Рішення № 56563477, 16.03.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 310/9531/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Ревуцький С.О.

Номер провадження 22-ц/778/1309/16 Суддя-доповідач: Бабак А.М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Спас О.В.,

Суддів Бабак А.М.

Полякова О.З.

При секретарі: Бабенко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 29 грудня 2015 року

у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу недійсним,-

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2014 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом, який в процесі розгляду справи уточнювала до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу недійсним.

В обґрунтування позову позивач зазначала, що вона з відповідачем ОСОБА_3 знаходилася у зареєстрованому шлюбі з 20 вересня 2003 року.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 20 січня 2014 року шлюб між ними розірваний. Під час шлюбу, з 07 червня 2012 року за кошти сімейного бюджету ними придбаний транспортний засіб - автомобіль MERCEDES BENZ VITO HOD, 1997 року випуску, кузов НОМЕР_2, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, право власності на який зареєстровано за відповідачем ОСОБА_3

Після розірвання шлюбу, під час розгляду справи про поділ майна подружжя з'ясувалося, що вказаний транспортний засіб ОСОБА_3 продав відповідачу ОСОБА_4 без її відома та згоди.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просила визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля MERCEDES BENZ VITO HOD, 1997 року випуску, кузов НОМЕР_3, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, від 05.03.2014р., укладений між ОСОБА_3, як продавцем, та ОСОБА_4, як покупцем; поновити право власності за ОСОБА_3 на автомобіль MERCEDES BENZ VITO HOD, 1997 року випуску, кузов НОМЕР_3, державний реєстраційний номер НОМЕР_1; зобов'язати ОСОБА_4 передати ОСОБА_3 автомобіль MERCEDES BENZ VITO HOD, 1997 року випуску, кузов НОМЕР_3, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 29 грудня 2015 року позов ОСОБА_5 задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу автомобіля MERCEDES BENZ VITO HOD, 1997 року випуску, кузов НОМЕР_3, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, від 05.03.2014 року, укладений між ОСОБА_3, як продавцем, та ОСОБА_4, як покупцем.

Поновлено право власності за ОСОБА_3 на автомобіль MERCEDES BENZ VITO HOD, 1997 року випуску, кузов НОМЕР_3, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Зобов'язано ОСОБА_4 передати ОСОБА_3 автомобіль MERCEDES BENZ VITO HOD, 1997 року випуску, кузов НОМЕР_3, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 витрати на судовий збір у сумі 121,80 грн.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 витрати на судовий збір у сумі 121,80 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 487,20 грн.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в сумі 487,20 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи. Суд не врахував, що на час укладання договору купівлі-продажу автомобіля, він з позивачем ОСОБА_5 у шлюбі не знаходився, тому не можна вважати, що договір укладений без згоди іншого з подружжя. У зв'язку з цим посилання на ч.3 ст. 65 СК України в рішенні суду є незаконним.

Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення яким у задоволенні позову ОСОБА_5 відмовити. Стягнути з ОСОБА_5 на його користь судові витрати.

На рішення суду також подала апеляційну скаргу ОСОБА_4, в якій посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки суд не позбавивши її права власності на автомобіль, зобов'язав її повернути автомобіль колишньому власнику ОСОБА_3 При цьому вартість, яка сплачена нею при купівлі автомобіля 65200 грн. на її користь рішенням суду не стягнута.

Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення яким у задоволенні позову ОСОБА_5 відмовити. Стягнути з ОСОБА_5 на її користь судові витрати.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення зазначеним вимогам не відповідає.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Згідно ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, та порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_5 знаходилась з відповідачем ОСОБА_3 в зареєстрованому шлюбі з 20.09.2003 року (а.с. 5). Рішенням Бердянського міськрайонного суду від 20.01.2014 року шлюб між ними розірваний. Рішення набрало законної сили 31.01.2014 року (а.с.4).

Під час шлюбу, 07.06.2012 року ними був придбаний транспортний засіб-автомобіль MERCEDES BENZ VITO HOD, 1997 року випуску, кузов НОМЕР_3, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за відповідачем ОСОБА_3 (а.с. 8).

Після розірвання шлюбу, 05.03.2014 року вказаний автомобіль проданий відповідачу ОСОБА_4, договір купівлі-продажу був оформлений через ТОВ «Авто-Айленд» та МРЕО ДАІ в м.Бердянську (а.с.7).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5 та визнаючи недійсним договір купівлі-продажу автомобіля, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_3 без згоди своєї колишньої дружини продав вказаний автомобіль, придбаний ними під час шлюбу.

Судова колегія з таким висновком суду погодитися не може, оскільки його суд дійшов з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_5 знаходилась з відповідачем ОСОБА_3 в зареєстрованому шлюбі з 20.09.2003 року по 31.01.2014 року (а.с.4,5).

Під час шлюбу, 07.06.2012 року ними був придбаний транспортний засіб-автомобіль MERCEDES BENZ VITO HOD, 1997 року випуску, кузов НОМЕР_3, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за відповідачем ОСОБА_3 (а.с. 8).

05.03.2014 року вказаний автомобіль проданий ОСОБА_3 відповідачу ОСОБА_4 (а.с.7).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції вважав, що відповідач ОСОБА_3 не мав права на відчуження автомобіля без згоди колишньої дружини ОСОБА_5, тому з урахуванням вимог ч.2,3 ст. 65 СК України визнав договір купівлі-продажу автомобіля недійсним.

Однак, суд першої інстанції залишив поза увагою, що на момент продажу автомобіля, 05.03.2014 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 розірваний (рішення суду від 20.01.2014 року) та сторони не є подружжям і сім'єю, в розумінні ст.3 СК України, якою передбачено, що сім'я створюється на підставі шлюбу, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

За правилами ч.2,3 ст. 65 СК України при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Однак, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на момент продажу автомобіля, 05.03.2014 року у шлюбі не перебували, а тому згода одного із них на відчуження майна не вимагається.

Зазначена правова позиція міститься в п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», де зазначено, що розпорядження майном, яке набуте за час шлюбу, після розірвання шлюбу здійснюється колишнім подружжям виключно за взаємною згодою відповідно до положень ЦК, оскільки в таких випадках презумпція згоди одного з подружжя на укладення другим договорів з розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності подружжя вже не діє.

Таким чином, норми ст. 65 СК України до вказаних правовідносин не застосовуються.

У разі відсутності майна, яке було придбано подружжям під час шлюбу, на момент його поділу, на користь одного із подружжя присуджується грошова компенсація.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального права, тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_5

Відповідно до частини 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

В силу ч.5 вказаної статті, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення суду або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки, у задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено, стягненню з неї на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підлягає судовий збір, сплачений ними при подачі апеляційної скарги по 669,90 грн. кожному.

Керуючись ст.ст.307,309,313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 та апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 29 грудня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.

У задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу недійсним відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 судові витрати у сумі 669,90 грн.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 судові витрати у сумі 669,90 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: