Рішення № 56561674, 17.03.2016, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/8154/15-ц

Провадження № 2/265/436/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

17 березня 2016 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Копилової Л.В.,

при секретарі - Єфремовій О.В.,

прокурора - Кулік А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом директора Маріупольської загальноосвітньої школи - інтернату І - ІІ ступенів № 2 Донецької обласної ради в інтересах малолітнього вихованця школи - інтернату ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В:

Директор Маріупольської загальноосвітньої школи - інтернату І - ІІ ступенів № 2 Донецької обласної ради в інтересах малолітнього вихованця школи - інтернату ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що згідно наказу «Про зарахування» від 05.09.2013 року № 142 в інтернаті перебуває на вихованні та навчанні малолітній ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, який має статус дитини, позбавленої батьківського піклування.

До Маріупольської ЗОШ № 2 Донецької обласної ради ОСОБА_1 був влаштований за путівкою № 19 від 03.09.2013 року , надаю службою у справах дітей Донецької обласної державної адміністрації відповідно до розпорядження голови Старобешівської РДА № 238 від 19.08.2013 року про влаштування дитини до державного закладу на повне державне утримання.

Відомості про батька хлопчика записані у свідоцтві про народження дитини відповідно до ч.1 ст. 135 СК України, згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження від 14.08.2013 року. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, засуджена за вироком Старобешевського районного суду Донецької області від 11.07.2013 року. Під час перебування матері хлопчика у виправному закладі з неї за рішенням Перевальського районного суду Луганської області №422/734/14-ц від 26.02.2014 року були стягнуті аліменти на користь її сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частки її заробітку щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, але аліменти на рахунок школи - інтернату на користь неповнолітнього ОСОБА_1 не разу не надходили.

Після звільнення з місць позбавлення волі (тобто з 23.05.2014 року) ОСОБА_2 на протязі понад 9 місяців свого сина ОСОБА_1 не відвідувала, не листувалася з ним, ніякої матеріальної допомоги йому не надавала, аліменти не сплачувала, долею та здоров`ям хлопчика не цікавилася.

Вважає, що має місце факт ухилення відповідачки від виконання батьківських обов'язків, оскільки остання не піклується про фізичний і духовний розвиток своєї дитини, не забезпечує її необхідними речами, в зв'язку з чим просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.

У судове засідання представник позивача ОСОБА_6, що діє на підставі довіреності, не з'явилася, надала заяву з проханням розглядати справу в її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила про задоволення позовних вимог. Проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Відповідачка ОСОБА_2 на розгляд справи до суду не з'явилася, про час та місце її розгляду повідомлена в установленому законом порядку.

Прокурор Маріупольської місцевої прокуратури № 2 Кулік А.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, не заперечувала проти позбавлення батьківських прав ОСОБА_2

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення у заочному порядку, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

З'ясувавши думку сторін, дослідивши письмові матеріали, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, даючи оцінку доводам позивача, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, виданого 14 серпня 2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Старобешевського районного управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 55, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року, в графі «батьки» зазначено: батько - ОСОБА_8, мати - ОСОБА_2.

Згідно наказу № 142 від 05.09.2013 року про зарахування учнів ОСОБА_1 зараховано до 6-го класу Маріупольської загальноосвітньої школи - інтернату І-ІІ ступенів № 2 Донецької обласної ради.

За розпорядженням Старобешівської районної державної адміністрації від 15.08.2013 року за № 233 ОСОБА_1 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування, а згідно розпорядження Старобешівської районної державної адміністрації від 19.08.2013 року за № 238 ОСОБА_1 влаштовано до державного закладу на повне державне забезпечення.

Вироком Старобешівського районного суду Донецької області від 11.07.2013 року ОСОБА_2 засуджена до 1 року позбавлення волі, а 23.05.2014 року звільнена на підставі ст.7 Закону України «Про амністію».

Рішенням Перевальського районного суду Лугансьої області від 26 лютого 2014 року з ОСОБА_2 стягнути аліменти на користь ОСОБА_1 в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку щомісячно, але не менше між 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10.02.2014 року і до повноліття дитини.

З довідки № 789 від 01.12.2015 року виданою Маріупольською загальноосвітньою школою-інтернат І-ІІ ступенів № 2 Донецької обласної ради вбачається, що ОСОБА_1 виховується і знаходиться на повному державному забезпеченні в Маріупольській загальноосвітній школі-інтернат І-ІІ ступенів № 2 Донецької обласної ради з 05 вересня 2013 року по теперішній час.

Згідно актів про невідвідування від 03.04.2015 року № 164 та від 07.12.2015 року № 825 в Маріупольській загальноосвітній школі-інтернат І-ІІ ступенів № 2 Донецької обласної ради з 05.09.2013 року виховується та навчається ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2. Після звільнення з місць позбавлення волі його мати ОСОБА_2 на протязі 9 місяців свого сина не відвідувала, не листувалася, ніякої матеріальної допомоги йому не надавала, аліменти не сплачувала, долею та здоров*ям хлопчика не цікавилася.

За статтями 150, 164, 166 СК України батьки зобов'язані виховувати дітей, турбуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, забезпечити отримання дітьми повної загальної середньої освіти, готувати до самостійного життя. Батьки можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей. Позбавлення батьківських прав не звільняє батьків від обов'язків по утриманню дітей.

Відповідно до п.16 постанови Пленуму Верховного Суду від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавленні і поновлення батьківських прав» ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини має місце, коли батьки не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїх обов'язків.

У відповідності до вимог ст.ст.7, 155 СК України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, які встановлені Конституцією України та Конвенцією про права дитини, а батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Оскільки, відповідачка не спілкується із дитиною, не піклується про її фізичний і розумовий розвиток, не проявляє до неї батьківської турботи, що свідчить про те, що вона свідомо ухиляється від виконання батьківських обов'язків по вихованню неповнолітнього сина - ОСОБА_1, так як протягом тривалого часу мала реальну можливість виконувати їх, але відповідних дій не вчиняла, тому з метою захисту прав та інтересів неповнолітньої дитини - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2 має бути позбавлена батьківських прав відносно нього. При зміні свого ставлення по відношенню до неповнолітнього сина, відповідачка не позбавлена можливості поновити свої батьківські права.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов директора Маріупольської загальноосвітньої школи - інтернату І - ІІ ступенів № 2 Донецької обласної ради в інтересах малолітнього вихованця школи - інтернату ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, підлягає задоволенню.

На підставі ст.17 ЦК України, ст.ст. 7, 150, 155, 164, 166 СК України, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57-60, 212-215, 224 - 226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву директора Маріупольської загальноосвітньої школи - інтернату І - ІІ ступенів № 2 Донецької обласної ради в інтересах малолітнього вихованця школи - інтернату ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 батьківських прав відносно її неповнолітнього сина - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Заочне рішення може бути переглянуте Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя Донецької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня його отримання.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні при розгляді справи мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя_______