 вересня 2012 р. за №1548/21860 (надалі - Положення №14), розроблено відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон) і визначає порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) коштів за вкладами фізичних осіб, а також порядок здійснення виплат коштів за вкладами протягом дії тимчасової адміністрації в межах суми, гарантованої Фондом, за рахунок цільової позики Фонду.

Відповідно до пункту 4 розділу ІІ Положення № 14 банк після отримання повідомлення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку повинен здійснити, зокрема:

- протягом тижня з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку - аналіз стану бази даних (установити записи про вкладників, у яких відсутні або некоректно введені реквізити) та порівняння інформації, що зазначена у базі даних, на повну відповідність даним з копій документів вкладників із справ з оформлення рахунків та усунення всіх виявлених помилок (за наявності);

- формування файлів та архівування бази даних про вкладників відповідно до вимог розділу II Правил;

- направлення до Фонду файлів бази даних разом із супровідним листом;

- направлення до Фонду файлів, зокрема, із переліком вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону.

Розділом ІІ Положення визначено, зокрема, обов'язок Банку щодо формування бази даних осіб (список), які є вкладниками на день повідомлення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Відповідно до пункту 3 Розділу ІІІ Положення № 14 уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Таким чином, Списки (база даних), які складаються згідно із Розділом ІІ Положення та Перелік, який складається згідно із Розділом ІІІ Положення не є тотожним поняттям та за своїм призначенням.

База даних вкладників складається Банком на день повідомлення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних і до цієї бази мають бути віднесені усі вкладники Банку.

Перелік, який передбачений Розділом ІІІ складається протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку та стосується осіб (вкладників), які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновокм суду першої інстанції, що оскільки кошти, що обліковуються на рахунку позивача, підпадають під визначення вкладу в розумінні п. 3 ст. 2 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», уповноважена особа повинна була за результатами проведеної перевірки під час дії тимчасової адміністрації, протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «Імексбанк» віднести позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням суми, що підлягає відшкодуванню відповідно до ч. 2 ст. 27 цього Закону, або до переліку вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до ч. 4 ст. 26 цього Закону, або повідомити позивача про нікчемність правочину (правочинів) за його участю з підстав, визначених ч. 3 ст. 38 Закону.

Однак відповідачем не надано доказів віднесення позивача до переліку вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом, або повідомлення його про нікчемність правочинів за його участю з підстав визначених ч. 3 ст. 38 Закону. Відповідач не надав суду доказів визнання уповноваженою особою Фонду нікчемними яких-небудь правочинів з участю позивача.

Натомість, відповідач повідомив позивача листами від 02.06.2015 р. та 17.07.2015 р. про зупинення виплати відшкодування вкладу та про звернення до правоохоронних органів, проте Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не передбачено можливості зупинення виплати відшкодування вкладу уповноваженою особою Фонду на стадії процедури ліквідації банку, в тому числі у зв`язку з проведенням перевірки правоохоронними органами. Закон також не встановлює обмежень в частині походження коштів вкладу, а саме що вкладом повинні бути лише кошти, внесені безпосередньо вкладником.

Колегія суддів також погоджується з висновокм суду першої інстанції, що є безпідставним посилання представника відповідача на постанову Нацбанку України від 16.09.2013 р. № 365 «Про порядок надходження коштів в іноземній валюті на поточні рахунки фізичних осіб в межах України», відповідно до якої надходження коштів в іноземній валюті в межах України на поточний рахунок в іноземній валюті фізичної особи (резидента або нерезидента) здійснюється виключно шляхом переказу коштів в іноземній валюті з іншого власного рахунку або шляхом унесення готівки власником рахунку, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 636 ЦК України з моменту вираження третьою особою наміру скористатися своїм правом сторони не можуть розірвати або змінити договір без згоди третьої особи, якщо інше не встановлено договором або законом.

4. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1067 ЦК України, договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

У відносинах банківського вкладу (ч. 1 ст. 1063 ЦК України) визначено, що особа, на користь якої відкрито вкладний рахунок, набуває права вкладника з моменту пред'явлення нею до банку першої вимоги, що випливає з прав вкладника, або вираження нею іншим способом наміру скористатися такими правами. До набуття особою, на користь якої зроблений банківський вклад, прав вкладника ці права належать особі, яка зробила вклад.

Оскільки на момент перерахування коштів 22.01.2015 р. власником рахунку, відкритого на ім`я позивача, залишався ОСОБА_5, що підтверджено меморіальним валютним ордером, операція з перерахування коштів не суперечить постанові № 3645 від 16.09.2013 р., а позивач став власником цього рахунку з моменту підписання з банком договору банківського рахунку. Відповідачем, згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, не доведено належними доказами, що дані щодо перерахування коштів з рахунку ОСОБА_5 на його ж рахунок, наведені в меморіальному валютному ордері, є недостовірними.

Також судом відхиляється посилання відповідача на постанову Нацбанку України від 15.01.2015 р. № 16/БТ «Про віднесення ПАТ «Імексбанк» до категорії проблемних», згідно якої банк було віднесено до категорії проблемних строком на 180 днів та введені обмеження, зокрема, не допускати проведення будь-яких операцій за чинними договорами, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Дана постанова за правовою природою є заходом впливу, що застосовується до банків за порушення банківського та іншого законодавства (п. 12 ч. 1 ст.73 Закону України № 2121-III від 07.12.2000 р. «Про банки та банківську діяльність»), тому вона обов`язкова лише для службових осіб банку, визнаного проблемним, та недодержання вимог, встановлених даною постановою, може тягти правові наслідки виключно для банків та їх службових осіб, але не для вкладників та інших клієнтів банку.

Отже, недодержання вимог та обмежень, визначених постановою Нацбанку України від 15.01.2015 р. № 16/БТ, не тягне за собою нікчемність правочинів за участю позивача, тим більше що перелік підстав нікчемності правочинів, наведений у ч. 3 ст. 38 Закону, є вичерпним, і позивач не знав і не міг знати про обмеження, введені щодо АТ «Імексбанк», оскільки такі заходи впливу є банківською таємницею (ч. 3 ст. 75 ЗУ «Про банки та банківську діяльність»).

Внаслідок не включення позивача уповноваженою особою в порядку, визначеному ч. 2 ст. 27 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» до переліку вкладників, які мають право на відшкодування вкладів за рахунок Фонду, було порушено право позивача на отримання відшкодування вкладу в межах суми, гарантованої Законом.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 є доведеними, бгрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що постанова Миколаївського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ІМЕКСБАНК" Гаджиєва Сергія Олександровича - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів. Особи, які брали участь у справі, однак не були присутні у судовому засіданні апеляційної інстанції, мають право подати касаційну скаргу протягом 20 днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст рішення виготовлено 21.03.2016 року.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: А.Г. Федусик